Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/6861/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності; Порушення порядку проведення розрахунків.
Надіслано судом: 28.04.2024. Зареєстровано: 29.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2024.
Дата набрання законної сили: 30.04.2024
Номер судового провадження: 3/752/3459/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 752/6861/24 
		Провадження №: 3/752/3459/24 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17.04.2024 м. Київ
		суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли 
		відГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАПвідносно    ОСОБА_1  дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1  місце проживання - АДРЕСА_1 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП ОСОБА_1 як посадової особи, зокрема директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 1218 від 25.03.2024.
		Суть правопорушення за цим протоколом визначена наступним чином (дослівно): "порушення порядку проведення розрахунків, а саме: непроведення розрахункової операції через РРО та невидача розрахункових документів відповідного зразку, чим порушено вимоги п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зі змінами та доповненнями. Порушення зафіксовано актом фактичної перевірки, бланк № 008089".
		Дата, час і місце вчинення порушення вказано як 26.01.2024 о 16 год 00 хв, магазин за адресою: м. Київ, вул. Велтка Васильківська, 72. 
		В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано копії акта фактичної перевірки від 26.01.2024, листа від 20.03.2024 "Для складання протоколу", акту неявки особи від 25.03.2024.    
		11.04.2024 до суду надійшли письмові пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевцової Вікторії Валеріївни без вихідного номеру і дати з додатками. Зокрема до пояснень приєднано засвідчені копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло", наказу від 08.12.2021 № 2686кв про прийняття на роботу ОСОБА_1 , фіскального чеку Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" (магазин "Алло" у м. Києві по вул. Велькій Васильківській, 72) від 12.01.2024 на суму 999,00 грн з продажу ретранслятора Xiaomi, акта фактичної перевірки від 26.01.2024, відповіді Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 19.01.2024 "Про розгляд адвокатського запиту адвоката Шевченка Олександра", скарги від 15.03.2024 № 664/КК Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення від 26.02.2024 № 131/32-00-07-08-20 Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, рішення від 26.08.2024 Державної податкової служби України про продовження строку розгляду скарги від 15.03.2024 № 664/КК. 
		Згідно з поданими поясненнями ОСОБА_1 вину за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП не визнає, матеріали справи не містять доказів наявності умислу у діях ОСОБА_1 , а провадження підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зокрема захисник вказує на те, що 
		- контрольна розрахункова операція (придбання головним державним інспектором Головного управління Державної податкової інспекції Шевчуком Сергієм ретранслятора Xiaomi) проведена не у порядок та не у спосіб, які встановлені нормами чинного законодавства України, адже відбулася за особисті кошти (заощадження), щодо чого не має законодавчого дозволу;
		- при операції придбання товару господарською одиницею ( магазином "Алло") було застосовано реєстратор розрахункових операцій, що доводиться відповідним фіскальним чеком;
		- Товариством з обмеженою відповідальністю "Алло" здійснюється оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.02.2024 № 131/32-00-07-08-20, яке було прийнято за висновками акта фактичної перевірки № 008089 від 26.01.2024;
		- у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретного порушення щодо видачі покупцеві за продаж товару розрахункового документа невстановленої форми або ж проведення розрахункової операції не через реєстратор розрахункових операцій та не вказані конкретні порушення при видачі фіскального чеку № 1805858219 від 12.01.2024 на товар, який придбано піж час контрольної розрахункової операції;
		- Товариство з обмеженою відповідальністю "Алло" при продажу товарів видає покупцеві товарний чек, форма і зміст якого відповідає вимогам законодавства;
		- Товариство з обмеженою відповідальністю "Алло" пропонує товари до продажу за ціною, зазначеною у ціннику;
		- протокол про адміністративне правопорушення складено лише 25.03.2024;
		- свідки при складанні протоколу не залучалися. 
		У судове засідання, призначене на 17.04.2024, ОСОБА_1 та/або його захисник не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. 
		Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою. 
		Зважаючи на положення ст. 268 КК України, наявність у розпорядженні суду пояснень про суті справи, поданих захисником в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності їх неявка видається такою, що не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому розгляд справи відбувся за відсутності учасників. 
		Дослідивши наявні докази, зокрема і ті, що надійшли від сторони захисту ОСОБА_1 , суд (суддя) доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на наступне.
		Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Як визначено у ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушення в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. 
		Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
		Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
		У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують пр. розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
		 
		Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
		 
		Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
		 
		Частиною 1 ст. 155-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
		Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:
		1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
		Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
		2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
		В акті фактичної перевірки від 26.01.2024 № 008089 зазначено, що у ході проведення перевірки встановлено факти проведення товарних операцій не на повну суму вартості товарів за період 10.06.2023 по 04.07.2023 та з 05.07.2023 по 10.01.2024. 
		ОСОБА_1 в особі свого захисника заперечує таке порушення, подає докази оскарження податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі даних акта фактичної перевірки від 26.01.2024 № 008089 та документальне підтвердження того, що при контрольній розрахунковій операції (придбанні головним державним інспектором Головного управління Державної податкової інспекції Шевчуком Сергієм ретранслятора Xiaomi) 12.01.2024 придбання відбулося за особисті кошти (заощадження), а також докази проведення операції з продажу ретранслятора Xiaomi 12.01.2024 через реєстратор розрахункових операцій.
		До акту перевірки не приєднано документи і докази, якими доводиться саме лише твердження, що юридична особа, керівником якої є ОСОБА_1 проводила товарні операції не на повну суму вартості товарів за період 10.06.2023 по 04.07.2023 та з 05.07.2023 по 10.01.2024. 
		Оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення та акті фактичної перевірки фактично відсутній опис конкретних порушень вимог. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" юридичною особою, керівником якої є ОСОБА_1 та не приєднано фактичних даних, якими ці порушення доводяться, суд (суддя) не вдається в аналіз придбання товару податковим інспектором не за спеціально виділені для службових цілей кошти та решти заперечень захисника. 
		Відповідно до п.п. 14.1.7 ст. 14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів - це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов`язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.
		За приписами п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
		Згідно з п.п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
		Належними і достовірними доказами у справі підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Алло" оскаржило, наразі, в адміністративному порядку до уповноваженого органу податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі акта фактичної перевірки від 26.01.2024 № 008089. 
		Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Алло" оскаржено рішення контролюючого органу, складене за наслідками перевірки, оформленої вищевказаним актом, то таке рішення є неузгодженим і до остаточного визначення наслідків адміністративного оскарження, факт допущення порушень не є встановленим, а тому відповідні твердження податкового органу відображають лише позицію цього органу не можуть слугувати висновком та доказом наявності у діях посадової особи вини у порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків і, відповідно, не можуть бути підставою для притягнення керівника юридичної особи до адміністративної відповідальності.
		За наведених обставин акт перевірки від 26.01.2024 № 008089 та складений на його підставі та за результатами такої перевірки протокол про адміністративне правопорушення від 25.03.2024 не приймається в якості належного і достовірного доказу наявності у діях посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. 
		З огляду на викладене обґрунтування доводи сторони захисту, викладені у письмових поясненнях, які стосуються відсутності складу адміністративного правопорушення є обґрунтованими.
		Враховуючи зазначене, суд (суддя) доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП станом на час розгляду справи.
		Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
		За наведених обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-3 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП і підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.
		Щодо інших доходів представника ОСОБА_2 суд (суддя) вважає за необхідне зауважити наступне.
		Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерело права.
		Так, зокрема, відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 визначено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
		У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Керуючись ст. 9, 23, 155-1, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП ОСОБА_1 закрити.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. 
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення. 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                         О.В. Бушеленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...