Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/3812/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано судом: 26.04.2024. Зареєстровано: 27.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2024.
Дата набрання законної сили: 28.05.2024
Номер судового провадження: П/380/3871/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		25 квітня 2024 рокусправа № 380/3812/24
		Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 із вимогою стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 6 197,19 грн.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом в сумі 6197,19 грн. Вказана сума є узгодженою та не сплаченою відповідачем у встановлений законодавством строк. У зв`язку з цим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути податковий борг в сумі 6197,19 грн.
		Ухвалою судді від 22.03.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) до суду не надав. Про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі рекомендованою кореспонденцією. Вказану ухвалу відповідачем отримано не було, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення разом з конвертом повернулось до суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
		Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
		Фізична особа ОСОБА_2 має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по єдиному податку фізичних осіб, що складається із основного платежу. 
		Заборгованість згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість №1536/5/13-01-13-03 від 01.02.2024 складає 6 197,19 грн.:
		По єдиному податку з фізичних осіб  6 197,19 грн.: - податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця №28486532 від 04.10.2019 на суму 6 197,19 грн.
		Податковим органом приймалась податкова вимога від 22.12.2021 №0097706-1303- 1305, яка направлялась відповідачу.
		Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов`язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
		Вирішуючи справу суд керується таким.
		Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
		Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів.
		Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
		Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
		Відповідно до п. п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
		Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
		Відповідно до п. 57.2 ст. 57, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
		Згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
		У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.
		На виконання вказаних положень Податкового кодексу позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 22.12.2021 №0097706-1303- 1305.
		Докази оскарження відповідачем податкової вимоги в матеріалах справи відсутні.
		Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.
		Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов`язань, тому в силу п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу.
		Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
		Згідно п.4 ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
		Оскільки суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, такі визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у термін).
		Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
		Згідно з п. 95.1. ст.95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
		Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).
		Пунктом 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
		Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).
		Відповідно до п.87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
		Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 6197,19 грн. в матеріалах справи відсутні.
		Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України, платник податків фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.
		Податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
		Платник податків фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
		Отже, платник податків відповідно до норм чинного законодавства зобов`язаний визначити свою податкову адресу, і повідомити податковий орган про зміну свого місцезнаходження.
		Даний норма відображена, в постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 120/479/21-а, де колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що добросовісний платник податків, зобов`язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов`язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних наслідків.
		Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 140/30/20.
		Згідно п. 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
		Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року по справі №826/11455/15 дійшов висновку, що не виконання платником податків обов`язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв`язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 ПК України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.
		З урахуванням того, що у контролюючого органу відсутні відомості щодо зміни податкової адреси відповідача, а матеріалами справи не встановлена будь-яка інша адреса платника податків, направлення податкової вимоги на адресу місця реєстрації відповідача свідчить про дотримання вимог п. 42.2 статті 42 ПК України.
		Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
		Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
		 
		в и р і ш и в:
		 
		позов задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг в сумі 6197 (шість тисяч сто дев`яносто сім) грн. 19 коп.
		Судові витрати розподілу не підлягають.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		СуддяЖелік О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...