Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 450/123/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2024. Зареєстровано: 20.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2024.
Дата набрання законної сили: 16.04.2024
Номер судового провадження: 22-ц/811/313/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 450/123/24                Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О. 
		Провадження № 22-ц/811/313/24            Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		   16 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - судді Ніткевича А.В., 
		суддів: Бойко С.М., Копняк С.М., 
		            секретаря Марко О.Р.
		з участю представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представників третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката Микуша Дмитра Михайловича на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 січня 2024 року в складі судді Даниліва Є.О. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору,-
		встановив:
		 
		У січні 2024 року  ОСОБА_6 подав до суду заяву про вжиття заходів забезпеченняпозову у справі за його позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору.
		Просив вжити заходи забезпечення шляхом: заборони ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії пов`язані з прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , заборони ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна - багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також щодо окремих квартир та приміщень, що входять до складу цього багатоквартирного будинку.
		Вимоги заяви обгрнутовує тим, щопредметом позову у даній справі євизнання недійсним п. 5.2 Договору простого товариства (про спільну діяльність) від 13 жовтня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Віблим Л.З. та зареєстрованим в реєстрі за №1128; визнання за ОСОБА_6 вкладу учасника Договору простого товариства (про спільну діяльність) від 13 жовтня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Віблим Л.З. та зареєстрованим в реєстрі за №1128 у розмірі 99/100 від загального розміру вкладів учасників цього простого товариства; визнання за ОСОБА_6 частки в праві спільної часткової власності у розмірі 99/100 на майно створене (отримане) у результаті виконання Договору простого товариства (про спільну діяльність) від 13 жовтня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Віблим Л.З. та зареєстрованим в реєстрі за №1128.
		Звертає увагу, що 16 жовтня 2020 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір простого товариства (про спільну діяльність). За умовами цього договору сторони домовились здійснити будівництво багатоквартирного будинку у с. Зубра Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці площею 0,4167 га, кадастровий номер 4623683300:01:001:0120. Право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_7 . Відтак, для здійснення будівництва багатоквартирного будинку вклади учасників простого товариства були розподілені наступним чином: ОСОБА_7 надає для будівництва право користування належною йому земельною ділянкою, площею 0,4167 га, кадастровий номер 4623683300:01:001:0120; ОСОБА_6 за рахунок власних ресурсів фінансує та організовує будівництво багатоквартирного будинку на усіх його етапах аж до моменту реєстрації права власності на новозбудоване майно.
		На той час вільних обігових коштів для викупу земельної ділянки та завершення будівництва у ОСОБА_6 не було, у зв`язку з чим він був вимушений позичити гроші. 30 вересня 2021 року між ОСОБА_5 (Позикодавець) та ОСОБА_6 (Позичальник) укладено договір позики. За умовами цього договору ОСОБА_5 позичив ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 1 700 000,00 (один мільйон сімсот тисяч) доларів США. Вказані грошові кошти позичені з метою фінансування викупу земельної ділянки та подальшого будівництва багатоквартирного будинку. 
		Окрім того, 05 квітня 2022 року між ОСОБА_5 (Позикодавець) та ОСОБА_6 (Позичальник) укладено договір позики. За умовами цього договору ОСОБА_5 позичив ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 200000,00 (двісті тисяч) доларів США. Вказані грошові кошти були позичені з метою будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 .
		13 жовтня 2021 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір простого товариства (про спільну діяльність) (надалі по тексту - Договір простого товариства), посвідчений приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Віблим Л.З. та зареєстрований в реєстрі за № 1128. За умовами цього договору сторони домовились здійснити будівництво багатоквартирного будинку у с. Зубра Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці площею 0,4167 га, кадастровий номер 4623683300:01:001:0120.
		Станом на цей час, виключно за кошти ОСОБА_6 , за результатом виконання Договору простого товариства на земельній ділянці площею 0,4167 га, кадастровий номер 4623683300:01:001:0120 створено об`єкт незавершеного будівництва - багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення в межах АДРЕСА_1 , ступінь готовності, якого складає 70 відсотків.
		З огляду на зміст Договору простого товариства, ОСОБА_5 може здійснити дії і почав здійснювати дії щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: по АДРЕСА_1 , а також дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо цього об`єкту нерухомого майна, який був збудований за кошти ОСОБА_6 , що у свою чергу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.З метою запобігання можливим потенційним порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача просив заяву задоволити.
		Оскаржуваною ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 січня 2024 року заяву позивача ОСОБА_6 про забезпечення позову,  задоволено.
		Заборонено ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії пов`язані з прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		Заборонено ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна - багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також щодо окремих квартир та приміщень, що входять до складу цього багатоквартирного будинку.
		Ухвалу суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_8 , вважає ухвалу незаконною, постановленою з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
		На думку апелянта, як заява про забезпечення позову, так і оскаржувана ухвала містять обґрунтування самого предмету позову.
		Покликаючись на хронологію спірних правовідносин, зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що позивач поніс будь які витрати по будівництву багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями господарського призначення в межах АДРЕСА_1 .
		Натомість, наявні у матеріалах справи договори підтверджують, що саме відповідач надавав кошти для будівництва багатоквартирного житлового будинку і саме відповідач поніс фактичні витрати по будівництву відповідного об`єкту в документально підтвердженому розмірі 2500000,00 дол. США.
		Також зазначає, що договір простого товариства від 13.10.2021 припинив свою дію 12.10.2022, а з позовом у даній справі ОСОБА_6 звернувся до суду лише 11.01.2024, відтак у ОСОБА_5 були всі можливості вчинити дії щодо прийняття в експлуатацію та державної реєстрації права власності на житловий будинок з вбудованими приміщеннями господарського призначення.
		Зазначає, що позивач у своїй заяві жодним чином не обґрунтував, яким чином заявлені способи забезпечення позову можуть вплинути на реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.
		Зокрема, про наявність ризику відчуження відповідачем багатоквартирного будинку не зазначив сам позивач, тому незрозуміло чим керувався суд при постановленні ухвали.
		Просить скасувати ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 січня 2024 року та у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
		12.02.2024 на адресу апеляційного суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, у якому просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи із такого.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
		Відповідно до приписів частини першої завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий суд виходив з того, що підставою для забезпечення позову є те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
		Судом встановлено, що для здійснення будівництва багатоквартирного будинку вклади учасників простого товариства були розподілені наступним чином: ОСОБА_5 надає для будівництва право користування земельною ділянкою, яка розташована у с. Зубра Пустомитівського району Львівської області площею 0,4167 га, кадастровий номер 4623683300:01:001:0120, а ОСОБА_6 за рахунок власних ресурсів фінансує та організовує будівництво багатоквартирного будинку на усіх його етапах аж до моменту реєстрації права власності на новозбудоване майно. Положенням п. 2.2.2. Договору простого товариства передбаченого, що ОСОБА_5 не вносить до спільної діяльності жодних інших вкладів.
		13 жовтня 2021 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення, підписано Додаток № 1 до договору про спільну діяльність, згідно з яким: ОСОБА_5 належить 90% будинку, квартир та нежитлових приміщень; ОСОБА_6 належить 10% будинку, квартир та нежитлових приміщень.
		За попередньою оцінкою, розмір особистого вкладу ОСОБА_6 складає грошову суму, що еквівалентна 2250000 (два мільйони двісті п`ятдесят тисяч) доларів США, що згідно з офіційним курсом, встановленим Національним Банком України на 10 січня 2024 року  38,2253 грн. за 1 долар США, складає 86 006 925 (вісімдесят шість мільйонів шість тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн., а розмір вкладу ОСОБА_5 складає 701 000 (сімсот одну тисячу) грн. - вартість земельної ділянки, площею 0,4167 га, кадастровий номер 4623683300:01:001:0120, яка зазначена у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 30 вересня 2021 року, укладений між ОСОБА_7 (Продавець) та ОСОБА_5 (Покупець). 
		З урахуванням змісту Договору простого товариства та фактичних обставин його виконання, ОСОБА_6 вважає, що розмір його частки у спільній власності на створене у результаті виконання такого договору майно з урахуванням розміру його особистого вкладу у спільну діяльність, має складати 99/100, а розмір частки ОСОБА_5 - 1/100, відповідно.
		Врахувавши наведене та те, що між сторонами виник спір, предметом якого є нерухоме майно, а саме багатоквартирний житловий будинок, оформлення права власності на вищевказаний будинок тягне в подальшому його (розпорядження) реалізацію, позивач вважає обґрунтованим припущення, що не вжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та призвести до порушення його прав та законних інтересів, суд прийшов висновку, що необхідно вжити заходи забезпечення позову про які просить позивач.
		При цьому, суд врахував, що вид забезпечення позову запропонований позивачем у заяві про забезпечення позову, є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, а підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні.
		Перевіряючи законність оскаржуваного рішення колегія суддів виходить із такого.
		Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
		Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
		По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).
		З огляду на викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		На переконання колегії суддів, таким, достатньо обґрунтованим припущенням є можливість відповідача в принципі відчужити майно, тобто здатність визначати його подальшу юридичну долю.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 1/an_8423/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8423" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вінзвернувся або має намір звернутися до суду.
		У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Види забезпечення позову, які можуть застосовуватися судом визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
		Пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.
		Виходячи з аналізу вищезазначених норм, колегія суддів констатує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування певного виду забезпечення позову.
		Підставність заяви про забезпечення позову повинна бути доведена заявником, з врахуванням вимог ст. 12 ЦПК України.
		Разом з цим, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. 
		Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
		Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. 
		Із встановлених апеляційним судом обставин справи вбачається, що у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору, визнання за позивачем вкладу учасника та права на частку у праві власності на створене майно.
		Відтак, вимоги позивача ОСОБА_6 мають як немайновий, так і майновий характер, напряму стосуються нерухомого майна, як об`єкту цивільних прав.
		Згідно із висновком Верховного Суду викладеного у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 657/1211/19 (провадження № 61-3353св20) умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
		Відповідно до ст. 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.
		Крім того, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК України).
		Особливістю правового режиму нерухомого майна є те, що у процесі створення воно може набувати статусу як незавершеного будівництва нерухомого майна, так і завершеного нерухомого майна.
		У постанові Верховного Суду у справі № 910/6644/18 зазначено, що з аналізу чинного законодавства, вбачається, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав у випадках та в порядку визначених актами цивільного законодавства.
		Як зазначає ОСОБА_6 ступінь готовності спірного об`єкту будівництва становить 70 %.
		Таким чином, оскільки об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва), як майно, відносно якого вжито заходи забезпечення позову, не вилучене та не обмежене у цивільному обороті, при цьому за умов реєстрації відповідних суб`єктивних прав на таке, ризик відчуження такого майна є постійним.
		Враховуючи, що між сторонами існує спір, позивач ОСОБА_6 подав заяву про забезпечення позову щодо спірного майна, яким, за відповідних умов, відповідач мав би можливість розпорядитися, тобто визначити його подальшу юридичну долю, відтак колегія суддів погоджується із висновками районного суду про підставність заяви про забезпечення позову та обґрунтованість вимог позивача.
		Зважаючи на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, суд не досліджує обґрунтованість можливого позову, оскільки питання підставності заявлених позовних вимог є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті, висновок місцевого суду про наявність підстав для вжиття заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідачів, є правильним.
		Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, щоспівмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
		Враховуючи наведене та за наявності неспростованих обставин щодо можливого розподілу права власності сторін на спірний об`єкти нерухомості, при цьому, незгоду із цим позивача, колегія суддів приходить переконання про співмірність заходів забезпечення із предметом спору в цілому.
		Обраний судом вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача,оскільки сторони не позбавлені права завершувати спірне будівництво, а обмежується лише можливість вчинення відповідних дій відповідача, із якими закон пов`язує набуття права власності.
		Зазначене узгоджується із висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 та у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №643/15394/19.
		Будь які доводи апеляційної скарги про відсутність(недоведеність)загроз потенційного порушення прав ОСОБА_6 чи утруднення виконання можливого рішення у даній справі, спростовуються встановленими обставинами у справі та наведеними вище висновками.
		В свою чергу, колегія суддів враховує те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а також забезпечення позову у відповідний спосіб не вплине на права і обов`язки осіб, які не є учасниками даної справи.
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вразі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням скасування заходів забезпечення позову.
		Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК України судапеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, колегія суддів приходить висновку, що питання щодо задоволення заяви про забезпечення позову судом першої інстанції вирішено з повним з`ясуванням обставин справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що відповідно достатті 375ЦПК України є підставою для залишення без змін судового рішення.
		Керуючись ст.ст.258,259,367,368,п. 1 ч. 1 ст.374, ст.ст.375, 381,382,383 ЦПК України, суд, -
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката Микуша Дмитра Михайловича  залишити без задоволення.
		Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 січня 2024 року  залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
		 
		Повний текст постанови складений 17 квітня 2024 року.
		 
		Головуючий:        А.В. Ніткевич 
		 
		Судді:                                             С.М. Бойко
		                       
		С.М. Копняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...