Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/2768/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2024. Зареєстровано: 24.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2024.
Дата набрання законної сили: 09.01.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2768/23
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
		суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
		при секретарі судового засідання: Бурчак А.Ю.
		Представники сторін:
		від позивача: Погрібна Ольга Андріївна, посвідчення №1395 від 19.07.2016 р., адвокат;
		від відповідача: Жорніченко Дмитро Валерійович, посвідчення №0823 від 24.03.2017 р., адвокат;
		від позивача: Вербас Денис Віталійович, паспорт серії НОМЕР_1 від 10.11.2000 р., голова правління;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2023 (повний текст складено та підписано 30.08.2023 суддя Мілєва І.В.) у справі №904/2768/23
		за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10", Дніпропетровська область, м. Дніпро
		до Приватного підприємства "Євроклімат Дніпро", Дніпропетровська область, м. Дніпро
		про зобов`язання вчинити певні дії
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
		 
		Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Євроклімат Дніпро", в якій просить суд зобов`язати Приватне підприємство Євроклімат Дніпро за власний рахунок демонтувати встановлені ним відеокамери спостереження у кількості дев`ять штук з фасаду багатоквартирного будинку № 10 по вул. Архітектора Дольніка у м. Дніпрі та повернути облицювальний шар фасаду (у т.ч. декоративний фасад) будинку № 10 по вул. Архітектора Дольніка у м. Дніпрі до первинного стану.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2023 у справі №904/2768/23 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
		Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №1267 від 01.12.2020 Приватне підприємство Євроклімат Дніпро набуло право власності на нежитлове приміщення № 35 (загальною площею 164,6 кв.м) у будинку № 10 по вул. Архітектора Дольніка у м. Дніпрі.Факт наявності у відповідача права власності на вказане нежитлове приміщення підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка 332459168 від 16.05.2023 ). 17.03.2023 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" було складено акт обстеження фасаду будинку (а.с. 23), відповідно до якого 17.03.2023 комісією у складі співвласників та членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бельведер Шаумяна, 10 було встановлено наявність 9 (дев`яти) відеокамер вуличного спостереження, змонтованих на фасаді багатоквартирного будинку № 10 по вул. Архітектора Дольніка в м. Дніпрі. Зазначені відеокамери змонтовані самовільно, без дозволу/згоди інших співвласників, до монітору системи відеоспостереження, яка належить ОСББ не підключені. Під час монтажу відеокамер була порушена цілісність декоративного фасаду житлового будинку. Камери змонтовані наступним чином: на північному фасаді будинку у кількості 3 (трьох) одиниць; на східному фасаді будинку у кількості 2 (двох) одиниць; на південному фасаді будинку у кількості 4 (чотирьох) одиниць. Комісією з`ясовано, що зазначені відеокамери були змонтовані Приватним підприємством Євроклімат Дніпро, яке є власником нежитлового приміщення № 35 в будинку № 10 по вул. Архітектора Дольника в м. Дніпрі. На адресу відповідача було направлено попередження про порушення статутних вимог від 20.03.2023 (а.с. 35), відповідно до якого зроблено Приватному підприємству Євроклімат Дніпро попередження про порушення вимог статуту Об`єднання, а саме: псування спільного майна співвласників будинку шляхом монтажу відеокамер спостереження на фасадній частині багатоквартирного будинку № 10 по вулиці Архітектора Дольніка у місті Дніпрі; зобов`язано Приватне підприємство Євроклімат Дніпро здійснити демонтаж встановлених відеокамер спостереження. В свою чергу, листом від 30.03.2023 за № 30/03/01-23 (а.с.37) відповідач зазначив, що позивачем не повідомлено, які саме вимоги Статуту Об`єднання порушено відповідачем. Повідомив, що на фасаді будинку, в тому числі і безпосередньо на фасаді приміщення, власником якого є ПП Євроклімат Дніпро розміщені камери відеоспостереження, встановлені ОСББ та камери відеоспостереження ПП Євроклімат Дніпро, як власника приміщення. Камери відеоспостереження, встановлені ОСББ, не дають змоги в повній мірі забезпечити візуальний огляд всього периметру будинку та не здатні забезпечити захист від незаконного проникнення, зокрема і до приміщення № 35. 
		За висновками суду першої інстанції, загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" не надано доказів на підтвердження того, що встановлення відеокамер вуличного спостереження на фасаді будинку порушують його права. З огляду на викладене, позивачем не обґрунтована необхідність/обов`язок відповідача звернення до ОСББ стосовно надання дозволу на монтаж відеокамер вуличного спостереження на стінах житлового будинку по вул. Архітектора Дольніка у м. Дніпрі та, як наслідок, необхідність погодження ОСББ монтажу відеокамер вуличного спостереження. Таким чином, не вбачається порушення відповідачем Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10", в тому числі п.3 розділу III статуту та вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку
		Жодних належних та достовірних доказів, які б підтверджували факт погіршення цілісності фасаду будинку внаслідок монтажу спірних відеокамер спостереження, а також доказів, які б свідчили про те, що монтаж спірних відеокамер спостереження призводить до руйнування облицювального шару фасаду будинку, зокрема, але не виключно, актів обстеження спеціально уповноважених органів, висновків експерта, тощо позивачем до суду не надано.
		Крім цього, місцевий господарський суд визнав за доцільне зазначити, що протоколом засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" № 8/17 від 30.12.2017 (а.с. 140) прийнято рішення встановити камери відеоспостереження в кількості 15 шт для контролю за прибудинковою територією. Факт наявності на фасадах будинку інших камер відеоспостереження, окрім спірних, позивачем не заперечується. 
		З огляду на викладене, вбачається, що поведінка позивача є суперечливою, оскільки встановлені відповідно до протоколу засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" № 8/17 від 30.12.2017 камери відеоспостереження в кількості 15 шт. для контролю за прибудинковою територією (на відміну від 9шт., встановлених відповідачем) не призвели до погіршення цілісності декоративного фасаду будинку, не порушують зовнішній вигляд, цілісність фасаду будинку, не призвели до руйнування облицювального шару фасаду будинку, не призводять до посягання на приватність та безпеку інших співвласників будинку. Натомість позивач зазначає, що здійснюючи відеозйомку закритої внутрішньої території будинку, відповідач посягає на приватність та безпеку інших співвласників будинку.
		Встановлення відповідачем камер відеоспостереження, в даному випадку не заборонено законом. Разом з тим, позивачем належними та достовірними доказами не обґрунтовано, яким чином факт встановлення відповідачем спірних відеокамер порушує права та законні інтереси ОСББ Бельведер Шаумяна, 10 або членів ОСББ - співвласників будинку.
		Саме на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10", як позивача, покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту. Однак, всупереч наведеному позивач не довів перед судом, яким чином було порушено зі сторони відповідача права позивача.
		 
		Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
		 
		Не погодившись з вказаним рішенням, Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" було подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		 
		Узагальнення доводів апеляційної скарги:
		 
		Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
		Апелянт зазначає, що Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №1267 від 01.12.2020 Приватне підприємство Євроклімат Дніпро набуло право власності на нежитлове приміщення № 35 (загальною площею 164,6 кв.м) у будинку №10 по вул. Архітектора Дольніка у м. Дніпрі, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка 332459168 від 16.05.2023).
		Відповідач, як власник нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 , має статус співвласника спільного майна в багатоквартирному будинку та співвласника ОСББ Бельведер Шаумяна, 10, у зв`язку із чим набув низку обов`язків, які передбачені статтею 15 Закону Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також статутом Об`єднання.
		17.03.2023 Об`єднанням було складено акт обстеження фасаду будинку, відповідно до якого 17.03.2023 комісією у складі співвласників та членів правління Об`єднання було встановлено наявність 9 (дев`яти) відеокамер вуличного спостереження, змонтованих на фасаді багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Зазначені відеокамери змонтовані самовільно, без дозволу/згоди інших співвласників, до монітору системи відеоспостереження, яка належить ОСББ не підключені. Під час монтажу відеокамер була порушена цілісність декоративного фасаду житлового будинку. Камери змонтовані наступним чином: на північному фасаді будинку у кількості 3 (трьох) одиниць; на східному фасаді будинку у кількості 2 (двох) одиниць; на південному фасаді будинку у кількості 4 (чотирьох) одиниць. Комісією з`ясовано, що зазначені відеокамери були змонтовані Приватним підприємством Євроклімат Дніпро, яке є власником нежитлового приміщення № 35 (загальною площею 164,6 кв.м) у будинку №10 по вул. Архітектора Дольніка у м. Дніпрі Монтаж відеокамер спостереження на фасаді будинку (спільному майні багатоквартирного будинку) було здійснено саме відповідачем, без будь-якого погодження на загальних зборах ОСББ та навіть без відома правління ОСББ.
		Відповідач ніколи не звертався до загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бельведер Шаумяна, 10 із заявою про надання дозволу на монтаж відеокамер вуличного спостереження на несучих конструкціях (зовнішніх стінах) житлового будинку по вул. Архітектора Дольніка у м. Дніпрі, на підтвердження чого надав довідку ОСББ Бельведер Шаумяна, 10 № 1 від 01.05.2023.
		Отже, оскільки стіна як конструктивний елемент будинку - це спільна сумісна власність усіх власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, на встановлення відеокамер на несуче-огороджувальній стіні (зовнішній стіні) потрібна згода усіх власників квартир у багатоквартирному будинку.
		В силу прямих приписів законодавства на Об`єднання у цій справі покладені зобов`язання дбати про належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам, як складової частини спільного майна співвласників багатоквартирного будинку. Виконуючи ці зобов`язання, Об`єднання вступає в правовідносини з юридичними особами, до чиїх функцій та повноважень належало та належить забезпечення багатоквартирного будинку належним санітарним, протипожежним і технічним станом спільного майна, що належить співвласникам.
		Таким чином, Об`єднання є юридичною особою, яку відповідно до наведених вимог чинного законодавства, статуту наділено повноваженнями експлуатуючої організації, за метою створення ОСББ має виконувати забезпечення і захист прав співвласників та належне утримання, використання спільного майна будинку.
		Саме враховуючи визначені обов`язки та функції, які покладено в основу його діяльності, Об`єднання звернулось з позовом до суду з вимогою до відповідача усунути перешкоди у здійсненні права власності на спільне майно, належному користуванні будинком та його утриманні.
		 
		Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
		 
		Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
		 
		Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Кощеєв І.М.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2023 року відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/2768/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/2768/23.
		20.09.2023 року матеріали справи №904/2768/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
		Рішенням ВРП від 28.09.2023 р. звільнено ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. На підставі розпорядження керівника апарату суду №2327/23 від 28.09.2023, проведено повторний автоматизований розподіл справи.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2023 у справі №904/2768/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.01.2024 о 10:00 годин.
		09.01.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
		 
		Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
		 
		Рішенням власників квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку АДРЕСА_1 , перейменовано на підставі розпорядження Дніпропетровського міського голови № 71-р від 19.02.2016) в м. Дніпрі (колишня назва Дніпропетровськ), було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бельведер Шаумяна, 10.
		Державна реєстрація Об`єднання відбулася 24.09.2015, що підтверджується витягом з реєстру юридичних осіб, осіб-підприємців та громадських формувань (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 224 102 0000 074082).
		Об`єднання включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі рішення контролюючого органу ДФС № 1704634600153 від 18.05.2017.
		Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №1267 від 01.12.2020 Приватне підприємство Євроклімат Дніпро набуло право власності на нежитлове приміщення № 35 (загальною площею 164,6 кв.м) у будинку № 10 по вул. Архітектора Дольніка у м. Дніпрі.
		Факт наявності у відповідача права власності на вказане нежитлове приміщення підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка 332459168 від 16.05.2023).
		З січня 2022 року на адресу правління Об`єднання від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 почали надходити усні та письмові претензії (а.с. 17-20) з приводу неузгодженого вищим органом управління Об`єднання розміщання на фасаді будинку додаткових відеокамер спостереження. Співвласники припускали, що такий монтаж мав місце за ініціативою правління Об`єднання. 
		17.03.2023 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" було складено акт обстеження фасаду будинку (а.с. 23), відповідно до якого 17.03.2023 комісією у складі співвласників та членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бельведер Шаумяна, 10 було встановлено наявність 9 (дев`яти) відеокамер вуличного спостереження, змонтованих на фасаді багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Зазначені відеокамери змонтовані самовільно, без дозволу/згоди інших співвласників, до монітору системи відеоспостереження, яка належить ОСББ не підключені. Під час монтажу відеокамер була порушена цілісність декоративного фасаду житлового будинку. Камери змонтовані наступним чином: на північному фасаді будинку у кількості 3 (трьох) одиниць; на східному фасаді будинку у кількості 2 (двох) одиниць; на південному фасаді будинку у кількості 4 (чотирьох) одиниць. Комісією з`ясовано, що зазначені відеокамери були змонтовані Приватним підприємством Євроклімат Дніпро, яке є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_2 .
		Згідно довідки ОСББ Бельведер Шаумяна,10 № 1 від 01.05.2023р., відповідач, який є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_2 ніколи не звертався до загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бельведер Шаумяна, 10 із заявою про надання дозволу на монтаж відеокамер вуличного спостереження на несучих конструкціях (зовнішніх і стінах) житлового будинку по вул. Архітектора Дольніка у м. Дніпрі, на підтвердження чого надав (а.с. 22).
		Рішенням правління Об`єднання, оформленого протоколом № 6/23 від 17.03.2023 (а.с. 21), було вирішено зробити Приватному підприємству Євроклімат Дніпро попередження про порушення ними статутних вимог (відповідно до ст. 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та зобов`язати демонтувати відеокамери з фасадної частини будинку.
		На адресу відповідача було направлено попередження про порушення статутних вимог від 20.03.2023 (а.с. 35), відповідно до якого зроблено Приватному підприємству Євроклімат Дніпро попередження про порушення вимог статуту Об`єднання, а саме: псування спільного майна співвласників будинку шляхом монтажу відеокамер спостереження на фасадній частині багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ; зобов`язано Приватне підприємство Євроклімат Дніпро здійснити демонтаж встановлених відеокамер спостереження на фасадній частині багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ; зроблена вимога не пізніше 25.03.2023 повідомити правління Об`єднання на офіційну електронну адресу про виконання даного попередження.
		Листом від 30.03.2023 за № 30/03/01-23 (а.с.37) відповідач зазначив, що позивачем не повідомлено, які саме вимоги Статуту Об`єднання порушено відповідачем. Повідомив, що на фасаді будинку, в тому числі і безпосередньо на фасаді приміщення, власником якого є ПП Євроклімат Дніпро розміщені камери відеоспостереження, встановлені ОСББ та камери відеоспостереження ПП Євроклімат Дніпро, як власника приміщення. Камери відеоспостереження, встановлені ОСББ, не дають змоги в повній мірі забезпечити візуальний огляд всього периметру будинку та не здатні забезпечити захист від незаконного проникнення, зокрема і до приміщення № 35. Розміщення відеокамер обумовлене в першу чергу необхідністю підтримання безпеки майна всіх співвласників будинку, зокрема, останнім часом співвласники вказують на випадки крадіжок особистого майна, що є неприпустимим. Розміщення камер жодним чином не є переобладнанням або переплануванням, не погіршує умов проживання співвласників або умов експлуатації будинку в цілому. Крім того, здійснено без залучення коштів співвласників, в їх інтересах та спрямоване на захист спільного майна об`єднання, а не його псування.
		 
		Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
		З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин того, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №1267 від 01.12.2020 Приватному підприємству Євроклімат Дніпро на праві властності належить нежитлове приміщення № 35 (загальною площею 164,6 кв.м) у будинку № 10 по вул. Архітектора Дольніка у м. Дніпрі. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявність 9 (дев`яти) відеокамер вуличного спостереження, змонтованих на фасаді багатоквартирного будинку № 10 по вул. Архітектора Дольніка в м. Дніпрі.
		Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
		Відповідно до змісту позовної заяви  … Орієнтовно з січня 2022 року на адресу правління Об`єднання від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (надалі - Будинок) почали надходити усні та письмові претензії з приводу неузгодженого вищим органом управління Об`єднання розміщання на фасаді Будинку додаткових відеокамер спостереження. Співвласники припускали, що такий монтаж мав місце за ініціативою правління Об`єднання.
		В той же час, було встановлено, що неузгоджений монтаж відеокамер спостереження на фасаді Будинку (спільному майні багатоквартирного будинку) було здійснено саме Відповідачем, без будь-якого погодження на загальних зборах ОСББ та навіть без відома правління ОСББ.
		Відповідач ПП Євроклімат Дніпро, яке є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_2 ніколи не зверталось до загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бельведер Шаумяна,10 із заявою про надання дозволу на монтаж відеокамер вуличного спостереження на несучих конструкціях (зовнішніх стінах) житлового будинку по вул. Архітектора Дольніка у м. Дніпрі, зазначені відомості підтверджуються довідкою ОСББ Бельведер Шаумяна,10 № 1 від 01.05.2023 року. ….
		Відповідно до частини 2 статті 14 Господарького процесуального кодексу України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарького процесуального кодексу України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
		Згідно зі статтею 86 Господарького процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
		Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
		Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
		У постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 Верховний Суд з-поміж іншого зазначив, що "концепція негативного доказу", закріплена у частині десятій статті 81 ГПК України, не може тлумачитися так, що певна обставина вважається доведеною, допоки інша сторона її не спростувала, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. 
		З урахуванням вищевикладеного, твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, в частині того, що: « … В якості доказів Позивач надає акт про обстеження фасаду будинку від 17 березня 2023 року, яким нібито встановлено наявність камер на фасаді будинку та встановлено, що вказані камери належать Відповідачу. В той же час, акт не містить жодних даних щодо того, яким саме чином встановлено порушення цілісності фасаду будинку, в чому саме воно полягає, яким чином особи, які складали акт, дійшли висновків про належність камер саме Відповідачу, коли саме та ким було встановлено вказані камери, не зазначено жодних ідентифікуючих ознак обладнання. Натомість акт містить інформацію про наявність на фасаді будинку і інших камер, що належать Позивачу, та вочевидь не порушують цілісність фасаду будинку.
		Також Позивачем долучено до позову довідку № 1 від 01.05.2023 року, яка не містить жодних даних щодо причини її формування, підстав видачі та органу або організації, на запит якої видана вказана довідка. Натомість довідка, підписана Головою правління ОСББ «Бельведер Шаумяна, 10», вказує, що ніхто не звертався за дозволом ні до загальних зборів ні до правління ОСББ для монтажу камер на несучих конструкціях житлового будинку, хоча сам Позивач і вказує про встановлення камер на фасаді будинку, а не на несучих конструкціях.
		Фасад будинку споруди - це зовнішня частина будинку, споруди з усіма елементами від покрівлі до вимощення, за орієнтуванням фасади поділяються на головний, боковий, дворовий.
		Технічний паспорт на громадський будинок Нежитл. Прим, в житл. комплексі, «Бельведер» по вул. Шаумяна, 10, інвентаризаційна справа № 957-Б від 02.12.2008, не відносить до конструктивних елементів будинку фасад взагалі. Серед характеристик об`єкту в описі основних конструктивних елементів відсутнє відповідне посилання.
		Відповідно до Акту Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації, копія якого була надана Позивачем у іншій судовій справі, серед показників об`єкта «Житловий комплекс «Бельведер» також не містить визначення фасаду.
		Вочевидь наявність фасаду будинку Відповідачем не заперечується, однак без надання належних документів щодо технічних характеристик даного конструктивного елементу будинку неможливо дійти висновку, який саме попередній стан має на увазі Позивач. Вказане обумовлено також тим, що Позивачем не вказано дату або хоча б приблизний період встановлення камер на фасаді будинку…» відхиляються колегією суддів як побудовані на концепції негативного доказу і не містять в собі посилань на належні і допустимі в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на спростування відповідних обставин.
		Відповідно до пунтку 4 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив, в тому числі, повинен міститиобставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується.
		За текстом відзиву на позовну заяву, відповідачем визнавалася обставина встановлення 9 (дев`ять) відеокамер вуличного спостереження, демонтаж яких становить предмет позовних вимог : « … Встановлення Відповідачем камер відеоспостереження є його правом щодо самозахисту свого цивільного права від порушень і протиправних посягань будь-яких осіб, що закріплене ст. 19 ЦК України. При цьому встановлення відповідачем камер відеоспостереження не заборонено законом та не суперечить моральним засадам суспільства…».
		З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів в порядку частини 1 статті 75 Господарького процесуального кодексу України констатує, що 9 (дев`ять) відеокамер вуличного спостереження, які знаходяться на фасаді багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , демонтаж яких становить предмет позовних вимог, були встановлені саме Приватним підприємству Євроклімат Дніпро за відсутності погодження з боку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10".
		Відповідно до ч.1 сг. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
		Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (ст. 356 ЦК України).
		Згідно з ч.1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Частка учасника спільної сумісної власності визначається, зокрема, при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, його смерті.
		Рішенням власників квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку Архітектора Дольніка, 10, перейменовано на підставі розпорядження Дніпропетровського міського голови № 71-р від 19.02.2016) в м. Дніпрі (колишня назва Дніпропетровськ), було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бельведер Шаумяна, 10».
		Державна реєстрація Об`єднання відбулася 24.09.2015, що підтверджується витягом з реєстру юридичних осіб, осіб-підприємців та громадських формувань (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 224 102 0000 074082).
		Об`єднання включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі рішення контролюючого органу ДФС № 1704634600153 від 18.05.2017.
		Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №1267 від 01.12.2020 Приватне підприємство «Євроклімат Дніпро» набуло право власності на нежитлове приміщення № 35 (загальною площею 164,6 кв.м) у будинку №10 по вул. Архітектора Дольніка у м. Дніпрі, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка 332459168 від 16.05.2023).
		Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
		Колегія суддів констатує, що відзив на позовну заяву не містить заперечень проти доводів позивача про те, що : « … Відповідач, як власник нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 , має статус співвласника спільного майна в багатоквартирному будинку та співвласника ОСББ «Бельведер Шаумяна, 10», у зв`язку із чим набув низку обов`язків, які передбачені статтею 15 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також статутом Об`єднання…».
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погодується відповідними з доводами апеляційної скарги в частині того, що : « … Відповідач, як власник нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 , має статус співвласника спільного майна в багатоквартирному будинку та співвласника ОСББ «Бельведер Шаумяна, 10», у зв`язку із чим набув низку обов`язків, які передбачені статтею 15 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також статутом Об`єднання…».
		Відповідно до Статуту Об`єднання метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.
		Завданням та предметом діяльності Об`єднання, відповідно до його Статуту є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами, забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
		Відповідно до п. 2 розділу V статуту Об`єднання співвласник багатоповерхового будинку зобов`язаний у тому числі: виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийнятих в межах їх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання.
		Частиною 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		У статті 369 ЦК України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
		Стаття 382 ЦК України визначає, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
		Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. 
		Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. N 507 визначено, що будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін.
		Міністерство регіонального розвитку та будівництва України листом від 20.12.2010 року N 22-22/3622/0/6-10 вказало, що поняття "несучі, огороджувальні або сполучені (несуче-огороджувальні) конструкції" нормативно-правовими актами не визначено.
		Виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, відтак при розгляді цієї справи суд апеляційної істанції самостійно перевіряє доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини та надає відповідну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов`язанням сторін (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 905/2419/18).
		Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Україною Конвенція була ратифікована га підставі Закону України від 17 липня 1997 року та набула чинності 11 вересня 1997 року.
		Ратифікувавши Конвенцію та протоколи до неї, Україна зобов`язалася гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції та цих протоколах. Крім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (з подальшими змінами) передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду. При цьому варто зауважити, що йдеться саме про "практику Суду" у значенні, розкритому у статті 1 цього Закону, тобто практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини, а не лише про рішення щодо України. У Законі України № 3477-IV немає положень, які б забороняли застосовувати рішення чи ухвали ЄСПЛ, постановлені щодо інших країн.
		Конвенція встановлює спеціальний механізм захисту гарантованих нею прав (його називають "конвенційним"). Відповідно до ст. 1 Конвенції держави, що її підписали, гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції та протоколах до неї.
		У статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі  Конвенція) зазначається наступне:
		Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
		Для застосування статті 8 Конвенції заявник повинен показати, що його скарга потрапляє до щонайменше одного з чотирьох інтересів, зазначених у статті, а саме: приватне життя, сімейне життя, житло та листування.
		Основною метою статті 8 є захист від свавільного втручання у приватне та сімейне життя, житло та кореспонденції. Це зобов`язання має класичний негативний характер, який Суд визначив як основний об`єкт статті 8 (Kroon та інші проти Нідерландів, § 31). Хоча мета статті 8 Конвенції полягає в основному в захисті особистості від свавільного втручання органів державної влади в її справи, вона не просто примушує державу утримуватися від такого втручання: на додаток до цього в першу чергу негативного зобов`язання, невід`ємною частиною ефективного захисту приватного життя можуть бути і зобов`язання позитивні. Ці зобов`язання можуть включати в себе вжиття заходів, призначених забезпечити повагу до приватного життя навіть у сфері відносн індивідуумів один з одним.
		Межі між позитивними і негативними зобов`язаннями держави відповідно до вимог статті 8 Конвенції неможливо точно визначити. Проте принципи, що підлягають застосуванню, є аналогічними. Зокрема, в обох випадках необхідно враховувати досягнення справедливого балансу конкуруючих інтересів; аналогічним чином в обох контекстах державі надається певна свобода розсуду (див., наприклад, § 75 Evans проти Сполученого Королівства [GC], хоча цей принцип вперше був викладений в рішенні Marckx проти Бельгії).
		Свобода розсуду в житлових питаннях є більш вузькою, коли справа стосується прав, гарантованих статтею 8, у порівнянні з правами, гарантованими статтею 1 Протоколу № 1, беручи до уваги першочергову важливість статті 8 для самоусвідомлення індивіда, його самовизначення, фізичної і моральної недоторканності, підтримки відносин з іншими людьми і для певного і безпечного місця в суспільстві (Гладишева проти Росії, п. 93). Деякі заходи, що становлять порушення статті 8, не обов`язково призведуть до виявлення порушення статті 1Протоколу № 1 (Ivanova and Cherkezov проти Болгарії, §§ 62-76). У рішенні по справі Ivanova and Cherkezov проти Болгарії підкреслюється різниця між інтересами, захищеними цими двома статтями, і, отже, невідповідністю в обсязі захищеного ними права, зокрема, коли мова йде про застосування вимог пропорційності до фактів певної справи (§ 74).
		Принципи, застосовні до оцінки позитивних та негативних зобов`язань держави за Конвенцією, подібні. Треба враховувати справедливий баланс, який має бути досягнутий між конкуруючими інтересами особи та громадськості в цілому, цілі другого параграфу статті 8 мають певну актуальність (Hдmдlдinen проти Фінляндії [GC], § 65; Gaskin проти Сполученого Королівства, § 42; Roche проти Сполученого Королівства [GC], § 157).
		Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Отже, ст. 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Згідно ч.2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
		У частині першій статті 177 ЖК Української РСР визначено, що громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, обережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на садових клітках та в інших місцях загального користування.
		Відповідно до статті 152 ЖК Української РСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.
		У статті 179 ЖК Української РСР передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		У пункті 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, визначено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
		Відповідно до пункту 1.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила № 76), переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
		Пункт 1.4.4 Правил № 76 передбачає, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
		Згідно з пунктом 1.4.5 Правил № 76 для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
		Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
		Згідно з ч. 1 ст. 5 даного Закону спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
		Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
		Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
		У частині другій статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
		Згідно з частиною першою статті 5 цього Закону спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
		Приписами частини другої статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають
		Згідно з пунктом 1.4.6 Правил № 76 власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
		Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
		У статті 369 ЦК України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
		У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
		Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
		Стаття 382 ЦК України визначає, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
		Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
		Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
		У частині другій статті 386 ЦК України визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		За змістом ст. 1 Закону № 417-VПІ багатоквартирний будинок -це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, а управління багатоквартирним будинком це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
		Частина 2 та 3 ст. З Закону № 417-VII визначає, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку: якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.
		За ч. 1 ст. 6 Закону № 417-VІІІ співвласники мають право зокрема, вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.
		З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів констатує, що стіна як конструктивний елемент будинку - це спільна сумісна власність усіх власників квартир у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_3 , а отже на встановлення на її зовнішній стороні  фасаді, власних камер відеоспостереження потрібна згода усіх власників квартир у багатоквартирному будинку.
		Відповідачем не надано належний і допустимих в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження обставин отримання від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" дозволу на роботи зі встановлення та безпосередньо розміщення 9 (дев`ять) відеокамер вуличного спостереження, які знаходяться на фасаді багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , демонтаж яких становить предмет позовних вимог.
		Здійснюючи свою діяльність, Об`єднання за ст. 18 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон № 2866-ІІІ) І відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; звітувати загальним зборам про виконання кошторису об`єднання за рік; забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання; виконувати свої договірні зобов`язання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна; припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками; у випадках, передбачених законодавством, статутом об`єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.
		Частиною 1 ст. 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
		Відповідно до ст. 1 Закону № 2866-ІІІ об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
		Законом № 2866-ІІІ передбачено, що основною метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. ОСББ відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном ОСББ, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді (ч.8 ст. 4 Закону № 2866-ПІ).
		Тож в силу прямих приписів законодавства на Об`єднання у цій справі покладені зобов`язання дбати про належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам, як складової частини спільного майна співвласників багатоквартирного будинку. Виконуючи ці зобов`язання, Об`єднання вступає в правовідносини з юридичними особами, до чиїх функцій та повноважень належало та належить забезпечення багатоквартирного будинку належним санітарним, протипожежним і технічним станом спільного майна, що належить співвласникам.
		Таким чином, Об`єднання є юридичною особою, яку відповідно до наведених вимог чинного законодавства, статуту наділено повноваженнями експлуатуючої організації, за метою створення ОСББ має виконувати забезпечення і захист прав співвласників та належне утримання, використання спільного майна будинку.
		За абзацом 8 ч.1 ст. 18 Закону № 2866-ПІ ОСББ відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане у випадках, передбачених законодавством, статутом об`єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.
		З урахуванням мети створення ОСББ має пряме та безпосереднє відношення до всіх питань, що стосуються збереження спільного майна співвласників, а отже, може мати власну, матеріально-правову зацікавленість у спорах, що стосуються будинку, діяти від власного імені у відносинах із замовником та виконавцем відповідних робіт. Наявність матеріально-правової зацікавленості в ОСББ у правовідносинах, що виникають щодо будинку чи його складових, утримання, експлуатації та інших подібних питань, є передумовою визнання за ОСББ самостійної процесуальної правосуб`єктності, а отже, і права на звернення до суду із самостійним позовом.
		Аналогічні висновки в подібних правовідносинах зроблені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 січня 2020 року по справі № 904/740/18.
		Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 у справі № 815/219/17, ґрунтуючись на принципі верховенства права та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Горраіз Лізаррага та інші проти Іспанії" (заява № 62543/00 від 01.11.2004)), зазначив, що реальний захист прав співвласників будинку (членів ОСББ) у певних випадках потребує звернення до суду. Відтак, невизнання за ОСББ самостійного права на звернення до СУДУ В інтересах членів, призвело б до неможливості забезпечення і захисту прав співвласників будинку і стало б невиправданою перешкодою для досягнення мети.
		Завданням Об`єднання є захист майнових прав співвласників об`єднання, а тому не можуть вважатися дії Об`єднання суперечливими встановленням останнім камер відеоспостереження за кошти співвласників на майні співвласників для захисту спільного сумісного майна співвласників так і їх особистого майна.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що у спірних правовідносинах порушено баланс між приватнимі інтересами відповідача щодо встановлення додактових, поза вже встановлених позивачем камер відеоспостереження, і правом членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" на повагу до їх приватного і сімейного життя, житла в розумінні статті 8 Конвенції.
		Висновок суду, про те, що Скаржник має довести в чому порушені саме права останнього є невірним, адже Об`єднання у відносинах з третіми особами, в тому числі і в суді захищає не свої права, як юридичної особи, а права співвласників багатоквартирного будинку в силу закону та Статуту.
		Враховуючи вищевикладене, оцінюючи всі зібрані докази у своїй сукупності, матеріали справи, порушення відповідачем вимог житлового та містобудівного законодавства, а також інтересів співвласника багатоквартирного будинку, не отримання дозволу на проведення робіт на зовнішній стіні (фасаді) багатоквартирного житлового будинку, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати Приватне підприємство Євроклімат Дніпро (код ЄДРПОУ 34409362) за власний рахунок демонтувати, встановлені ним відеокамери спостереження у кількості дев`ять штук з фасаду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , привевши облицювальний шар фасаду (у т.ч. декоративний шар) будинку АДРЕСА_1 до первинного стану, тобто до того стану, який передував вставноленню зазначених камер відеоспостереження Приватним підприємством Євроклімат Дніпро.
		Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
		Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню
		З урахуванням вищевикладенного, апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2023 у справі №904/2768/23 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2023 у справі №904/2768/23, відповідно, скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. 
		 
		Розподіл судових витрат:
		 
		У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання позовної заяви у сумі 2684,00 грн та апеляційної скарги у сумі 4026,00 грн. покладаються на Приватне підприємство Євроклімат Дніпро.
		 
		Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2023 у справі №904/2768/23  задовольнити.
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2023 у справі №904/2768/23  скасувати.
		Прийняти у справі нове рішення.
		Позовні вимоги задовольнити.
		Зобов`язати Приватне підприємство Євроклімат Дніпро (код ЄДРПОУ 34409362) за власний рахунок демонтувати, встановлені ним відеокамери спостереження у кількості дев`ять штук з фасаду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , привевши облицювальний шар фасаду (у т.ч. декоративний шар) будинку АДРЕСА_1 до первинного стану.
		Стягнути з Приватного підприємства Євроклімат Дніпро (код ЄДРПОУ 34409362) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" (ЄДРПОУ 40027955, р/рахунок НОМЕР_2 ) судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 2684,00 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 4026,00 грн.
		Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
		 
		Повний текст постанови складено 23.04.2024.
		 
		Головуючий суддяМ.О. Дармін
		 
		СуддяІ.М. Кощеєв
		 
		СуддяО.В. Чус

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...