Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/23848/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2024. Зареєстровано: 24.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2024.
Дата набрання законної сили: 22.04.2024
Номер судового провадження: A/855/3957/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/23848/23                                                     Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  22 квітня 2024 року                                                                          м. Київ
		          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого судді                                                             Коротких А.Ю.,
		суддів                                                                                Сорочка Є.О.,
		                                                                                          Чаку Є.В.,
		при секретарі                                                                      Черніченко К.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Національного Центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту в окремій частині, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-
		                                                                  В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Національного Центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту в окремій частині, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
		Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Судом першої інстанції встановлено, що Кабінетом Міністрів України 29.06.2004 року прийнято постанову №812, якою затверджено Порядок оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, зокрема, пунктом 33 якого визначено, що узагальнена інформація стосовно системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами є інформацією з обмеженим доступом (далі - Порядок №812).
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Національного Центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій із запитом на інформацію від 12.06.2023 року, в якому просив надати електронні копії таких документів:
		- усі розпорядження НЦУ, видані у період з 24.02.2022 року по 12.06.2023 року;
		- усі звернення державних органів, що надійшли до НЦУ, якщо вони стали підставою для видання будь-яких з розпоряджень, згаданих у пункті 1 цього запиту.
		Листом від 16.06.2023 року №68/ВС/05-570 за результатами опрацювання вказаного запиту, відповідач-2 повідомив, що запитувана позивачем інформація відповідно до пункту 33 Порядку оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2004 року №812, є інформацією з обмеженим доступом.
		В подальшому позивач звернувся до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України із скаргою від 21.06.2023 року, в якій просив доручити Національному центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій забезпечити виконання вимог статті 15 (частин 1, 2) Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме - оприлюднити усі ухвалені ним розпорядження (крім внутрішньо організаційних).
		Листом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 07.07.2023 року №16/01/01-3909/СЕД позивача повідомлено про те, що згідно із пунктом 33 Порядку оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2004 року №812, інформація стосовно системи оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами (далі - СОТУ) є інформацією з обмеженим доступом і не може бути розкритою. Зазначено, що оскільки всі видані НЦУ розпорядження у сукупності відображають узагальнену інформацію про СОТУ, такі розпорядження не можуть бути оприлюднені відповідно до вимог пункту 33 Порядку.
		Позивач, із вказаним вище пунктом Порядку №812 та вважаючи, що відповідач-2 допустив протиправну бездіяльністю, яка полягає у неоприлюдненні усіх виданих ним нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії (розпоряджень), звернувся з даним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
		В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частин четвертої, восьмої статті 32 Закону України «Про електронні комунікації» від 16.12.2020 року №1089-IX (далі - Закон України «Про електронні комунікації») в умовах надзвичайного та воєнного стану національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України виконує оперативно-технічне управління електронними комунікаційними мережами у межах повноважень, наданих йому Кабінетом Міністрів України.
		Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в умовах надзвичайного або воєнного стану видає розпорядження щодо оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами, які є обов`язковими для виконання постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
		Відповідно до статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України в межах компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
		Таким чином, нормами чинного законодавства України прямо передбачено право Кабінету Міністрів України формувати, встановлювати та затверджувати на виконання законів України порядок створення та діяльності національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України.
		На виконання вказаних положень Закону, Кабінетом Міністрів України 29.06.2004 року прийнято постанову №812, якою затверджено Порядок оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану.
		Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №812 система оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами призначена для забезпечення сталого функціонування телекомунікаційних мереж в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану.
		До складу системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами входять, зокрема, Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій.
		Так, пунктом 33 вказаного Порядку визначено, що узагальнена інформація стосовно системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами є інформацією з обмеженим доступом.
		З наведеного вбачається, що діяльність Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій призначена для здійснення забезпечення сталого функціонування телекомунікаційних мереж в умовах воєнного стану.
		Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України.
		Статтею 34 Конституції України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		З наведеного висновується, що відповідач-2 наділений повноваженнями щодо обмеження доступу до інформації стосовно системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами.
		Разом з тим, поняття «інформація (публічна) з обмеженим доступом» регламентовано статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Так, частинами першою, другою статті 6 вказаного Закону передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є, зокрема, службова інформація.
		Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
		1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
		2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
		3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		За наведених положень законодавства, слід дійти висновку, що обмеження доступу до службової інформації є законним, за умови, якщо розголошення такої інформації призведе до завдання шкоди інтересам національної безпеки та територіальної цілісності держави.
		При цьому, як вже було зазначено, сама по собі діяльність Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій призначена для здійснення забезпечення сталого функціонування телекомунікаційних мереж в умовах воєнного стану.
		З урахуванням вищенаведеного, неоприлюднючи окремі розпорядження, які містять інформацію про системи оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами (виходячи із функціональних завдань Національного Центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій), відповідач-2, на думку колегії суддів, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 33 Порядку №812.
		Разом з тим, в умовах воєнного стану більшість розпоряджень НЦУ стосується організації надання електронних комунікаційних послуг та ресурсів електронних комунікацій загального користування в інтересах підрозділів сил оборони та сил безпеки України за відповідними заявками та замовленнями. Так, представник відповідача-2 зауважив на тому, що у розпорядженнях може зазначатись інформація про конкретні локації, де підрозділами Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів отримуються відповідні електронні комунікаційні послуги та ресурси електронних комунікацій загального користування.
		Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем заявлялось клопотання про витребування доказів (розпоряджень), однак в судовому засіданні 06.12.2023 року представник відповідача-2 пояснив, що всі документи в сукупності мають державну таємницю, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання позивача було відмовлено.
		Натомість, всі інші розпорядження, які не містять інформації з обмеженим доступом, опубліковані на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку.
		Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Національного центру оперативно-технічного управління мережами комунікацій, яка полягає у неоприлюдненні усіх виданих ним нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії (розпоряджень), крім внутрішньо-організаційних та зобов`язання Національного центру оперативно-технічного управління мережами комунікацій оприлюднити усі видані ним нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (розпорядження), крім внутрішньо-організаційних, задоволенню не підлягають.
		Щодо протиправності пункту 33 Порядку №812, колегія суддів зазначає наступне.
		Пунктом 33 Порядку №812 передбачено, що узагальнена інформація стосовно системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами є інформацією з обмеженим доступом.
		Так, відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про інформацію» право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Як було зазначено вище, інформацією з обмеженим доступом є, зокрема, службова інформація (пункт 3 частини першої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
		Згідно частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація, що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.
		З аналізу викладених норм законодавства висновується, що обмеження публічного доступу до службової інформації є законним, за умови, якщо розголошення такої інформації призведе до завдання шкоди інтересам національної безпеки та територіальної цілісності України.
		При цьому, Порядок №812 визначає, що система оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами призначена для забезпечення сталого функціонування телекомунікаційних мереж в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану.
		До складу системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами входять, зокрема, Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій.
		Пунктом 17 Порядку №812 визначено, що основними  завданнями системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами є забезпечення:
		- безперервного та ефективного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану;
		- функціонування телекомунікаційних мереж із заданими параметрами, в тому числі моніторингу з метою безперебійного надання телекомунікаційних послуг.
		Станом на момент виникнення спірних правовідносин та станом на момент розгляду справи, на всій території України діє воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX.
		Отже, обмеження доступу до інформації, яке відбулось внаслідок прийнятого оскаржуваного пункту 33 Порядку №812, зумовлено введенням воєнного стану на усій території України та, перш за все, для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави.
		Відтак, враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним і нечинним пункту 33 Порядку оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2004 року №812.
		Також, позивачем під час розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами, що приймаючи оскаржуваний пункт Порядку №812, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначений нормами чинного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Таким чином, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
		 
		Головуючий суддя:                                                                      Коротких А.Ю.
		 
		Судді:                                                                                          Сорочко Є.О.
		 
		                                                                                                    Чаку Є.В.
		 
		Повний текст виготовлено: 23 квітня 2024 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...