Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/42001/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано судом: 24.04.2024. Зареєстровано: 25.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2024.

Номер судового провадження: П/320/42001/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		23 квітня 2024 року № 320/42001/23
		Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового позовного провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» м. Києві до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Київський асфальтобетонний завод № 8», про визнання протиправним та скасування висновку, -
		В С Т А Н О В И В:
		До Київського окружного адміністративного суду звернулось комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» м. Києві (далі також  позивач) з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (далі також  відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-20-008256-а від 22 травня 2023 року в частині встановленого порушення норм підпункту 2 пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, та зобов`язання усунути порушення шляхом припинення зобов`язань за договором закупівлі товару № 99 від 24 березня 2023 року, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності такого договору.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
		Вказаною ухвалою також вирішено залучити до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Київський асфальтобетонний завод № 8» (далі також  ТОВ «Київський асфальтобетонний завод № 8»).
		В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.
		Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
		Дослідивши наявні матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх учасників справи щодо її обставин, у судовому засіданні 10 квітня 2024 року суд ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
		Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2023 року позивачем було оголошено закупівлю - відкриті торги з особливостями, ідентифікатор UA-2023-02-20-008256-а, за предметом: Асфальтобетонні суміші (ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 44110000-4 - Конструкційні матеріали).
		За результатами оцінки тендерних пропозицій учасників, переможцем зазначеної закупівлі було визначено ТОВ «КИЇВСЬКИЙ АСФАЛЬТОБЕТОННИЙ ЗАВОД № 8».
		24 березня 2023 року між позивачем та третьою особою укладено договір закупівлі товару № 99 за предметом закупівлі: асфальтобетонні суміші.
		02 травня 2023 року, на виконання наказу від 01 травня 2023 року № 32 «Про початок моніторингу закупівель» відповідачем розпочато проведення моніторингу зазначеної закупівлі за ідентифікатором UA-2023-02-20-008256-a.
		22 травня 2023 року у електронній системі закупівель відповідачем оприлюднено Висновок, зі змісту якого вбачається, що предметом аналізу в ході моніторингу було, зокрема питання розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця торгів.
		Як вбачається з абзацу 2 пункту 2 констатуючої частини такого Висновку за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця торгів встановлено порушення норм підпункту 2 пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 (далі - Особливості).
		Згідно з пунктом 3 констатуючої частини Висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (далі - Відповідач) зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору відповідно до законодавства, здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
		Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
		Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
		Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
		Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
		За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також  Закон № 922-VIII) моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
		Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
		Щодо питання визначеного відповідачем в оскаржуваному висновку порядку усунення позивачем виявлених порушень, суд зазначає таке.
		Частиною 7 статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що у висновку обов`язкового зазначаються:
		1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємці громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
		2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
		3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або 4 унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
		4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
		5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
		Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми такого висновку.
		Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
		Згідно з частиною 8 статті 8 Закону № 922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		Частиною 8 статті 8 Закону № 922-VIII визначено порядок дій замовника процедури закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунем виявлених порушень.
		Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону № 922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
		Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору неможливим.
		Отже, у разі дотримання вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.
		Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
		Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).
		Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.
		Аналогічна позиція викладена у численних постановах Верховного Суду, які в силу вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для врахування, зокрема: від 09 лютого 2023 року у справі № 520/6848/21, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 23 березня 2023 року у справі № 400/4705/20.
		У даному ж випадку відповідачем враховано висновки що застосування норм права, що викладені у наведених вище постановах Верховного Суду, а отже це свідчить про те, що відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на його чіткість та визначеність.
		Разом з тим, щодо суті виявлених відповідачем порушень, суд зазначає таке.
		Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 1, частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
		До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, окрім іншого, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.
		За приписами частини 1, 5 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) не дискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
		Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.
		Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
		За приписами частини 1 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом із оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (частина перша).
		Як вже зазначалось, згідно з пунктом 2 констатуючої частини оскаржуваного Висновку за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця торгів встановлено порушення норм підпункту 2 пункту 41 Особливостей.
		Зазначене порушення, відповідно до пункту 1 констатуючої частини Висновку полягає у наступному:
		«Відповідно до п. 6 розділу 3 тендерної документації вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики) згідно з пунктом третім частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) зазначено в Додатку 2 до цієї тендерної документації.
		Додатком 2 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» визначено, що Учасник повинен надати інформацію у табличному вигляді з підтвердженням Технічних вимог Замовника з обов`язковим додатком документів, копій, які вимагаються у таблиці.
		Зокрема, від учасників вимагається надати в складі пропозиції гарантії якості товару, а саме:
		-рецептурний склад асфальтобетонної суміші, який містить дані про вміст матеріалів у процентному співвідношенні, на весь асортимент відповідно до переліку п. 1.1 цього Додатку, заводу, що є виробником товару;
		-паспорти (сертифікати) якості на товари з переліку у п. 1.1 цього Додатку з заводу, що є виробником товару, видані випробувальними лабораторіями;
		-протоколи випробувань на асортимент товару з переліку у п. 1.1 цього Додатку з заводу, що є виробником товару, видані випробувальними лабораторіями;
		-документи (сертифікати, паспорти, протоколи випробувань тощо), що підтверджують якість та/або відповідність матеріалів, які є складовими асфальтобетонних сумішей (відповідно до даних рецептурного складу по кожному типу та марці) на весь асортимент з переліку п. 1.1 цього Додатку 2.
		Водночас, згідно з Висновком, в складі пропозиції Товариства не надано наступні документи по складових асфальтобетонних сумішей:
		-протокол випробувань на щебінь фр. 20-40 мм;
		-протокол сертифікаційних випробувань на мінеральний порошок;
		-протокол сертифікаційних випробувань на бітум дорожній 70/100;
		-паспорти, що підтверджують якість та/або відповідність матеріалів, які є складовими асфальтобетонних сумішей (відповідно до даних рецептурного складу по кожному типу та марці) на весь асортимент з переліку п. 1.1 Додатку 2».
		Разом з тим, у контексті наведеного, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1.4 додатку 2 до Тендерної документації учасники повинні надати в складі пропозиції гарантії якості товару, зокрема документи (сертифікати, паспорти, протоколи випробувань тощо), що підтверджують якість та/або відповідність матеріалів, які є складовими асфальтобетонних сумішей (відповідно до даних рецептурного складу по кожному типу та марці) на весь асортимент з переліку пункту 1.1 цього Додатку.
		Тобто, як вбачається зі змісту пункту 1.4 додатку 2 до Тендерної документації, позивачем не встановлено конкретного переліку та кількості документів, які учасник повинен надати в складі тендерної пропозиції на підтвердження якості та/або відповідності матеріалів, які є складовими асфальтобетонних сумішей, а лише, як приклад, наведено невичерпний перелік таких документі, а саме: сертифікати, паспорти, протоколи випробувань тощо. 
		Жорсткий і вичерпний перелік встановлено натомість лише для підтвердження якості товару, що постачається, а не якості та/або відповідності матеріалів, які є складовими асфальтобетонних сумішей.
		Крім того, Тендерна документація не містить вимоги щодо надання учасником в складі тендерної пропозиції протоколу випробувань на щебінь фр. 20-40 мм; протоколу сертифікаційних випробувань та протоколу радіаційної якості на мінеральний порошок; протоколу сертифікаційних випробувань на бітум; паспортів, що підтверджують якість та/або відповідність матеріалів, які є складовими асфальтобетонних сумішей, як про це зазначає відповідач.
		Для виконання даної вимоги учасник повинен був надати будь-які документи, які б підтверджували якість та/або відповідність матеріалів, що є складовими асфальтобетонних сумішей (відповідно до даних рецептурного складу по кожному типу та марці) на весь асортимент з переліку, зазначеному у пункті 1.1 додатку 2 до Тендерної документації. Підтвердження вказаного є використання позивачем у вказаній частині Тендерної документації слова «тощо», яке свідчить про альтернативність та наявність вільного вибору при подачі відповідних документів.
		Отже, вимоги Тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи саме зі специфіки предмета закупівлі.
		Відповідно до наданих у складі пропозиції третьої особи документів, а саме рецептурного складу по кожному типу та марці асфальтобетонних сумішей на весь асортимент з переліку, зазначеному у пункті 1.1 додатку 2 до Тендерної документації, складовими матеріалами асфальтобетонних сумішей є: щебінь фр. 20-40, щебінь фр. 10- 20, щебінь фр. 5-10, щебінь фр. 0-5, мінеральний порошок, бітум БНД 70/100.
		На виконання вимог пункту 1.4 додатку 2 до Тендерної документації в частині необхідності надати документи (сертифікати, паспорти, протоколи випробувань тощо), що підтверджують якість та/або відповідність матеріалів, які є складовими асфальтобетонних сумішей (відповідно до даних рецептурного складу по кожному типу та марці) на весь асортимент з переліку п. 1.1 цього додатку третьою особою надано такі документи:
		- щебінь фр. 20-40 у складі пропозиції - надано копію сертифікату відповідності №UA.P.000560-21 та копію паспорту радіаційної якості сировини будівельного матеріалу від 27 квітня 2021 року № 18, чим підтверджено і якість і відповідність матеріалу;
		- щебінь фр. 10-20 у складі пропозиції - надано копію сертифікату відповідності №UA.P.000560-21, копію протоколу випробувань № 114/Бс від 19 липня 2021 року та копію паспорту радіаційної якості сировини будівельного матеріалу від 27 квітня 2021 року № 18, чим підтверджено і якість і відповідність матеріалу;
		- щебінь фр. 5-10 у складі пропозиції - надано копію сертифікату відповідності №UA.P.000560-21, копію протоколу випробувань № 114/Бс від 19 липня 2021 року та копію паспорту радіаційної якості сировини будівельного матеріалу від 27 квітня 2021 року № 18, чим підтверджено і якість і відповідність матеріалу;
		- щебінь фр. 0-5 у складі пропозиції - надано копію сертифікату відповідності №UA.P.000559-21, копію протоколу випробувань № 113/Бс від 19 липня 2021 року та копію паспорту радіаційної якості сировини будівельного матеріалу від 27 квітня 2021 року №18, чим підтверджено і якість і відповідність матеріалу;
		- мінеральний порошок у складі пропозиції - надано копію сертифікату відповідності №UA.BR.042.008-22, чим підтверджено відповідність матеріалу;
		- бітум БНД 70/100 у складі пропозиції - надано копію сертифікату відповідності №UA.C56.n.00059-21, чим підтверджено відповідність матеріалу.
		Посилання відповідача в оскаржуваному Висновку на необхідність надання у складі тендерної пропозиції протоколу випробувань на щебінь фр. 20-40 мм; протоколу сертифікаційних випробувань на мінеральний порошок; протоколу сертифікаційних випробувань на бітум дорожній 70/100 та паспортів, що підтверджують якість та/або відповідність матеріалів, які є складовими асфальтобетонних сумішей, є безпідставним припущенням, оскільки Тендерна документація такої вимоги не містить.
		Наведене, на думку суду, спростовує протилежні доводи відповідача та свідчить про помилковість тверджень останнього про допущені позивачем порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
		Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також  КАС України) не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
		Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
		У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
		Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
		1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
		2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. 
		Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
		Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» м. Києві (02121, місто Київ, вулиця Кам`янська, будинок 130; код ЄДРПОУ 31722818) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (33000, місто Рівне, вулиця Міцкевича, будинок 14; код ЄДРПОУ 40913624), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Київський асфальтобетонний завод № 8» (02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 41-а; код ЄДРПОУ 44343782), про визнання протиправним та скасування висновку  задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-20-008256-а від 22 травня 2023 року в частині встановленого порушення норм підпункту 2 пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, та зобов`язання усунути порушення шляхом припинення зобов`язань за договором закупівлі товару № 99 від 24 березня 2023 року, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності такого договору.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області на користь комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» м. Києві понесені останнім судові витрати у розмірі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		Суддя Колеснікова І.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...