Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/8318/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2024.
Дата набрання законної сили: 08.04.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		апеляційне провадження №22-ц/824/5825/2024
		справа №752/8318/23
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 квітня 2024 року                                                                                                м.Київ
		 
		Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		судді-доповідача       Поліщук Н.В.
		суддів                         Мережко М.В., Соколової В.В.
		за участю секретарів судового засідання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Машкевич К.В.,
		у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про захист порушених прав людини і громадянина під час військового стану, зобов`язання відновити постачання електричної енергії, стягнення майнової і моральної шкоди завданої здоров`ю ігноруванням вимог чинного законодавства і невиконанням судових рішень, -
		 
		встановив:
		 
		У травні 2023 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом про зобов`язання вчинити дії, стягнення майнової та моральної шкоди.
		Позовні вимоги мотивує тим, що 05 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №206, якою заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі неоплати або оплати не в повному обсязі.
		30 квітня 2023 року, повернувшись з передмістя, позивачка виявила "повідомлення про відключення побутового споживача" від 29 квітня 2023 року за підписом представника відповідача без зазначення прізвища, ім`я, по-батькові та посади. Після чого було з`ясовано, що квартира відключена від електропостачання.
		Під час огляду електрощитової виявлено зрізані від електролічильника, а також від силового вимикача контакти, хоча місце, де встановлений електролічильник закрито навісним замком ОСББ.
		Про вказану подію повідомлено Національну поліцію та зареєстровано матеріали до ЄО №14958.
		Зазначає, що зазначені події призвели до сильного стресу та позивачка опинилася в розпачі, оскільки квартира, яка їй належить, обладнана електроплитою, інших альтернативних джерел електроенергії, на яких можливо нагріти чай та приготувати їжу, в квартирі немає. Також в побуті використовувався холодильник, який без електропостачання не працює, що унеможливлює зберігання продуктів харчування.
		Вказує, що перед початком війни проти України позивачка відсторонена від роботи та не має доходів. Також на утриманні має сина з інвалідністю, який є учнем та навчається в школі.
		З посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 уважає дії відповідача незаконними.
		Вказує, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 травня 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні ПАТ «Київенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено.
		Додатковим рішенням Апеляційного суду міста Києва від 15 березня 2016 року стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_3 114,70 грн судового збору.
		Вказане рішення залишається не виконаним, відтак позивачка уважає, що у відповідності статті 6 Європейської конвенції з прав людини є підстави для стягнення  судового збору у розмірі 114,70 гривень та моральної шкоди.
		Мотивуючи наведеним, просить:
		-          захистити права людини та громадянина України ОСОБА_3 під час введення на території України воєнного стану, шляхом зобов`язання відповідача ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» відновити постачання електричної енергії в квартиру АДРЕСА_1 ;
		-          стягнути з ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 114,70 грн;
		-          стягнути з ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» на користь позивачки моральну шкоду за умисне ігнорування та невиконання судових рішень України 3000 Євро.
		Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року позов задоволено частково.
		Зобов`язано ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відновити постачання електричної енергії в квартиру АДРЕСА_1 .
		Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на користь ОСОБА_3 20 000,00 грн моральної шкоди.
		Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на користь держави 5 368,00 грн судового збору.
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Не погодившись з ухваленим рішенням, ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" подано апеляційну скаргу.
		В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, не дослідження доказів, наданих відповідачем, невідповідність висновків суду обставинам справи.
		Вказує, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з 01 січня 2019 року не є енергопостачальною організацією, а є оператором системи розподілу, відповідно до пункту 56 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії".
		Посилається на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів про попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення. Вказує, що позивачка у справі мешкає за адресою АДРЕСА_2 , є споживачем електричної енергії, яку до 01 січня 2019 року постачало ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».
		Відповідно до пункту 19 ПКЕЕН розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Згідно із пунктом 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
		Скаржник вказує, що за результатами аналізу оплат з`ясовано, що позивачка користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов`язання по сплаті заборгованості. Свої зобов`язання позивачка виконує неналежно, внаслідок чого станом на 01 січня 2022 року заборгованість за спожиту електричну енергію становить 1 650,29 грн, яка утворилась до 01 січня 2019 року та частково погашалась в продовж 2019 року.
		У зв`язку із наявною заборгованістю перед ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», яка виникла до 01 січня 2019 року, позивачці на адресу проживання/заборгованості направлено попередження про припинення електропостачання №3/01/5/Л-666 від 10 січня 2022 року.
		Вказує, що пунктом 7.5. ПРРЕЕ встановлено, що датою отримання попереджень про відключення буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
		Зазначене попередження про припинення електропостачання №3/01/5/Л-666 від 10 січня 2022 року направлено засобами поштового зв`язку 17 січня 2022 року. Нормативні строки пересилання відправлень листів по Україні (без урахування вихідних днів поштових відділень) три дні. Відправлення зазначеної претензії доставлено до поштового відділення зв`язку 20 січня 2022 року.
		Для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у відповідача немає жодного механізму забезпечити вручення поштової кореспонденції особисто позивачці, а в цьому випадку споживачу. Таким чином, відповідно до пункту 7.5. ПРРЕЕ позивач уважається таким, що отримав зазначене вище попередження про припинення електропостачання 23 січня 2022 року.
		23 лютого 2022 року за адресою АДРЕСА_3 припинено електропостачання у зв`язку із заборгованістю до 01 січня 2019 року перед ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», що підтверджується Нарядом-допуском № 16331. Звертає увагу, що позивачку відключено від електропостачання до введення воєнного стану.
		Зазначає, що 29 квітня 2023 року проведено перевірку відключеного стану за адресою АДРЕСА_3 .
		В ході перевірки установлено, що позивачем самовільно відновлено електропостачання. У зв`язку з вищевказаними обставинами проведено відключення електроенергії на підставі пункту 11.5.2. КСР, що підтверджується нарядом-допуском №19516 від 29 квітня 2023 року.
		Вказує, що не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що акт про порушення від 29 квітня 2023 року уповноваженими представниками ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" не складався. Звертає увагу, що в цьому випадку під час перевірки відключеного стану квартири позивачки виявлено, що останньою відновлено постачання квартири за існуючою схемою підключення електроенергії. Таким чином, складати акт про порушення не було доцільним, оскільки схему обліку квартири не було порушено та лічильник електроенергії враховував всю електроенергію, яка надходила до квартири споживача.
		Звертає увагу, що позивачкою не заперечується факт наявності електропостачання до квартири станом на 29 квітня 2023 року після проведеного відключення 23 лютого 2022 року.
		Уважає, що судом першої інстанції помилково кваліфіковано порушення позивача як безоблікове споживання електричної енергії, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про обов`язковість складання акту про порушення.
		Вказує на помилковість посилань суду першої інстанції на постанову Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року, оскільки первинне відключення відбулось 23 лютого 2022 року, тобто до набрання чинності зазначеної постанови та дія постанови поширюється тільки на борги, які були утворені після 24 лютого 2022 року.
		Вказує, що судом першої інстанції неправомірно взято до уваги лист Держенергонагляду №7/5.4-1647-23 від 20 червня 2023 року та поверхнево оцінено його зміст.
		Вказує, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки суд першої інстанції стягнув моральну шкоду завдану відповідачем внаслідок відключення позивачки від електропостачання. Разом з цим, позивачкою заявлено вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 Євро за умисне ігнорування та невиконання судових рішень України.
		Вказує, що правовідносини у цій справі виникли між сторонами, випливають із договору постачання електричної енергії, відтак положення статті 1167 ЦК України, яка поширюється на позадоговірні правовідносини, не може бути застосована при вирішенні цього спору.
		Щодо вимог про стягнення моральної шкоди за умисне ігнорування та невиконання судових рішень України вказує, що до матеріалів справи долучено додаткове рішення Апеляційного суду міста Києва від 16 березня 2016 року, яким з ПАТ "Київенерго" на користь ОСОБА_3 стягнуто 114,70 гривень судового збору.
		Звертає увагу, що судовий збір стягнуто із іншої юридичної особи, а ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є частковим правонаступником ПАТ "Київенерго", і до відповідача не перейшли зобов`язання за рішенням суду щодо стягнення з ПАТ "Київенерго" судових зборів, тощо.
		Зазначає, що позивачем у цій справі не доведено, що ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є належним відповідачем у цьому спорі, оскільки докази, які б підтверджували, що ДТЕК "Київські електромережі" є правонаступником ПАТ "Київенерго" з виконання додаткового рішення від 15 березня 2016 року матеріали справи не містять.
		Вказує, що попередній (орієнтований) розмір судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, складає 15 000,00 гривень.
		Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Стягнути судові витрати.
		В судовому засіданні представник ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд її задовольнити.
		Третя особа ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні, оскаржуване рішення залишити без змін.
		Третя особа ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
		Позивачка та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
		Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" - Кириллова М.С., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції вказав, що позивачкою вживалися позасудові заходи для захисту своїх порушених прав, зокрема шляхом звернення до Кабінету Міністрів України щодо відновлення електропостачання, за результатами розгляду якого Державною інспекцією енергетичного нагляду України надано відповідь від 20 червня 2023 року, зі змісту якої вбачається, що Управлінням було надіслано лист з відповідними рекомендаціями на адресу оператора системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» щодо відновлення електропостачання до квартири на безоплатній основі з відновленням схеми живлення квартири, та в подальшому дотримуватись порядку припинення та відновлення електричної енергії споживачу відповідно вимог ПРРЕЕ та КСР.
		Суд вказав, що попередження про припинення електропостачання від 10 січня 2022 року №3/01/5/Л-666 направлено на адресу позивачки відповідно до списку згрупованих поштових відправлень від 17 січня 2022 року. В той же час, матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем вказаного попередження про припинення електропостачання. Тобто, докази про попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення в матеріалах справи відсутні.
		Окрім цього, суд вказав, що відповідач не звертався до суду з позовом про стягнення з позивача спірної заборгованості за спожиту електричну енергію за період до 01 січня 2019 року.
		Стягнувши з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 20 000,00 гривень, суд першої інстанції погодився з твердженнями позивачки щодо того, що припинення електропостачання до її житла привело до негативних наслідків для неї та її життя, її родини та визначив розмір моральної шкоди, який, на думку суду, є достатнім та співмірним завданим позивачці моральним стражданням.
		З матеріалів справи установлено наступне.
		17 січня 2022 року на поштову адресу ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) направлено попередження про припинення електропостачання від 10 січня 2022 року №3/01/5/Л-666. Згідно змісту попередження, позивачку повідомлено, що станом на 01 січня 2022 року за о/р4012802608 існує заборгованість за електричну енергію, спожиту до 01 січня 2019 року, у розмірі 1 650,29 гривень. Попереджено, що у разі непогашення заборгованості ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" буде змушене припинити електропостачання помешкання, починаючи з 08:00 години 01 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року (а.с. 49-51).
		23 лютого 2022 року за адресою: АДРЕСА_3 припинено електропостачання, у зв`язку із заборгованістю до 01 січня 2019 року перед ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», що підтверджується Нарядом-допуском №16331 (а.с. 51).
		29 квітня 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про те, що відповідачем припинено подачу електричної енергії згідно пункту 11.5.2 Кодексу систем розподілу у зв`язку з виявленням несанкціонованого відновлення електроживлення після раніше проведеного відключення. Відновлення подачі електроенергії буде проведено після оплати заборгованості та додаткового рахунку по оплаті витрат на повторне підключення (а.с.6, 20).
		Відповідно до даних наряду-допуску №19516 від 29 квітня 2023 року убачається, що бригаді доручено відключити від клемника лічильника фазний провід за адресою АДРЕСА_2 , о/р 4012802608, споживач ОСОБА_3 у зв`язку із заборгованістю до 01 січня 2019 року перед ДТЕК КЕМ (а.с.52).
		Відповідно до даних інформації за о/р № НОМЕР_1 , споживач ОСОБА_3 значиться як "абонент відключений (з 23 лютого 2022 року)" (а.с. 53-61).
		Згідно даних листа №7/5.4-1647-23 від 20 червня 2023 року Державної інспекції енергетичного нагляду України убачається, що у зв`язку із самовільним підключенням до електричних мереж без дозволу електропостачальника після відключення, ОСР здійснювало повторні відключення квартири від електричних мереж за нарядами від 10 квітня 2023 року №16955 та від 29 квітня 2023 року №19516.
		Відповідно до підпункту 3 пункту 5.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, оператор системи має право проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.
		Підпунктом 6 пункту 5.1.1 ПРРЕЕ визначено, що оператор системи має право тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
		Відповідно до абзацу 3 підпункту 1 пункту 7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи.
		Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
		Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
		Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.
		У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.
		Пунктом 11.5.2 Кодексу систем розподілу визначено випадки припинення розподілу електричної енергії. Зокрема відповідно до абзацу 5 підпункту 3 за ініціативою ОСР припиняється розподіл електричної енергії у разі несанкціоноване відновлення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії). 
		Установлено, що 27 лютого 2024 року ОСОБА_6 , ОСОБА_3 подали клопотання про закриття апеляційного провадження з посиланням на те, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» зареєстровано в іноземній державі, апеляційна скарга подана адвокатом Кирилловим М.С. в порушення вимог чинного законодавства.
		Перевіряючи доводи цього клопотання, колегія суддів виходить із такого.
		До апеляційної скарги долучено довіреність №83/2023 від 22 березня 2023 року, якою ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» в особі генерального директора ОСОБА_7 уповноважує адвоката Кириллова М.С. представляти інтереси юридичної особи в усіх органах судової системи, а також копію свідоцтва на ім`я ОСОБА_8 про право на заняття адвокатською діяльністю.
		Статтею 62 ЦПК України унормовано, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним із таких документів:
		1)      довіреністю;
		2)      ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
		3)      дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
		Відтак повноваження адвоката Кириллова М.С. підтверджено належним чином.
		Посилання у заяві на ту обставину, що апеляційну скаргу слід подавати виключно в електронній формі відхиляються апеляційним судом, оскільки згідно пункту 16 Розділу ХІІІ ЦПК України справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі.
		З огляду на наведене, відсутні підстави для закриття апеляційного провадження.
		Перевірячи доводи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів виходить із такого.
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 22 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено та який діє на теперішній час.
		05 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), якою визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
		Аналіз установлених даних дозволяє зробити висновок, що відповідачу до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, відтак відповідач протиправно здійснив відключення електропостачання 29 квітня 2023 року.
		Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції помилково застосовано постанову Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року, оскільки первинне відключення відбулось 23 лютого 2022 року, тобто до набрання чинності зазначеної постанови та дія постанови поширюється тільки на борги, які були утворені після 24 лютого 2022 року, апеляційний суд відхиляє як помилкові, оскільки цією постановою визначено про заборону стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року, проте заборона припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг не визначає часових обмежень утворення боргу та не пов`язується з будь-якими іншими умовами.
		Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
		Щодо доводів апеляційної скарги в частині стягнення моральної шкоди, колегія суддів вказує про таке.
		Статтею 2 ЦПК України визначено завдання та основні засади цивільного судочинства, серед яких змагальність та диспозитивність.
		Відповідно до частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
		У частині 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Установлено, що згідно позовної заяви позивачка просила суд стягнути моральну шкоду, визначивши загальний розмір такої шкоди 3000 євро.
		Із змісту позовної заяви убачається, що позивачка вказує про настання негативних наслідків для неї та її родини, порушенням звичного побуту у зв`язку із діями відповідача щодо припинення електропостачання.
		Відповідно до частини 1-3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		2. Моральна шкода полягає:
		1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
		2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
		3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
		4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».
		Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18), постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20).
		Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
		Стягнувши з відповідача моральну шкоду у розмірі 20 000,00 гривень, суд першої інстанції погодився з твердженнями позивачки щодо того, що припинення електропостачання до її житла привело до негативних наслідків для неї та її родини, суттєво було порушено звичний побут, вона змушена докладати зусиль для організації свого життя в умовах відсутності електричної енергії для забезпечення необхідного рівня побутових умов, що призводить до моральних страждань, які тривають протягом значного часу.
		При цьому, вказівка в прохальній частині позову на відшкодування моральної шкоди за умисне ігнорування та невиконання судових рішень України не суперечить доводам позову щодо обставин, з якими позивачка пов`язує завдання їй моральної шкоди. 
		Оскільки відповідачем не доведено правомірність дій з відключення електропостачання, суд першої інстанції правильно установив наявність підстав для відшкодування моральної шкоди.
		Разом з цим, колегія суддів уважає, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди 20 000,00 гривень не відповідає вимогам розумності та справедливості, є завищеним, а сума 4000 гривень є достатньою для відновлення втрат немайнового характеру.
		Відтак рішення суду першої інстанції в оскарженій частині щодо стягнення з ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на користь ОСОБА_3 20 000,00 гривень моральної шкоди слід змінити, зменшити розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на користь ОСОБА_3 з 20 000,00 гривень до 4 000,00 гривень.
		Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні матеріальної шкоди в розмірі  114 грн 70 коп. позивачкою не оскаржується.
		Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
		Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб визначено у сумі 2 684,00 гривень.
		Відповідно до даних офіційного курсу валют Національного банку України станом на 01 травня 2023 року курс Євро до гривні становить 40,13 гривень. 
		Установлено, що за звернення до суду із позовом підлягав сплаті судовий збір у розмірі (1 073,60 гривень (вимога не майнового характеру) + 1073,60 гривень (вимога щодо стягнення матеріальної шкоди у розмірі 114,70 гривень) + 1 073,60 гривень (вимога щодо стягнення моральної шкоди)) =3 220,80 гривень.
		За результатами розгляду апеляційної скарги ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» апеляційний суд зробив висновок про часткове задоволення вимог апеляційної скарги.
		За установлених обставин рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року в частині стягнення з ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" слід змінити, зменшивши розмір стягнутого судового збору з 5 368,00 гривень до 2 147,20 гривень (пропорційно розміру задоволених вимог).
		Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про закриття апеляційного провадження залишити без задоволення.
		 
		Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» задовольнити частково.
		 
		Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року в оскарженій частині щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на користь ОСОБА_3 20 000,00 гривень моральної шкоди змінити, зменшити розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на користь ОСОБА_3 з 20 000,00 гривень до 4 000,00 гривень.
		 
		Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на користь держави 5 368,00 гривень змінити, зменшивши розмір судового збору з 5 368,00 гривень до 2 147,20 гривень.
		 
		В іншій оскарженій частині рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року залишити без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повну постанову складено  22 квітня  2024 року. 
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                      Н.В. Поліщук
		 
		 
		Судді                                                                         М.В. Мережко
		 
		 
		В.В. Соколова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...