Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/6768/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2024. Зареєстровано: 22.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2024.
Дата набрання законної сили: 21.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/346/335/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023096180000313

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 346/6768/23 
		Провадження № 1-кп/346/335/24
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 квітня 2024 року                  м. Коломия
		 
		Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:      
		головуючої  судді           ОСОБА_1 
		за участю: 
		секретаря ОСОБА_2 
		прокурора   ОСОБА_3 
		обвинуваченого   ОСОБА_4 
		представника потерпілого ОСОБА_5 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Коломия Івано-Франківської області в залі суду кримінальне провадження №12023096180000313 від 01.11.2023 відносно:
		ОСОБА_4 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коломия, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має дітей НОМЕР_1 , не працюючого, депутатом не обирався, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 заволодів чужим майном шляхом обману за наступних обставин.
		Так, 19 березня 2022 року Постановою Кабінету Міністрів України № 333 «Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» визначено механізм компенсації витрат, що пов`язані з безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, інформація про які є складовою частиною переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
		Відповідно до п. 16 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 компенсація особам, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, виплачується за рахунок коштів державного бюджету (зокрема, резервного фонду бюджету), коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, іноземних держав та міжнародних організацій у вигляді благодійної, гуманітарної та матеріальної допомоги, а також добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та громадських об`єднань, інших не заборонених законодавством джерел у безготівковій формі за зазначеними у заяві банківськими реквізитами за умови відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги.
		У вересні 2022 року у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння державними грошовими коштами розпорядником яких являється Печеніжинська селищна рада, а саме компенсацією витрат за безкоштовне розміщення внутрішньо переміщених осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 року. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 01 вересня 2022 року відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 звернувся до Печеніжинської селищної ради Печеніжинської територіальної громади Коломийського району, із заявою особи, що розмістив внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, який є власником житлового приміщення, що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за серпень 2022 року. 
		Під час подачі вказаної заяви ОСОБА_4 був попереджений працівником відділу ЖКГ інвестицій та соціально-економічного розвитку Печеніжинської селищної ради, про те, що грошова компенсація не виплачується за осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та які являються членами сім`ї власника житла, а також роз`яснено, що особа яка розмістила внутрішньо переміщених осіб, також зобов`язана в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб, або зміни їх кількості подати повідомлення з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні, із зазначенням можливості у подальшому розміщувати внутрішньо переміщених осіб у такому приміщенні. При цьому під час заповнення вказаної заяви ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в порушення п. 4 «Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» затвердженого постановою КМУ № 333 від 19.03.2022 року якою передбачено, що грошова компенсація не виплачується за осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та які припинили своє розміщення як внутрішньо переміщених осіб, не подав повідомлення в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб та діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достеменно знаючи, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 припинили своє розміщення як внутрішньо переміщені особи за місцем його проживання, так як ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 виїхали за кордон 14 червня 2022 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виїхали за кордон 28 липня 2022 року, подав відомості про безоплатне розміщення внутрішньо переміщених осіб, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . 
		В подальшому, на підставі сформованого працівниками Печеніжинської селищної ради Печеніжинської територіальної громади Коломийського району, переліку осіб, що розмістили внутрішньо переміщених осіб та подали заяву про отримання компенсації витрат (за рахунок коштів міжнародних організацій, благодійних організацій та громадських об`єднань) Національним комітетом Червоного Хреста України, виплатили ОСОБА_4 грошову компенсацію за серпень 2022 в розмірі 2289, 35 грн., якими останній заволодів шляхом обману.
		Дії, ОСОБА_4 , кваліфікуються за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві).
		Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 шляхом отримання компенсації витрат за безкоштовне розміщення внутрішньо переміщених осіб, 01.10.2022 року відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 звернувся до Печеніжинської селищної ради Печеніжинської територіальної громади Коломийського району, з заявою особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, який є власником житлового приміщення що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за вересень 2022 року. 
		Під час подачі вказаної заяви ОСОБА_4 був попереджений працівником відділу ЖКГ інвестицій та соціально-економічного розвитку Печеніжинської селищної ради, про те, що грошова компенсація не виплачується за осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та які являються членами сім`ї власника житла, а також роз`яснено, що особа яка розмістила внутрішньо переміщених осіб, також зобов`язана в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб, або зміни їх кількості подати повідомлення з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні, із зазначенням можливості у подальшому розміщувати внутрішньо переміщених осіб у такому приміщенні. При цьому під час заповнення вказаної заяви ОСОБА_4 умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в порушення п. 4 «Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» затвердженого постановою КМУ № 333 від 19.03.2022 року якою передбачено, що грошова компенсація не виплачується за осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та які припинили своє розміщення як внутрішньо переміщених осіб, не подав повідомлення в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб та діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достеменно знаючи, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 припинили своє розміщення як внутрішньо переміщені особи за місцем його проживання, так як ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 виїхали за кордон 14 червня 2022 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виїхали за кордон 28 липня 2022 року, подав відомості про безоплатне розміщення внутрішньо переміщених осіб, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . 
		У подальшому, на підставі сформованого працівниками Печеніжинської селищної ради Печеніжинської територіальної громади, Коломийського району, переліку осіб, що розмістили внутрішньо переміщених осіб та подали заяву про отримання компенсації витрат (за рахунок коштів міжнародних організацій, благодійних організацій та громадських об`єднань) Національним комітетом Червоного Хреста України, виплатили ОСОБА_4 грошову компенсацію за вересень 2022 року в розмірі 2215,05 грн., якими останній заволодів шляхом обману.
		Дії, ОСОБА_4 , кваліфікуються за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчинене повторно.
		Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 шляхом отримання компенсації витрат за безкоштовне розміщення внутрішньо переміщених осіб, 01.11.2022 року відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 звернувся до Печеніжинської селищної ради Печеніжинської територіальної громади Коломийського району, з заявою особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, який є власником житлового приміщення що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за жовтень 2022 року. 
		Під час подачі вказаної заяви ОСОБА_4 був попереджений працівником відділу ЖКГ інвестицій та соціально-економічного розвитку Печеніжинської селищної ради, про те, що грошова компенсація не виплачується за осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та які являються членами сім`ї власника житла, а також роз`яснено, що особа яка розмістила внутрішньо переміщених осіб, також зобов`язана в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб, або зміни їх кількості подати повідомлення з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні, із зазначенням можливості у подальшому розміщувати внутрішньо переміщених осіб у такому приміщенні. При цьому під час заповнення вказаної заяви ОСОБА_4 умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в порушення п. 4 «Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» затвердженого постановою КМУ № 333 від 19.03.2022 року якою передбачено, що грошова компенсація не виплачується за осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та які припинили своє розміщення як внутрішньо переміщених осіб, не подав повідомлення в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб та діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достеменно знаючи, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 припинили своє розміщення як внутрішньо переміщені особи за місцем його проживання, так як ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 виїхали за кордон 14 червня 2022 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виїхали за кордон 28 липня 2022 року, подав відомості про безоплатне розміщення внутрішньо переміщених осіб, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . 
		У подальшому, на підставі сформованого працівниками Печеніжинської селищної ради Печеніжинської територіальної громади, Коломийського району, переліку осіб, що розмістили внутрішньо переміщених осіб та подали заяву про отримання компенсації витрат (за рахунок коштів міжнародних організацій, благодійних організацій та громадських об`єднань) Національним комітетом Червоного Хреста України, виплатили ОСОБА_4 грошову компенсацію за жовтень 2022 року в розмірі 4650 грн., якими останній заволодів шляхом обману.
		Дії, ОСОБА_4 , кваліфікуються за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчинене повторно.
		14.11.2023 року  між потерпілим Товариство Червоного Хреста України, в особі Законного представника потерпілого ОСОБА_11 та підозрюваним ОСОБА_4 була укладена угода про примирення, відповідно до положень якої підозрюваний ОСОБА_4 в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, відшкодував потерпілій стороні у повному обсязі завдані кримінальними правопорушеннями збитки.
		Згідно умов підписаної угоди сторони погоджуються на призначення покарання за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України ОСОБА_4 :
		- за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України покарання у виді 240 годин громадських робіт;
		- за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік.
		На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік та відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.
		У судовому засіданні обвинувачений   ОСОБА_4 та представник потерпілого ОСОБА_5 підтримали умови угоди про примирення та підтвердили добровільність її укладання, зазначили, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, цілком розуміють наслідки укладення угоди та її затвердження, а також наслідки невиконання та особливості оскарження вироку, просили затвердити укладену між ними угоду.
		Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення, зазначила, що угода відповідає вимогам КК та КПК, сторонами укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена  угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
		Відповідно до частини 1 статті 469 КПК України Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим із числа осіб, визначених статтею 44 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. 
		Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		У підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч.2 ст. 190 КК України, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
		В підготовчому судовому засіданні суд переконався, що угода про примирення сторонами укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді та відповідає вимогам КПК та КК України, дії законного представника потерпілого, яким є юридична особа, не суперечать інтересам цієї юридичної особи.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Представник потерпілого також цілком розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України.
		Узгоджені сторонами угоди вид та міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України. 
		При цьому суд виходив з того, що при вирішені питання про затвердження угоди про примирення судом враховано ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утримані малолітню дитину 2014 року народження та повнолітню дитину 2003 року, що продовжує навчання. Враховано також обставини, що пом`якшують покарання, а саме визнання вини, щире каяття, добровільне повне відшкодування потерпілій стороні завданих збитків, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Суд бере до уваги також позицію представника потерпілого, яка не має жодних претензій до обвинуваченого та не заперечує проти призначення покарання, узгодженого сторонами угоди. А тому суд вважає, що обвинуваченому можливо призначити узгоджене сторонами угоди покарання в межах санкції ч.1 та ч.2 ст.190 КК України у виді громадських робіт та позбавлення волі відповідно, та остаточно призначити покарання відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. При цьому суд вважає можливим застосувати  ст. 75 КК України, та звільнити обвинуваченого від відбування покарання умовно з іспитовим строком поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України оскільки обвинувачений не є суспільно небезпечною особою, його виправлення ще можливе без відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про примирення. 
		Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374, 376, 394, 468-469, 472-475 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		Затвердити угоду про примирення від 14.11.2023 року, укладену між потерпілим Товариство Червоного Хреста України, в особі Законного представника потерпілого (юридичної особи) ОСОБА_11 та підозрюваним ОСОБА_4 .
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 та ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді двісті сорок годин громадських робіт;
		- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити   ОСОБА_4  остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		Згідно ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_4  обов`язок: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Вирок може бути оскаржений з урахуванням обмежень, визначених ч.4 ст. 394 КПК України до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
		Копію вироку вручити негайно засудженому, представнику потерпілого та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...