Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/8049/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2024.
Дата набрання законної сили: 17.04.2024
Номер судового провадження: 61-17458ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА                                       
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                             
		                                                                                    
		17 квітня 2024 року                                   
		м. Київ
		 
		справа № 761/8049/21
		провадження № 61-17458св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,                  Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллієрз Інтернешнл»,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллієрз Інтернешнл»на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року у складі судді Волошина В. О. та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у складі колегії суддів:                    Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллієрз Інтернешнл» (далі - ТОВ «Коллієрз Інтернешнл»), в якому просила суд, з урахуванням поданої заяви про зміну підстав позову:
		1) визнати такими, що не відповідають дійсності та принижують її честь, гідність та ділову репутацію, відомості, викладені в листах відповідача від 06 листопада 2020 року вихідний № 33 та від 27 листопада 2020року вихідний                     № 55 відносно неї, а саме:
		- що вона поширює серед учасників ринку нерухомості України недостовірні відомості про відповідача та його діяльність;
		- що звільнення її відбулось в результаті виявлення керівництвом відповідача фактів її неетичної поведінки та неналежного виконання посадових обов`язків;
		- що виявлені факти неетичної поведінки та неналежного виконання посадових обов`язків нею;
		- що вона проявила себе як безвідповідальний, неефективний та непрофесійний співробітник, схильна займатися інтригами;
		- що вона розповсюджувала плітки, чутки та наклепи на інших співробітників, приписувала собі успіхи інших осіб (всього колективу ретейл-департаменту та керівництва Товариства);
		- що перевіряється причетність її до можливих кримінальних злочинів Шевченківським ГУ НП в м. Києві; 
		2) зобов`язати відповідача припинити неправомірні дії щодо приниження честі, гідності, ділової репутації відносно неї шляхом заборони розповсюдження відносно неї інформації, яка міститься в листах відповідача від 06 листопада 2020 року вихідний № 33 та від 27 листопада 2020 року вихідний № 55 на майбутнє, а саме:
		- що вона поширює серед учасників ринку нерухомості України недостовірні відомості про відповідача та його діяльність;
		- що звільнення її відбулось в результаті виявлення керівництвом відповідача фактів її неетичної поведінки та неналежного виконання посадових обов`язків;
		- що виявлені факти неетичної поведінки та неналежного виконання посадових обов`язків нею;
		- що вона проявила себе як безвідповідальний, неефективний та непрофесійний співробітник, схильна займатися інтригами;
		- що вона розповсюджувала плітки, чутки та наклепи на інших співробітників, приписувала собі успіхи інших осіб (всього колективу ретейл-департаменту та керівництва Товариства);
		- що перевіряється причетність її до можливих кримінальних злочинів Шевченківським ГУ НП в м. Києві; 
		3) зобов`язати відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію, а саме:
		- що позивачка поширює серед учасників ринку нерухомості України недостовірні відомості про відповідача та його діяльність;
		- що звільнення позивачки відбулось в результаті виявлення керівництвом відповідача фактів її неетичної поведінки та неналежного виконання посадових обов`язків;
		- що виявлені факти неетичної поведінки та неналежного виконання посадових обов`язків позивачки;
		- що позивачка проявила себе як безвідповідальний, неефективний та непрофесійний співробітник, схильна займатися інтригами;
		- що позивачка розповсюджувала плітки, чутки та наклепи на інших співробітників, приписувала собі успіхи інших осіб (всього колективу ретейл-департаменту та керівництва Товариства);
		- що перевіряється причетність позивачки до можливих кримінальних злочинів Шевченківським ГУ НП в м. Києві в такий самий спосіб як вона була розповсюджена, а саме шляхом направлення офіційного листа на адресу ТОВ «Солтекс Капітал» та торговим маркам «Colins», «Lacoste», «Salateira», «Intimmisimi/Calzedonia», «Foxtrot», «H&M», «Comfy», «Будинок Іграшок», «Librarium», «Arena », «New Balance», «Lava&Cuce Aromateque», « MD Fashion », «Золотой Век», «Ельдорадо », «Алло», « Мегаспорт », « LC Waikiki », ТРЦ «Retroville» та іншим, яким були розіслані листи від 27 листопада 2020 року (вихідний № 55) та від 06 листопада 2020 року (вихідний № 33);
		4) стягнути з відповідача на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 000,00 грн.
		На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона працювала у відповідача на різних посадах, була звільнена з роботи за угодою сторін. Під час працевлаштування на нову роботу, позивачка дізналася, що відповідачем, як її колишнім роботодавцем, були складені листи від 06 листопада 2020 pоку (вихідний № 33) та від 27 листопада 2020 року (вихідний № 55), в яких було поширено відносно неї зазначені вище відомості, при цьому інформація, яка міститься у вищезазначених заявах відповідача, не відповідає дійсності, нічим не підтверджена, носить недостовірний, негативний та образливий характер, направлена на приниження честі, гідності та ділової репутації позивачки.
		Посилалась на те, що до моменту поширення відповідачем щодо неї недостовірної інформації мала бездоганну ділову репутацію. Відомості, які містяться в листах відповідача, не носять оціночний характер та викладені у формі фактичних тверджень, які формують у необмеженого кола потенційних роботодавців позивачки про неї негативне уявлення про її професійні якості та навички. У зв`язку з цим, на думку  ОСОБА_1 , зазначені відомості є недостовірними, підлягають спростуванню. 
		Крім того, позивачка вважає, що діями відповідача їй спричинено моральну шкоду.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Визнано такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 відомості, поширені ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» відносно неї:
		1) в листі вихідний № 33 від 06 листопада 2020 року на ім`я Генерального та Виконавчого Директорів Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал», а саме:
		- «… останнім часом ОСОБА_1 поширює серед учасників ринку нерухомості України недостовірні відомості про ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» та його діяльність…»;
		- «… дії ОСОБА_1 є наслідком її звільнення, яке відбулось в результаті виявлення керівництвом ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» фактів її неетичної поведінки та неналежного виконання нею своїх посадових обов`язків …»;
		- «…Під час своєї роботи у Товаристві ОСОБА_1 проявила себе не тільки як безвідповідальний, неефективний та непрофесійний співробітник, а і як особа, що схильна займатись інтригами…»;
		- «… ОСОБА_1, …. розповсюджувала плітки, чутки та наклепи на інших співробітників Товариства, безпідставно приписувала собі успіхи, що були заслугою не цієї особи, а результатом спільної діяльності всього колективу рітейл-департаменту та керівництва Товариства…».
		Зобов`язано ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» спростувати відомості, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 , протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили, шляхом надсилання тексту спростування, у вигляді письмового листа, з відповідною реєстрацію в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Коллієрз Інтернешнл», за підписом директора цього Товариства та засвідчення його підпису печаткою Товариства, на ім`я Генерального та Виконавчого Директорів Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал», наступного змісту:
		«СПРОСТУВАННЯ
		06 листопада 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллієрз Інтернешнл», було складено та надіслано на ім`я Генерального та Виконавчого Директорів Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал» лист вихідний № 33, в якому були поширені недостовірні та такі, що принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , відомості.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року у справі № 761/8049/21, зазначені нижче відомості, відносно                        ОСОБА_1 , що були поширені у вказаному листі вихідний № 33 від                   06 листопада 2020 року, були визнані недостовірними та такими, що ганьблять честь і гідність, а також завдають шкоди діловій репутації ОСОБА_1 :
		- «… останнім часом ОСОБА_1 поширює серед учасників ринку нерухомості України недостовірні відомості про ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» та його діяльність…»;
		- «… дії ОСОБА_1 є наслідком її звільнення, яке відбулось в результаті виявлення керівництвом ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» фактів її неетичної поведінки та неналежного виконання нею своїх посадових обов`язків …»;
		- «…Під час своєї роботи у Товаристві ОСОБА_1 проявила себе не тільки як безвідповідальний, неефективний та непрофесійний співробітник, а і як особа, що схильна займатись інтригами…»;
		- «… ОСОБА_1, …. розповсюджувала плітки, чутки та наклепи на інших співробітників Товариства, безпідставно приписувала собі успіхи, що були заслугою не цієї особи, а результатом спільної діяльності всього колективу рітейл-департаменту та керівництва Товариства…».
		Стягнуто з ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн, судовий збір у розмірі                          3 178,00 грн.
		В решті позову відмовлено.
		Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вищевказані відомості, поширені відповідачем відносно позивачки в листі з вихідним № 33 від 06 листопада 2020 року на ім`я Генерального та Виконавчого Директорів Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал», не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію позивачки, у зв`язку з чим підлягають спростуванню відповідачем.
		Разом із тим, суд першої інстанції вважав, що вказаними неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню в розмірі 5 000,00 грн.
		Не погоджуючись із цим рішенням, ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» оскаржило його в апеляційному порядку.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права. 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		08 грудня 2023 року ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду                          м. Києва від 13 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року.
		В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
		 
		Доводи інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу від 16 січня 2024 року представник                    ОСОБА_1 - адвокат Терновий О. В. просить суд касаційну каргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
		 
		25 січня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		Судами встановлено, що ОСОБА_1 працювала у ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» на посаді консультанта відділу торгової нерухомості з 01 червня 2015 року. 01 січня 2016 року переведена на посаду старшого консультанта відділу торгової нерухомості. 01 лютого 2018 року переведена на посаду заступника начальника відділу торгової нерухомості. 08 квітня 2020 року звільнена за угодою сторін за статтею 36 КЗпП України.
		Відповідачем на ім`я Генерального та Виконавчого Директорів ТОВ «Солтекс Капітал» було надіслано лист (вихідний № 33 від 06 листопада 2020 року), в якому було поширено відносно позивачки наступні відомості:
		- «… останнім часом ОСОБА_1 поширює серед учасників ринку нерухомості України недостовірні відомості про ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» та його діяльність…»;
		- «… дії ОСОБА_1 є наслідком її звільнення, яке відбулось в результаті виявлення керівництвом ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» фактів її неетичної поведінки та неналежного виконання нею своїх посадових обов`язків …»;
		- «…Під час своєї роботи у Товаристві ОСОБА_1 проявила себе не тільки як безвідповідальний, неефективний та непрофесійний співробітник, а і як особа, що схильна займатись інтригами…»;
		- «… ОСОБА_1, …. розповсюджувала плітки, чутки та наклепи на інших співробітників Товариства, безпідставно приписувала собі успіхи, що були заслугою не цієї особи, а результатом спільної діяльності всього колективу рітейл-департаменту та керівництва Товариства…»;
		- «перевіряється можлива причетність ОСОБА_1 до виявлених кримінальних злочинів колишнього головного бухгалтера».
		В матеріалах справи також наявний лист № 55 від 27 листопада 2020 року із аналогічним змістом, як і в листі № 33 від 06 листопада 2020 року, без зазначення отримувача.
		Згідно висновку за результатами проведення психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу - комп`ютерного поліграфа за зверненням гр. ОСОБА_1 від 14 грудня 2020 року № 2-12-2020 у ході опитування із застосуванням поліграфа у позивачки виявлено комплекс значимих фізіологічних реакцій, який із критично високим ступенем вірогідності, свідчить про те, що, ознайомившись із змістом листа від імені ТОВ «Коллієрз Інтернешнл», вона відчула моральне спустошення, образу, ганьбу, приниження особистої гідності через зведений на неї наклеп.
		Відповідно до висновку експерта ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» № 84/21  від 21 липня 2021 року за результатами проведення семантико-текстуального дослідження згідно з договором № 29/21 від 24 червня 2021 року текст листів ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» № 33 від 06 листопада 2020 року та № 55 від 27 листопада 2020 року містить критику дій та поведінки ОСОБА_1. Проте ця критика не виражається в образливій, принизливій або непристойній формі.
		Згідно висновку експерта КНДІСЕ за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи у цивільному провадженні № 761/8049/21 від 24 травня 2022 року № 22496/21-61 інформація, яка зазначена в наданому на дослідження тексті листів ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» № 33 від 06 листопада 2020 року та № 55 від 27 листопада 2020 року, містить негативну інформацію стосовно ОСОБА_1 , висловлювання образливого характеру. Усі висловлювання в тексті листів ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» № 33 від 06 листопада 2020 року та № 55 від 27 листопада 2020 року окрім речення - «… дії ОСОБА_1 є наслідком її звільнення, яке відбулось в результаті виявлення керівництвом ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» фактів її неетичної поведінки та неналежного виконання нею своїх посадових обов`язків…»  у загальному контексті всього тексту за провідним дискурсивним значенням є фактичними твердженнями.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. 
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року оскаржені в касаційному порядку лише в частині задоволених позовних вимог  ОСОБА_1 , а тому, в силу положень статті 400 ЦПК України, в частині відмовлених позовних вимог вказані судові рішення не є предметом касаційного перегляду. 
		Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині відповідають.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		У статті 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		 
		Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.
		 
		Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		 
		Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками 
		і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду 
		і є необхідним в демократичному суспільстві.
		 
		Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів 
		і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		 
		Згідно зі статтею 201 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).
		У постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		 
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		 
		Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		 
		Крім того, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		 
		Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час, як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.
		 
		Згідно з частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		 
		Таким чином, слід відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак у цілому контексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів із використанням мовностилістичних засобів.
		 
		Судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
		 
		Таким чином, одним із основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Установивши, що поширена відповідачем щодо ОСОБА_1 негативна  інформація є недостовірною, є фактичним твердженням та принижує її честь,  гідність та ділову репутацію, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, зокрема ураховуючи, що потенційний роботодавець позивачки після отримання листа ТОВ «Коллієрз Інтернешнл»                 № 33 від 06 листопада 2020 року мав можливість сформувати своє уявлення про професійні та ділові якості позивачки. 
		Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Встановивши, що неправомірними діями відповідача позивачці спричинено моральну шкоду внаслідок приниження її честі, гідності та ділової репутації, суди попередніх інстанцій правомірно стягнулиз ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.
		Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій  висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні. 
		 
		Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		 
		Оскільки виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року, було зупинено ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року до закінчення касаційного провадження у справі, у зв`язку із залишенням цього судового рішення без змін необхідно поновити його дію.
		 
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Коллієрз Інтернешнл» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
		 
		Поновити виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                 М. Є. Червинська
		 
		Судді:                                                                            А. Ю. Зайцев 
		 
		Є. В. Коротенко 
		 
		В. М. Коротун
		 
		М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...