Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/24445/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2024. Зареєстровано: 25.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2024.
Дата набрання законної сили: 18.04.2024
Номер судового провадження: 852/1419/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		18 квітня 2024 року м.Дніпросправа № 160/24445/23
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого - судді Баранник Н.П.,
		суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі №160/24445/23 (суддя Маковська О.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:
		- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області, яка підтверджується ненаданням на протязі тривалого часу запитуваної позивачем публічної інформації за запитами: від 17.07.2023 вх. №8 стосовно п. 1 запиту, від 19.07.2023 вх. №719 стосовно питання 1, 3 (вих. №01/04-4413/СЕД від 19.07.2023), від 15.09.2023 вх. №12 стосовно п. 1, 2, 3 запиту;
		- зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області (далі відповідач) надіслати на адресу позивача повну та достовірну інформацію, яка запитувалась у зазначених запитах від 17.07.2023 вх. №8 стосовно п. 1 запиту, від 19.07.2023 вх. №719 стосовно Щодо питання 1, 3 (вих. №01/04-4413/СЕД від 19.07.2023), від 15.09.2023 вх. №12 стосовно п. 1, 2, 3 запиту, з наданням завірених належним чином копій документів, що запитувались.
		Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача в наданні повної та достовірної інформації, яка запитувалась позивачем у запитах про публічну інформацію. Стверджує, що отримання такої інформації необхідне для перерахунку її пенсії.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено. Так, суд:
		- визнав протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області щодо ненадання публічної інформації за запитами ОСОБА_1 від 17.07.2023 вх. №8 стосовно п.1 запиту, від 19.07.2023 вх. №719 стосовно Щодо питання 1, 3 (вих. №01/04-4413/СЕД від 19.07.2023) та від 15.09.2023 вх. №12 стосовно п.1, 2, 3 запиту;
		- зобов`язав Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 відповіді та документи на запити від 17.07.2023 вх. №8 стосовно п. 1 запиту, від 19.07.2023 вх. №719 стосовно Щодо питання 1, 3 (вих. №01/04-4413/СЕД від 19.07.2023), від 15.09.2023 вх. №12 стосовно п. 1, 2, 3.
		Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на запит позивача неодноразово надавалися відповіді із зазначенням причин неможливості у повному обсязі надати запитувану інформацію. Позивач помилково вважає запитувану інформацію, публічною, з огляду на те, що витяги з відомостей грошового забезпечення, витяги з наказів та інше потрібно виготовляти (створювати) шляхом відокремлення даних щодо складових грошового забезпечення за необхідною посадою у відповідний період із загального масиву відомостей про грошове забезпечення військовослужбовців Управління. Крім того, відповідач зазначає, що 28.07.2023 збройними силами російської федерації нанесено ракетний удар по місту Дніпро, що на тривалий час унеможливило виконання своїх службових обов`язків посадовими особами управління. В спірному випадку визнання судом протиправної бездіяльності відповідача не відповідає дійсності за відсутності факту такої події.
		Позивач своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористалася.
		Проте, від позивача через підсистему ЄСІТС Електронний суд надійшло клопотання, в якому позивач вказує, що в цій справі наявні підстави для закриття апеляційного провадження, оскільки апеляційну скаргу подано особою, яка не має право подавати апеляційну скаргу від імені відповідача. В іншому поданому клопотанні позивач наголошує на порушенні відповідачем строку на апеляційне оскарження, вказує про відсутність поважних підстав для поновлення строку. Також, зазначає, що представник відповідача, подаючи апеляційну скаргу, навмисно затягує виконання рішення суду, таким чином зловживає своїми процесуальними правами. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Позивачем також подані до суду клопотання про врахування судової практики Верховного Суду в аналогічній справі, та практики Третього апеляційного адміністративного суду і практики Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справах зі схожим предметом спору. 
		Через підсистему ЄСІТС Електронний суд надійшло ще одне клопотання про визнання судом неповажними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження із посиланням на судову практику в інших справах.
		Розглянувши клопотання позивача про закриття апеляційного провадження у справі, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
		Так, в силу п. 2 ч. 1 ст. 305 КАС України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
		Ключовим питанням для вирішення клопотання позивача про закриття апеляційного провадження у справі є питання достатності Витягу з державного реєстру на підтвердження повноважень особи діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва. 
		Це питання було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, який у постановах від 22 липня 2021 року у справі №280/6557/20, від 09 вересня 2021 року у справі №200/11717/20-а дійшов висновку, що дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання, зокрема до апеляційної скарги, заяви, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника чи іншої особи у випадку самопредставництва юридичної особи. Більш того, правом підпису апеляційної скарги, поданої юридичною особою, суб`єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження.
		Одночасно, згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону № 755-IV у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
		Встановивши, що згідно з відомостями у державному реєстрі, особа, яка підписала апеляційну скаргу, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, суд дійшов висновку, що такі відомості на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом. 
		Про те, що витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень зазначав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 16 вересня 2021 року у справі №280/8728/20, від 28 квітня 2022 року у справі №160/9003/21, від 04 серпня 2022 року у справі №640/12628/21.
		При цьому, у постанові від 04 серпня 2022 року у справі №640/12628/21 Верховний Суд також зауважував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
		Судом апеляційної інстанції перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та визначено, що ОСОБА_2 , який підписав апеляційну скаргу, має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діяти в судових органах України всіх інстанцій (самопредставництво Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області), зокрема в судах адміністративних, з усіма правами, які надані законом заявнику, захиснику, скаржнику, позивачу, відповідачу, третій особі і потерпілому, в тому числі подання заяв, клопотань, відводів, ознайомлення з матеріалами справи, оскарження рішень, ухвал, постанов суду, отримання виконавчого листа, з правом підпису процесуальних документів та посвідчення копій документів, крім права: зміни підстав або предмету позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, укладення мирової угоди, одержання присудженого майна або грошей.
		Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про закриття провадження у справі.
		Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строку на апеляційне оскарження та неповажність причин пропуску такого строку, колегія суддів зазначає, що судом перевірено дотримання відповідачем строку на подання апеляційної скарги та встановлено, що строки ним не пропущено, а тому ухвалою від 26.01.2024 року відкрито провадження за апеляційною скаргою відповідача. 
		Відтак, вказане клопотання позивача задоволенню не підлягає. 
		Доводи позивача про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами та необхідність застосування до нього наслідків у зв`язку з цим, колегія суддів відхиляє, оскільки нормами КАС прямо передбачено право сторони у справі на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. 
		Колегія суддів ухвалила відмовити позивачу у задоволенні поданих нею клопотань з урахуванням вище наведених підстав.
		Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
		Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскарженого судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. 
		З матеріалів справи встановлено, що 15.07.2023 позивач звернулась до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, який зареєстрований відповідачем за №8 від 17.07.2023 та просила надати: 
		1. Ксерокопії витягів з відомостей нарахування грошового забезпечення Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області по посаді головний спеціаліст за лютий - липень 2023 року (помісячно окремо) із зазначенням посадового окладу по посаді головний спеціаліст Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області, окладу за військовим званням майор; надбавки та вислугу років (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті): надбавки за особливості проходження служби (у відсотковомузначенні та гартовому еквіваленті); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за класну кваліфікацію (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті), додаткової винагороди, яка встановлена згідно абзацу 1 пункту 1, нараховується та оподатковується згідно абзацу 2 пункту 1, виплачується військовослужбовцям Держспецзв`язку згідно з абз. 3 пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 (у грошовому еквіваленті), премії (у відсотковому значенні та грошевому еквіваленті) з обов`язковим зазначенням на підставі яких нормативно-правових актів були введені в дію вищезазначені розміри складових грошового забезпечення;
		2. Ксерокопії наказів Адміністрації Держспецзв`язку щодо введення та виплати військовослужбовцям Держспецзв`язкудодаткової винагороди згідно з постановою КМУ від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану разом із супроводами до цих наказів, що надсилалися від Адміністрації Держспецзв`язку на адресу Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області у період за лютий - липень 2023 року по дату надання відповіді на цей запит;
		3. Ксерокопії наказів Адміністрації Держспецзв`язку за лютий - липень 2023 року щодо змін у грошовому забезпеченні військовослужбовців Держспецзв`язку разом із супровідними листами, які надійшли до управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області у лютому - липні 2023 року.
		4. Ксерокопії витягів з щомісячних наказів начальника Управління Держспецзв`язку в Дніпропетровській області за лютий - липень 2023 року, щодо преміювання по посаді головний спеціаліст Управління Держспецзв`язку.
		Листом від 19.07.2023 №30/02-1086 відповідач повідомив, що вичерпну відповідь щодо розгляду запитів про надання публічної інформації в Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області згідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" позивачу надіслано листом від 19.01.2023 №30/5-110.
		15.07.2023 позивач подала до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України запит на отримання публічної інформації, який зареєстрований Адміністрацією за №74-ЗПІ-23 від 17.07.2023 та просила надати:
		1.Ксерокопіївитягів з відомостей нарахування грошовогозабезпечення Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області по посаді головний спеціаліст за лютий - липень 2023 року (помісячно окремо) із зазначенням посадового окладу по посаді головний спеціаліст Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області, окладу за військовим званням майор; надбавки за вислугу років (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за особливості проходження служби (у відсотковому значенні та гартовому еквіваленті); надбавки за кваліфікацію (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за класну кваліфікацію (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті), додаткової винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 (у грошовому еквіваленті), премії (у відсотковому значенні та грошевому еквіваленті) з обов`язковим зазначенням, на підставі яких нормативно-правових актів були введені в дію вищезазначені розміри складових грошового забезпечення, починаючи з 2023 року;
		2. Ксерокопії наказів Головнокомандувача ЗСУ Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій (від січня  липня 2023 років) за період з січня 2023 року по дату надання відповіді на даний запит разом із супроводами до даних наказів, що надсилалися від Андміністрації Держспецзязку на адресу Управління Держспецзвязку у Дніпропетровській області;
		3.Ксерокопії наказів та витяги наказів Адміністрації Держспецзв`язку щодо введення та виплати військовослужбовцям Держспецзвязку по посаді головний спеціаліст Управління Держспецзвязку у Дніпропетровській області додаткової винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану разом із супроводами до цих наказів, що надсилалися від Адміністрації Держспецзвязку на адресу Управління Держспецзвязку у Дніпропетровській області у період з лютого 2023 року по дату надання відповіді на даний запит;
		4. Ксерокопії наказів про внесення змін до наказу Адміністрації Держспецзвязку від 02.01.2023 №1 Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України на 2023 рік з додатками до них разом із супроводами до наказів, що надсилались від Адміністрації Держспецзвязку на адресу Управління Держспецзвязку у Дніпропетровській області.
		Листом від 22.07.2023 №01/04-4531/СЕД Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України повідомила позивача, що щодо питань 1, 3 запит надіслано до Управління Держспецзвязку у Дніпропетровській області, як до належного розпорядника. 
		Листом від 24.07.2023 №30/02-1134 відповідач повідомив позивача, що відповідь на викладені в запиті питання відправлено листом від 19.07.2023 №30/02-1086.
		15.09.2023 позивач подала до відповідача повторний запит на отримання публічної інформації, який зареєстрований відповідачем за №12 від 15.09.2023 та просила надати:
		1.Ксерокопіївитягів з відомостей нарахування грошового забезпечення Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області по посаді головний спеціаліст за січень - серпень 2023 року із зазначенням посадового окладу по посаді головний спеціаліст Управління Держеоецзв`язку у Дніпропетровській області, окладу за військовим званням майор; надбавки та вислугу років (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті): надбавки за особливості проходження служби (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті); надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті ); надбавки за класну кваліфікацію (у відсотковому значенні та грошовому еквіваленті), додаткової винагороди, яка встановлена згідно абзацу 1 пункту 1, нараховується та оподатковується згідно абзацу 2 пункту 1, виплачується військовослужбовцям Держспецзв`язку згідно абзацу 3 пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 (у грошовому еквіваленті), премії (у відсотковому значенні та грошевому еквіваленті) з обов`язковим зазначення на підставі яких нормативно-правових актів були введені в дію вищезазначені розміри складових грошового забезпечення, починаючи з 2023 року;
		2. Ксерокопії витягів з наказів Начальника Управління Держспецзвязку у Дніпропетровській області щодо введення та виплати військовослужбовцям Держспецзвязку (по посаді головний спеціаліст Управління Держспецзвязку у Дніпропетровській області) додаткової винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 за лютий  серпень 2023 року по дату надання відповіді на даний запит;
		3. Ксерокопії витягів з наказів начальника Управління Держспецзвязку за лютий  серпень 2023 року щодо преміювання на посаді головний спеціаліст Управління Держспецзвязку у Дніпропетровській області;
		4. Ксерокопії наказів начальника Адміністрації Держспецзвязку за лютий  серпень 2023 року щодо змін у грошовому забезпеченні військовослужбовців Держспецзвязку разом із супровідними листами, які надійшли до Управління Держспецзвязку у Дніпропетровській області у лютому  серпні 2023 року. 
		Відповідач листом від 19.09.2023 №30/02-1441 повідомив позивача, що вичерпну інформацію щодо розгляду запитів про надання публічної інформації в Управлінні Держспецзв`зку у Дніпропетровській області надіслано позивачу листами від 12.01.2023 №30/5-59 та від 19.09.2023 №30/02-1440 відповідно.
		Вважаючи такі відповіді відповідача протиправними, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.
		Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оголошення воєнного стану в Україні, та, зокрема, ракетний обстріл міста Дніпро 28.07.2023 року, про яке зазначає відповідач, не перешкоджали наданню останнім відповідей листом від 17.07.2023 року №30/02-1016, листом від 24.07.2023 року №30/02-1135, листом від 05.09.2023 року №30/02-1367 та листом від 05.09.2023 року №30/02-1373. Проте, ці відповіді не містили причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк та інформації про строк, у який буде задоволено запит. Відповідачем лише зазначалось, що вже повідомлявся запитувач інформації про надання відповіді щодо запитуваної інформації раніше. У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача здійснити розгляд запитів позивача та надати йому відповіді та документи, зазначені у запитах.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Відповідно до статей 5 та 7 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р. №2657-ХІІ, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Право на інформацію охороняється законом.
		Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати право особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес є Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 р. №2939-VI.
		За змістом статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків, та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.
		Відповідно до положень статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації", право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
		Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
		Згідно із п.1 ч.3 ст.10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
		Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
		Положеннями статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
		Письмовий запит подається в довільній формі.
		Запит на інформацію має містити: ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
		Частина 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
		З аналізу вищезазначених норм вбачається, що закон зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. 
		В силу ч.1 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
		1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
		2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
		3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;
		4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
		У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
		Частиною 6 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
		Згідно із частиною 7 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
		1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
		2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;
		3) причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;
		4) строк, у який буде задоволено запит;
		5) підпис.
		З матеріалів справи видно, що відповідач на запити позивача листами повідомив останню, що вичерпну відповідь щодо розгляду її запитів про надання публічної інформації надіслано у попередніх листах від 12.01.2023, 19.01.2023 року та 19.07.2023року.
		Стосовно переадресованого запиту Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, який надіслано до Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області, як належного розпорядника публічної інформації. Відповідач повідомив запитувача інформації, що відповідь на викладенні в запиті питання направлені позивачу листом від 19.07.2023 року №30/02-1086. 
		Як правильно вказав суд першої інстанції, відповідачем фактично запити позивача не розглянуто та не надано відповідей, в межах наданих йому законом повноважень та у встановленому законом порядку.
		В матеріалах справи наявний лист Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області від 12.01.2023 року вих. 30/5-59, яким відповідач повідомив позивача, що в силу ч.6 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" через військову агресію російської федерації проти України та запровадження воєнного стану розгляд запитів на публічну інформацію відстрочено, опрацювання запитів буде відновлено після перемоги України та стабілізації ситуації на території міста Дніпро та Дніпропетровської області.
		Крім того, відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1, що засвідчувало форс-мажорні обставини.
		В свою чергу, єдиною умовою такої відстрочки в задоволенні запиту на інформацію є настання обставин непереборної сили. Втім, Закон України "Про доступ до публічної інформації" не дає визначення поняття обставин непереборної сили.
		Таке визначення міститься у частині другій статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" (далі - Закон №671/97-ВР), згідно із якою форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		Таким чином, обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт, ворожі атаки, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, введення комендантської години.
		Так, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який триває на даний час, з огляду на приписи частини 3 статті 78 КАС України вказана обставина є загальновідомою та не потребує доказування.
		Згідно із положеннями статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Відповідно до частини 2 статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст.24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства, право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, а отже і отримувати відповідь на таке звернення, не може бути обмежене навіть за умови введення воєнного стану.
		Як правильно зазначив суд першої інстанції, обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), до яких, зокрема, слід віднести військову агресію та оголошення воєнного стану, звільняють від виконання обов`язків згідно із законодавством чи за умовами договору лише у разі, якщо вони об`єктивно унеможливлюють вчинення необхідних для цього дій.
		В свою чергу, оголошення воєнного стану в Україні, та зокрема, ракетний обстріл міста Дніпро 28.07.2023 року, про що зазначає відповідач, не перешкодили наданню останнім відповідей листами. Проте, ці відповіді не містили причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк та інформації про строк, у який буде задоволено запит. 
		Матеріали справи не містять вичерпних відповідей на запитану позивачем інформацію.
		З огляду на викладене, є вірними висновки суду, що відповіді на запити позивача про результати розгляду запитів, не є ні вмотивованою відмовою у наданні інформації, ні належним результатом розгляду запиту, оскільки запитувані документи не надано.
		Отже, судом вірно встановлено, що відповідач не надав повної відповіді на запити позивача, що є підставою для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу запитуваної публічної інформації за запитами, на які посилається позивач у позові.
		Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		Згідно із ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Суд першої інстанції, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, обґрунтовано зобов`язав відповідача надати ОСОБА_1 відповіді та документи на її запити від 17.07.2023 вх. №8 стосовно п. 1 запиту, від 19.07.2023 вх. №719 стосовно Щодо питання 1, 3 (вих. №01/04-4413/СЕД від 19.07.2023), від 15.09.2023 вх. №12 стосовно п. 1, 2, 3.
		Стосовно доводів відповідача в апеляційній скарзі з приводу того, що запитувана позивачем інформація не є публічною та такою, що є в розпорядженні у відповідача, відтак він не повинен був задовольняти запит позивача, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до ст. 1 Закону України Про публічну інформацію, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Як вже зазначалось, позивач зверталася до відповідача із запитами на отримання ксерокопій наказів та витягів про нарахування грошового забезпечення. Тобто, із запитів про надання інформації видно, що позивач порушила питання про отримання саме публічної інформації, такої, що відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та створювалась в процесі діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень. При цьому, створення ксерокопій документів, що містять публічну інформацію, не є створенням інформації в розумінні Закону, адже інформація, яка запитується вже існує, а її копіювання є лише способом надання такої інформації. 
		З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду  відсутні, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. 
		Розподіл судових витрат з урахуванням вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.
		Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 325, 328 329 КАС України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області  залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 в адміністративній справі № 160/24445/23  залишити без змін.
		Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
		 
		Головуючий - суддяН.П. Баранник 
		 
		 суддяН.І. Малиш 
		 
		 суддяА.А. Щербак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...