Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/17310/24-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; інші.
Надіслано судом: 25.04.2024. Зареєстровано: 25.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2024.
Дата набрання законної сили: 27.04.2024
Номер судового провадження: 1-кс-16442/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022100060000462

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/17310/24-к 
		пр. 1-кс-16442/24
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на процесуальне рішення - повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12022100060000462 від 27.04.2022 р., - 
		ВСТАНОВИВ:
		У квітні 2024 року до провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на процесуальне рішення - повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12022100060000462 від 27.04.2022 р.        Адвокат ОСОБА_3 в своїй скарзі посилається на відсутність складу інкримінованого кримінального правопорушення в діях ОСОБА_4 , порушення процедури повідомлення про підозру, закінчення строку досудового розслідування. 
		Захисник просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_4 , складене слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 31 січня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021100060001729 від 02.11.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. 
		В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , доводи скарги підтримала та просила задовольнити. 
		Прокурор у судове засідання не з`явився, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено. 
		Вислухавши пояснення сторони захисту та дослідивши матеріали судового провадження, приходжу до наступного.
		Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю на стадії досудового розслідування кримінальних проваджень. 
		Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
		Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. 
		Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
		Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржене процесуальне рішення - повідомлення про підозру.
		В провадженні слідчих Печерського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12022100060000462 від 27.04.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке було виділено 27.04.2022 р. стосовно ОСОБА_4 з кримінального провадження № 12021100060001729 від 02.11.2021 р. 
		31.01.2022 р. відносно ОСОБА_4 було складене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. Вказане процесуальне рішення складене слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 .
		Відповідно до змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він «разом із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, 12.11.2021 р. висунили усну вимогу потерпілому ОСОБА_9 про передачу їм грошових коштів у сумі 1 000 000 (один мільйон) доларів США, за неіснуючий борг, з погрозою насильства над потерпілим. Останній сприймаючи погрозу насильства у разі невиконання вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як реальну, з метою уникнення фізичної розправи, зобов`язався передати на вимогу останніх вищевказані грошові кошти».
		Пункт 14 ч. 1 ст. 3 КПК України визначає, що притягнення до кримінальної відповідальності - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
		Положення кримінально-процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття «підозра», проте системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається персоніфіковане кримінальне переслідування такої особи. Згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною та етапом більш широкого поняття «обвинувачення».
		Положення КПК України хоча і передбачають можливість оскарження на стадії досудового розслідування повідомлення по підозру, однак не визначають перелік підстав для скасування слідчим суддею повідомлення по підозру.
		У той же час, підозра повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вимагає, що особа обов`язково повідомляється про підозру передусім за наявності достатніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального правопорушення, що прямо визначено в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України.
		Для повідомлення особі про підозру, виходячи з принципу презумпції невинуватості, необхідна наявність такої системи доказів, яка виключала б будь-які сумніви щодо того, що: 1) кримінальне правопорушення справді відбулося; 2) кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною особою; 3) діяння підозрюваної особи містить склад конкретного кримінального правопорушення; 4) відсутні обставини, які виключають її відповідальність.
		На момент винесення рішення про повідомлення про підозру у сторони обвинувачення має бути достеменне переконання, що: відсунуті всі можливі, в тому числі і взаємовиключні версії у справі; усі версії у справі, включаючи алібі підозрюваного, всебічно перевірені; усі версії, крім однієї - про винуватість підозрюваного, - спростовані зібраними доказами, а версія про винуватість особи знайшла підтвердження системою незаперечних доказів; у справі зібрано таку сукупність допустимих та достовірних фактичних даних (доказів), яка дає змогу дійти однозначного висновку про вчинення злочину чи іншого кримінального правопорушення особою, яка притягається до відповідальності, та виключає будь-які сумніви щодо її вини (сама особа, яка притягається до відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість); відсутність обставин, що виключають кримінальну відповідальність особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, встановлено в процесі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи. 
		Зважаючи на це закон не містить однозначних вказівок на те, на якому саме етапі кримінального провадження має бути повідомлено про підозру, орієнтуючи слідчого та прокурора на фактичні обставини справи - тоді, коли буде достатньо доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Крім того системне тлумачення загальних засад кримінального провадження та нормативних положень, які стосуються інституту підозри (ст.ст. 276-278 КПК України), дозволяють дійти до висновку, що підставами для скасування повідомлення про підозру можуть бути як обставини, що мали місце на момент повідомлення про підозру (зокрема, неналежний суб`єкт складення та вручення повідомлення про підозру, недотримання належної процедури вручення, відсутність достатніх доказів для такого повідомлення тощо), так обставини, що виникли після повідомлення про підозру і свідчать про те, що у подальшому застосуванні цього інституту відпала необхідність (зокрема, нові докази, що беззаперечно виключають подію або склад кримінального правопорушення, наявність нових процесуальних обставин, що унеможливлюють подальше кримінальне переслідування, тощо).
		Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є, зокрема, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. 
		У постанові від 24.05.2021 року у справі № 640/5023/19 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду вказала наступне щодо дотримання належної правової процедури під час здійснення кримінального провадження. У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень. Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності. Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.
		До матеріалів судового провадження надані пояснення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , відібраних захисником в порядку ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно до яких вбачається наявність цивільно-правових зобов`язань, згідно до яких ОСОБА_13 перерахував в борг 15 біткоінів на електронний гаманець ОСОБА_9 , а ОСОБА_7 виступив гарантом перед ОСОБА_13 у поверненні грошей ОСОБА_9 . Проте взяті на себе зобов`язання ОСОБА_9 виконані не були. Зі свого боку ОСОБА_4 спонукав ОСОБА_9 до виконання ним боргових зобов`язань. 
		На підтвердження вказаних обставин додатково надано відомості про те, що ОСОБА_13 , використовуючи крипто гаманець НОМЕР_1, здійснив перерахунок криптовалюти у вигляді 15 BTC на криптогаманець ОСОБА_9 НОМЕР_2, що за курсом станом на 18.07.2019 р. було еквівалентно 145 248 доларам США (хеш транзакції НОМЕР_3). 
		Стороною захисту було залучено експертів для проведення судових лінгвістичних експертиз. Відповідно до висновку судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи № СЕ-19-24/10705-ЛД від 21.03.2024 р., проведеної експертом ДНДЕКЦ ОСОБА_14 було встановлено наступне: 
		- В тексті розмови, зафіксованої у протоколі проведення НСРД - аудіо- відео контроль особи від 12.11.2021 р., містяться висловлювання з боку ОСОБА_7 у бік ОСОБА_9 , виражені у формі спонукання до повернення грошових коштів (грошового боргу).
		- В тексті розмови, зафіксованої у протоколі проведення НСРД - аудіо- відео контроль «Особи Від 20.11.2021 р., містяться висловлювання з боку ОСОБА_4 у бік, ОСОБА_9 , виражені у формі спонукання до повернення грошових коштів (грошового боргу).
		- В тексті розмови, зафіксованої у протоколі проведення НСРД - аудіо- відео контроль особи від 20.11.2021 р., містяться висловлювання з боку ОСОБА_8 у бік ОСОБА_9 , виражені у формі спонукання до повернення грошових коштів (грошового боргу).
		- В тексті розмови, зафіксованої у протоколі проведення НСРД від 22.01.2021 р., містяться висловлювання з боку ОСОБА_8 у бік ОСОБА_9 , виражені у формі спонукання до повернення грошових коштів (грошового боргу). 
		Згідно до висновку судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи № 15/1/24 від 04.03.2024 р., проведеної експертом ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» ОСОБА_15 було встановлено наступне: 
		- У тексті розмови, зафіксованої у протоколі за результатами проведення НСРД від 22.01.2021 р., наявні висловлювання ОСОБА_8 (особи, позначеної як « ОСОБА_16 »), об?єктивний зміст яких полягає у тому, що, виступаючи від імені особи на ім?я ОСОБА_9 (особу, позначену як « ОСОБА_17 ») до повернення грошового боргу особі на ім?я ОСОБА_18 .
		- У репліках особи, позначеної як « ОСОБА_18 », зафіксованих у протоколі у результатами проведення - аудіо-відео контроль особи від 12.11.2021 р., наявні висловлювання, об?єктивний зміст яких полягає у спонуканні з боку особи, позначеної як « ОСОБА_18 », особи, позначеної як « ОСОБА_17 », до повернення грошового боргу.
		- У тексті розмови, зафіксованої у протоколі за результатами проведення НСРД - аудіо-відео контроль особи від 20.11.2021 р., наявні висловлювання особи, позначеної як « ОСОБА_16 », об?єктивний зміст яких полягає у тому, що, виступаючи від імені особи на ім?я « ОСОБА_18 », він спонукає (вмовляє) ОСОБА_9 (особу, позначену як « ОСОБА_17 ») до повернення грошового боргу особі на ім?я ОСОБА_18 .
		- У тексті розмови, зафіксованої у протоколі за результатами проведення НСРД - аудіо-відео контроль особи від 20.11.2021 р., наявні висловлювання ОСОБА_4 (особи, позначеної як « ОСОБА_19 »), об?єктивний зміст яких полягає у тому, що, виступаючи від імені особи на ім?я « ОСОБА_18 », він спонукає (вмовляє) ОСОБА_9 (особу, позначену як « ОСОБА_17 ») до повернення грошового боргу особі на ім?я ОСОБА_18 .
		Таким чином експерти зробили висновки, що суть розмов між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 полягали у спонуканнях до повернення грошового боргу. 
		Слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту про виникнення цивільно-правових зобов`язань, які не виконані.Зі свого боку ОСОБА_4 спонукав ОСОБА_20 до виконання боргових зобов`язань . 
		А відтак є слушними доводи сторони захисту що, вказані дії не містять в собі об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, оскільки висувалася вимога виконати цивільне зобов`язання та повернути грошовий борг, а не вимога незаконно передати чуже майно. 
		В частині доводів скарги щодо дотримання процедури повідомлення про підозру приходжу до наступного. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Слідчим суддею встановлено, що повідомлення про підозру особисто не було вручено ОСОБА_4 через те, що він на момент складання повідомлення перебував за межами України, а саме у Туреччині.
		Відповідно до відомостей Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 перетнув держаний кордон України 26.01.2022 р. При цьому протягом 2021 року ОСОБА_4 перетинав кордон 21 раз. 
		Повідомлення про підозру було складено 31.01.2022 р., тобто через 5 днів після того, як ОСОБА_4 покинув територію України. 
		Таким чином слідчому судді не надано доказів того, що ОСОБА_4 перетнув державний кордон 26.01.2022 р. саме з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності. 
		Відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
		Відповідно до ч. 1 ст. 566 КПК особа, яка перебуває за межами України, для провадження слідчих чи інших процесуальних дій на території України, викликають повісткою на підставі запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу.
		Згідно до ч. 1 ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73 р. кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території, право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання. 
		Таким чином оскільки ОСОБА_4 на той час перебував за кордоном, то єдиною належною процедурою його повідомлення про підозру було здійснення такого повідомлення в порядку міжнародного співробітництва, передбаченому ч. 7 ст. 135, ч. 1 ст. 566 КПК України. 
		Оскільки ОСОБА_4 не було повідомлено про підозру у визначений законом порядку, тому останній не набув статусу підозрюваної особи. 
		Стороною обвинувачення не додано належних доказів того, що ОСОБА_4 був обізнаний про наявність кримінального провадження, а також про вимогу слідчого з`явитися до сторони обвинувачення для проведення слідчих чи процесуальних дій. Так само відсутні й відомості на підтвердження того, що останній ухилився від такого виклику.
		Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що доводи, викладені в скарзі ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження, а тому вона підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 28, 42, 36, 40, 46, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		        Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на процесуальне рішення - повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12022100060000462 від 27.04.2022 р. задовольнити.
		Скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_4 , складене слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 31 січня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021100060001729 від 02.11.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів.
		 
		       Слідчий суддя                                                ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...