Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 194/784/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2024. Зареєстровано: 26.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2024.
Дата набрання законної сили: 02.05.2024
Номер судового провадження: 1-кс/194/165/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024046400000059

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 194/784/24
		Номер провадження 1-кс/194/165/24
		 
		У Х В А Л А
		про арешт майна
		 
		   26 квітня 2024 року Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області клопотання прокурораПавлоградської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 про арештмайна укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань25.04.2024року за№12024046400000059 за ч. 1 ст. 249 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Прокурор Павлоградськоїокружної прокуратури ОСОБА_3  звернулась до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2024 року за №12024046400000059 за ч. 1 ст. 249 КК України.
		Своє клопотання мотивує тим, що 25.04.2024 року до чергової частини відділення поліції №1 Павлоградського РВП надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , про те, що 25.04.2024 року приблизно о 02.20 год. на розливі річки Самара, який розташований на околицях м. Тернівка Дніпропетровської області ОСОБА_4 займався незаконним рибним добувним промислом. При виїзді СОГ та громадського інспектора рибоохорони на місце події, виявлено та вилучено: рушницю з гарпуном, призначена для підводної риболовлі, рукавички та маску для пірнання, раки 33 шт., щука 2 шт., лінь 1шт., та карась в кількості 6 шт. Сума збитку та обставини встановлюються.
		25.04.2024 року слідчим СВ відділення поліції №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , було проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості яка розташована на розливі річки «Самара» на околицях АДРЕСА_1 . В ході огляду було встановлено, що на вказаній ділянці було виявлено чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснював незаконний лов водних біоресурсів під водою за допомогою рушниці з гарпуном, яка призначена для підводної риболовлі. Також на вказані ділянці було виявлено маску для пірнання з трубкою для дихання та рукавиці. Також було виявлено живих раків в кількості 33 шт., та рибу в кількості 9 шт., а саме: 2  щуки, 1  лінь та 6  карасів. В ході проведення огляду працівниками відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» вказаних раків та рибу було вилучено та випущено у річку. Також в ході проведення огляду місця події у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено рушницю з гарпуном, яка призначена для підводної риболовлі, маску для пірнання з трубкою для дихання та рукавиці. Після чого вказані предмети були поміщені до спеціального пакету №SUD4027623 та вилучені до відділення поліції №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
		Враховуючи, що рушниця з гарпуном, маска для пірнання з трубкою для дихання та рукавиці визнані речовими доказами у кримінальному провадженні вони можуть містити відомості, які будуть використані, як доказ факту чи обставин, під час розслідування кримінального провадження, з метою забезпечення кримінального провадження, а саме збереження та запобігання можливої втрати або знищення речових доказів у кримінальному провадженні, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначені речові докази шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вилученим майном.
		Прокурор підтримав клопотання про арешт майна та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні, зокрема необхідністю проведення експертизи документа. 
		Володілець майна ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо клопотання прокурора.
		Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах прихожу до наступних висновків.
		Слідчий суддя враховує, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та подано у строк передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
		З матеріалів клопотання вбачається, що відомості по кримінальному провадженню за №12024046400000059 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
		Крім того, з матеріалів долучених до клопотання встановлено, що відповідно до протоколу огляду місця події від 25.04.2024 року було проведено огляд місця події, в ході якого було виявлено виявлено живих раків в кількості 33 шт., та рибу в кількості 9 шт., а саме: 2  щуки, 1  лінь та 6  карасів, які було вилучено та випущено у річку. Також було виявлено рушницю з гарпуном, яка призначена для підводної риболовлі, маску для пірнання з трубкою для дихання та рукавиці, які були поміщені до спеціального пакету №SUD4027623 та вилучені до ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
		Постановою дізнавача СД ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 25.04.2024 року рушницю з гарпуном, яка призначена для підводної риболовлі, маску для пірнання з трубкою для дихання та рукавиці, які були поміщені до спеціального пакету №SUD4027623, визнано речовими доказами.
		У відповідності з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. 
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
		Згідно п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
		Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що вказане майно відповідає критеріям речового доказу по розслідуваному кримінальному провадженню, оскільки майно могло зберегти на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, та свідчить про необхідність накладення арешту на вказане майно. 
		Майно, яке має ознаки речового доказу може вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Слідчий суддя враховує, що відомості внесенні до ЄРДР за №12024046400000059 від 25.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, тобто на теперішній час досудове розслідування перебуває на початковій стадії і для забезпечення доказів у кримінальному провадженні звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно є цілком обґрунтованим та потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, та завдань арешту майна, які передбачені в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, і тому, врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності, вважаю за необхідне клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на вищезазначене вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Аналізуючи матеріали провадження, приходжу до висновку, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
		Заборона відчуження,користування тарозпорядження вказаниммайном забезпечитьзбереження речовогодоказу тане призведедо його можливої втрати або знищення.
		Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що обмеження майнових прав відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України має тимчасовий характер і повинно бути негайно припинено, якщо у ході подальшого досудового розслідування або за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно є предметом, доказом кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя враховує те, що власник майна має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, одразу ж, після зникнення підстав для його застосування. 
		З огляду на викладене, врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності, а також враховуючи думку прокурора та володільця майна, слідчий суддя вважає за необхідне у зв`язку з метою забезпечення збереження речових доказів та недопустимості можливої втрати або знищення зазначеного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, накласти арешт на вилучене майно, шляхом заборони осіб на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, у зв`язку з чим, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 94, 98, 100, 132, 170-173 КПК України, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Клопотання прокурора Павлоградськоїокружної прокуратури ОСОБА_3  про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2024 року за №12024046400000059 за ч. 1 ст. 249 КК України - задовольнити.
		Накласти арештна майно,вилучене вході оглядумісця події25.04.2024року,а саме:на рушницюз гарпуном,призначену дляпідводної риболовлі,маску дляпірнання зтрубкою длядихання тарукавиці,які булипоміщені доспеціального пакету№SUD4027623,володільцем якихє ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом позбавлення права осіб на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном, з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Копія ухвали негайно після її постановлення вручається прокурору.
		Виконання ухвали доручити прокурору Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, тоді особа може подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня її отримання.
		 
		Слідчий суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...