Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 279/5284/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2024. Зареєстровано: 19.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/279/123/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020060060000123

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
		вул. Сосновського,38м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
		 
		 
		Справа № 279/5284/20
		    Провадження № 1-кп/279/123/24
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.04.2024 року                     Коростенський міськрайонний суд
		                                           Житомирської області
		в складі:головуючого судді ОСОБА_1 з секретарем: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участюсторін кримінальногопровадження:прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,потерпілої ОСОБА_9 , представникапотерпілої ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,обвинуваченої ОСОБА_12 ,захисника ОСОБА_13 ,розглянувши у відкритому судовомузасіданні взалі судуу містіКоростені кримінальнепровадження №12020060060000123 від 13.02.2020 року по обвинуваченню
		                    ОСОБА_12 ,       ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Коростень, Житомирської                     області, громадянки України, з вищою освітою,                         одруженої, на утриманні має неповнолітню дитину,                     працюючої, проживаючої за адресою:       АДРЕСА_1 , раніше не                         судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		   Згідно обвинувального акту, у ході досудового розслідування встановлено, що  ОСОБА_12 03.01.2020 року близько 14 години 30 хвилин, знаходячись на відкритій ділянці місцевості розташованій поряд із входом на територію Коростенської міської гімназії №7, за адресою: АДРЕСА_2 , помітила ОСОБА_9 , з якою впродовж тривалого часу перебуває у неприязних відносинах. Маючи умисел на заподіяння умисного тілесного ушкодження, підійшла до останньої та вступила з нею у словесний конфлікт, під час якого, діючи умисно, штовхнула ОСОБА_9 у напрямку кущових насаджень на газоні, розташованих поряд, від чого остання не втрималась на ногах та впала на грунтову поверхню газону серед кущових насаджень. Продовжуючи свої протиправні дії направлені на заподіяння умисного тілесного ушкодження потерпілій, обвинувачена зірвала з її голови шапку та руками схопила за волосся в області потилиці, утримуючи останню на землі. В той час, коли потерпіла ОСОБА_9 намагалась вирватись, ОСОБА_12 нігтями руки нанесла подряпину на обличчі ОСОБА_9 та, долаючи її опір, нанесла удар правою ногою в область лівої гомілки, спричинивши таким чином тілесні ушкодження у вигляді садна на шкірі лівої щоки вздовж лівої носо-губної складки та 4 синця по передній поверхні лівої гомілки на межі колінного суглобу, які згідно висновку експерта №79 від 28.02.2020 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		   Дії ОСОБА_12 органом досудового розслідування кваліфіковано як скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, як дії, які виразилися у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень.
		   Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, з огляду на який прокурор зазначив, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, які зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності дають підстави визнати ОСОБА_12 виннуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
		   В судовому засіданні обвинувачена  ОСОБА_12 винуватою себе не визнала в повному обсязі, в судовомузасіданні пояснила,що інкримінованеїй кримінальнеправопорушення невчиняла та надала суду наступні показання.
		03.01.2020 року відбувся конфлікт, який вона, обвинувачена, вважала не більше ніж конфлікт, при цьому жодних умисних дій по відношенню до ОСОБА_9 вона не вчиняла, тому вона особисто звернулась до поліції після того, як на неї була написана заява до поліції, для того щоби довести, те що обвинувачення відносно неї є безпідставними. 03.01.2020 року після 14-00 год. вона вийшла з приміщення по АДРЕСА_3 . Після того, вона помітила, що за нею вийшла ОСОБА_9 .. В зв`язку з тим, що протягом останніх чотирьох років ОСОБА_9 здійснює за нею постійний нагляд, це був вже багаторічний досвід зі спілкування з ОСОБА_9 , були неодноразові з її боку нападки в тому числі фізичні, вважає таку поведінку ОСОБА_9 пов`язану з почуттями до ОСОБА_14 . На її думку ОСОБА_9 чіплялась до неї ( ОСОБА_12 ), з метою побачитись та поспілкуватись з ОСОБА_14 .. Така поведінка була зафіксована вже багато років. Цього разу, ОСОБА_15 бігла за нею, знімала на відео чи фотографувала, вона не знає. Щоразу протягом багатьох років вона ОСОБА_16 намагалася уникати цих конфліктних ситуацій і цього разу також, але ОСОБА_17 спровокувала її на те, щоби вона їй зробила зауваження. Коли вона ОСОБА_16 підійшла до ОСОБА_15 назустріч, а ОСОБА_15 йшла і знімала її на телефон, вона звернулась до ОСОБА_15 , щоби вона припинила свої "погоні" за нею і попросила ОСОБА_15 залишити її в спокої. У відповідь на це, як завжди ОСОБА_17 звернулася до неї дуже брудною лайкою і все це знімала на телефон. Для того, щоби цього запису не було, вона хотіла, щоби ОСОБА_15 прибрала телефон. Коли вона вже вийшла з приміщення і побачила, що ОСОБА_15 в черговий раз іде за нею, це така вже була вироблена практика, що вона ОСОБА_16 , набирала ОСОБА_14 казала йому, що ОСОБА_15 знову за нею ходить, так було і цього разу: вона подзвонила ОСОБА_14 і сказала, що ОСОБА_15 знову за нею йде. Коли вона, по телефону зробила такий жест, ОСОБА_17 очевидно не очікувала від неї такої поведінки, тому, що зазвичай ОСОБА_15 вела себе агресивно, а вона вела себе пасивно в цих випадках, ОСОБА_15 похитнулася і почала падати. Оскільки ОСОБА_16 має досвід того, що вона ОСОБА_15 наносить їй ОСОБА_16 тілесні ушкодження, коли ОСОБА_15 впала вона її зафіксувала в сидячому положення біля куща біля 7-го ліцею. В такому зафіксованому положенні, за волосся, вона перебувала 2 хвилини не більше, після чого підійшов ОСОБА_14 , оскільки вона попередньо йому подзвонила, і коли вона, себе відчула в безпеці вона відпустила ОСОБА_15 . Після того, вони розійшлися, і о 16-30 год. ОСОБА_17 прибігла до неї на роботу, на той час вона була директором "Коростень-Медіа" і там влаштувала чергову драку, про що є відповідна заява в поліції. Зазначає, що жодних умислів не було, для умислу потрібно хоча б розуміти що людина знаходиься в певному місці. На момент події 03.01.2020 року, ОСОБА_17 весь час говорить про те, що вона працювала в КВЖРЕП №2 і тому там знаходилась і, очевидно тому вона мала би знати де вона знаходиться, однак 27.12.2019 року ОСОБА_15 була звільнена про що є відповідне рішення суду за яким ОСОБА_15 , отримала фінансову компенсацію. Зазначила, що 2020 рік, це був рік, в який планувалися місцеві вибори, і на той час вона ОСОБА_16 вже двічі очолювала команду передвиборчої кампанії діючого на сьогодні мера міста і ставити під загрозу свою репутацію, свою кар`єру, ставити під загрозу всю виборчу кампанію, вчинивши якісь умисні дії, для того щоб щось звести, зазначила, що не має підстав у неї цей умисел формувати. Свою кар`єру побудувала виключно свою працею, своїм постійним удосконаленням, навчанням, станом на зараз обіймає посаду заступника міського голови і кожен крок її кар`єри це її праця і перекреслювати свою кар`єру, свій багаторічний досвід, тим щоби вступати в якісь конфлікти з людиною наміру не мала. З самого початку вона співпрацювала з правоохоронними органами, давала всі свідчення, оскільки сама зацікавлена в тому, щоби цій ситуації дали правову оцінку. І жодних матеріалів, які б свідчили про її винуватість у правоохоронних органів не має, винною себе не вважає. Також ОСОБА_16 показала, що 10.01.2020 року ОСОБА_15 прийшла до міського голови, про що є картка прийому, де вона сказала, що вона хоче, щоби її поновили на роботі, і це те, що її турбувало. 
		На запитання сторони обвинувачення ОСОБА_16 показала, що 22.02.2017 року ОСОБА_17 напала на неї біля музею: порвала на ній пальто, нанесла синці. В грудні .2018 чи 2019 року, вона йшла з двома дітьми зі своєю дитиною та хрещеником на дитячий захід до ОСОБА_18 , ОСОБА_17 здійснила напад, і втрутилися, тоді, коли вона почала кричати щоби викликали поліцію. Витрачати час і звертати увагу, подавати заяви до поліції не вважала за потрібне. Усною заявою на той час зверталась до начальника поліції. З письмовою заявою до поліції звернулася вже тільки 03.01.2020 року. Намагалася вирішити конфлік з ОСОБА_15 через розмову: спробувала один раз з нею поговорити і зрозуміла, що розмова не складається. 
		   На запитання прокурора обвинувачена ОСОБА_16 показала, що за хвилину - дві після того, як вона вийшла з приміщення побачила, що ОСОБА_9 вже біжить за нею. Конфлікт створювати не збиралась, коли ОСОБА_9 перетнула "межу" вона зробила їй зауваження. Зазначила, що має право на особисте життя і нікому не надане право змімати, фотографувати і ОСОБА_9 не є тією особою, якій таке право надано. Вважає, що неприязні відносини у ОСОБА_9 з нею. На момент події на потерпілій був головний убір - шапка, схопила за волосся, коли шапка злетіла з голови. Коли вона ОСОБА_9 тримала телефон, вона ОСОБА_12 вдарила по телефону, ОСОБА_9 похитнулася і шапка злетіла, таким чином вона намагалася відвернути телефон. Шапка злетіла в процесі того, як вона похитнулась. Намагалась відвернути телефон. Ударів не наносила. Тільки зафіксувала, для того щоб вона не встала і не почала лупцювати її. На момент даної події було дуже багато людей навколо. Там знаходився сервісний центр РЕСу і люди стояли в черзі, для того щоби напевне звірити показники. Коли між ними словесна перепалка відбувалася йшло двоє чоловіків, і в момент, коли чоловіки проходили, вони пропустили цих чоловіків, зробивши кілька кроків, тому, і опинилися коло того куща. Чоловіки зробили зауваження: "Дівчата не сваріться". Коли вона вийшла, побачила, що ОСОБА_15 за нею йде. Вона почала міняти траєкторію свого руху в протилежний бік, зовсім не туди куди збиралася йти, і якби людина не була зацікавлена нею, вона б пройшла повз, але вона почала її фотографувати. До ОСОБА_15 підійшла з метою зробити зауваження, щоби вона перестала її фотографувати. За волосся ОСОБА_9 вона, ОСОБА_12 , її не тягла. За волосся вона її зафіксувала, коли ОСОБА_9 впала. Її бажання було - зробити їй зауваження, оскільки має право вийти в публічне місце і не хоче, щоби її знімати. Словесне зауваження вона ОСОБА_9 зробила: "Відчепись від мене і перестань мене переслідувати і знімати". Вона продовжувала кричати і обзивати, тримала телефон дивлячись не неї. Конфлікт тривав до 3-х хвилин. Підійшов ОСОБА_19 і вона відчула себе в безпеці і відпустила волосся ОСОБА_15 . Вважає, що ОСОБА_15 влаштувала конфлікт з метою шантажу, щоби ОСОБА_19 повернув її на роботу, він її на роботу не повернув. І через це, вона побігла до міського голови, це було 10.01.2020 року, 13.01 вона вже пішла на судмедекспертизу. Перед подією повідомила ОСОБА_19 і сказала: " ОСОБА_15 в черговий раз йде за мною, підійди будь ласка, щоб уникнути конфлікту." Коли ОСОБА_15 за нею ОСОБА_16 йде вона завжди телефонує йому - ОСОБА_19 і він біжить на місце події. Навіть люди, які вже знають цю ситуацію телефонують йому і кажуть: "Йди бо вже он пасе..." 
		   На запитання представника потерпілої адвоката ОСОБА_11 обвинувачена ОСОБА_16 пояснила, що 2012 році одночасно ОСОБА_14 було призначено начальником ЖЕКу, її начальником інформаційного відділу. У них ділові, приятельські, дружні стосунки. Вони спілкуються дітьми, є велика компанія людей, які дружать між собою, вони також, спілкуються між собою, разом їздять у подорожі. Разом брали участь у передвиборчій кампанії. Заяву до поліції подавала, з приводу того, що ОСОБА_9 увірвалася до приміщення "Коростень медіа" і влаштувала там драку: вона спочатку лупцювала вікна в її кабінет, потім лупцювала в двері. Перший конфлік у них виник 03.01.2020 року десь о 14-їй годині, а цей о 16-й годині того ж дня. Ніякого рішення правоохоронного органу не було. Заява в поліції залишилась без руху. У неї, ОСОБА_16 до ОСОБА_15 не має жодних претензій, крім того, щоб людина не ходила не знімала на відео. У всіх випадках нападу не неї, вона ОСОБА_16 до органів поліції не зверталась. До суду за захистом честі і гідності також не зверталась, хоч дії ОСОБА_15 створюють їй ОСОБА_16 певний психологічний дискомфорт. Після конфлікту в 2017 році намагалась поговорити з ОСОБА_15 біля кафе "Альфа". До працівників поліції при виникненні конфліктів з ОСОБА_9 не звернулась, тому що до цього процесу необхідно було залучати неповнолітніх дітей, в тому числі і не її дитину. 
		На запитання представника потерпілого обвинувачена пояснила, що телефон не вибивала, а намагалась відвернути. Спачатку вона ОСОБА_16 звернула праворуч, щоб не йти по своїй траєкторії, але вона ОСОБА_9 стала між будинками і почала її знімати. Зазначила, що вона має право заявити, щоб її не знімали, вона не хоче, щоб її знімали на відео. Коли ОСОБА_15 похитнулася і впала, вона ОСОБА_12 зафіксувала її за волосся, при цьому вона пручалася, кричала, обзивалася. Тримала її за голову, а на голові волосся, за волосся тримала 40 секунд, це все миттєво відбувалося.
		На запитання обвинувачена пояснила, що вона була в рукавичках, і самого моменту чи вона сама відпустила волосся ОСОБА_15 чи ОСОБА_19 розчіпив її пальці вона не пам`ятає, можливо він розчипив, не може точно сказати, тому, що сама перебувала в стресі. Самих відео чи фото того випадку в пресі вона не бачила, були тільки скачані її особисті фотографії з дітьми і розповсюджені в соціальних мережах, для чого це їй, ОСОБА_15 , вона не знає. 
		На запитання захисника адвоката ОСОБА_13 обвинувачена відповіла, що в той день вона була одягнена в червоне коротке пальто, коротке вузьке плаття, на голові була стилізована хустка під фольклор народний стиль, рукавички шкіряні і замшеві черевички на підборах, в руках була сумка. Сумка була на руці, і в цій же руці був телефон. Сумка була накинута на руку. Дій протиправних не вчиняла, через впевненість у своїй правоті співпрацювала з органами поліції, для неї був нонсенс почути, що вона нанесла ОСОБА_15 якісь ушкодження.
		На запитання представника потерпілої обвинувачена пояснила, що після події, місце події покинула одразу, з ОСОБА_19 , він її провів. Перший раз викликали до поліції десь 06.01.2020 року, точно не пам`ятає.
		     Сторона захисту наполягала на тому, що аналізуючи зміст висунутого Чижевській обвинувачення, покази потерпілої, свідків та матеріали кримінального провадження у сукупності, їх співвідношенні з фактичними обставинами справи, які прокурор вважає доведеними та достатніми для прийняття обвинувального вироку, не погоджується з висунутим обвинуваченням, та вважає, що пред`явлене обвинувачення підзахисній ОСОБА_12 є недоведеним у зв`язку з відсутністю у її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а також грубого порушення норм кримінально-процесуального законодавства. 
		   Захисник обвинуваченоїадвокат ОСОБА_13  просив суд звернути увагу на обставину, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що дане кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за ч.1 ст.125 КК України розпочато на підставі заяви потерпілої ОСОБА_15 від 12 лютого 2020 року, відомості про кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань - 13.02.2020 року за №12020060060000123, хоча заява потерпілої від 12 лютого 2020 року в матеріалах провадження відсутня. В матеріалах провадження є заява потерпілої від 05.01.2020 року, згідно якої просить органи поліції вжити заходів щодо ОСОБА_12 , яка 03 січня 2020 року близько 14:30 нанесла їй тілесні ушкодження у виді синців та вирваті волосся. 
		   Акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 13.01.2020 року було отримано на підставі відношення (листа) старшого слідчого СВ Коростенського ВП ГУ НП в Житомирській області від 05.01.2020 року ОСОБА_20 (здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру). В подальшому 13.02.2020 року слідчою ОСОБА_21 на підставі рапорта ДОП Коростенського ВП лейтенанта поліції ОСОБА_22 було внесено зазначені матеріали до ЄРДР за №12020060060000123.
		   Також сторона захисту вважає, що зібрані стороною обвинувачення докази не є допустимими, так як були зібрані не уповноваженими на те особами, а саме: процесуальними прокурорами у провадженні, так і слідчими, які проводили досудове слідство. Постанова від імені першого заступника керівника Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_23 про призначення групи прокурорів не була підписана ним, тобто підпису не було. Крім того, при огляді постанови про призначення групи слідчих від 13.02.2019 року у вступній частині зазначено начальника СВ Коростенського ВП майора поліції ОСОБА_24 .. але постанову підписав тимчасово виконуючий обов`язки начальника СВ Коростенського ВП майор поліції ОСОБА_25 .
		   Просив визнати всі письмові докази, а саме протоколи слідчих експериментів, акт судово-медичного обстеження, висновок СМЕ, протокол огляду місця події недопустимими доказами, постанови про призначення групи прокурорів і слідчих. Визнати ОСОБА_12 по кримінальному провадженню за обвинуваченням її у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України не винуватою та виправдати її.
		   Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що кримінальне правопорушення мало місце 03.01.2020 року, на той час вона працювала юристом ТОВ КВЖРЕП №2 за сумісництвом. В той день о 14-30 год. вона перебувала в гуртожитку де завіряла документи. Коли вона вийшла від коменданту гуртожитку, одразу направилась до УПСЗН по АДРЕСА_4 . Пройшовши готель «Червона Рута» вона перейшла дорогу до 7-ї школи і прямувала до вулиці Крупської, 5 там не далеко знаходиться приміщення Управління праці та соціального захисту населення. З між будинків 8 та 6 їй назустріч йшла ОСОБА_12 . Вона підійшла до неї і почала щось говорити і штовхати її плечима одним, іншим плечем, оскільки вона її набагато менше, вона, потерпіла, відступалася назад. Коли вона відступалася назад вона дійшла до перехрестя до 7-ї школи, там є кущові насадження вона обвинувачена її потерпілу штовхнула і вона впала в кущове насадження, зірвала з голови шапку, почала рвати за волосся, потім лівою ногою в область правого коліна вона нанесла їй удар. В цей час до них підійшов ОСОБА_14 , він є керівник ТОВ КВЖРЕП №2, який розняв руки ОСОБА_12 від волосся, вона дуже багато його вирвала, а потім пішов разом з нею. Цей конфлікт мав місце через те, що в 2017 році було ліквідовано ЖЕК №2, де вона працювала юристом, за цей період вони створили управлінську компанію ТОВ КВЖРЕП №2. і так як директор ТОВ КВЖРЕП №2 ОСОБА_14 перебуває у стосунках з ОСОБА_12 (є коханцем), ОСОБА_16 вимагала, щоб вона там не працювала. І він, тривалий період скривав, що вона ОСОБА_15 офіційно працює в ТОВ КВЖРЕП №2. Після створення ТОВ КВЖРЕП №2, вона офіційно працювала в даній установі за сумісництвом. Після того, як дізналася ОСОБА_12 стався даний конфлікт. Її після даного конфлікту було звільнено «заднім» числом. Конфлікт стався 03.01.2020 року, її було звільнено 27.12.2019 року. Після цього вона звернулась до Коростенського міськрайонного суду, було ухвалено рішення, яким її було поновлено на роботі 24.10.2020 року. Конфлікти з ОСОБА_12 виникали не раз: переписки в інтернеті були з її сторони, певні моменти на вулицях у них були, але до такого не доходило. Вважає, що мотиви тільки в цьому. Вважає що всі здобуті стороною обвинувачення докази щодо винуватості ОСОБА_12 є належними, допустими та достатніми. Щодо призначення міри покарання ОСОБА_12 просила визнати винуватою і призначити покарання, передбачене Законом. 
		   На запитання прокурора потерпіла показала, що ОСОБА_16 наступала плечами, вона відступала назад і від поштовхів впала. Подряпини на обличчі утворились, коли ОСОБА_16 махнула рукою, збивала шапку з голови, подряпалось обличчя, вона впала, ОСОБА_16 схватила за волосся і тримала за волосся вириваючи його, подряпала рука ОСОБА_12 .. Крім ОСОБА_14 свідками події були якісь люди, проходило багато людей де-які кричали зупиніться, але вона їх не бачила. Подія була 03.01.2020, з заявою звернулась 05.01.2020, тому що була в емоційному стані і не знала що робити, йти в поліцію чи ні. В травмпункт зверталась 05.01.2020 року. Судово-медичне освідування проходила, на підставі відношення, яке видали в поліції. Слідчі проводили з нею слідчі експерименти, вона показувала на слідчому експерименті як все відбувалось, це було зафіксовано фотографуванням і відеозйомкою. 
		На запитання обвинуваченої ОСОБА_12 потерпіла показала, що двоє людей підходили до неї, вона їх не запам`ятала.
		На запитання захисника обвинуваченої потерпіла показала, що в той день обвинувачену до цієї події не бачила. У ОСОБА_14 вона працювала, а ОСОБА_12 вимагала, щоб він її звільнив. Обвинувачена була вдягнута в чорних сапожках на каблуках в червоному пальто, в руках була сумка, температура була  2, було тепло. ОСОБА_16 її пхнула плечем і вона впала в кущі. 05.01.2020 року звернулась спочатку в поліцію, одразу ж за медичною допомогою в той же день. В травмпункті її освідували, зафіксували синці, подряпини на обличчі, вирване волосся. По заяві у судмедексперта, що вона падала від штовхань ОСОБА_12 на асфальтове покриття вважає це опискою судмедексперта, оскільки падала вона на землю там було кущове насадження. При проведенні слідчого експерименту вона міняла покази, тому що вона була в емоційному стані, її залякували зі сторони обвинуваченої, слідчому про це вона не заявляла, слідчий експеримент проводився без тиску, але оскільки вона була в емоційному стані, можливо щось забула.
		   Представник потерпілої адвокат ОСОБА_11 зазначив, що докази у провадженні були отримані у порядку, встановленому КПК. Доводи захисника обвинуваченої є лише надуманою спробою знівелювати докази обвинувачення з метою уникнення обвинуваченої від покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
		   Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні суду показала, що свідком події вона не була, в той час вона працювала прибиральницею в поліції. З учасниками не знайома. Була залучена слідчим понятою. Деталі слідчого експерименту не пам`ятає. Зі слів чула, як дівчина, та що присутня в залі розказувала слідчому, що вони побилися, хтось когось кинув у кущі в районі 7-ї школи, деталей не пам`ятає, учасником події не була. В протоколі розписувалась. Стан цієї жінки був пригнічений, бо казала, що її побила інша жінка, наявність пошкоджень на обличчі не пам`ятає. 
		Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні суду показав, що з учасниками провадження особисто не знайомий. В той день проходив повз готелю по вулиці до ОСОБА_28 і побачив конфлікт «потасовку». Місце події приблизно біля школи. ОСОБА_29 не пам`ятає. Його увагу привернуло тузанина двох жінок, бійкою ці рухи назвати не може. Конфлікт відбувався на грунтовому покритті, обличчя він не бачив, з людьми не знайомий. Хтось когось штовхнув, потім хтось з них впав. В конфлікт не втручався пройшов мимо. Потім підійшов якийсь чоловік до тих жінок. Детальніше нічого не може зазначити. Чи були жінки в рукавицях не бачив, головні убори у жінок були нібито. На запитання показав, що нібито хтось із них махнув сумкою, точно не пам`ятає. Побиття як такого, на його думку не було, потреби в наданні медичної допомоги комусь із них не було, це був конфлік двох дорослих людей, тривав близько однієї хвилини.
		Свідок ОСОБА_14 в судовому суду показав, що з ОСОБА_9 працювали разом. З ОСОБА_12 також знайомий. Подія сталась в 2020 році в січні, в той день вони з ОСОБА_30 обідали у нього вдома. Після обіду вони вийшли на вулицю, він пішов до себе на роботу, так як робота знаходиться поблизу його місця проживання, ОСОБА_31 пішла до себе. Під час того, як вони виходили, у нього за стінкою знаходиться кабінет коменданта, ОСОБА_32 сиділа в кабінеті у коменданта, він чув її голос. Після того, як вони з ОСОБА_30 вийшли, та він вже повертав до себе на роботу він побачив, що ОСОБА_15 вийшла і пішла за ОСОБА_30 . Він пішов до себе в кабінет, пройшло десь хвилин 5, подзвонила ОСОБА_31 і попросила, щоб він прийшов до неї, оскільки ОСОБА_15 її переслідує і знімає її на камеру телефона. Він вийшов, пішов і побачив, що біля 7-ї школи стоїть ОСОБА_33 з ОСОБА_30 . ОСОБА_31 тримала ОСОБА_34 за коси, одною рукою, в другій руці у ОСОБА_35 була сумка. Він підбіг, почав тримати ОСОБА_36 за руку, щоб роздійняти їх. ОСОБА_37 відійшла назад, зачепилася, позаду були кущі і вона присіла в кущі. Після цього він вже розчепив руки ОСОБА_35 . ОСОБА_33 кричала, обзивала словами нецензурної лайки, після цього вони розійшлися потерпіла пішла по вулиці Музейній, вони з ОСОБА_30 пішли по вулиці Грушевській, він вирішив провести ОСОБА_36 до роботи. Біля виконкому вони знову зустріли ОСОБА_15 , вона бігла через дорогу до виконкому кричала, обзивала різними словами на всю вулицю. Далі ОСОБА_31 пішла сама.
		На запитання свідок пояснив, що це все "булінг" не перший раз. ОСОБА_15 постійно провокувала ОСОБА_36 на якісь дії: то в місті зустріне обозве, насміхалася над нею, то одного разу був випадок, коли ОСОБА_31 йшла з дитям, "дулі" тикалися, обзивалася. Між ними була неприязнь. ОСОБА_33 так само і його коли були на роботі обзивала, все чули всі працівники. Неодноразово вона кидала камні йому в квартиру, коли ОСОБА_31 була у нього. У них кабінет знаходиться через стінку з його квартирою, вона стукала в двері, стукала в стінку. Неодноразово виключала автомати, що стоять на площадці, в нього після цього навіть згорів холодильник, вона весь час робила, щось на зло. Тільки після слів, що він зараз викличе поліцію, ОСОБА_33 заспокоювалась і уходила. Працювали разом, він був її керівником. Колись з ОСОБА_15 у нього були відносини. Відносини ОСОБА_38 з ОСОБА_30 йому відомі не тільки зі слів ОСОБА_35 , також він сам бачив це все. На його думку це були ревнощі, хоча відносин у них вже не було. З ОСОБА_39 він зустрічався років 10. На його думку до ОСОБА_12 ОСОБА_40 чіплялась, тому що вона бачила їх часто разом. Також був випадок десь у 2019 році ОСОБА_31 йшла до нього додому, ОСОБА_33 схватила її за руку тягнула її з словами: "пішли я тебе заведу до ОСОБА_19 в квартиру". Схопила ОСОБА_36 за руку так, що він двері ОСОБА_35 відчиняв, остання вся труситься плаче, знімає пальто - синяк на руці. ОСОБА_31 до всього цього ставилась негативно, її це дратувало, це викликало у неї страх. Коли ОСОБА_31 працювала в "Коростень медіа", ОСОБА_33 неодноразово стояла там ввечері. Намагався улагодити цю ситуацію, коли ОСОБА_33 працювала у нього, він неодноразово говорив з нею на цю тему, ОСОБА_33 влаштовувала істерику, доходило до такого, що закривався у себе в кабінеті, щоб вона не могла зайти до нього. Розмова не виходила з нею, все перекручувалось.
		   На запитання свідок пояснив, місце його роботи від місця події приблизно метрів 70, від приміщення видимість обмежена, потрібно вийти з-за двору, щоби побачити 7-му школу. Коли в той день він підходив до них, вони в той час відходили все далі і далі, там були кущі, ОСОБА_33 спотикнулась і впала в кущі, він підбіг, руки розняв, і все вони розійшлись. Ударів не було. ОСОБА_31 тримала за коси ОСОБА_41 . Якісь люди проходили повз, при цьому ОСОБА_33 кричала, а там біля відділу субсидій стояли люди вони все бачили і чули. І після того, як вони розійшлися ОСОБА_33 йшла в сторону відділу субсидій і продовжувала кричати. В той день у ОСОБА_15 була прозора папка, у ОСОБА_35 була сумка. Його допитували слідчі, також проводився слідчий експеримент в кабінеті в поліції. Коли прибіг на місце події він розбороняв, а саме: рознімав пальці ОСОБА_42 , головного убору на голові у ОСОБА_38 не було. Потім вони всі розійшлися. На обличчі ніяких слідів у ОСОБА_38 не було, ударів не було ОСОБА_31 тримала ОСОБА_41 за волосся. 
		   На запитання свідок ОСОБА_19 суду показав, що з ОСОБА_43 перебуває в дружніх відносинах. В момент виходу з роботи, потерпіла ще стояла, поки дійшов, вона вже сиділа. В підпорядкуванні ОСОБА_12 свідок не перебуває.
		На запитання свідок ОСОБА_19 суду показав, що в той день, ОСОБА_31 була вдягнута в пальто, чоботах. На той момент потерпіла вже з ним не працювала, в грудні 2019 року вона була звільнена. На момент події станом на 03.01.2020 року ОСОБА_15 була звільнена, і їй була виплачена компенсація 27.12.2019 року. 
		   Свідок ОСОБА_44 в судовому засіданні показала, що з обвинуваченою зовсім не знайома. В той день, коли сталася подія вона бачила кінець конфлікту, як починався, що відбувалось не бачила. В той час вона була в гостях у дочки, яка проживає в готелі, конфліт був перед її вікном. Одна жіночка з коротким волоссям мала справу до жіночки з довгим волоссям. Жінка з довгим волосям сиділа на землі, потім вона встала, шапка була на землі, вони ще мабуть щось говорили, потім вони розійшлися по різним сторонам.
		На запитання свідок суду пояснила, що подія відбулася біля 7-ї школи, ці жінки що зараз присутні в залі суду були учасниками події. На її думку, якщо жінка з довгим волоссям сиділа на землі, жінка з коротким волосся щось до останньої, мабуть мала. На її думку мабуть одна била іншу, самого удару вона не бачила. По голові чи скубнула чи вдарила, точно не може сказати. Момент падіння не бачила. Предметів в руках обвинуваченої не бачила. Нанесення ударів сумочкою обвинуваченою потерпілій не бачила. При допиті на досудовому розслідуванні давала показання про те, що обвинувачена наносила удари потерпілій сумочкою, зараз вже не пам`ятає. Подія була давно. Сумочка була у обвинуваченої в руках, значить сумочкою вона наносила удари потерпілій. Цей конфлікт тривав максимум 5 хвилин. Потерпіла на землі сиділа, обвинувачена стояла коло неї, над нею нахилена була. Висловлювань не чула, була в середині приміщення, вікна були закриті. Потім вони розійшлися. Нікого поряд не було, їх не розбороняли. Причини конфлікту не відомі, з обвинуваченою, потерпілою не знайома.
		   Свідок ОСОБА_44 додатково в судовому засіданні показала, що деякі деталі конфлікту згадала і захотіла повідомити їх суду, а саме: що жінку з коротким волоссям вона біля готелю бачила дуже часто, і що саме ця жінка в той день била сумочкою жінку з довгим волоссям. Також до неї підійшов чоловік і він її забрав звідти і вони пішли, а інша жінка сиділа на землі на сідницях, пізніше вона встала отрехнулася волоссям, яке клоччями випадало. Того чоловіка вона також знає, він живе біля готелю, і вона їх часто бачила. І вона її дійсно била.
		   На запитання свідок суду пояснила, події з вікна добре бачила, бачила удари три-чотири. Вона проходила повз готеля часто, чоловік живе поряд з готелем в малосімейці. В той день, він підійшов забрав її звідти, а іншу жінку залишили сидіти на землі. Чоловіка знає наглядно, бачила їх удвох неоноразово. 
		   На запитання свідок суду показала, сумку, яка була у обвинуваченої вона не пам`ятає, сумка була в правій руці. Потерпіла була вдягнена чи в дубльонці чи в шубці, чи одяг довгий чи короткий не бачила, бо вона сиділа. Обвинувачена була в пальто, в руках була сумка, руки були голі, взуття не пам`ятає. На голові мабуть у потерпілої була шапка спочатку, тому що шапка лежала на землі, в руках у потерпілої був телефон. Колір сумки жінки яка била не пам`ятає, колір пальто червоний.
		Свідок ОСОБА_45 суду показала, що працює на КП "Теплозабезпечення" директором, знайома з потерпілою та обвинуваченою. Свідком самої події не була, про подію дізналась з телефонної розмови. В той день їй зателефонували і ОСОБА_16 і ОСОБА_15 , і повідомили, що між ними стався конфлікт. Спочатку зателефонула ОСОБА_31 , а потім зателефонувала ОСОБА_33 . ОСОБА_46 конфлікту не було. ОСОБА_16 повідомила, що стався конфлікт з її працівницею, в той час вона свідок була у відпустці. ОСОБА_15 по телефону повідомила що з ОСОБА_16 у неї стався конфлікт, що ОСОБА_16 її скривдила. Особливого значення тому, що сталося не придала, подальший розвиток конфлікту не відомий. Пізніше мала розмову з ОСОБА_15 , вислухала її. Примирити сторони не намагалася, порадила конструктивно вирішити конфлікт. З ОСОБА_16 не зустрічалася. ОСОБА_15 працює на підприємстві з 2017 року і працює по сьогодні, підстав її звільняти з таких причин не було. 
		   Свідок ОСОБА_47 в судовому засіданні суду показав, що був присутнім у якості понятого під час проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченої ОСОБА_12 ..     Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_12 розказувала, показувала, де це відбувалось, те що потерпіла до неї чіплялась обзивалась на неї, а потім вони десь там почубились.
		   На запитання прокурора свідок суду показав, що його було запрошено в якості понятого при проведенні слідчої дії, де на місці обвинувачена ОСОБА_12 показувала де це і як це відбувалось, місцина біля школи, зараз там готель. ОСОБА_16 розказувала, що потерпіла до неї чіплялась, обзивала її, а потім вони почубилися. Слово почубилися в розумінні чи побилися чи посварилися, точно вже не пам`ятає. Місце де це відбувалось обвинувачена показувала, це була дорога, тротуар. Протокол слідчим складався, відеофіксація відбувалась. Впливу на обвинувачену не було.
		   Свідок ОСОБА_48 в судовому засіданні суду показала, що була залучена понятою при проведенні слідчої дії слідчого експерименту за участі потерпілої. На слідчому експерименті потерпіла розказувала, що у неї з кимось, якоюсь жінкою був конфлікт вони посварились, і почали тузатися, зі слів потерпілої інша жінка їй наносила удари за коси тягала, вона це все розказувала і показувала, це все відбулось і в поліції і на місці це район 7-ї школи. Впливу на потерпілу не було, вона все розповідала добровільно. Протокол складався, технічні засоби для відеозйомки застосовувались, зауважень до протоколу не було.
		   На запитання захисника свідок ОСОБА_48 суду показала, що все це відбувалось навпроти 7-ї школи, пізніше вони перейшли через дорогу. Потерпіла показувала, що місця куди її били це: обличчя, рука, нога, за волосся тягали. Чи показував слідчий потім відеозапис не пам`ятає.
		   Свідок ОСОБА_49 в судовому засіданні показав, що був запрошений в якості понятого працівниками поліції при проведенні слідчого експерименту. Потерпіла надавала пояснення, розповідала де відбувся конфлікт, те, що відбулась штовханина. 
		   На запитання захисника свідок ОСОБА_49 суду показав, що місце подіїї - це район школи №7 вулиця Музейна. Обставини не дуже добре пам`ятає, оскільки подія була давно. Протокол сладався, відеозйомка проводилась, зауважень до протоколу не було. Поняття штовханина, він застосував, тому що в одному з моментів під час цієї слідчої дії потерпіла розказувала, що її штовхнули в кущі. Відеозйомка проводилась працівниками поліції, в подальшому відеозапис з слідчого експерименту йому було пред`явлено для ознайомлення.
		   Експерт ОСОБА_50 в судовому засіданні показала, що дійсно ОСОБА_9 була нею обстежена 08.01.2020 року. Громадянка ОСОБА_9 прийшла у відділення Коростенського СМЕ по напраленню з відділення поліції. На підставі цього направлення був проведений акт судово-медичного обстеження. 
		   На запитання екперт відповіла, що під час огляду ОСОБА_9 в акті вони зазначають обставини справи методом опитування обстежуваної. Згідно акту зі слів обстежуваної: 03.01.2020 року приблизно о 14-15 год. біля подвір`я школи №7 м.Коростень побила відома жінка. Удари наносила по голові, в ділянку потилиці, руках, ногах, виривала волосся, штовхала від чого падала на асфальтове покриття дороги. Свідомість не втрачала. За медичною допомогою самостійно зверталася 05.01.2020 року в травмпункт Коростенської ЦМЛ, має медичну довідку №62. Скарги на болі в місцях ушкоджень, головний біль, слабкість, запаморочення, нудоту, одноразову блювоту, біль в ділянці потилиці. В розпорядження експерта представлено 08.01.2020 року медичну довідку №62 травмпункту Коростенської ЦМЛ. На момент обстеження у обстежуваної було встановлено і виявлено на шкірі лівої щоки вдовж лівої носо-губної складки лінійне садно частково вкрите сухою коричневою коринкою, розташованою вище рівня не ушкодженої шкіри, нерівномірно виражене, місцями з повною відшарованою коринокою, садно довжиною 1.4 см.; синець фіолетово-зеленого кольору, невизначеної форми, без чітких меж, нерівномірно виражений, розміром 6,5х5 см. розташовувався він на передній поверхні лівої гомілки на межі з колінним суглобом. Будь-яких інших зовнішніх тілесних ушкоджень не пред`явлено, не виявлено. Окрім цього обстежуваною було пред`явлено в окремому цілофановому пакеті волосся. Волосся судово-медчною екпертизою не оцінюється. Правилами оцінювання це не передбачено. Судовими медичними екпертами встановлюється наявність зовнішніх, внутрішніх тілесних ушкоджень, анатомічну локалізацію, механізм утворення і ступінь тяжкості відповідно.
		   На запитання прокурора експерт пояснила, що обстежувана пред`явила довідку з травмпункту, травма була з її слів 03.01.2020, за медичною допомогою самостійно вона звернулася 05.01.2020 року, тобто через декілька діб, на обстеження вона прийшла 08.01.2020 року. Тобто з 03.01.2020 по 08.01.2020 пройшов певний проміжок часу. На 5.01.2020 року, коли ОСОБА_9 звернулась в травмпунк, по довідці було встановлено діагноз: посттравматичний міозит шийного відділу хребта. Діагноз є клінічним судово-медичний експерт не може об`єктивно, враховувати його на ступінь тяжкості тілесного ушкодження, тому що він повинен бути підтверджений об`єктивними клінічними інстументальними медичними методами дослідження, меозит це запалення м`язів шийного відділу хребта, це повинні були прододися наприклад методи дослідження МРТ, для того щоб для неї як експерта це було достовірно і об`єктивно. Можливо такий первинний діагноз лікарі можуть встановлювати на підставі скарг, для експерта він не є об`єктивним, тому що на шкірі шиї в проекції шийного хребта будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. Зовнішнє тілесне ушкодження об`єктивно відображає нанесення удару, тобто, якщо є ушкодження то воно підтверджує, що був нанесений удар тим чи іншим предметом. Далі, поверхневе садно лівої щоки, лікар описує його як поверхне садно. Будь яке ушкодження має свою форму. В даному випадку у обстежуваної це садно було лінійної форми. Далі забій, забій - це клінічний діагноз лікаря клініциста, для експерта він також не є об`єктивним. Під діагнозом забій повинно бути якесь ушкодження (гемотома, синець, крововилив, садно). Далі, підшкірні гематоми ділянки лівого колінного суглобу, підшкірна гематома - це гематома під шкірою. Візуально на 05.01.2020 року лікар травматолог, який оглядав обстежувану він не бачив його ззовні, (можливо він якось проявлявся), бо на момент огляду експертом був синець, який за своїми ознаками, коліром, він уже був нерівномірно виражений, він міняв свою форму і міняв поступово колір, він був фіолетово-зеленого кольору. На момент огляду ця підшкірна гематома ділянки колінного суглобу це вже був синець фіолетово-зеленого кольору. Травматична екскрація волосся з потиличної ділянки голови, на цій ділянці де вона відбулася - повинен був бути участок шкіри відсутності волосся з ознаками точкових крововиливів, які б достовірно підтверджували, що з даної ділянки (справа, зліва, по центру) було це волосся видалено якимось шляхом. На момент огляду обстежуваної екпертом, такої ділянки не було виявлено. Можливо на момент обстеження пройшов час, і ці крововиливи могли розсмоктатися. Виявлено тільки два тілесних ушкодження: одне на щоці і одне на ділянці гомілки лівого колінного суглоба, будь яких інших тілесних ушкоджень не було виявлено. В основу висновку дана довідка не лягла.
		   На запитання прокурора експерт пояснила, що в основу висновку були внесені дані акту судово-медичного обстеження, ті тілесні ушкодження, які мали місце на момент проведення судово-медичного обстеження. Що експерт виявив на тілі, те він і вніс у висновок. В направленні будь-яких запитань експерту слідчим не надавалося, була загальна фраза встановити наявність, локалізацію, механізм утворення тілесних ушкоджень. 
		   На запитання експерт пояснила, що в заключенні зазначено, що дані тілесні ушкодження можливо в термін і при обставинах викладених обстежуваною, тобто давність і утворенння могла були в термін, на який вказувала потерпіла, з`ясувати дією якого тупого,твердого предмета нанесені тілесні ушкодження не можливо. У своєму висновку №79 від 18.02.2020 року експерт зазначає, що дані тілесні ушкодження спричинені двократною дією тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею. Обмежена контактуюча поверхня - мається на увазі, що діючий предмет мав невелику форму, яка ця форма їй (експерту) не відомо. Ніготь теж може бути обмежена контактуюча поверхня. Щодо сумочки, якщо це була сумочка, то з сумочкою повинно було проводитися криміналістичне дослідження (дослідження форми, поверхні (м`яка, тверда), матеріал, фурнітура). На підставі тих тілесних ушкоджень які є, експерт не може дати точну, детальну, достовірну, об`єктивну характеристику, описати цей предмет, зазначити якісь ознаки, які належать цьому твердому тупому предмету з обмеженою контактуючою поверхнею.
		   На запитання сторони обвинувачення експерт суду показав, що слідчий ставив питання в редакції: "Чи можливе одномоментне утворення тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти власного зросту на тверду горизонтальну поверхню з виступаючими предметами (асфальт, грунт, бетон та ін.) поставлене не коректно. Тому, що експерту, по перше невідомий зріст обстежуваної. Термін з висоти власного зросту мається на увазі, що потерпіла повинна була при зрості 160 см. і + іще висота 160 см. - з висоти 320 см. одномоментно падати. Якщо мова йде про падіння з положення стоячи, то одночасне утворення цих двох тілесних ушкоджень, тобто і на лівій щоці і на лівому колінному суглобі воно малоймовірне. На запитання прокурора експерту пояснив, що в у висновку експерт вказує про нанесення двох ударів, є садно і є синець. Два тілесних ушкодження - вони є різними за своїми характерними особливостями. Щодо ушкоджень на обличчі - силу удару об`єктивно неможна визначити. Садно на шкірі лівої щоки вдовж лівої носо-кубної складки - це не падіння. Щодо ушкодження на лівому колінному суглобі вона могло утворитися як від падіння так і від удару. На запитання експерт пояснила, що потерпілий може звертатися з наявними тілесними ушкодженнями, що у неї чи з медичними документами, які свідчать про наявність тілесних ушкоджень (в минулому чи теперішньому), пишеться заява на ім`я керуючого утанови і експерти проводять акт судово-медичного обстеження. Експертиза проводиться тільки на підставі постанови слідчих органів. Акт судово-медичного обстеження може буди в подальшому використаний при проведення в подальшому експертизи. На запитання сторони обвинуваченої експерт пояснила, що фізичний біль є суб`єктивним терміном, судовий медичний експерт може оцінювати тільки тілесні ушкодження.
		   На запитання представника потерпілої експерт пояснила, що на момент 2020 року і станом на зараз можливості направляти обстежуваних на додаткове обстеження до інших конкретних спеціалістів, в інші спеціальні установи, не мають. Експерт працював з тими документами, які були надані. Обстежуваною була надана довідка, була винесена постанова слідчого про проведення судово-медичної експертизи, був наданий протокол відтворення обтановки обставин подій. По питанням, які були поставленні в постанові слідчим, тих документів, які були надані експерту було достатньо, для відповіді на його запитання. Есперт дає відповіді по слідчому експерименту тільки за ті тілесні ушкодження, які були виявлені. У експерта є фототаблиці і слідчий експеримент, запис зі слів потерпілої - не відео. На фототаблицях зафіксовано слідчим де били (чи не били), на фототаблицях моменту падіння не має, є тільки окремі фото - фототаблиця. Експерт підтримує наданий нею висновок в повному обсязі. 
		   На запитання обвинуваченої експерт пояснила, що в даному випадку всі тілесні ушкодження зовнішні. Тілесні ушкодження як зовнішні так і де які внутрішні оцінюються в межах доби, двох діб, трьох діб до десятої доби. З десятої доби оцінка зовнішніх тілесних ушкоджень не має значення. Який саме був предмет не може сказати, тільки зазначити, що це міг бути тупий твердий предмет з обмеженою контактуючою поверхнею.
		   Прокурор в судовому засіданні відмовився від допиту інших свідків, оскільки відсутня можливість забезпечити їх явку до суду. Учасники не заперечили. Судом була прийнята відмова від допиту інших свідків.
		   На підтвердження винуватості ОСОБА_12 у вчинененні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, стороною обвинувачення надані та судом досліджені: 
		   - витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 03 січня 2020 року близько 14 години 30 хвилин в АДРЕСА_2 , біля кущів Коростенської гімназії №7 під час словесного конфлікту, ОСОБА_12 двічі пихнула плечем ОСОБА_9 , нанесла подряпину по обличчю, нанесла удар правою ногою в область лівого колінного суглобу ОСОБА_9 , нанесла один удар правою ногою в область лівого коліна потерпілій ОСОБА_9 .. Після цього зірвавши шапку з голови потерпілої ОСОБА_9 . ОСОБА_12 схватила останню за волосся в області потилиці заподіявши ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: садна на шкірі лівої щоки вздовж лівої носо-губної складки, синця по задній поверхні лівої гомілки на межі з колінного суглобу, які згідно висновку експерта №79 від 28.02.2020 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;    
		   - постанова про призначення групи прокурорів від 13.02.2020 року;
		   - рапорт згідно з яким 05.01.2020 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №176 від 05.01.2020 року як тілесні ушкодження;
		   - протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 , згідно з заявою потерпілої ОСОБА_51 , 03.01.2020 близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_12 напала на неї між будинками №3 та АДРЕСА_4 та нанесла заявниці тілесні ушкодження у виді синців та тримала за волосся;
		   - довідка травмпункту Коростенської ЦМЛ №62 від 05.01.2020 року, згідно якої ОСОБА_9 було надано медичну допомогу з приводу посттравматичний міозит шийного відділу хребта. Поверхневих ран лівої щоки, забій п/т гематоми лівого колінного суглобу;
		   - акт судово-медичного дослідження (обстеження) №5 на підставі відношення старшого слідчого СВ Коростенського ВП ГУ НП в Житомирській області старшого слідчого поліції ОСОБА_20 №176 від 05.01.2020 року, заключення: у ОСОБА_51 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: садна на шкірі лівої щоки вздовж лівої носо-губної складки; синця по передній поверхні лівої гомілки на межі з колінним суглобом. Дані тілесні ушкодження спричинені неоднократною дією тупого твердого предмета, можливо в термін і при обставинах викладених обстежуваної; відносяться до легких тілесних ушкоджень;
		   - заява ОСОБА_51 про залучення до провадження як потерпілого від 17.02.2020 року;
		   - постанова про призначення та доручення проведення судово-медичної експертизи від 18.02.2020 року;
		   - висновок експерта №79 на підставі постанови слідчого СВ Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області від 18.02.2020, висновки: у потерпілої мали місце тілесні ушкодження у вигляді: садна на шкірі лівої щоки вздовж лівої носо-губної складки; синця по передній поверхні лівої гомілки на межі з колінним суглобом. Дані тілесні ушкодження спричинені двократною дією тупого твердого предмета, з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо в термін і при обставинах викладених в постанові; відносяться до легких тілесних ушкоджень; будь яких інших зовнішніх тілесних ушкоджень не виявлено; встановити характерні або специфічні ознаки, які дозволяють судити про форму, розмір та інші індивідуальні ознаки знаряддя, що було застосоване об`єктивно неможливо; таким предметом міг бути предмет з обмеженою контактуючою поверхнею, в тому числі не виключається нанесення ударів рукою чи ногою іншої особи. Одночасне утворення тілесних ушкоджень на тілі обстежуваної, враховуючи морфологічні особливості і локалізацію при умові падіння з вертикального положення тіла на горизонтальну поверхню малоймовірно;
		   - протокол проведення слідчого експерименту від 18.02.2020 року, оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_9     
		   - протокол огляду місця події від 28.02.2020 року, за адресою: АДРЕСА_2 , фототаблиця до нього;
		   - протокол проведення слідчого експерименту від 20.03.2020 року, диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 , який відтворився частково, тільки в частині розповіді свідка подій, що відбулись 03.01.2020 року, в частині відтворення за участі статиста відеозапис дослідити не виявилось можливим (не відтворився);
		   - протокол проведення слідчого експерименту від 21.04.2020 року, оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_9 ; 
		   - протокол проведення слідчого експерименту від 28.04.2020 року, додаток диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 ..
		   Отже, допитавши обвинувачену, потерпілу, свідків, здійснивши повне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження й оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів - з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, судом встановлено, що органом досудового розслідування на досудовому слідстві, а прокурором в судовому засіданні, не доведено наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_12 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, а саме, умисного нанесення легких тілесних ушкоджень.
		   Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України є здоров`я особи.
		   Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України характеризується умисними діями, наслідками у виді легких тілесних ушкоджень, причинним зв`язком між зазначеними діями і наслідками.
		   Суб`єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення характеризується тільки умисною виною.
		   Відповідальність настає у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю і фактично були заподіяні легкі тілесні ушкодження.
		   Заподіяння легких тілесних ушкоджень внаслідок необережної вини не є караним.
		   В судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт умисного нанесення ОСОБА_12 легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 .
		   Суду не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували наслідково-причинний зв`язок між конкретними діями (бездіяльністю) обвинуваченої і наслідками, а саме: наявністю у потерпілої тілесних ушкоджень.
		   Натомість судом встановлено і підтверджено як показаннями обвинуваченої та потерпілої, так і показаннями свідків, що між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 виник конфлікт.
		   Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		   Згідно зі ч.1 ст.92 Кримінального процесуального кодексу України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		   В судових дебатах прокурор, потерпіла та її представник просили визнати винуватою ОСОБА_12 в пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, а захисник та обвинувачена просили виправдати ОСОБА_12 ..
		   Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		   Обов`язок щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, передбачених ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до ст.9 ч.1 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (№475/97-ВР).
		   Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що "при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про практику Суду як джерело права". Так, у справі "Barbera Massegu and Jabardov.Spain" від 6 грудня 1988 року (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного ("BarberaMasseguandJabardov.Spain", judgmentofDecember 1988. Series A no.146. p.33.77).
		   Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, що визначено ч.1 ст.2 Кримінального кодексу України.
		   Згідно із ч.ч.2,4 ст.17 Кримінального процесуального кодексу України - ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		   Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 29 червня 1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку" з наступними змінами зазначено: вказати судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності його обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		   Відповідно до п.п.18,19 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 1 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" суд має суворо додержуватися принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.
		   Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення (ч.1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України).
		   Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що положення підпункту "а" п.3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті.
		   Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.
		   Виходячи з позиції ЄСПЛ, який неодноразово зазначав, що наявність "обґрунтованої підозри" у вчинені правопорушення передбачає "наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин". І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину.
		   Пункт 2 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі "Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії").
		   За аналізом всіх доказів в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про доведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
		   Аналізуючи надані потерпілою та свідками показання у сукупності суд констатує, що вони мають істотні розбіжності, відповідно для їх належної оцінки наявна потреба першочергово визначити коло осіб, які безпосередньо були присутні на місці події та мали об`єктивну можливість сприймати факти, які мали місце, особисто.
		   Суд констатує, що з показань обвинуваченої, потерпілої та свідків вбачається про наявність конфлікту, який виник між обвинуваченою та потерпілою 03.01.2020 року, однак не підтверджують факт отримання потерпілою тілесних ушкоджень саме від дій обвинуваченої.
		   Зокрема, з показань свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_52 вбачається, що вони безпосередніми свідками подій, які мали місце 03.01.2020, не були. Вказані свідки факт нанесення будь-яких тілесних ушкоджень потерпілій ці свідки не підтвердили. Повідомили суду, що були залучені в якості понятих під час проведення слідчих дій: слідчих експериментів, під час яких потерпіла та обвинувачена розказували про те, що між ними відбувся конфлікт і про свою версію подій того, що сталося. 
		   Свідок ОСОБА_27 , повідомив суду що 03.01.2020 в м.Коростені неподалік школи №7, бачив конфлікт між обвинуваченою ОСОБА_12 та потерпілою ОСОБА_9 , між ними була "потасовка" ударів не було, тілесних ушкоджень на будь кому не помітив.
		   Свідок ОСОБА_45 суду повідомила, що про конфлік між обвинуваченою і потерпілою дізналась зі слів останніх, безпосередньо учасником події не була, нанесення ударів ОСОБА_12 ОСОБА_9 не бачила, тілесних ушкоджень на обличчі потерпілої ОСОБА_9 не бачила.
		   Показання свідка ОСОБА_44 суд оцінює критично через наявні у них істотні розбіжності між собою. Наявність таких розбіжностей викликає обґрунтований сумнів щодо джерела обізнаності свідка, оскільки свідок в показаннях даних в судовому засідання 15.11.2021 зазначила, що з обвинуваченою зовсім не знайома. В той день бачила кінець конфлікту, як починався, що відбувалось не бачила. В той час вона була в гостях у дочки, яка проживає в готелі, конфліт був перед її вікном. Одна жіночка з коротким волоссям мала справу до жіночки з довгим волоссям. Жінка з довгим волосям сиділа на землі, потім вона встала, шапка була на землі, вони ще мабуть щось говорили, потім вони розійшлися по різним сторонам.
		При цьому впевненості в будь чому у свідка ОСОБА_44 не було, розповідаючи про подію використовувала вставні слова словосполучення: "На її думку, якщо жінка з довгим волоссям сиділа на землі, жінка з коротким волосся щось до останньої, мабуть мала. На її думку мабуть одна била іншу. Сумочка була у обвинуваченої в руках, значить сумочкою вона наносила удари потерпілій." 
		При цьому зазначила, що самого удару вона не бачила, по голові чи скубнула чи вдарила, точно сказати не може, момент падіння не бачила, предметів в руках обвинуваченої не бачила, нанесення ударів сумочкою обвинуваченою потерпілій не бачила. Нікого поряд не бачила. Причини конфлікту не відомі, з обвинуваченою, потерпілою не знайома.
		Натомість в судовому засіданні 20.12.2021 свідок ОСОБА_44 деталізувала елементи, колір предметів, на запитання по яким, попередньо, відповіді надати не могла. А саме: те, що жінку з коротким волоссям вона біля готелю бачила дуже часто, і що саме ця жінка в той день била сумочкою жінку з довгим волоссям. Також до неї підійшов чоловік і він її забрав звідти і вони пішли, а інша жінка сиділа на землі на сідницях, пізніше вона встала отрехнулася волоссям, яке клоччями випадало. Того чоловіка вона також знає, він живе біля готелю, і вона їх часто бачила. І вона її дійсно била. Події з вікна добре бачила, бачила удари три-чотири. Вона проходила повз готеля часто, чоловік живе поряд з готелем в малосімейці. В той день, він підійшов забрав її звідти, а іншу жінку залишили сидіти на землі. Чоловіка знає наглядно, бачило їх удвох неоноразово. 
		Сумка була в правій руці обвинуваченої. Потерпіла була вдягнена чи в дубльонці чи в шубці. Обвинувачена була в пальто, в руках була сумка, руки були голі. На голові мабуть у потерпілої була шапка спочатку, тому що шапка лежала на землі, в руках у потерпілої був телефон, колір пальто червоний.
		Оцінюючи показання потерпілої ОСОБА_9 не предмет їх взаємозв`язку із іншими наявними у матеріалах кримінального провадження доказами суд констатує, що у них маються істотні розбіжності щодо повідомленого потерпілою механізму отримання нею тілесних ушкоджень. Згідно дослідницької частини висновку експерта встановлено, що в основу висновку експертизи покладено акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 13.01.2020 року та дані слідчого експерименту від 18.02.2020 року з фототаблицями, згідно з яким підтверджується механізм утворення тілесних ушкоджень.
		Однак, згідно слідчого експерименту від 18.02.2020 року потерпіла не демонструвала та не розповідала про нанесення подряпини на обличчі, фототаблиці до вказаного протоколу в матеріалах справи відсутні. 
		В судовому засіданні потерпіла суду показала, що обвинувачена штовхала її, і вона від поштовхів впала, подряпини на обличчі утворились від змаху рукою обвинуваченої, коли остання збивала з її голови шапку. 
		У свою чергу таке твердження потерпілої спростовується також показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_27 .
		   Згідно даних протоколу слідчого експерименту від 18.02.2020 року, потерпіла повідомила, що обвинувачена штовхала її плечима, вона відходила назад і зачепившись за бордюр не втримавши рівновагу впала, і коли потерпіла знаходилась на землі, обвинувачена зірвала шапку, схватила за волосся та показала яким чином обвинувачена нанесла їй удар правою ногою в ліве коліно, про механізм нанесення садна на шкірі лівої щоки вздовж лівої носо-губної складки нічого не повідомляла.     В ході слідчого експерименту від 21 квітня 2020 року безпосередньо на місці події, потерпіла ОСОБА_9 показала, як обвинувачена ОСОБА_12 штовхала її, вона відходила назад і впала в кущі, та розповіла що з моменту нанесення тілесних ушкоджень поряд стояв свідок ОСОБА_14 , обвинувачена без нього тілесні ушкодження не наносила. 
		   В свою чергу свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що при ньому в тому числі, жодного удару ОСОБА_12 . ОСОБА_9 не наносила, лише тримала останню за волосся, таким чином зафіксувавши її положення.
		   Також потерпіла в судовому засіданні зазначила, що показання змінила, тому що при проведенні слідчого есперименту була в емоційному стані. 
		   До показань потерпілої суд ставиться критично, в тому числі через розбіжність у показаннях самої потерпілої як щодо того чи впала вона сама, зачепившись за бордюр тротуару чи її штовхнула в кущі обвинувачена, чи наносила вона їй удари по голові, в ділянку потилиці, руках та ногах, чи заподіяла ушкодження лише у виді синців чи також садна на шкірі лівої щоки. 
		   Здійснюючи подальший аналіз подій, які мали місце 03.01.2020 під час конфлікту між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 суд дійшов переконання, що під час спілкування із обвинуваченою, яка наступала кроками вперед до потерпілої, стоячи обличчям до неї, ОСОБА_9 зачепилася ногою за наявні на землі бордюри, внаслідок чого втратила рівновагу і почала подати. У процесі падіння в кущові насадження, та в подальшому приземлення на землю присівши на сідниці, внаслідок чого ОСОБА_9 отримала тілесне ушкодження у вигляді синця по передній поверхні лівої гомілки на межі з колінним суглобом. Щодо тілесного ушкодження: садна на шкірі лівої щоки в судовому засіданні не встановлено, наданими суду доказами не підтверджено механізм нанесення тілесного ушкодження, конкретний час його заподіяння.
		   Версія подій, яка була повідомлена обвинуваченою ОСОБА_12 під час її допиту, підтверджується показаннями свідків, та не спростована під час судового розгляду стороною обвинувачення. Відповідно у суду відсутні підстави для її критичної оцінки та спростування, що відповідає принципу змагальності кримінального судочинства, проголошеним Конституцією України гарантіям та стандарту доведення вини «поза розумним сумнівом».
		   Крім того, наведені висновки суду узгоджуються із наявними у матеріалах кримінального провадження письмовими доказами, зокрема висновком екперта.
		   Висновок експертизи є одним з основних доказів у кримінальному провадженні, тим не менш навіть він повинен оцінюватися судом поряд з іншими доказами.
		   Що стосується висновку експерта, сам собою цей висновок свідчить лише про наявність у потерпілої тілесних ушкоджень і не може бути доказом винуватості обвинуваченої в заподіянні цих ушкоджень, що узгоджується з позицією ККС ВС Постанова від 22 квітня 2021 року у справі № 703/2325/14-к.
		   Судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих. При експертизі тілесних ушкоджень у висновках експерта (акті) повинні бути вказані: характер ушкоджень з медичної точки зору (садно, синець, рана, перелом кістки тощо); їх локалізація і властивості; вид знаряддя чи засоби, яким могли бути спричинені ушкодження; механізм виникнення ушкоджень; давність (термін) спричинення ушкоджень; ступінь тяжкості тілесних ушкоджень із зазначенням кваліфікаційної ознаки (небезпека для життя, розлад здоров`я, стійка втрата загальної працездатності тощо).
		   Підсумки у висновку експерта (акті) повинні бути результатом аналізу відомостей, що встановлені при проведенні експертизи. Вони повинні бути детальними та науково обґрунтованими.
		   Як видно з висновку експерта у цій справі, згідно з даними судово-медичного огляду у потерпілої мали місце тілесні ушкодження у вигляді: садна на шкірі лівої щоки вздовж лівої носо-губної складки; синця по передній поверхні лівої гомілки на межі з колінним суглобом. 
		   Експерт ОСОБА_50 в судовому засіданні пояснила, що дійсно ОСОБА_9 була неюобстежена 08.01.2020року, на момент обстеження у обстежуваної було встановлено і виявлено на шкірі лівої щоки вдовж лівої носо-губної складки лінійне садно частково вкрите сухою коричневою коринкою, розташованою вище рівня не ушкодженої шкіри, нерівномірно виражене, місцями з повною відшарованою коринокою, садно довжиною 1.4 см.; синець фіолетово-зеленого кольору, невизначеної форми, без чітких меж, нерівномірно виражений, розміром 6,5х5 см. розташовувався він на передній поверхні лівої гомілки на межі з колінним суглобом. Будь-яких інших зовнішніх тілесних ушкоджень не пред`явлено, не виявлено. На момент обстеження у обстежуваної було виявлено тільки два тілесних ушкодження: одне на щоці і одне на ділянці гомілки лівого колінного суглоба, будь яких інших тілесних ушкоджень не було виявлено. 
		   В основу висновку №79 від 18.02.2020 були внесені дані акту судово-медичного обстеження, ті тілесні ушкодження, які мали місце на момент проведення судово-медичного обстеження. Що експерт виявив на тілі, те він і вніс у висновок. В направленні будь-яких запитань експерту слідчим не надавалося, була загальна фраза встановити наявність, локалізацію, механізм утворення тілесних ушкоджень. 
		   В заключенні зазначено, що дані тілесні ушкодження можливо в термін і при обставинах викладених обстежуваною, тобто давність і утворенння могла були в термін, на який вказувала потерпіла, з`ясувати дією якого тупого, твердого предмета нанесені тілесні ушкодження не можливо. У своєму висновку №79 від 18.02.2020 року експерт зазначає, що дані тілесні ушкодження спричинені двократною дією тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею. Обмежена контактуюча поверхня - мається на увазі, що діючий предмет мав невелику форму, яка ця форма їй (експерту) не відомо. Ніготь теж може бути обмежена контактуюча поверхня. Щодо сумочки, якщо це була сумочка, то з сумочкою повинно було проводитися криміналістичне дослідження (дослідження форми, поверхні (м`яка, тверда), матеріал, фурнітура). На підставі тих тілесних ушкоджень які є, експерт не може дати точну, детальну, достовірну, об`єктивну характеристику, описати цей предмет, зазначити якісь ознаки, які належать цьому твердому тупому предмету з обмеженою контактуючою поверхнею.
		   Питання в редакції: "Чи можливе одномоментне утворення тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти власного зросту на тверду горизонтальну поверхню з виступаючими предметами (асфальт, грунт, бетон та ін.) поставлене не коректно. Тому, що експерту, по перше невідомий зріст обстежуваної. Термін з висоти власного зросту мається на увазі, що потерпіла повинна була при зрості 160 см. і + іще висота 160 см. - з висоти 320 см. одномоментно падати. Якщо мова йде про падіння з положення стоячи, то одночасне утворення цих двох тілесних ушкоджень, тобто і на лівій щоці і на лівому колінному суглобі воно малоймовірне. 
		   У висновку експерт вказує про нявність двох тілесних ушкоджень, є садно і є синець. Тілесні ушкодження - вони є різними за своїми характерними особливостями. Щодо ушкоджень на обличчі - силу удару об`єктивно неможна визначити. Садно на шкірі лівої щоки вдовж лівої носо-кубної складки - це не падіння. Щодо ушкодження на лівому колінному суглобі вона могло утворитися як від падіння так і від удару. 
		   Проаналізувавши зазначений висновок експерта, суд вважає, що такий не містить конкретних посилань та категоричного ствердження про механізм нанесення тілесних ушкоджень, конкретний час заподіяння, відсутнє посилання від впливу якого саме тупого предмету могли бути завдані виявлені тілесні ушкодження.
		   Крім того, судом встановлені і інші обставини, які перешкоджають постановлення обвинувального вироку у цій справі.
		   Стаття 125 КК Україниу відповідності до вимогст.477 КПК України(діючої на момент інкримінованої події) відноситься до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочато слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.
		   Дослідженням витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що дане кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за ч.1ст.125 КК Українирозпочато на підставі заяви потерпілої ОСОБА_9 від 12 лютого 2020 року, відомості про кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань - 13.02.2020 року за №12020060060000123. 
		   При цьому, заява потерпілої ОСОБА_9 від 12 лютого 2020 року в матеріалах провадження відсутня.
		   В матеріалах провадження є заява потерпілої від 05.01.2020 року, згідно якої ОСОБА_9 просить органи поліції вжити заходів щодо ОСОБА_12 , яка 03 січня 2020 року близько 14:30 по вулиці Музейна в місті Коростень нанесла їй тілесні ушкодження у виді синців та вирваті волосся.
		   Відповідно до ч.1ст.214 КПКслідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
		   При цьому, посилання сторони захисту на той факт щодо законності проведення судово-медичного обстеження потерпілої, саме: те, що Акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 13.01.2020 року було отримано на підставі відношення (листа) старшого слідчого СВ Коростенського ВП ГУ НП в Житомирській області від 05.01.2020 року не заслуговує на увагу, оскільки згідно висновку постанови колегії третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 17.07.2023 справа №279/3112/21, було встановлено, що обстеження потерпілої, проведене на підставі направлення дізнавача, не є слідчою дією.
		   Водночас не знайшли свого підтвердження доводи сторони захисту про недопустимість усіх доказів сторони обвинувачення, зокрема через відсутність у постанові про призначення групи прокурорів підпису керівника прокуратури ОСОБА_23 ..
		   Наведені твердження захисника на переконання Суду, є безпідставними, та спростовуються змістом поданої прокурором ОСОБА_7 та дослідженою під час розгляду в суді судом вищевказаної постанови. Судом встановлено, що постанова засвідчена підписом ОСОБА_23 .. 
		   Крім того, під час відкриття матеріалів кримінального провадження у порядку ст.290 КПК України сторона захисту не оспорювала повноваження прокурора у кримінальному провадженні. Стороною захисту не зазначалося в розписці про наявність клопотання (заяви) щодо належності оформлення процесуального документу (постанови про призначення групи прокурорів). 
		   Щодо повноваженьслідчих наздійснення досудовогорозслідування, які на думку сторони захисту не мали відповідних процесуальних повноважень, через те, що в постанові пропризначення групислідчих від13.02.19 року у вступній частині зазначено начальника СВ Коростенського ВП майора поліції ОСОБА_24 , але постанову підписав тимчасово виконуючий обов`язки начальника СВ Коростенського ВП майор поліції ОСОБА_25 , то суд в даному конкретному випадку при постановленні виправдувального вироку вважає, що допущені, на думку сторони захисту, процесуальні порушення органом досудового слідства при визначенні групи слідчих, не мають вирішального правового значення для прийняття законного рішення.
		   Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст.62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст.6 Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		   Частиною 3 ст. 373 КПК України визначено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		   Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлено, зокрема, порядком оцінки доказів і визначення відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		   Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення в їх сукупності, дійшов висновку про те, що під час судового розгляду доказів, тобто фактичних даних, отриманих у визначений КПК України спосіб, які б доводили вину ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.125 КК України, стороною обвинувачення суду не надано.    
		   Надані стороною обвинувачення докази не спростовують дані висновки суду щодо наявності підстав для виправдання.
		   Суд вважає, що зібрані у справі докази не підтверджують вказаного обвинувачення, всі можливості зібрання додаткових доказів вичерпані, а сумніви щодо доведеності обвинувачення слід тлумачити на користь обвинуваченої.
		   З огляду на вищевикладене, суд приходить до остаточного висновку, що обвинувачену ОСОБА_12 слід визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та виправдати її у зв`язку з недоведенням вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення.
		   У свою чергу, оскільки за наслідками розгляду кримінального провадження стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів наявності складу в діях обвинуваченої кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, в якому вона обвинувачується, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_12 будь-якого умислу на завдання потерпілій тілесних ушкоджень через відсутність з її боку активних дій, які відповідно до Закону є підставою для кримінальної відповідальності, що відповідно до п.3 ч.1 ст.373 КПК України є підставою для її виправдання.
		   Цивільний позов відсутній, арешт на майно не накладався, запобіжний захід під час досудового розслідування та під час судового розгляду не обирався.
		   Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		   Судові витрати в даному кримінальному провадження відсутні. 
		   Керуючись ст.62 Конституції України, ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст.17, 284, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України,-
		                    У Х В А Л И В :
		 
		    ОСОБА_12  визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю в діях обвинуваченої складу кримінального правопорушення.
		 
		   На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3ст. 394 КПК України.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		   Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та     прокурору.
		   Суддя                             ОСОБА_1 
		Копія згідно з оригіналом

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...