Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/18865/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2024. Зареєстровано: 23.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/569/749/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023180000000029

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/18865/23
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 квітня 2024 року                                     м. Рівне
		 
		Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженні №22023180000000029 від 16.01.2023 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 111-1 КК України,
		з участю прокурора ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_5 , -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_3 , усвідомлюючи факт наявної збройної агресії рф проти України, а також суспільну небезпеку своїх дій направлених на шкоду національній безпеці України, будучи ідеологічно проросійськи мотивованою особою, яка сповідує ідеї приєднання тимчасово окупованої території Херсонської області до російської федерації, реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 27.09.2022, перебуваючи у невстановленому місці на тимчасово окупованій території Херсонської області, виступив у відеосюжеті, в якому звернувся до невизначеного кола осіб із закликом (агітацією) до мешканців тимчасово окупованої території Херсонської області брати участь у референдумі щодо приєднання даного регіону до російської федерації та висловлював позицію про єдність з російською федерацією, розуміючи, що з метою агітації даний відеосюжет буде поширений до невизначеного кола осіб.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в публічних закликах до проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи повідомленим в порядку передбаченому КПК України, про місце дату і час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив. Зокрема, суд належно повідомляв обвинуваченого про розгляд справи, здійснюючи повідомлення про призначені судові засідання в Рівненському міському суді в газеті «Урядовий кур`єр», «Голос України» та внесенням інформації на офіційний веб-сайт суду. Рекомендовані повідомлення поштового відправлення «Укрпошта» за місцем його реєстрації не надсилались, оскільки місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 є тимчасово непідконтрольна державі Україна територія.
		Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, здійснювалось в порядку спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21 вересня 2023 року (а.к.п. 96).
		Відповідно до ухвали Рівненського міського суду від 07 грудня 2023 року, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 здійснюється у порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого. 
		Отже, суд здійснив розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого(in absentia),що відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Судом встановлено, що стороною обвинувачення, використані усі передбачені законом заходи (можливості), для дотримання прав підозрюваного (обвинуваченого ОСОБА_3 ), зокрема права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Враховуючи наведене,з урахуваннямздійснення уданому кримінальномупровадженні спеціальногодосудового розслідуваннята спеціальногосудового провадження,суд вважає,що стороноюобвинувачення вжитодостатніх заходівщодо дотриманняправ підозрюваногота обвинуваченого ОСОБА_3 на захист та доступ до правосуддя.
		У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був поінформованим належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.
		Після вручення ОСОБА_3 підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, згідно доручення від 13.09.2023 №017-000992ч Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області про залучення захисника, підозрюваному ОСОБА_3 було забезпечено захисника  адвоката ОСОБА_5 , що свідчить про дотримання прав підозрюваного на захист в ході досудового розслідування так і судового розгляду (а.к.п. 67).
		Постановою старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Рівненській області від 13.09.2023 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_3 (а.к.п. 90-91).
		В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , просила суд закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв`язку із тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, оскільки на її думку, як під час досудового розслідування та судового розгляду не доведена об`єктивна сторона інкримінованого злочину ОСОБА_3 , що є одним із елементів складу злочину, не встановлено, що він діяв добровільно чи під примусом, і достатніх доказів у вчиненні останнім інкримінованого правопорушення немає. 
		Доказами вини ОСОБА_3 в інкримінованому кримінальному правопорушенні є докази, що досліджувались та оцінювались судом, які є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони були зібрані з дотриманням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України та в порядку визначеному кримінальним процесуальним кодексом України.
		Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення встановлена наступними дослідженими на предмет належності та допустимості у суді доказами, зокрема:
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2023 проведеного за участі свідка ОСОБА_6 , якій пред`явлено фотозображення 4 осіб чоловічої статі, без значних відмінностей, серед яких фото особи, яке було розміщено у соціальної мережі «Однокласники» на сторінці із нік-неймом « ОСОБА_7 » в ході якого свідок впізнала особу ОСОБА_3 серед інших візуально схожих осіб (а.с. 128-132);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за відеозаписом від 11.05.2023 проведеного за участі свідка ОСОБА_6 , якій пред`явлено відеозапис, розміщений у відеохостингу YouTube з назвою « ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші «зірки» Каховка, Нова Каховка, Херсонської обл.», та під час відтворення якого декілька осіб у виступах висловлювали думки щодо необхідності проведення референдуму та приєднання Херсонської області до російської федерації. Так, у ході перегляду вищевказаного відео, свідок серед осіб, що закликали до проведення референдуму з 7 хв по 7 хв 25 сек впізнала особу ОСОБА_3 (а.с. 133-135);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2023 проведеного за участі свідка ОСОБА_12 , якій пред`явлено фотозображення 4 осіб чоловічої статі, без значних відмінностей, серед яких фото особи, яке було розміщено у соціальної мережі «Однокласники» на сторінці із нік-неймом « ОСОБА_7 ». Так, у ході впізнання свідок впізнала особу ОСОБА_3 серед інших візуально схожих осіб (а.к.п. 140-144);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за відеозаписом від 11.05.2023 проведеного за участі свідка ОСОБА_12 , якій пред`явлено відеозапис, розміщений у відеохостингу YouTube з назвою « ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші «зірки» Каховка, Нова Каховка, Херсонської обл.», та під час відтворення якого декілька осіб у виступах висловлювали думки щодо необхідності проведення референдуму та приєднання Херсонської області до російської федерації. Так, у ході перегляду вищевказаного відео, свідок серед осіб, що закликали до проведення референдуму з 7 хв 07 сек по 7 хв 27 сек впізнала особу ОСОБА_3 (а.к.п. 145-147);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2023 проведеного за участі свідка ОСОБА_13 , якій пред`явлено фотозображення 4 осіб чоловічої статі, без значних відмінностей, серед яких фото особи, яке було розміщено у соціальної мережі «Однокласники» на сторінці із нік-неймом « ОСОБА_7 », у ході якого свідок впізнала особу ОСОБА_3 серед інших візуально схожих осіб (а.к.п. 152-156); 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за відеозаписом від 11.05.2023 проведеного за участі свідка ОСОБА_13 , якій пред`явлено відеозапис, розміщений у відеохостингу YouTube з назвою « ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші «зірки» Каховка, Нова Каховка, Херсонської обл.», та під час відтворення якого декілька осіб у виступах висловлювали думки щодо необхідності проведення референдуму та приєднання Херсонської області до російської федерації. Так, у ході перегляду вищевказаного відео, свідок серед осіб, що закликали до проведення референдуму з 7 хв по 7 хв 27 сек впізнала особу ОСОБА_3 (а.к.п. 157-159); 
		- протоколом огляду від 19.05.2023 Інтернет ресурсу, а саме відеозапису розміщеного у відеохостингу YouTube з назвою « ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші «зірки» Каховка, Нова Каховка, Херсонської обл.» тривалістю 16 хв 51 сек, переглядом якого встановлено, що у період часу з 7 хв 04 сек по 7 хв 24 сек, особа зовні схожа на ОСОБА_3 , у формі агітації, повідомляє текст наступного змісту: «Референдум о вхождении Херсонской области в состав российской федерации жизненно необходим. Приходите, голосуйте, не бойтесь. Пусть нас бояться. Мы за россию», тобто закликає до проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області (а.к.п. 162-164); 
		- протоколом огляду від 07.03.2023 мережі Інтернет, зокрема соціальної мережі «Одноклассники» профілю із нік-неймов « ОСОБА_7 » де виявлено фотозображення особи чоловічої статі зовні схожої на ОСОБА_3 , у вказаному профілі зазначена дата та місце народження, яке вказав автор сторінки: 26.08.1961,місце проживання: ОСОБА_14  (а.к.п. 174-179); 
		-висновком зарезультатами проведеннясудової портретноїекспертизи від18.05.2023№ СЕ-19/118-21/4109-ФП,відповідно дозмісту якоговбачається,що нафотозображенні зробленомуз відеозаписурозміщеного навідеохостингу YouTubeз назвоювідеозапису « ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 таінші «зірки»Каховка, ІНФОРМАЦІЯ_2 »на 07хвилині 09секунді зображенаодна іта жособа,що нафотозображенні отриманомуу ходіпроведення тимчасовогодоступу 29.03.2023до інформації,що перебуваєу володінніУДМС Українив Рівненськійобласті (а.к.п.172),а самеоблікової картки ОСОБА_3 (а.к.п.186-194), та іншими доказами у їх сукупності.
		Крім того, допитана всудовому засіданнісвідок ОСОБА_13 показала, що вона є директором ліцею № 9 Новокаховської міської ради Херсонської області та до серпня 2022 року перебувала у Новій Каховці, після чого змушена була покинути вказаний навчальний заклад у зв`язку з його фактичним зайняттям окупаційною владою. Особа ОСОБА_3 їй знайома оскільки останній працював лаборантом у ліцеї № 9 Новокаховської міської ради та після проведення так званого референдуму щодо приєднання Херсонської області до складу російської федерації її знайомі скинули відеозапис на якому ОСОБА_3 закликав брати участь у вказаному референдумі.
		Свідок ОСОБА_6 в судовомузасіданні показала,що працюєвчителем уліцеї №9Новокаховської міськоїради деі познайомиласяз ОСОБА_3 ,який працювавтам лаборантом.Після проведеннятак званогореферендуму щодоприєднання Херсонськоїобласті доскладу російськоїфедерації їїзнайомі показаливідеозапис наякому ОСОБА_3 закликав братиучасть увказаному референдумі. 
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені в ході провадження у справі докази, суд вважає, що усі вищезазначені докази узгоджуються між собою, є належними, допустимими та достовірними.
		Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 6 ст. 22 КПК встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
		Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
		Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Таким чином, за результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 мало місце, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та останній винен у його вчиненні. 
		Згідно з ст. 24 КК України умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльність), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
		Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є шкідливим для суспільства.
		Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
		Затаких підстав,суд вважаєдоведеним те,що ОСОБА_3 усвідомлював,що публічнозакликав допроведення незаконногореферендуму натимчасово окупованійтериторії. 
		Відповідно до ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, відноситься до категорії тяжких злочинів.
		Цивільний позов не заявлено.
		Судові витрати по даному кримінальному правопорушенню становлять 2868,00 грн. 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2013 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Як слідує з п. 3 даної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину його обставини його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчиненого групою осіб і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Статтею 17 Закону України від 23.02.2016 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справи суди застосовують Конвенцію та практику суду, як джерело права.
		У справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, так і в справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005, Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» п. 38 рішення від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий тягар для особи».
		Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При призначенні покарання суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Загальні засадипризначення покарання(ст.65КК)наділяють судправомвиборуоднієї ізформ реалізаціїкримінальної відповідальності-призначити покаранняабо звільнитивід покараннячи відйого відбування,завданням якоїє виправленнята попередженнянових злочинів.Ця функціяза своєюправовою природоює дискреційною,оскільки потребуєврахування таоцінки конкретнихобставин справи,ступені тяжкостівчиненого злочину,особи винного,обставин,що впливаютьна покарання.Реалізація цієїфункції становитьправозастосовну інтелектуально - вольовудіяльністьсуду,в рамкахякої іприймається рішенняпро можливістьзастосування тогочи іншогопокарання.
		Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Тобто кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, а саме таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.
		Справедливість розглядається як рівновага між злочином і наслідками для особи, що вчинила це діяння, тобто між поганим вчинком і покаранням.
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу ОСОБА_3 , суд додержуючись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції інкримінованого кримінального правопорушення з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади і місцевого самоврядування.
		Суд приходить до переконання, що таке покарання відповідатиме тяжкості правопорушення, та не буде становити «особистий надмірний тягар для обвинуваченого, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи". За цих же обставин, суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_3 більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. Крім того, призначене покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, і випливає воно з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположених свобод» 1950 року.
		Суд також приймає рішення, щодо залишення обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили - тримання під вартою.
		Оскільки, судовий розгляд кримінального провадження завершено, жоден із більш м`яких запобіжних заходів для обвинуваченого, не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання, у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 15 років, з конфіскацією майна.
		До набрання вироком законної сили, обраний запобіжний захід ОСОБА_3 , залишити попередній - тримання під вартою.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі, обчислювати з дати його затримання та реального виконання покарання у вигляді позбавлення волі.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		Стягнути із  ОСОБА_3 на користь держави 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень - витрати на залучення експерта.
		Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційноїінстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
		 
		Суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...