Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/2975/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 26.04.2024. Зареєстровано: 27.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2024.
Дата набрання законної сили: 28.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/333/613/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024082040000360

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                    Справа № 333/2975/24
		Провадження № 1-кп/333/613/24
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		25 квітня 2024 року     м. Запоріжжя
		 
		Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого - судді     ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора      ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Запоріжжі, громадянина України, освіта середня, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований та проживає як внутрішньо-переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		09.03.2024 року, приблизно о 16 год. 15 хв., ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України 24.02.2022 року №64/2022 та затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ з подальшими змінами, згідно яких воєнний стан було продовжено і діючий до цього часу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії залишаться ніким непоміченими, з метою особистого збагачення, знаходячись у приміщенні торгівельного центру «Епіцентр», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з торгового стелажу викрав термовітропродувку марки «Tekhmann THG-2001» 2000 Вт, вагою 0,9 кг, вартістю 749 грн. 60 коп., без урахування ПДВ, що належить ТОВ «ЕПІЦЕНТР К».
		Після цього, ОСОБА_4 подолав з вказаним майном касову зону торгівельного центру та намагався покинути місце скоєння кримінального правопорушення, але відразу був затриманий працівниками охорони. Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
		 
		Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_4 як скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
		 
		Під час судового розгляду ОСОБА_4 визнав свою вину повністю у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, і пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, зазначеними в обвинувальному акті, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними, належними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбаченими КК України за вказане кримінальне правопорушення і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. 
		Додатково пояснив, що він як внутрішньо переміщена особа зареєстрований та постійно проживає у м. Запоріжжі, працює неофіційно будівельником. У березні 2024 року він працював на будівельну фірму, але для виконання якісної роботи йому бракувало будівельного інструменту. Тому, з метою придбання будівельного фену (термовітропродувки), він поїхав до торгівельного центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого по вул. Оріхівське шосе у м. Запоріжжі. Перед цією поїздкою він із знайомим випив спиртні напої. В « ОСОБА_5 » придбав наждачний папір, а на будівельний фен йому бракувало 100 грн. Тому, він кусачками для нігтів, які перебували при ньому, перекусив шнур із кліпсою та поклав фен до пакету. На касі він заплатив тільки за наждачний папір та намагався вже вийти з магазину, але його зупинила охорона магазину та попрохала розкрити пакет. У подальшому, охоронники викликали працівників поліції, які склали відповідні документи. У скоєному щиро розкаюється. Наступного дня він викупив будівельний фен та фактично відшкодував завдану шкоду потерпілому. 
		 
		Враховуючи те, що ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, від представника потерпілого  ТОВ ЕПІЦЕНТР К» ОСОБА_6 надійшла заява про відсутність претензій до обвинуваченого та бажання подавати цивільний позов, приймаючи до уваги, що прокурор і обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз`яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню. 
		 
		Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
		 
		Враховуючи викладене, суд допитав обвинуваченого, дослідив матеріали, що характеризують особу ОСОБА_4 та стосуються речових доказів. 
		 
		Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. 
		Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття, що підтверджується її поведінкою під час досудового розслідування та судового розгляду. Обставини, обтяжуючі покарання ОСОБА_4 , відсутні.
		 
		Частина 2 статті 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації. При цьому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином, його суспільну небезпечність, вік та здоров`я обвинуваченого, характеризуючі особистість обвинуваченого обставини  має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, працює, але неофіційно, раніше не судимий. 
		 
		У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою. 
		Враховуючи особистість обвинуваченого, конкретні обставини кримінального провадження, наявність пом`якшуючого та відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність факту відшкодування шкоди, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавленні волі з мінімальним строком. 
		З урахуванням вимог ст.75 КК України, суд дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та звільнення його від покарання з випробуванням.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так й іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		 
		Судом встановлено, що постановами слідчих два диска для лазерних систем зчитування марки «HP», формату DVD-R, кусачки, термовітропродувку визнано речовими доказами. 
		Відповідно доп.п.5,7ч.9ст.100КПК Українипитання продолю речовихдоказів ідокументів,які булинадані суду,вирішується судомпід часухвалення судовогорішення,яким закінчуєтьсякримінальне провадження.При цьому, майно, що було предметом кримінального правопорушення або іншого суспільного небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику; документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. 
		Відповідно до п.1 ч.2 ст.99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). 
		Отже, враховуючи, що на СD-дисках міститься інформація, що стосується скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тому вони є документами, які необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Кусачки належать обвинуваченому та не відповідають критеріям речових доказів, зазначених у ч.9 ст.100 КПК України, тому підлягають поверненню ОСОБА_4 . 
		 
		Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався. Процесуальні витрати та цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутні. 
		 
		Керуючись ст. ст. 349 ч.3, 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік. 
		Згідно вимог ст.76 КК України, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. 
		Речові докази:
		- кусачки (спец пакет WAR 1197286), що зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області  повернути ОСОБА_4 , у разі відмови від отримання  знищити;
		- термовітропродувка (промисловий фен) марки «Tekhmann THG-2001», що знаходиться на відповідальному зберіганні у представника потерпілого ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» ОСОБА_6  залишити останньому; 
		- 2 диска для лазерних систем зчитування марки «HP», формату DVD-R, що знаходяться у матеріалах кримінального провадження (у прокурора)  залишити у кримінальному провадженні.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні. 
		   
		Суддя Комунарського районного суду 
		м. Запоріжжя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...