Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/15957/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.04.2024. Зареєстровано: 30.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2024.
Дата набрання законної сили: 04.07.2024
Результат оскарження 04.07.2024 Перший апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 квітня 2024 року Справа№200/15957/21 
		 
		 
		Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Приватне підприємство «УТС-АЗОВ». про визнання протиправним та скасування висновку, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		10 листопада 2021 року засобами поштового зв`язку позивач, Державне підприємство «Маріупольський морський торгівельний порт», подав до суду адміністративний позов до відповідача, Східного офісу Держаудитслужби, про визнання протиправним та скасування висновку від 27 жовтня 2021 року про результат моніторингу (UA-М-2021-10-01-000047) процедури закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015:50530000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки» (послуги з капітального ремонту контейнерного перевантажувача №2 інв.№38611), ідентифікатор закупівлі UA-2021-07-13-009438-с, оприлюднений на веб-сайті Уповноваженого органу з питань закупівель.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликався на те, що висновок від 27 жовтня 2021 року про результат моніторингу (UA-М-2021-10-01-000047) процедури закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015:50530000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки» (послуги з капітального ремонту контейнерного перевантажувача №2 інв.№38611), ідентифікатор закупівлі UA-2021-07-13-009438-с, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки описане відповідачем порушення частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі», що очікувана вартість закупівлі UA-2021-07-13-009438-с в оголошенні та тендерній документації не відповідає очікуваній вартості, що зазначена у річному плані UА-Р-2021-07-13-001081-а, є необґрунтованим та не доведеним. Крім того, позивач зазначив, що пункт 3 констатуючої частини висновку щодо припинення зобов`язання за договором закупівлі не ґрунтується на чинному законодавстві.
		У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідно о висновків Верховного Суду, викладених у постановах по справах №915/105/18 та 904/1143/19, що різниця між тендерною пропозицією без ПДВ та ціною в договорі з ПДВ, не є порушенням чинного законодавства України. Позивач наполягав на тому, що усунення порушення шляхом розірвання договору від 16.09.2021 №20-17/21/372 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України суперечить нормам зазначених нормативно-правових актів
		Східний офіс Держаудитслужби подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні з таких підстав. За результатами моніторингу закупівлі позивача, унікальний номер UA-2021-07-13-009438-с, встановлено порушення пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року №710, а також частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині проведення процедури закупівлі не у відповідності до річного плану закупівлі.
		Відповідач стверджує, що відповідно до вимог пункту 5 частини 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» орган державного фінансового контролю зобов`язаний визначити спосіб усунення порушення, при цьому такий спосіб визначається з урахуванням характеру виявленого порушення та можливих шляхів його усунення у кожному випадку окремо за сукупністю об`єктивних обставин справи. 
		В заперечення на відповідь на відзив Східний офіс Держаудитслужби зазначив, що у справах №915/105/18 та №904/1143/19 судом розглядалося питання включення до суми договору ПДВ, якщо тендерна пропозиція подана учасником без врахування ПДВ. Отже, питання проведення процедур закупівель не у відповідності до річного плану, у зв`язку із різницею у сумі очікуваної вартості Верховним Судом не досліджувалося. Окрім того, у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 по справі №904/1143/19 судом зроблено наступний висновок: «38. Оскільки предмет закупівлі є об`єктом оподаткування ПДВ, при визначенні ціни продажу товару, замовник включив до неї передбачені законодавством податки й збори (ПДВ), відповідно, в оголошенні про закупівлю очікувана вартість предмета закупівлі визначена замовником із врахуванням ПДВ». Отже, у випадку, який розглядався Верховним Судом питання невідповідності очікуваної вартості закупівлі визначеної у річному плані та у оголошення про проведення відкритих торгів не досліджувалося, а тому висновки зроблені Верховним Судом у справах №915/105/18 та №904/1143/19 не є висновками з розгляду подібних справ.
		Приватне підприємство «УТС-АЗОВ» надало пояснення щодо позову, в яких зазначило, що не має різниці між очікуваною вартістю в тендерній документації 7883333,33 грн. без ПДВ та вартістю в річному плані 9460000,00 грн. з ПДВ.
		В тендерний пропозиції від 30.08.2021 вказана вартість послуги з капітального ремонту контейнерного перевантажувача №2 інв.№38611 у розмірі 6910000,00 грн. без ПДВ. Так само у калькуляції вартості послуг всього вартість вказана у сумі 6910000,00 грн. без нарахування податку на додану вартість. Вартість послуги у розмірі 6910000,00 грн. базою оподаткування податком на додану вартість у відповідності до ст. 188 Податкового кодексу України та відповідає калькуляції вартості послуг. 
		Враховуючи вимоги податкового законодавства договірна ціна визначається з податком на додану вартість шляхом нарахування на договірну вартість послуги 6910000,00 грн. податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків. Податок на додану вартість становить 1382000,00 грн. (6910000,00 грн. х 20% = 1382000,00 грн.). Договірна ціна з урахуванням податку на додану вартість складає 8292000,00 грн. (6910000,00 грн. + 1382000,00 = 8292000,00 грн.)
		Також зазначено, що підприємство не вбачає підстав, що передбачені цивільним та господарським законодавством, для розірвання договору укладеного за результатами закупівлі.
		22 листопада 2021року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами загального позовного провадження.
		16 грудня 2021 року у зв`язку із неявкою сторін судове засідання відкладене на 29 грудня 2021 року.
		29 грудня 2021 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, про що постановлена протокольна ухвала.
		19 січня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
		27 січня 2022 року у зв`язку із неявкою сторін судове засідання відкладене на 17 лютого 2022 року.
		17 лютого 2022 року у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді судове засідання не відбулося. 
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. 
		Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25 квітня 2022 року.
		21 квітня 2022 року на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон України від 21 квітня 2022 року №2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» про затвердження Указу Президента України від 18 квітня 2022 року №259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року на 30 діб.
		Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб.
		Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 07 лютого 2023 року №2915-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 1 травня 2023 року №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 02.05.2023 №3057-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 6 листопада 2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 27 липня 2023 року №3275-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 8 листопада 2023 року №3429-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 6 лютого 2024 року №3564-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
		Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.
		Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
		У підготовчому засіданні, яке було призначено на 05 квітня 2024 року, оголошена перерва за клопотанням позивача.
		19 квітня 2024 року закрито підготовче засідання та вирішено здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
		Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив таке.
		Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, є юридичною особою та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, іншими нормативно-правовими актами, а також Статутом, який затверджується Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
		13 липня 2021 року Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» через авторизований електронний майданчик інформаційно-телекомунікаційної системи «Prozorro» за адресою в мережі Інтернет (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-07-13-009438-c) (далі за текстом - електронна система закупівель) оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою на закупівлю послуг: код ДК 021-2015 50530000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки» (послуги з капітального ремонту контейнерного перевантажувача № 2 інв.№ 38611), очікувана вартість предмета закупівлі: 7883333,33 гривень.
		27 серпня 2021 року в електронній системі закупівель Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» оприлюднений файл «ПРОТОКОЛ розкриття тендерних пропозицій/пропозицій».
		27 серпня 2021 року рішенням тендерного комітету, яке оформлене протоколом засідання тендерного комітету, Приватне підприємство «УТС-АЗОВ» визнано переможцем процедури відкритих торгів UA-2021-07-13-009438-c з пропозицією 6910000,00 гривень.
		27 серпня 2021 року в електронній системі закупівель оприлюднений файл «ПОВІДОМЛЕННЯ про намір укласти договір про закупівлю».
		16 вересня 2021 року між Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» та Приватним підприємством «УТС- АЗОВ» був укладений договір про надання послуг з капітального ремонту контейнерного перевантажувача №2 (інв.№ 38611) №27-17/21/372. Загальна вартість договору складає 6910000,00 гривень без ПДВ, разом вартість договору становить: 8292000,00 гривень, в тому числі ПДВ.
		28 вересня 2021 року Державна аудиторська служба України листом №003100-18/12313-2021 «Про надання доручення» доручила Східному офісу Державної аудиторської служби України провести моніторинг процедури закупівлі UA-2021-07-13-009438-c.
		01 жовтня 2021 року Східним офісом Державної аудиторської служби України виданий наказ №514 «Про початок моніторингу закупівель».
		13 жовтня 2021 року в електронній системі закупівель Східним офісом Державної аудиторської служби України оприлюднено запит до ДП «Маріупольський морський торговельний порт» про надання пояснень, зокрема: «1. Яким чином та на підставі яких документів Вами здійснено обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість? Також надати посилання на сторінку власного веб-сайту на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі».
		19 жовтня 2021 року ДП «Маріупольський морський торговельний порт» в електронній системі закупівель оприлюднив відповідь на запит такого змісту:
		«1. Стосовно обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначення його очікуваної вартості, та розміщення цієї інформації на власному веб-сайті.
		Обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі зазначається наступним чином:
		Для забезпечення технічно справної експлуатації перевантажувальної техніки, в т.ч. й ПКП-2, згідно вимог «Правил технічної експлуатації підіймально-транспортного обладнання морських портів (КНД 31.4.002-96)» виходячи з технічного стану плануються проведення їх ремонтів з відображенням у календарних план- графіках ремонтів.
		Безпосередньо перед постановкою перевантажувальної техніки в ремонт відбувається уточнення об`ємів робіт та складаються відповідні дефектні та ремонтні відомості, на підставі яких складається перелік послуг та перелік 334 необхідних для ремонту. Після проведення моніторингу ринку згідно переліку послуг та переліку 334 формується середня вартість предмета закупівлі.
		Згідно з частиною 4 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» - «Інформація, зазначена у частині першій цієї статті, може додатково оприлюднюватися замовником в інших засобах масової інформації, на веб- сайті замовника (за наявності) або на веб-сайтах відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.» Таким чином, розміщення такої інформації на власному веб-сайті є правом а не обов`язком Замовника. Наше підприємство таку інформацію на власному веб-сайті не розміщує».
		27 жовтня 2021 року в електронній системі закупівель Східним офісом Держаудитслужби оприлюднений «Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-07-13-009438-с №576 від 25 жовтня 2021 року» (далі за текстом  Висновок). 
		Проведеним моніторингом встановлено, що Замовник на порушення вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 №710, зі змінами від 16.12.2020 №1266, не оприлюднив інформацію про розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, яка розміщується на сторінці власного веб-сайту (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів).
		Моніторингом установлено, що річним планом закупівлі UА-Р-2021-07-13-001081-а Замовника передбачено проведення процедури закупівлі очікуваною вартістю 9460000,00 гривень. Проте на порушення частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовником проведено процедуру закупівлі не у відповідності до річного плану закупівлі в частині її проведення з розміром очікуваної вартості 7883333,33 грн, що менше розміру очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного річним планом закупівлі на 1576666,67 грн (9460000,00 - 7883333,33).
		За результатами проведення процедури закупівлі Замовником з переможцем торгів ПП «УТС-АЗОВ» укладений договір від 16.09.2021 №20-17/21/372 на закупівлю послуги з капітального ремонту контейнерного перевантажувача № 2, інв. № 38611, на загальну суму 8292000,00 грн з урахуванням ПДВ. При цьому вартість укладеного договору від 16.09.2021 №20-17/21/372 перевищує розмір очікуваної вартості предмета закупівлі на суму 408666,67 грн (8292000,00 - 7883333,33).
		З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення у встановленому законодавством порядку, зокрема шляхом вжиття заходів щодо розірвання договору від 16.09.2021 №20-17/21/372 з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Тексти законів та інших нормативно-правових актів наведені в редакції станом на дату визначення переможця закупівлі. 
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII (далі - Закон №2939-XII, в редакції Закону №720-IX від 17.06.2020, яка була чинною час виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України,Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
		Відповідно до статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
		Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
		Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленомуЗаконом України"Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.[…] Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
		Закон України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII, в редакції Закону №1756-IX від 21.09.2021, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону №922-VIII планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
		У річному плані повинна міститися така інформація:
		1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
		2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
		3) розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі;
		4) кодекономічної класифікації видатків бюджету(для бюджетних коштів);
		5) вид закупівлі та орієнтовний початок проведення:
		[…]
		6) у разі застосування рамкової угоди зазначається:
		строк дії рамкової угоди;
		сторона рамкової угоди (замовник або централізована закупівельна організація, яка проводить закупівлю в інтересах замовника).
		[…].
		Згідно зі статтею 5 Закону №922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами:
		1) добросовісна конкуренція серед учасників;
		2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;
		3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
		4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
		5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
		6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
		За приписами статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
		Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
		[…].
		Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
		[…]
		4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
		[…]
		Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:
		інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
		інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
		інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
		Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
		Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
		Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
		Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
		За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		У висновку обов`язково зазначаються:
		1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
		2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
		3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
		4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
		5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
		[…]
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
		Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
		Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
		У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
		Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного участині десятійцієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
		Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб`єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, орган державного фінансового контролю не приймає рішення про початок моніторингу процедури закупівлі щодо тих порушень, обставин, підстав, що були або є предметом розгляду органом оскарження незалежно від прийнятого органом оскарження рішення щодо таких порушень, обставин, підстав.
		Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб`єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов`язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.
		Після оприлюднення рішення органу оскарження замовником у порядку, встановленому цією статтею, усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, зазначених у висновку, здійснюється в частині, що не була предметом розгляду органом оскарження.
		У разі оскарження в судовому порядку рішення органу оскарження рішення про початок моніторингу процедури закупівлі не приймається щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом судового розгляду.
		У разі наявності підстав, визначенихчастиною другоюцієї статті, що містять ознаки порушень та які не були предметом розгляду органом оскарження та/або оскарження у судовому порядку рішення органу оскарження, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі щодо інших ознак порушень приймається після оприлюднення рішення органу оскарження в електронній системі закупівель у порядку, встановленомустаттею 18цього Закону, або після набрання рішенням суду законної сили.
		Обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником, встановлений цією статтею, здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.
		[…].
		Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		[…].
		Згідно з частиною 1 статті 10 Закону №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:
		1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю:
		оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені участині третійцієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;
		оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені участині третійцієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;
		оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір;
		2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій;
		3) зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень.
		У хронологічному порядку відображаються зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації;
		4) зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення;
		5) оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди;
		6) протокол кваліфікаційного відбору - протягом одного дня з дня його затвердження;
		7) протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження;
		8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
		9) інформацію про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення;
		10) договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення;
		11) повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбаченихчастиною п`ятоюстатті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін;
		12) звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання;
		13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
		Інформація, зазначена участині першійцієї статті, може додатково оприлюднюватися замовником в інших засобах масової інформації, на веб-сайті замовника (за наявності) або на веб-сайтах відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування (частина 4 статті 10 Закону №922-VIII).
		11 жовтня 2016 року з метою ефективного використання державних коштів Кабінету Міністрів України була прийнята постанова №710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі  Постанова №710).
		Згідно з пунктом 4-1 Постанови №710, в редакції постанови від 14 липня 2021 року №722, яка була чинною на час проведення закупівлі, […] суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
		обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
		оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
		Відповідно до пункту 5 Постанови №710 Державна аудиторська служб має забезпечити проведення перевірок дотримання вимог цієї постанови під час здійснення заходів державного фінансового контролю.
		Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII конкурентна процедура закупівлі […] - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
		За наслідками судового розгляду встановлено, що 13 липня 2021 року позивач, який є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, оприлюднив оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель (відкритих торгів з публікацією англійською мовою).
		Позивачем не подано доказів того, що протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель ним було оприлюднено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті.
		Отже, позивач не виконав вимоги пункту 4-1 Постанови №710, а саме не розмістив на власному веб-сайті інформацію про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, про що свідчить зміст пояснень позивача, оприлюднених 19 жовтня 2021 року в електронній системі закупівель.
		Таким чином, суд погоджується з аргументами відповідача про порушення позивачем пункту 4-1 Постанови №710.. 
		Щодо порушень частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Законом №922-VIII встановлено, що заплановані закупівлі включаються до річного плану. 
		Пунктом 25 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII визначено, що публічна закупівля […] - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
		Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану, при цьому передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. Періодичність і характер таких змін законодавством не обмежені. Отже, замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
		Отже, замовник, визначаючи вид закупівлі під час планування та проведення закупівель, повинен дотримуватись вартісних меж, визначених річним планом.
		Прислів`я «відповідно» у сполученні з прийменником «до» уживається на позначення узгодженості між чимсь, залежності від чогось (Словник української мови).
		Зважаючи на те, що принципами здійснення публічних закупівель максимальна економія, ефективність, пропорційність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, проведення позивачем процедури закупівель вартістю меншою ніж розмір очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного річним планом закупівлі, не може вважатися порушенням частини 1 статті 4 Закону №922-VIII.
		Таким чином, суд вважає, що відповідач дійшов хибного висновку про те, що позивач під час проведення процедури закупівель порушив частини 1 статті 4 Закону №922-VIII.
		Щодо розірвання договору.
		Пунктом 3 частини ІІ "Констатуюча частина" оскаржуваного Висновку (зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель), з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею2та5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», відповідач зобов`язує вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом вжиття заходів щодо розірвання договору від 16.09.2021 №20-17/21/372 з дотриманням положеньГосподарського кодексутаЦивільного кодексу Українита протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументувати заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		Відповідно до частини 8статті 8 Закону №922протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		При цьому частиною 8статті 8 Закону № 922визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8статті 8 Закону № 922, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначенихзакономправомірних варіантів поведінки.
		Враховуючи викладене,Законом № 922на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
		Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогуЗакону №922повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
		Відповідно до частини 1статті 41 Закону №922договір про закупівлю укладається відповідно до нормЦивільного кодексу УкраїнитаГосподарського кодексу Україниз урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Статтею 203 Цивільного кодексу Українипередбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до частини 2статті 16 Цивільного кодексу Україниодним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
		Відповідно до частини 1статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятоюстатті 203 цього Кодексу.
		Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.
		Стаття 31 Закону №922містить вичерпний перелік підстав відхилення тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів. 
		Дана стаття не містить такої підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця закупівлі як порушення замовником, в даній справі позивачем, пункту 4-1 Постанови №710.
		Суд звертає увагу на те, що за результатами аналізу обрання процедури закупівлі, визначення предмету закупівлі, відповідності тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерних пропозицій учасників порушень не встановлено (пункт 2 частини ІІ «Констатуюча частина» Висновку).
		Крім того, судом встановлено, що позивачем на власному веб-сайті за посиланням http://www.marport.net/iik/dovidkova-informatsiia/msha-informatsiia» була розміщена інформація, передбачену Постановою №710 (файли «Інформація щодо процедур закупівель згідно з постановою КМУ від 11 жовтня 2016 р. № 710») останньою датою збереження 28 жовтня 2021 року, тобто протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення відповідачем спірного Висновку. 
		Таким чином, не зважаючи на те, що судом встановлено порушення позивачем пункту 4-1 Постанови №710, дана обставина не може бути підставою для розірвання договору, укладеного з переможцем закупівлі UA-2021-07-13-009438-с.
		Частина 2 статті 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Підсумовуючі наведене, суд дійшов висновку, що зміст спірного Висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, не відповідає вимогам, визначеним статтею 2 КАС України, а тому позовні вимоги слід задовольнити.
		Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. 
		Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
		Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
		Відповідно до статті 139 КАС України судові витрат по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
		Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		адміністративний позов Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» (місцезнаходження: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, б.99, код ЄДРПОУ 01125755) до Східного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, б. 22, корпус 2; код ЄДРПОУ 40477689) задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати «Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-07-13-009438-с №576», затверджений 25 жовтня 2021 року Східним офісом Держаудитслужби.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби на користь Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
		Повний текст рішення складений 29 квітня 2024 року.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду або через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. 
		 
		Суддя А.І. Циганенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...