Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/1587/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2024. Зареєстровано: 25.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2024.
Дата набрання законної сили: 27.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/243/544/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024000000000066

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/243/544/2024
		Справа № 243/1587/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 квітня 2024 року
		Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon на підставі наказу № 29-к про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, в режимі відеоконференції, під час трансляції, з приміщення Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід -2»», та Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №22024000000000066 від 22 січня 2024 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                 ОСОБА_4 , 
		захисника                 ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого           ОСОБА_3 ,
		ВСТАНОВИВ:
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною та не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Згідно преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Боротьба з іноземною окупацією, відповідно до пункту 4 статті 1 частини І Додаткового протоколу (Протокол І), від 08 червня 1977 року до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 12 серпня 1949 року, є формою збройного конфлікту.
		Окремі території У країни, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 07 квітня 2014 року.
		У березні - квітні 2014 року в м. Донецьку та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
		Надалі, 24 лютого 2022 року, президент рф оголосив початок так званої спеціальної військової операції. Після цього близько четвертої години ранку того ж дня зс рф, інші збройні формування рф та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку рф, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України. З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.
		24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався та діє по цей час.
		ОСОБА_3 , як громадянин України, який згідно із ст. 65 Конституції України має обов`язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Водночас, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, свідомо порушуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період воєнного стану, умисно, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, вирішив прийняти участь у бойових діях на боці ворога (країни-агресора) - рф.
		Встановлено, що 24 лютого 2022 року ОСОБА_3 , перебуваючи у тимчасово окупованому місті Горлівка Донецької області, 25 лютого 2022 року добровільно за власного ініціативою, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, а також, зміни меж території та державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку встановленому Конституцією України, маючи на меті сприяння збройній агресії рф проти України перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, шляхом вступу до непередбаченого законом збройного формування «109 полку днр», та був зарахований до взводу забезпечення 1 мотострілецького батальйону.
		У подальшому у кінці лютого 2022 року ОСОБА_3 разом з іншими невстановленими особами у складі підрозділу не передбаченого законом збройного формування прибув до тимчасово окупованого с. Калинівське Бериславського району Херсонської області, отримав особисту зброю у вигляді автоматичної зброї і 4 магазинів до неї та забезпечив виконання наказів представників зс рф пов`язаних з окупацією території Херсонської області.
		Після чого, приблизно з середини жовтня 2022 року до початку листопада 2023 року ОСОБА_3 разом з іншими невстановленими особами перебував на тимчасово окупованій території Донецької області, а саме у н.п. Сергіївка, Сніжне, Торецьк та Зуївка, де ніс військову службу разом з іншими військовослужбовцями л/днр та російської федерації.
		У період з листопада 2023 року ОСОБА_3 разом з іншими невстановленими особами знаходився в районі тимчасово окупованого АДРЕСА_2 на позиціях військ, де останній виконував завдання з спостереження та несення караульної служби з метою недопущення прориву оборони підрозділами ЗСУ.
		20 листопада 2023 року, ОСОБА_3 , перебуваючи на позиції у складі групи з 6 осіб не передбаченого законом збройного формування, помітивши просування військовослужбовців української армії до своєї позиції відкрив вогонь зі своєї зброї у бік підрозділів ЗСУ.
		Злочинні дії ОСОБА_3 припинені військовослужбовцями ЗСУ 20 листопада 2023 року в районі АДРЕСА_2 в ході бойового зіткнення.
		Крім того, статтею 6 Конституції України передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		07 квітня 2014 року у м. Донецьку Донецької області створено псевдодержавне утворення - «Донецкую Народную Республику» і 11 травня 2014 року в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України проведено так названий «загальний обласний референдум», за результатами якого 12 травня 2014 року проголошено про суверенітет «днр» на території Донецької області.
		Надалі представниками самопроголошеної «днр», які контролюються окупаційною адміністрацією Російської Федерації, з числа своїх громадян та місцевого населення області сформовано політично-управлінські (т.зв. «органи державної влади днр») та силові органи.
		На виконання завдань силового блоку «днр» з квітня 2014 року на частині території Донецької області групами осіб, котрі здійснювали захоплення адміністративних будівель органів влади та правоохоронних органів області, після незаконного заволодіння зброєю та боєприпасами із зазначених будівель, утворено ряд незаконних збройних формувань, які увійшли до складу самопроголошеної «днр», зокрема - т. зв. «1 армейский корпус днр», що підпорядковувався керівникам «днр». 
		В кінці лютого 2022 року ОСОБА_6 , перебуваючи в м. Горлівка Донецької області, усвідомлюючи, що діяльність «днр» та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, добровільно вступив до підрозділу її силового блоку - не передбаченого законом збройного формування «109 полк 1 армейского корпуса днр», з метою безпосередньої участі в злочинній діяльності «днр» щодо зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом застосування збройної сили проти Збройних сил України та інших військових формувань, зобов`язавшись дотримуватися встановлених правил поведінки та виконувати визначені йому функції.
		При цьому ОСОБА_6 використовував позивний «Старий», був забезпечений камуфльованою формою одягу, військовим спорядженням, вогнепальною зброєю, бойовими припасами до неї.
		Останній, вступаючи до не передбаченого законом збройного формування «1 мотострілкового батальйону 109 полку днр», був достовірно обізнаним, що він має організаційну структуру військового типу (поділяються на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, який носить формений одяг військового типу), характеризуються наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), мають воєнізований характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України й інших військових формувань України та ставлять перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об`єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області так званих «блок постів» для здійснення збройного опору Збройним Силам України й іншим військовим формуванням України) та мають для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю - автомати, бойові припаси (набої) та військову техніку.
		При цьому, ОСОБА_6 усвідомлював, що зазначений підрозділ силового блоку «днр», в якому останній брав участь, не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими визначено створення та функціонування збройних формувань України.
		Приблизно з середини жовтня 2023 року до початку листопада 2023 року ОСОБА_3 разом з іншими невстановленими особами перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, а саме в населених пунктах Сергіївка, Сніжне, Торецьк та Зуївка Донецької області, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, виконував бойові завдання у складі «1 мотострілкового батальйону 109 полку днр», забезпечуючи реалізацію цілей та завдань силового блоку «днр» шляхом виконання завдань, покладених на не передбачені законом збройні формування.
		Такі дії обвинуваченого підпадають під ознаки кримінального правопорушення, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції зі змінами внесеними згідно із Законами №1183-VІІ від 08 квітня 2014 року, №1689-VІІ від 07 жовтня 2014 року), тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану та ч. 2 ст. 260 КК України(в редакції зі змінами внесеними згідно із Законом №1689-VІІ від 07 жовтня 2014 року), тобто участь в діяльності непередбачених законом збройних формувань.
		У судовому засіданні були досліджені наступні докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав у повному обсязі, пояснив, що усвідомлений, що вчинив злочини проти України, а саме державну зраду у вигляді переходу на бік ворога (російської федерації), брав участь в діяльності незаконного збройного формування, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, у зв`язку з чим щиро розкаюється.
		Разом з цим, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
		витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №22024000000000066 від 22 січня 2024 року, відповідно до якого громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вступив до ЗС РФ, після чого перебуваючи у їх складі, здійснив збройне вторгнення на територію України де вступив у бій з підрозділами ЗСУ. Таким чином, ОСОБА_3 будучи громадянином України, вчинив діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період воєнного стану. Також вказаний витяг містить інформацію, що в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №22022000000000244 від 02 червня 2022 року за ч. 1 ст. 111 КК України, встановлено, що громадяни України брали участь у діяльності терористичної організації «ДНР/ЛНР» та сприяли їх діяльності, у тому числі брали участь у складі не передбачених законом збройних формувань терористичних організацій «ЛНР/ДНР» під час збройного опору ЗС України, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України. Крім того, зазначений витяг містить інформацію про те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №2022000000000244 від 02 червня 2022 року за ч. 1 ст. 111 КК України, встановлено, що громадяни України брали участь у діяльності не передбачених законом збройних формуваннях терористичних організацій «ДНР/ЛНР» та здійснили в їх складі збройний опір ЗС України, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України;
		постановою прокурора 2-го відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 22 січня 2024 року, якою з кримінального провадження №22022000000000244 від 02 червня 2022 року, 22 січня 2024 року під №22024000000000066 було виділено матеріали за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України;
		постановою Генерального прокурора ОСОБА_8 від 25 січня 2024 року, якою визначено підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч_2 ст. 260 КК України, у кримінальному провадженні № 22024000000000066 від 22 січня 2024 року за Головним слідчим управлінням Служби безпеки України. Відомості про прийняте рішення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
		інформацією Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою СБУ №14/2/4-1429 від 04 березня 2024 року, відповідно до якої, на виконання доручення 3 управління досудового розслідування ГСУ СБ України № 6-482-с від 16 січня 2024 наданого в рамках кримінального провадження № 22022000000000244 від 02.06.2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 258-3 та ч. 1 ст. 111 КК України, встановлено, що окремі громадяни України вступають до лав збройних сил рф та, перебуваючи у їх складі, беруть участь та сприяють здійсненню їх протиправної діяльності, під час якої вступають у бій з підрозділами Збройних сил України. Зокрема, до вищевказаної протиправної діяльності причетний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Горлівка Донецької області, громадянин України (паспорт НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), раніше судимий. Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Проходить службу з 24.02.2022 року, мобілізований в 109 полк взводу забезпечення (місце дислокації - Донецька область), стрілець. Позивний - «Старий». За наявними даними, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) незаконне збройне формування, включене до структури 1 армійського корпусу днр у лютому 2022 року. 1-й армійський корпус днр підпорядкований спеціально для цього створеному 12-му командуванню резерву Південного військового округу зс росії, зі штабом у АДРЕСА_3 . Станом на 2022-2023 роки 109 сп складався з 5 батальйонів, до 300 осіб особового складу в кожному. Особовий склад сформовано з осіб залучених у ході мобілізаційних заходів з тимчасово окупованої території Донецької області. Командний оклад полкового та частково батальйонного рівня складали офіцери зс рф, які використовували змінені установочні дані. Командний склад ротного і взводного рівня складали особи так званого офіцерського складу «народної міліції» днр, що проходили службу у незаконних збройних та терористичних формуваннях у 2014-2022 роках. На озброєнні стрілецьких батальйонів 109 сп перебувало наступне стрілецьке озброєння: АК-74, АКМ/АКМС, АК-47, гвинтівки Мосіна, РКК, КК, ККМ, РПГ-7, пістолети Макарова, ТТ. Для переміщення особового складу використовувалися вантажні автомобілі: ЗИЛ, УРАЛ, КАМАЗ та спеціальна броньована техніка - МТ-ЛБ. При організації та ведення бойових дій підрозділами 109 сп використовувалися загальновійськові та бойові статути сухопутних військ зс рф. У період лютий-жовтень 2022 року підрозділ 109 сп у складі окупаційних військ перебували на тимчасово окупованій території Херсонської області і брали участь у бойових діях з Силами безпеки і оборони України. З кінця 2022 року по грудень 2023 року підрозділ 109 сп у складі окупаційних військ перебували на тимчасово окупованій території Донецької області і брали участь у бойових діях з Силами безпеки і оборони України. Структуру, час та місце перебування підрозділів 109 сп зафіксовано в обвинувальних вироках судів України, які постановлені за результатами розгляду наступних справ: №461/3412/22; №461/3405/22; 761/11895/22;
		повідомленням ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 2»» №4/239 від 09 лютого 2024 року, згідно із яким, військовополонений ОСОБА_3 , на даний час дійсно перебуває у державній установі «Табір для тримання військовополонених «Захід 2», з його слів народився та проживав у АДРЕСА_1 , національність українець, громадянин України, освіта середня- технічна, в полон потрапив 20 листопада 2023 року біля населеного пункту Майорськ, під час наступу ЗСУ. В установу прибув 26 грудня 2023 року. Власних документів по прибуттю в установу не мав. Будь яких інших матеріалів та відомостей відносно даного військовополоненого в установі немає оскільки облік військовополонених згідно наказу Міністерства юстиції України 847/5 від 08 червня 2012 року зі змінами «Про затвердження Інструкції про роботу віддалів (груп, секторів, старших ізоляторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів», ведеться лише за журналом обліку переміщення засуджених (осіб взятих під варту, військовополонених), обліковою та особовою карткою військовополоненого;
		інформацією Офісу Президента України №43-01/414 від 13 березня 2024 року, згідно із якою, у відповідь на запит, у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000066 від 22 січня 2024 року повідомлено, що матеріали щодо припинення громадянства України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з поданою ним заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства не надходили;
		повідомленням Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 26 січня 2024 року, згідно із яким, за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», що функціонує відповідно до Положення про цю Базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 вересня 2022 року №614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за №1319/38655 (далі - Положення), відомостей, щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_3 , в період з 08 листопада 2017 по 26 січня 2024 року (станом на 12 год. 15 хв.) в Базі даних не виявлено;
		інформацією Головного сервісного центру МВС №31/2534-2302-2024 від 26 січня 2024 року, згідно із якою повідомлено, що станом на 26 січня 2024 року в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів та в Єдиному державному реєстрі МВС відомості щодо ОСОБА_3 відсутні.
		Суд приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки вони не містять внутрішніх протиріч, узгоджуються із іншими зібраними по справі доказами. 
		Суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Сукупний аналіз досліджених в судовому засіданні доказів, прийнятих судом як допустимі, дозволяють дійти висновку про те, що обставини, викладені у обвинувальному акті щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 по вказаним кримінальним правопорушенням знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, і його дії кваліфіковані вірно, а тому вважає, що ОСОБА_3 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 111 КК України(в редакції зі змінами внесеними згідно із Законами №1183-VII від 08 квітня 2014 року, №1689-VII від 07 жовтня 2014 року), тобто вчинення державної зради - діяння, умисно скоєного громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України у формі переходу на бік ворога у період воєнного стану, та ч. 2 ст. 260 КК України (в редакції зі змінами внесеними згідно із Законом №1689-VII від 07.10.2014) тобто в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування.
		Судом були досліджені відомості щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 .. 
		Так, відповідно до відомостей з Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України №21059/16433-8-24/19.3.1 від 08 лютого 2024 року, за інформацією Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції під час проведення перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено такі актові записи цивільного стану: № 189 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складений 18 березня 1976 року Микитівським ВДРАЦС Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області, батьком якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; №818 про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складений 08 грудня 1979 року Микитівським ВДРАЦС Горлівського міського управління юстиції Донецької області, батьком якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Відповідно до відомостей Пенсійного фонду України №2800-050203-5/7955 від 08 лютого 2024 року, за даними інформаційних систем ПФУ станом на лютий 2024 року ОСОБА_3 на обліку в органах Пенсійного фонду України, як одержувач пенсії та інших соціальних виплат не перебуває. Згідно із довідкою доданою ПФУ, ОСОБА_3 працював у період з 2007 року по листопад 2013 року на шахтах.
		Згідно із вимогою про судимість ДІ МВС України № 13349 від 06 лютого 2024 року, ОСОБА_3 раніше судимий:
		25 червня 2013 року вироком Залізничного районного суду м. Сімферополь Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 визнано винним за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік.
		28 жовтня 2013 року ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим скасовано звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Залізничного районного суду міста Сімферополя від 25 червня 2013 року із затриманням засудженого ОСОБА_3 та направленням його для відбування покарання, призначеного вироком Залізничного районного суду міста Сімферополя від 25 червня 2013 року у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
		02 грудня 2013 року заведено розшукову справу №11310074.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає ті обставини, що ОСОБА_3 щиросердно розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Аналізуючи зібрані докази, які характеризують обвинуваченого, згідно із ст. 65 КК України, при призначенні покарання, суд приймає до уваги наступні обставини:
		стороною обвинувачення заявлено вимоги щодо обрання міри покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, з конфіскацією всього належного майна обвинуваченого;
		кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим за ч. 1 ст. 111 КК України віднесено законодавцем до категорії особливо тяжких злочинів, за ч. 2 ст. 260 КК України віднесено законодавцем до категорії тяжких злочинів;
		обвинувачений раніше судимий; 
		обвинувачений у вчиненому розкаявся, під час проведення досудового слідства та в суді сприяв розкриттю злочину, оскільки провину визнав повністю, детально повідомив суду обставини вчинення злочину, в судовому засіданні виявив щире розкаяння, розуміння того, що минулий спосіб життя не йшов йому на користь.
		З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкцій частин статей Особливої частини Кримінального кодексу України, за кожною частиною статті окремо.
		Відповідно до ч.2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
		Враховуючи ту обставину, що обвинуваченим вчинено два кримінальних правопорушення, суд призначає покарання за цим вироком відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначених покарань, та приєднанням до остаточного покарання додаткового покарання у виді повної конфіскації майна.
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, суд при призначенні покарання ОСОБА_3 не знаходить підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
		При вирішенні питання про призначення остаточного покарання, суд виходить з того, що ОСОБА_3 засуджений вироком Залізничного районного суду м. Сімферополь Автономної Республіки Крим від 25 червня 2013 року за ч. 1 ст. 185 КК України, у зв`язку з чим до покарання у виді позбавлення волі за даним вироком слід призначити за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, приєднавши невідбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополь Автономної Республіки Крим від 25 червня 2013 року, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, з конфіскацією майна.
		Вказане покарання обвинуваченому по своєму виду та розміру на думку суду буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувались. Обвинувачений перебуває у таборі для тримання військовополонених «Захід-2». 
		Цивільний позов по справі не заявлено.
		Речові докази по справі відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Визнати  ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України.
		Призначити  ОСОБА_3 покарання: 
		за ч. 1 ст. 111 КК України у виді позбавленні волі на строк 13 (тринадцять) років, з конфіскацією майна;
		за ч. 2 ст. 260 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити   ОСОБА_3  покарання у виді позбавлення волі на строк на 13 (тринадцять) років, з конфіскацією майна.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання по даному вироку частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополь Автономної Республіки Крим від 25 червня 2013 року призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років 1 (однин) місяць, з конфіскацією майна.
		Строк відбуття покарання засудженому  ОСОБА_3  обчислювати з моменту реального виконання покарання у виді позбавлення волі.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Вирок складений у єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті.
		 
		Головуючий-суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...