Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 485/558/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Непокора.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2024. Зареєстровано: 25.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2024.
Дата набрання законної сили: 17.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/477/324/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024150010000424

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                         
		ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД 
		Миколаївської області
		 
		 
		 
		Справа №485/558/24 
		Провадження №1-кп/477/324/24 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   16 квітня 2024 року  Жовтневий районний суд Миколаївської області 
		у складі: головуючого у справі  судді  ОСОБА_1 ,
		із секретарем судових засідань  ОСОБА_2 ,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №6202415000000424, відносно 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця Збройних сил, ку України за контрактом, кулеметника 3-го відділення морської піхоти 3-го взводу морської піхоти 2-ої роти морської піхоти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який не має судимості;
		у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, 
		за участю сторін кримінального провадження:
		   прокурора  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 , 
		та його захисника ОСОБА_5 ,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		28 лютого 2023 року між ОСОБА_3 та Міністерством оборони України, в особі командира військової частини НОМЕР_2 , укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах України на посадах осіб рядового складу строком на три роки. 
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 28 лютого 2023 року № 26-РС ОСОБА_3 призначено на посаду курсанта підготовки військовослужбовців військової служби за контрактом.
		Далі, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15 травня 2023 року № 26-РС він був виключений зі списків особового складу цієї частини і визнаний таким, що вибув до нового місця служби.
		Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 17 травня 2023 року № 88-РС ОСОБА_3 призначено на посаду кулеметника ІНФОРМАЦІЯ_2 взводу морської піхоти 2-ої роти морської піхоти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , ВОС-101627М із однозначним присвоєнням військового звання «матрос», визначено таким, що з цього дня справи та посаду він прийняв, приступив до виконання службових обов`язків за посадою.
		Згідно положень п. 1 та п.2 ч.1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
		Відтак, з 28 лютого 2023 року, тобто з моменту зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , він набув статусу військовослужбовця  особи, яка проходить військову службу, і з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку, тобто проходження військової служби.
		Військова частина НОМЕР_1 станом на грудень 2023 року та січень 2024 року, на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року була залучена до здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванню збройної агресії і знаходилася у районі ведення бойових дій на території Миколаївської області у складі створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, а саме  угрупування військ Катран, а особовий склад військової частини НОМЕР_1 , зокрема і матрос ОСОБА_3 , виконував бойові завдання на лінії безпосереднього збройного зіткнення із супротивником у районі бойових дій.
		Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період  це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Статтею 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан  це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		З моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України почав діяти воєнний стан, який триває до тепер.
		Згідно пунктів 1 та 3 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
		Згідно ст. 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
		У відповідності до ч. 2 ст. 111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир роти (корабля 4 рангу) підпорядковується командирові батальйону (дивізіону кораблів) і є прямим начальником усього особового складу роти (корабля).
		Згідно статті 4 Дисциплінароного статуту Збройних сил Укрраїни військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та Законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів , накази командирів а також додержуватися визначених військовими статутами правилами взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів, один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й чесно, не допускати самому і стримувати інших від негативних наслідків. 
		Згідно ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок та беззастережно виконувати накази командирів (начальників) виявляти повагу командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни. 
		Відповідно до ст. 128 Статуту рядовий (матрос) зобов1язанний точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників). 
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02 червня 2023 року №130 лейтенант ОСОБА_6 був призначений на посаду командира 1-го взводу морської піхоти, 2-ої роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 .
		Проходячи військову службу, матрос ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно точно та у встановлений строк виконувати їх накази, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог військових статутів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		Відповідно до вимог ст.ст. 28, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення та віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. Командир (начальник) має право віддавати підлеглому накази, а підлеглий зобов`язаний їх виконати сумлінно, точно та у встановлений строк.
		Згідно ст. 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.
		Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
		Відповідно до ч. 2 ст. 42 КК України, наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов`язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
		Разом з тим, матрос ОСОБА_3 порушив наведені вимоги законодавства та порушив встановлений порядок несення військової служби за наступних обставин.
		Так, 26 грудня 2023 року наказом командира 1-го взводу морської піхоти 2-ої роти морської піхоти лейтенантом ОСОБА_6 , на виконання бойового розпорядження №740/140/172дск від 13 грудня 2023 року військовослужбовцю ОСОБА_3 віддано усний наказ у визначенні: До 06:00 27 грудня 2023 року здійснити приховане переміщення в складі підрозділу на бойові позиції на лівому березі річки Дніпро. Під час переміщення особового складу з правого берега АДРЕСА_2 () дотримуватися режиму радіотиші та прихованого переміщення.
		При цьому, наказ був виданий у встановленому Законом порядку, відповідною особою в межах наданих йому повноважень, зміст наказу не суперечив чинному законодавству, та не був пов`язаний з порушенням конституційних прав та свобод матроса ОСОБА_3 , не носив в собі подвійного тлумачення та явно злочинного змісту, у зв`язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього.
		Однак, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді кулеметника 3-го відділення 3-го взводу 2-ої роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи в районі АДРЕСА_3 , 26 грудня 2023 року, близько 10 години 00 хвилин, точний час в ході розслідування встановити не виявилося за можливе, всупереч вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порушуючи військову дисципліну, діючи умисно, прийнявши до виконання зазначений наказ командира 1 взводу 2-го взводу морської піхоти лейтенанта ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні їх наслідки і бажаючи їх настання, з метою уникнення участі в бойових діях в умовах воєнного стану, прямо виразив небажання виконувати наказ начальника, що супроводжувалось усною відмовою, висловлюючи відкрито негативне ставлення лейтенанту ОСОБА_6 до наказу та небажання його виконувати, тобто відкрито відмовився виконати наказ.
		Також, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10 січня 2024 року № 10 сержант ОСОБА_7 був призначений тимчасово виконуючим обов`язки за посадою командира 2-ої роти морської піхоти цієї частини.
		ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді кулеметника 3-го відділення 3-го взводу 2-ої роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи в районі АДРЕСА_3 , 11 січня 2024 року, близько 10 години 20 хвилин, всупереч вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порушуючи військову дисципліну, діючи умисно, прийнявши до виконання наказу начальника  тимчасово виконуючого обов`язки за посадою командира 2-ої роти морської піхоти ОСОБА_7 № 11/дск від 10 січня 2024 року: До 19:00 11 січня 2024 року здійснити приховане переміщення на лівий берег р. Дніпро. Під час переміщення особового складу з правого берега р. Дніпро до району Кринки () дотримуватись режиму радіотиші та прихованого переміщення, згідно вимог керівних документів, діючи умисно, порушуючи військову дисципліну, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи суспільну небезпечні їх наслідки і бажаючи їх настання, з метою уникнення участі в бойових діях в умовах воєнного стану, прямо виразив небажання виконувати наказ начальника, що супроводжувалось усною відмовою, висловлюючи відкрито негативне ставлення сержанту ОСОБА_7 до наказу та небажання його виконувати, тобто відкрито відмовився виконувати наказ.
		Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України  непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.
		   В судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, визнав повністю та розказав про обставини скоєного. Пояснив, що будучи військовослужбовцем і проходячи військову службу у військові частині НОМЕР_1 , приймав участь в бойових діях в Донецькій області, де його підрозділ зазнав значних втрат, тому після того як їх передислокували до Миколаївської області і наказали вирушати в зону бойових дій на лівий берег річки Дніпро, то він відмовився, оскільки вважав, що особовому складу підрозділу потрібно було спочатку відпочити, а потім доукомплектувати його. Зазначив, що бажає продовжити службу та брати участь у захисті Батьківщини, тому просив не карати його суворо. Щиро каявся у вчиненому.
		Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Положення ч. 3 ст. 349 КПК України та наслідки роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
		За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи та пред`явлене йому обвинувачення і відсутні сумніви в добровільності його позиції. 
		Тому суд, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
		За встановлениху судовомузасіданні обставиндії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 402 КК України.
		   Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України даний злочин відноситься до тяжких.
		Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		   Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують його покарання, судом не встановлено.
		   Враховуючи викладене, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, проходить службу у Збройних силах України, де характеризується позитивно, має бажання продовжити військову службу з метою захисту Батьківщини, одружений, наявність пом`якшуючих обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про можливість та необхідність призначити йому покарання, яке буде достатнє для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень, у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, визначеного санкцією інкримінуємого злочину.
		Так, згідно ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. Виключень, за яких положення цієї статті не може бути застосоване, виписані в ній самій, не знайдено. 
		На підставі ст. 62 КК України суд вважає необхідним замінити покарання у вигляді позбавлення волі на покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
		Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
		В строк відбуття покарання, згідно з положеннями ст. 72 КК України, слід зарахувати строк його затримання з 11 січня 2024 року та строк перебування під вартою в зв`язку з обранням міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою в розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні. 
		   Процесуальні витрати, цивільний позов та речові докази відсутні 
		Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 373  374 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		   Визнати винуватим  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, і призначити йому покарання за його вчинення, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді одного року позбавлення волі.
		   На підставі ст. 62 КК України замінити призначене покарання у виді позбавлення волі строком на один рік на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк один рік.
		   Строк відбуття покарання рахувати з 11 січня 2024 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк його затримання та перебування під вартою з цієї дати в розрахунку день за день.
		   Продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		   Вирок суду може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...