Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2850/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2024. Зареєстровано: 24.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2024.
Дата набрання законної сили: 17.04.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"17" квітня 2024 р.           Справа№ 911/2850/22
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Ходаківської І.П.
		суддів:            Демидової А.М. 
		          Владимиренко С.В. 
		 
		 
		 
		за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
		за участю представників:
		від позивача:  Котов С.О.
		від відповідача: не з`явився 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг"             
		на рішення господарського суду Київської області від 18.05.2023 (повний текст рішення складено та підписано 10.07.2023) 
		та на додаткове рішення господарського суду Київської області від 08.06.2023 (повний текст складено 11.07.2023)
		у справі № 911/2850/22 (суддя Рябцева О.О.)
		за позовом  ОСОБА_1 
		до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг"
		про   зобов`язання повідомити інформацію та надати документи щодо вартості корпоративних прав колишнього учасника товариства
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Короткий зміст позову 
		 
		В грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" (далі - ТОВ "Агрохолдінг"; відповідач), у якому просив зобов`язати відповідача повідомити позивачу інформацію про вартість частки, що підлягає виплаті позивачу, як колишньому учаснику товариства, та надати обґрунтований розрахунок вартості його частки і засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку вартості частки.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, нормами статей 5, 12, 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і тим, що відповідачем станом на дату подання позову не виконано зобов`язань з надання позивачу інформації про вартість частки, що підлягає виплаті колишньому учаснику відповідача, обґрунтованого розрахунку та копій документів, які були використані при розрахунку вартості частки.  
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Рішенням господарського суду Київської області від 18.05.2023 у справі №911/2850/22 позов задоволено повністю; зобов`язано ТОВ "Агрохолдінг" повідомити ОСОБА_1 інформацію про вартість частки, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , як колишньому учаснику ТОВ "Агрохолдінг", та надати обґрунтований розрахунок вартості його частки, і засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку вартості частки; стягнуто з ТОВ "Агрохолдінг" на користь ОСОБА_1 2 481,00 грн судового збору.
		 
		Ухвалюючи рішення місцевий суд виходив з того, що: позивач придбав частку у розмірі 25 % статутного капіталу відповідача та сплатив за неї 27 500 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача за період з 24.01.2021 по 25.01.2021 та меморіальним ордером від 25.01.2021 № 6327103111; 01.12.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про вихід з товариства; 30.12.2021 проведена державна реєстрацію внесення змін до відомостей про засновників (учасників) ТОВ "Агрохолдінг" та виключено позивача зі складу учасників товариства, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань; відповідач не повідомив позивача, як колишнього учасника товариства,  на його вимогу інформації щодо вартості частки та не надав розрахунок і підтверджуючі документи; спонукання в судовому порядку відповідача до виконання його обов`язку шляхом вчинення дій - надання відповідної інформації відповідно до   статті 116 ЦК України   та   статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"  є належним способом захисту права колишнього учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства, та, зокрема, про вартість належної колишньому учаснику частки, її обґрунтованого розрахунку та необхідних для його здійснення документів.
		 
		Додатковим рішенням господарського суду Київської області від 08.06.2023 у цій справі заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення  задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Агрохолдінг" на користь позивача  20 417,18 грн грн  витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		Ухвалюючи додаткове рішення суд визнав обґрунтованими та доведеними витрати позивача на правову допомогу на суму 20 417,18 грн.
		 
		Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї
		 
		В апеляційній скарзі відповідач просить суд: скасувати рішення господарського суду Київської області від 18.05.2023 у справі № 911/2850/22 та ухвалити нове, яким у позові відмовити; скасувати додаткове рішення господарського суду Київської області від 08.06.2023 у справі № 911/2850/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення  у цій справі.  
		 
		Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на:
		порушення позивачем процесуального порядку подання доказів (ч.ч. 2, 4, 5, 8, 9 ст. 80 ГПК України);
		безпідставність врахування судом першої інстанції документів з реєстраційної справи;
		недоведеність позивачем свого виходу з товариства у розумінні статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та відсутність у відповідача обов`язку надати розрахунок вартості частки у зв`язку з виходом з товариства.
		 
		Позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення - без змін, покласти на відповідача витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, у т.ч. на професійну правничу допомогу.
		 
		Процедура апеляційного провадження 
		 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 (судді Ходаківська І.П. - головуюча, Демидова А.М., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агрохолдінг" на рішення від 18.05.2023 та на додаткове рішення   від 08.06.2023 господарського суду Київської області у справі №911/2850/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.01.2024.
		 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (судді Ходаківська І.П. - головуюча, Владимиренко С.В., Демидова А.М.) розгляд справи відкладено на 21.02.2024 та продовжено строк її розгляду. 
		 
		У судовому засіданні 21.02.2024 у розгляді справи протокольно оголошено перерву до 20.03.2024.
		 
		У судовому засіданні 20.03.2024 у розгляді справи протокольно оголошено перерву до 17.04.2024.
		 
		У судовому засіданні 17.04.2024 взяв участь представник позивача, який заперечив проти апеляційної скарги і просив відмовити у її задоволенні.
		 
		Відповідач явку свого представника у судове засідання 17.04.2024 не забезпечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. 
		 
		До визначеної дати проведення судового засідання від відповідача не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 17.04.2024.
		 
		Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Обставини справи, встановлені судом першої інстанції
		 
		23.05.2002 проведено державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ "Агрохолдінг" (код 31955999).
		 
		16.08.2004 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за № 10721200000000294 про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - ТОВ "Агрохолдінг".
		 
		23.01.2021 на позачергових загальних зборах учасників ТОВ "МЛП Вест Київ" (код 35706449) за участі учасників товариства, які у сукупності володіють 100 % голосів: ОСОБА_1 , який володіє часткою в розмірі 33320000,00 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "МЛП Вест Київ" і 50 % голосів усіх учасників ТОВ "МЛП Вест Київ", та ОСОБА_4 , який володіє часткою в розмірі 33320000,00 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "МЛП Вест Київ" і 50 % голосів усіх учасників ТОВ "МЛП Вест Київ", було вирішено:
		- надати товариству згоду на продаж частини частки в статутному капіталі ТОВ "Агрохолдінг", ідентифікаційний код 31955999, в розмірі 27500,00 грн, що відповідає 25 % його статутного капіталу, фізичній особі, громадянину України - ОСОБА_1 ;
		- надати повноваження директору товариства Дерев`яному Р.О. на прийняття та підписання від імені товариства договору купівлі-продажу (відступлення) частини частки у статутному капіталі (корпоративних прав) та акта приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ "Агрохолдінг", ідентифікаційний код 31955999, щодо будь-яких питань, пов`язаних порядком денним цих зборів.
		 
		Вказане рішення оформлено протоколом позачергових загальних зборах учасників ТОВ "МЛП Вест Київ" (код 35706449) від 23.01.2021.
		 
		23.01.2021 між ТОВ "МЛП Вест Київ" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частини частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Агрохолдінг" (ідентифікаційний код 31955999), за умовами якого продавець передає у власність покупця належну йому частину частки у статутному капіталі ТОВ "Агрохолдінг", а покупець зобов`язується прийняти зазначену частину частки та оплатити її.
		 
		23.01.2021 ТОВ "МЛП Вест Київ" та ОСОБА_1 склали та підписали акт приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ "Агрохолдінг", згідно з яким продавець передав (відступив) у власність покупця частину частки, що складає 25 % у статутному капіталі ТОВ "Агрохолдінг", що у грошовому еквіваленті становить 27500,00 грн, а покупець прийняв дану частину частки та зобов`язався оплатити її вартість на умовах та в порядку, передбачених договором. Вказаний акт посвідчений нотаріально.
		 
		На виконання пунктів 2.1, 2.2 договору 23.01.2021 ОСОБА_1 перерахував 27500,00 грн на рахунок ТОВ "МЛП Вест Київ" з призначенням платежу "За частку в статутному капіталі ТОВ "Агрохолдінг" згідно договору купівлі-продажу від 23.01.2021", що підтверджується випискою по рахунку позивача за період з 24.01.2021 по 25.01.2021 та меморіальним ордером від 25.01.2021 № 6327103111.
		 
		З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 591370082898 від 28.01.2021 щодо ТОВ "Агрохолдінг" вбачається, що 27.01.2021 приватним нотаріусом Теплюк Г.М. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, про що у реєстрі вчинено запис №1003341070024006743 "Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи".
		 
		Згідно з внесеними змінами станом на 28.01.2021 перелік засновників (учасників) ТОВ "Агрохолдінг", розмір статутного капіталу якого складав 110000,00 грн, був таким:
		ТОВ "МЛП Вест Київ", розмір частки засновника (учасника): 82500,00 грн;
		ОСОБА_1 , розмір частки засновника (учасника): 27500,00 грн.
		 
		01.12.2021  ОСОБА_1 було складено заяву, яка адресована загальним зборам учасників ТОВ "Агрохолдінг" та у якій повідомлялось про прийняття ним рішення про вихід зі складу учасників ТОВ "Агрохолдінг". Також у заяві ОСОБА_1 просив ТОВ "Агрохолдінг" повідомити про вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для такого розрахунку, не пізніше 30 (тридцяти) днів з дня отримання цієї заяви у відповідності до п. 6 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також протягом 1 (одного) календарного року, з дня коли товариству стало відомо або мало стати відомим про вихід зі складу учасників ОСОБА_1 , виплатити йому вартість його частки, розмір якої складає 25 %  статутного капіталу товариству.
		 
		Вказана заява нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Троханенко І.І. та зареєстрована у реєстрі за № 295.
		 
		Заява ОСОБА_1 , посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Троханенко І.І., була направлена на адресу відповідача, що підтверджується фіскальним чеком від 01.12.2021 № ПН 215600426655.
		 
		Вказана заява залишена відповідачем без відповіді та виконання.
		 
		30.12.2021 суб`єктом державної реєстрації проведено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про засновників (учасників) ТОВ "Агрохолдінг" та виключено ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб         підприємців та громадських формувань.
		 
		Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.01.2022 єдиним учасником ТОВ "Агрохолдінг", розмір статутного капіталу якого складає 82500,00 грн, є ОСОБА_4 , розмір частки засновника (учасника): 82500,00 грн.
		 
		Отже, причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для зобов`язання відповідача повідомити позивача інформацію про вартість частки, що підлягає виплаті позивачу, як колишньому учаснику товариства, та надати обґрунтований розрахунок вартості його частки, і засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку вартості частки.
		 
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
		 
		Частиною 1  статті 2 ГПК України  встановлено, що до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		 
		Відповідно до ч. 2  ст. 4 ГПК України  юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		 
		Порушенням уважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		 
		Відповідно до  ст. 15 ЦК України  кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		 
		За  ст. 16 ЦК України  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		 
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		 
		Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту.
		 
		Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 381/622/17). Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (такий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
		 
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.
		 
		Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		 
		У п. 9.11  постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №806/5244/15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 зазначено, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
		 
		Обрання неефективного способу захисту є достатньою і самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, що виключає необхідність дослідження судом обґрунтованості заявлених позовних вимог.    
		 
		Частинами першою, п`ятою, шостою-восьмою статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у редакції закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
		Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.
		Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому  Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
		Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.
		Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
		 
		Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить зобов`язати відповідача надати інформацію та документи щодо вартості його частки у зв`язком із виходом з товариства.
		 
		Однак, такі позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		 
		Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у  ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Ефективним способом захисту у цьому разі є позов про стягнення з відповідача частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (пп. "е" п. 3 ч. 5  ст. 17 цього Закону  (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).
		 
		Оскільки позивач, як колишній учасник товариства, звернувся з позовом про надання інформації та документів щодо вартості його частки, а не з позовом про стягнення з відповідача частки у статутному капіталі ТОВ (у межах розгляду такого позову визначається ринкова вартість частки у статутному капіталі), тобто з неефективним способом захисту у цьому випадку, то суд апеляційної інстанції вбачає наявність підстав для відмови у задоволенні позову.    У зв`язку з цим, оскаржуване рішення суду першої інстанції по суті необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
		 
		Щодо оскарження додаткового рішення.
		 
		Відповідно до частин першої та третьої  статті 123 ГПК України  судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		 
		Згідно із частиною восьмою  статті 129 ГПК України  розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		 
		Відповідно до частини першої  статті 244 ГПК України  суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
		 
		Із аналізу змісту  статті 244 ГПК України  вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.
		 
		Вказана вище правова позиція узгоджується із висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20 (пункт 9), Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 у справі №1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі №522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі №640/15192/19.
		 
		Оскільки, рішення господарського суду Київської області від 18.05.2023 у цій справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, з мотивів, викладених вище, то додаткове рішення господарського суду Київської області від 08.06.2023 у цій справі (щодо покладення витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції) також підлягає скасуванню.
		 
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		 
		У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		 
		Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
		 
		Відповідно до  статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (пункт 2 частини першої  статті 275 ГПК України).
		 
		Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша  статті 277 ГПК України).
		 
		Оскаржене судове рішення ухвалено з порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення.
		 
		Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних і правових підстав позову, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржуване рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
		 
		Щодо розподілу судових витрат.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України  судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14  ст. 129 ГПК України).
		 
		З огляду на наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції по суті та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви та на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, а також витрати відповідача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, покладаються на позивача.
		 
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" задовольнити.
		 
		Рішення господарського суду Київської області від 18.05.2023 у справі №911/2850/22 скасувати.
		 
		Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, корпус 5, приміщення 2, код 31955999) 2 977 (дві тисячі девятсот сімдесят сім) гривень 20 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.
		 
		Доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.
		 
		Додаткове рішення господарського суду Київської області від 08.06.2023 у справі № 911/2850/22 скасувати.
		 
		Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення  у справі №911/2850/22 відмовити.
		 
		Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. 
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
		 
		Повний текст постанови складено - 22.04.2024.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            І.П. Ходаківська 
		 
		Судді                                                                                А.М. Демидова
		 
		                                                                                С.В. Владимиренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...