Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 578/275/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2024. Зареєстровано: 24.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2024.
Дата набрання законної сили: 27.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/578/105/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023200000000026

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 578/275/24
		провадження № 1-кп/578/105/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 
		 
		 
		 
		24 квітня 2024 року                                                        селище Краснопілля
		 
		Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №22023200000000026 від 26.01.2023 за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 436-2 Кримінального кодексу України (КК України),
		 
		установив:
		Статтями 1 - 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		24.02.2022 о 5 годині Президент РФ оголосив про рішення розпочати «спеціальну військову операцію в Україні». У подальшому на виконання вказаного наказу військовослужбовці зс РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України у порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому його продовжено, у тому числі й дотепер.
		Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції» № 2110-ІX від 03.03.2022 внесено зміни до Кримінального кодексу України та доповнено статтею 436-2, якою передбачено кримінальну відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікацію її учасників.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_4 , який будучи священиком Свято-Троїцької релігійної громади Сумської єпархії Української Православної церкви, що здійснює свою релігійну діяльність в церкві, розташованій в с. Запсілля Сумського району Сумської області, та будучи проросійсько-налаштованою особою, що підтримує агресивну політику РФ та звинувачує країни Європи та Сполучні Штати Америки в розв`язуванні та ескалації конфлікту між Україною та РФ з 2014 року, в червні 2023 року (точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлена), виник злочинний умисел, направлений на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, шляхом схиляння інших людей до своєї позиції під час особистого спілкування з ними.
		При цьому ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що його співрозмовники не поділяють його антиукраїнських думок та тверджень, ініціативно, систематично, активно з використанням різних аргументів, досвіду та власного авторитету під час проповідей та бесід з вірянами, а також використовуючи власний мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 , при особистих розмовах з різними абонентами висловлював підтримку загарбницьких дій РФ, зокрема стверджував про те, що РФ не розпочинала війну проти України, що саме Україна винна у розв`язанні війни на Донбасі з 2014 року, звинувачував Європу у розділі давньої Русі, розвалі СРСР та намірах розвалити сучасну РФ зусиллями України, наголошував на тому, що РФ воює не з Україною, а з Європою та Америкою, давав позитивну оцінку потенціалу РФ та переконував у її нездоланності.
		З метою реалізації свого єдиного злочинного наміру, що охоплює заздалегідь поставлену мету та єдиний умисел, направлений на схиляння інших людей до своєї проросійської позиції, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, 11.06.2023 о 22 год 18 хв ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з єдиним умислом, використовуючи власний мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 , під час здійснення вихідного телефонного дзвінка невстановленій особі на абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_2 , здійснив розмову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка перебувала поряд з ним за вищевказаною адресою, під час якої усно, ініціативно та активно, з використанням різних аргументів та власного авторитету, висловлював особисті та сталі твердження, в яких виправдовував, визнавав правомірною, заперечував збройну агресію РФ проти України, розпочату в 2014 році, що виразились в таких фразах: «...Напала на россию Украйна.... В 14-му году. Ось, в 14-м году… воюють, і воюють, так що це.... Каждый день. А хто? Там русские ..... в Донбасс.... Вони там жили с покон веков, русские там жили... Там русских больше, чем половина украинцев, русских там. І вони бомблять, бомблять, бомблять і бомблять. Восемь год бомбили. ОСОБА_6 : « Наші діти будуть у класах... в подвалах сидіть». А потом начали притеснять вообще русских, потом ходили, кричали: «Хай, ОСОБА_11», - кричали на... Так скільки терпіть уже путіну це? А потом іще Америку дали ... пустить ... з цими бомбами на Україну.......»
		При цьому в об`єктивному змісті розмови ОСОБА_4 , останній формував явні ідеї у співрозмовника, в яких перекладав провину за розв`язання війни на Україну, тим самим виправдовуючи, визнаючи правомірною, заперечуючи збройну агресію РФ проти України, розпочатої у 2014 році, демонструючи при цьому серйозність своєї позиції.
		Не зупиняючись на скоєному, продовжуючи свої злочинні дії, направленні на схиляння інших людей до своєї проросійської позиції, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, 25.06.2023 о 08 год 34 хв ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні церкви Сумської єпархії УПЦ за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з єдиним умислом, після проведення ранкового богослужіння, під час спілкування з мирянами, серед яких був присутній громадянин України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не будучи обізнаним про залучення останнього до конфіденційного співробітництва співробітниками УСБУ в Сумській області, усно, ініціативно та активно, з використанням різних аргументів та власного авторитету, висловлював особисті та сталі твердження, в яких виправдовував, визнавав правомірною, заперечував збройну агресію РФ проти України, розпочатої у 2014 році, що виразились в таких фразах: «....3 мировая сейчас идет. З мировая, росия воюет не с Украиной, нет. Воюет с Европой, с Америкой воюет. Опять, вся Европа, во главе с Америкой, опять пошла на россию. Но россию взять невозможно....Донбасс бомбят с 14 года, 9 лет бомбили Донбасс. Дети в подвалах рождались и учились в подвалах. ОСОБА_6.. наши дети будут в подвалах учиться, а наши в школах. Слышал? Как ты считаешь, это правильно?... Остановить можно было это?... По если бы он (путин) вовремя, в 14 году, пошел на Украину, он уже до Мариуполя доходит, а его раз остановили и вернули назад. Взял бы Мариуполь и война закончилась».
		При цьому, в об`єктивному змісті розмови ОСОБА_4 , останній виправдовує, визнає правомірною, заперечує збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, перекладаючи провину за розв`язання війни на Європу і Америку, з якими воює росія, а не Україна, звинувачує Україну в розв`язанні та веденні війни на Донбасі з 2014 року, переконує співрозмовників в тому, що росія в 2014 році не розпочинала війну проти України, спонукає замислитись над ситуацією, що склалася на Донбасі та оцінити її зі свого погляду, демонструючи при цьому серйозність своєї позиції.
		Згідно висновку експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи №СЕ-19/119-23/12691 - ЛД від 25.09.2023 встановлено, що у мовленні ОСОБА_4 , зафіксованому у розсекречених протоколах за результатами проведення НСРД від 14.07.2023 № 10/839-т та № 10/840-т містяться висловлювання, виражені у формі виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році.
		Здійснюючи виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, ОСОБА_4 розумів протиправність своїх дій, передбачав та бажав настання негативних наслідків, тобто діяв з єдиним прямим умислом.
		Таким чином унаслідок своїх умисних протиправних дій, які виразились у виправдовуванні, визнанні правомірною, запереченні збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 436-2 КК України.
		29.03.2024 укладена угода про визнання винуватості за участі сторін кримінального провадження №22023200000000026 з боку обвинувачення: прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_10 та з боку захисту: підозрюваним ОСОБА_4 та його захисником - ОСОБА_5 , яка надійшла до суду разом з обвинувальним актом.
		Згідно вказаної угоди її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за частиною першою статті 436-2 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення вперше, відсутність потерпілих та тяжких наслідків. Сторони угоди погодились на призначення ОСОБА_4 за частиною першою статті 436-2 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням. 
		В угоді про визнання винуватості зазначено про усвідомлення її сторонами наслідків її укладення та затвердження, передбачених статтею 473 КПК України, а також наслідків її невиконання, передбачених статтею 476 КПК України.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю і беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 436-2 КК України, засвідчив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому, обвинувачений повідомив про добровільність своєї позиції, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджене покарання, в скоєному щиро кається, на досудовому слідстві сприяв швидкому розслідуванню вчиненого кримінального правопорушення. Судом з`ясовано у обвинуваченого ступінь розуміння ним положень статей 473, 476 КПК України.
		У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 запевнила суд у добровільності її позиції, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання.
		Прокурор у судовому засіданні висловив згоду на затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням.
		Згідно пункту 2 частини першої статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Відповідно до частини четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
		1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів .
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		В підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 436-2 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України, віднесене до категорії нетяжких злочинів.
		При цьому судом з`ясовано, що усі сторони кримінального провадження, зокрема і обвинувачений, розуміють, що відповідно до статті 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.
		Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до статті 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за статтею 389-1 КК України.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.
		Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її невиконання.
		Суд переконався, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
		Покарання, узгоджене сторонами, є покаранням у межах санкції частини першої статті 436-2 КК України, відповідає положенням Загальної частини КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, факт того, що потерпілих у кримінальному провадженні немає, обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, під час здійснення досудового розслідування співпрацював з органами досудового розслідування, а також наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Узгоджене сторонами покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Судом не встановлено підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості.
		На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між сторонами, та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, оскільки зазначений вид покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, відповідає обставинам вчиненого злочину.
		Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до статей 96-1, 96-2, 100 КПК України.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Відповідно до статті 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України документально підтверджені процесуальні витрати на судово-лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу №СЕ-19/119-23/12691-ЛД від 25.09.2023 у розмірі 5736 грн 00 коп (п`ять тисяч сімсот тридцять шість гривень) 00 коп за кодом класифікації доходів 24060300 «Інші надходження».
		Запобіжні заходи стосовно обвинуваченого не обирались.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 96-1, 96-2, 100, 314, 368-371, 373-376, 392, 394, 468- 475, 615 КПК України, суд
		ухвалив:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 березня 2024 року в присутності сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_10 та з боку захисту: підозрюваним ОСОБА_4 та його захисником - ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №22023200000000026 від 26.01.2023, за обвинуваченням  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 436-2 КК України.
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 436-2 Кримінального кодексу України, та призначити узгоджене учасниками кримінального провадження покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
		На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням строком один рік.
		Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу Українипокласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Стягнути з ОСОБА_4 в дохід Державного бюджету України процесуальні витрати за проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №СЕ-19/119-23/12691-ЛД від 25.09.2023 у розмірі 5736 грн 00 коп (п`ять тисяч сімсот тридцять шість гривень) 00 коп за кодом класифікації доходів 24060300 «Інші надходження».
		Речові докази: 
		- мобільний телефон марки «Nokia», imei: НОМЕР_3 із сім-картою з абонентським номером НОМЕР_1 , який зберігається у камері зберігання речових доказів Управління Служби безпеки України в Сумській області, після набрання вироком законної сили арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 10.11.2023 скасувати та конфіскувати у дохід держави.
		На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області.
		Відповідно до вимог частини четвертої статті 394 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
		1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		У відповідності до положень частини п`ятнадцятої статті 615 КПК України після складання та підписання повного тексту вироку оголошено його резолютивну частину з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...