Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 279/6547/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2024. Зареєстровано: 23.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/279/149/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021060490000493

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Коростенський міськрайонний суд Житомирської області 
		вул. Сосновського,38  м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500 
		    
		                                                     Справа №279/6547/21 
		провадження №1-кп/279/149/24
		В И Р О К
		                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		23 квітня 2024 року  
		 
		   Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження №12021060490000493 від 28.07.2021 року по обвинуваченню 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ніжин Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, раніше судимого 30.06.2009 Ніжинським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст. 122, ч.2 ст.186 КК України до 3-х років позбавлення волі, 30.08.2012 Ніжинським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст. 187 КК України до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі, 30.05.2016 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ст.391 КК України до 1 року 3 місяців 13 днів позбавлення волі, 14.12.2018 Дарницьким районним судом м.Києва за ч.2 ст.187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.345 ч.2 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В : 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що відповідно до затвердженої відомості № 207 про забезпечення нагляду на добу у державній установі «Коростенська виправна колонія (№71)» (далі - ДУ «КВК 71»), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на добовому чергуванні в період з 08-00 год. 26.07.2021 по 08-00 год. 27.07.2021 перебували черговий помічник начальника установи, старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 , заступник чергового помічника начальника установи, старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_7 , а також на посту № 5 дільниці посиленого контролю ніс службу молодший інспектор відділу нагляду і безпеки старший, прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_8 .
		Відповідно до своєї посадової інструкції молодший інспектор відділу нагляду і безпеки, старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_8 стежив за підтриманням у камерах належного порядку, виконання розпорядку дня, а також своєчасність видачі їжі засудженим, які утримуються в дільниці посиленого контролю ДУ «КВК 71».
		Так, 27.07.2021 близько 08 години 00 хвилин ОСОБА_8 проводив видачу їжі засудженим в дільниці посиленого контролю. В подальшому ОСОБА_8 підійшов та відкрив металеві двері камери №28, в якій утримувався засуджений ОСОБА_5 , та через металеву решітку запропонував останньому сніданок, відповідно до внутрішнього розпорядку установи виконання покарань. 
		На вказану пропозицію засуджений ОСОБА_5 почав вести себе агресивно та проявляти незадоволення режимом утримання, після чого підійшов до металевої решітки впритул та, порушуючи правила внутрішнього розпорядку установи виконання покарань, обов`язків засудженого та взаємовідносин засуджених з персоналом покарань, розуміючи що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу в форменому одязі, застосував фізичну силу до ОСОБА_8 , а саме схопив його правою рукою за формений одяг, супроводжуючи це словесними погрозами про фізичну розправу. В свою чергу, ОСОБА_8 намагався припинити неправомірні дії засудженого ОСОБА_5 , але останній продовжував чинити опір працівнику правоохоронного органу та, маючи на меті завдати шкоди здоров`ю ОСОБА_8 , штовхнув його об бетону стіну входу до камери та із застосуванням фізичної сили розірвав формений одяг, у який був одягнутий ОСОБА_8 , а саме - футболку, після чого засуджений ОСОБА_5 кинув фрагмент тканини з форменого одягу в ОСОБА_8 .
		Далі, ОСОБА_8 подав сигнал тривоги та на місце події прибув особовий склад ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », для припинення протиправних дій засудженого ОСОБА_5 ..
		Такі умисні дії ОСОБА_5 , які виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу побоїв у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_5 факт вчинення правопорушення та свою вину в інкримінованому йому діянні не визнав. Дав показання про те, що знаходився в приміщенні камерного типу. В той день зранку покликав інспектора, щоб запитати, чи викликали до нього лікаря, бо напередодні у нього було погане самопочуття. Інспектор ОСОБА_9 відкрив двері, запитав, чому він його кликав. Він запитав, чи викликали до нього лікаря. Той залишив двері відкритими. Через 15-20 хвилин прибули працівники поліції та установи, стали розпитувати, що сталось. Він розповів. У нього запитували, чи має він тілесні ушкодження. Пізніше дізнався, що інспектор ОСОБА_9 написав на нього заяву. Зазначеної в обвинувачені події не було. Вважає, що подію імітував потерпілий ОСОБА_9 , щоб перед пенсією отримати пільгу. Вважає, що оскільки відносно нього розслідувалось іще одне кримінальне провадження за ст.391 КК України, то щоб він погодився визнати вину та укласти з обвинуваченням угоду, порушили цю справу, наданими доказами його вина не доведена, потерпілий давав неправдиві показання.
		Потерпілий ОСОБА_10 дав показання про те, що заступив на добове чергування, біля 08.00 год. за розпорядком сніданок, тому він підійшов до камери, в якій знаходився засуджений ОСОБА_11 , та запитав, чи буде він снідати. Той попросив викликати меддопомогу, на що він повідомив, що це робить черговий. Тоді ОСОБА_11 підійшов до ґрат та став погрожувати, що придушить його, вхопив за футболку та відштовхнув об стінку. Коли він відірвався, то в руках ОСОБА_11 залишився клаптик футболки, який він кинув у нього. Він підібрав той клаптик та натиснув сигналізацію, спустився на перший поверх. ОСОБА_11 розбив вікно в камері, кидався банками. Прийшли ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Зазначив, що вдарився головою об виступ біля дверей, боліла голова. На запитання захисника відповів, що подію ніхто не бачив, оскільки він був один, засуджені, які принесли сніданок, знаходились на першому поверсі.
		Під час додаткового допиту потерпілий дав показання про те, що вночі перед подією ОСОБА_11 викликав лікаря, про що він доповів черговому. Зранку бушував, кричав. Він відкрив двері до камери, щоб запитати, що сталось, підійшов до ґрат. ОСОБА_11 запитав, чи викликав він йому лікаря. Він відповів, що він лікаря не викликає. ОСОБА_14 вхопив його за одяг, відштовхнув і він вдарився об стіну, викликав допомогу, натиснувши кнопку тривоги. Хвилин через 20-30 прибула слідчо-оперативна група поліції. Зазначив про те, що відкрив камеру та підійшов до решітки, бо ОСОБА_11 цілу ніч кричав, викликав чергового, зранку знову кричав, тому він хотів дізнатись, чому він себе так поводить. Чому підійшов до решітки на небезпечну відстань, пояснити не зміг.
		Як свідки під час судового розгляду були допитані працівники ДУ «Коростенська виправна колонія (№71)» ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 щодо відомих їм обставин події. 
		Свідок ОСОБА_15 дав показання про те, що 27.07.2021 заступив на службу. На сигнал тривоги прибіг до ДІЗО. Стояв інспектор ОСОБА_21 , був наляканий, футболка розірвана. Повідомив, що запитав засудженого ОСОБА_11 за їжу, той взяв за футболку та порвав її. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 не бачив, на стан здоров`я він не скаржився, мед.допомога йому не надавалась. Пояснив, що передача їжі засудженому відбувається в присутності чергового чи його заступника, присутні інспектор і той, хто роздає їжу. Саму подію не бачив.
		Свідок ОСОБА_16 показав, що коли спрацювала тривога, то всі присутні побігли. У інспектора ОСОБА_9 було порвано одяг. Молодший інспектор не має права відкривати двері до камер. Особисто подію не бачив.
		Свідок ОСОБА_17 свідчив про те, що йому відомо про те, що засуджений ОСОБА_11 вхопив та порвав одяг ОСОБА_9 . Була тривога, прибігли та побачили, що у ОСОБА_9 порвано формений одяг. ОСОБА_9 був в коридорі біля камери, повідомив, що ОСОБА_11 його вхопив за одяг. ОСОБА_11 був у збудженому стані. Пояснив, що роздача їжі проводиться в присутності заступника чергового, інспектора, особи, яка роздає їжу. Інспектор відкриває двері, їжа передається через грати. Самостійно інспектор ходити не може.
		Свідок ОСОБА_18 дав показання про те, що 27.07.2021 спрацювала сигналізація і він з черговою зміною прибув на місце події. Побачив, що в ОСОБА_9 порвано одяг. ОСОБА_11 перебував у камері, поводився спокійно. ОСОБА_9 пояснив, що ОСОБА_11 дотягнувся до футболки та порвав її. Камеру відкриває працівник чергової частини. Саму подію не бачив.
		Свідок ОСОБА_19 показав, що був у складі оперативної групи, яка прибула до ДІЗО. ОСОБА_9 був у порваній сорочці. Расюк кричав. Зрозуміли, що то він порвав сорочку. ОСОБА_9 пояснив, що ОСОБА_11 його вхопив та почав тягати. Саму подію не бачив.
		Свідок ОСОБА_20 дав показання про те, що заступив на чергування, прибув по тривозі та побачив ОСОБА_9 в порваній футболці. Засуджений викидав речі, посуд через отвір для видачі їжі. ОСОБА_9 сказав, що засуджений потягнув його за одяг. Така ситуація була вперше. ОСОБА_9 відкрив двері, бо мав бути прийом їжі. Самостійно двері відкривати він не міг. Саму подію не бачив.
		Свідок ОСОБА_7 свідчив про те, що 27.07.2021 спрацював сигнал тривоги. Коли прибули, то побачили, що ОСОБА_9 стояв наляканий в порваній футболці, повідомив, що її порвав ОСОБА_11 . Грати до камери були закриті, двері відкриті. ОСОБА_9 повідомив, що двері відкрив, щоб запитати, чи буде засуджений брати їжу. Сам відкривати двері права не мав. Подію не бачив, говорили лише за порвану футболку.
		Як письмові докази вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину стороною обвинувачення подано наступні:
		- рапорт про надходження 27.07.2021 повідомлення від чергового помічника начальника установи про те, що засуджений ОСОБА_5 вхопив інспектора за верхній одяг та розірвав його, в якому зафіксовано, що слідчим було встановлено, що 27.07.2021 близько 08.00 год. ОСОБА_5 через металеву решітку вхідних дверей камери №28 схопив за формений одяг (футболку) молодшого інспектора ОСОБА_8 , який з метою припинення протиправних дій відштовхнувся від вказаної металевої решітки камери, внаслідок чого засуджений ОСОБА_5 пошкодив (порвав) ОСОБА_8 формений одяг;
		- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 27.07.2021, в якому зафіксовано усну заяву ОСОБА_8 про те, що 27.07.2021 близько 08 год. ОСОБА_5 , перебуваючи біля входу до камери №28, схопив за формений одяг (футболку) молодшого інспектора ОСОБА_8 , внаслідок чого пошкодив його майно. Згідно довідки чергового фельдшера медичної частини на тілі ОСОБА_8 було виявлено ділянку гіперемії розміром 3х3 см в області грудної клітки справа;
		- протокол огляду від 27.07.2021, в якому зафіксовано обстановку місця події, зазначено про те, що присутній при огляді ОСОБА_8 вказав на місце, де засудженим ОСОБА_5 було порвано формений одяг, добровільно видав футболку з пошкодженнями, відокремлений клаптик тканини, виявлено, що в коридорі встановлено камеру відеоспостереження;
		- довідка чергового фельдшера медичної частини №71 від 27.07.2021 без номеру про те, що під час огляду ОСОБА_8 було виявлено ділянку гіперемії розміром 3х3 см в області грудної клітки справа; 
		- протокол огляду від 03.08.2021, в якому зафіксовано огляд пошкодженої футболки;
		- протокол проведення слідчого експерименту від 08.10.2021, в якому зафіксовано відтворення потерпілим ОСОБА_8 обставин події, демонстрування того, яким чином ОСОБА_5 вхопив його за футболку, потягнув, внаслідок чого потерпілий вдарився правою частиною голови об одвірок входу до камери (фото 6-7);
		Висновком експерта №СЕ-19/106-21/8212-ТР від 13.08.2021 р. підтверджено, що на вилученій 03.08.2021 р. футболці наявні пошкодження, до її верхньої частини була прикладена м`язова фізична сила, в результаті чого тканина була розтягнута та футболка пошкоджена шляхом розриву, фрагмент тканини та пошкоджена футболка до розділення складали одне ціле. Висновком експерта №СЕ-19/106-21/8395-ТВ встановлено, що вартість футболки могла становити 104 грн..
		Згідно висновку експерта №249 від 20.10.2021 на підставі дослідження представленої медичної картки №4843/839 стаціонарного хворого ОСОБА_8 будь-яких тілесних ушкоджень на його тілі не виявлено, діагноз «струс головного мозку» об`єктивними клінічними симптомами та динамікою розвитку захворювання виставлено на підставі суб`єктивних даних, експертом до уваги не прийнято, ступінь тяжкості не визначено. 
		Інші докази суду не подавались, судом не досліджувались.
		Статтеюст. 91 КПКпередбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення). Згідно з вимогами ч.2ст. 91 КПКдоказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Згідно з ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Обставинами, які підлягають доказуванню в даному провадженні є наступні: 
		- потерпілий, будучи працівником правоохоронного органу, виконував свої службові обов`язки,
		- обвинувачений умисно заподіяв потерпілому побої ( багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень, однак заподіяло фізичний біль як страждання, спричинені фізичним впливом на його тіло),
		- побої потерпілому обвинуваченим заподіяні у зв`язку з виконанням ним своїх службових обов`язків.
		У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що у своїй прецедентній практиці під час оцінки доказів він керується критерієм доведеннявинуватості поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey,п.282), яке має випливатиізсукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою. 
		Суд має дати оцінку не лише кожного доказу та засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них.
		Проналізувавши всі представлені докази в сукупності та взаємозв`язку, судом встановлено, що 27.07.2021 близько 08.00 год., виконуючи обов`язки молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки під час чергування в дільниці посиленого контролю ДУ «Коростенська виправна колонія (№71)», в камері №28 якої утримувався засуджений ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_8 в порушення вимог посадової інструкції молодших інспекторів відділу нагляду і безпеки // затв. начальником ДУ «Коростенська виправна колонія (№71) 01.01.2021 р., якою передбачено обов`язок під час чергування в ДПК постійно тримати двері камер зачиненими на замки, самостійно, у відсутність чергового помічника начальника установи (його заступника) та інших працівників установи відчинив двері камери, в якій утримувався ОСОБА_5 , який, будучи роздратованим з приводу того, що йому не була забезпечена можливість отримання медичної допомоги через скарги на погане самопочуття, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_8 необачно наблизився до встановленої в дверному отворі решітки на досяжну відстань, вхопив останнього за формений одяг (футболку), притягнув до вказаної решітки, розтягуючи при цьому тканину футболки, що призвело до її пошкодження шляхом розриву. При цьому, будь-яких інших активних дій, спрямованих на утримання потерпілого чи спричинення шкоди його здоров`ю (хватання за частини тіла, нанесення ударів, притискання до грат тощо) при реальній можливості таких, враховуючи конструкцію грат (фото 1-8 до протоколу слідчого експерименту від 08.10.2021 ) ОСОБА_5 не вчинялось. Даючи показання, потерпілий ОСОБА_8 спочатку зазначив, що ОСОБА_5 вхопив його за футболку та відштовхнув, і він вдарився об стінку, під час слідчого експерименту демонстрував, як вдарився праою частиною голови об одвірок, коли ОСОБА_5 потягнув його за футболку. 
		Безпосередні очевидці вказаної події були відсутні, не зважаючи на встановлення на місці події камери відеоспостереження, що відображено в протоколі огляду від 27.07.2021, відеозапис події не вилучено, для дослідження не надано. 
		Жоден з допитаних під час судового розгляду свідків не дав показання про те, що ОСОБА_8 повідомив про те, що крім пошкодження одягу постраждав фізично від дій ОСОБА_5 , що йому були нанесені удари, не висловлював скарг і під час його огляду фельдшером, яким видано довідку від 27.07.2021 та в якій відображено лише про те, що на грудній клітині справа виявлено ділянку почервоніння шкіри (гіперемію), не зазначив про такі обставини і в своїй заяві слідчому, який безпосередньо прибув на виклик до установи, в якій зазначено лише про пошкодження одягу.
		Не містить чітких ознак застосованого до потерпілого насильства і пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення, яке зводиться лише до фрази «маючи на меті завдати шкоди здоров`ю ОСОБА_8 , штовхнув його об бетону стіну входу до камери», при цьому оцінка таких дій як побоїв та наслідки таких дій як відсутність видимих ушкоджень та відчуття фізичного болю, які дозволяли б ідентифікувати такі дії як побої, тобто багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень (п.3.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень//затв. Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995), в пред`явленому обвинувачені не дана.
		Можливість того, що потерпілий ОСОБА_8 міг відчувати негативний фізичний вплив на його тіло в результаті притискання до металевих ґрат через утримання та притягування до перешкоди за одяг або намагання вивільнитись через супротив застосованому тиску, судом не виключається, однак такі дії ОСОБА_5 оцінюються з точки зору наявності в них складу злочину, передбаченого ст.345 ч.2 КК України, який передбачає відповідальність за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, тобто багаторазового (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень, однак завдали фізичний біль.
		За таких обставин, судом не встановлено, що подія, яка мала місце 27.07.2021 року за участі обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_8 полягала в умисному заподіянні потерпілому побоїв, що давало б можливість кваліфікувати таку подію як злочин, передбачений ст.345 ч.2 КК України, тобто судом не встановлено об`єктивної сторони вказаного протиправного діяння.
		Частиною 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод декларується, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Відповідно до ст.62 Конституції України, ст.17,ч.2 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Вирок суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. 
		Згідно ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на сторону обвинувачення, належності та допустимості доказів  на сторону, що їх подає.
		Відповідно до положень ст.284,ч.1,п.1-2; 373,ч.1,п.1-3 КПК України у разі, якщо не доведено, що 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа, 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.
		Враховуючи, що суд дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не представлено належних, допустимих та достатніх доказів, які в своїй сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводять наявність в інкримінованому ОСОБА_5 діянні складу злочину, передбаченого ст.345 ч.2 КК України, він підлягає виправданню.
		Таке своє рішення суд базував на засадах презумпції невинуватості, забезпечення доведеності вини, свободи від самовикриття, права не свідчити проти себе, обов`язку сторони обвинувачення довести обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.368,370,373,374 КПК України, 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		    ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.345 ч.2 КК України, та виправдати.
		 
		   Речові докази- футболку знищити, карту стаціонарного хворого №4843/839 повернути до КНП «Коростенська ЦМЛ».
		   Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.08.2021, скасувати.
		 
		Судові витрати в сумі 2059,44 грн. віднести на рахунок держави. 
		 
		   Вирок можебути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня отримання його копії.
		 
		   Вирок набираєзаконної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано . 
		 
		   Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення  надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
		 
		Суддя              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...