Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/4410/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 29.04.2024. Зареєстровано: 30.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2024.
Дата набрання законної сили: 26.06.2024
Результат оскарження 26.06.2024 Житомирський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/295/1492/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №295/4410/24
		Категорія  81
		2/295/1492/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29.04.2024 року м. Житомир
		 
		Богунський районний суд міста Житомира у складі:
		головуючого - судді Полонця С.М.,
		секретаря с/з - Лукасевич А.Є.,
		розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Опанасюка Сергія Павловича до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк про захист прав споживачів, -
		 
		встановив:
		 
		Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Опанасюк С.П. звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача на користь позивача 29145 грн. 00 коп. безпідставно списаних з рахунку коштів та 3279 грн. 65 коп. пені. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати. При цьому посилається на те, що позивачу було відкрито банківський рахунок НОМЕР_1 (картка НОМЕР_2 ) у АТ КБ «ПриватБанк». Вночі 08.11.2023 року (00:23 год.) з вищевказаного рахунку було списано належні позивачу особисті грошові кошти у сумі 29145, 00 грн. на користь невідомого одержувача з призначенням платежу «переказ зі своєї карти». Вказаний платіж позивач не здійснював, волевиявлення на його проведення не вчиняв, доступу до свого рахунку третім особам не надавав, а сама транзакція відбулася внаслідок надання АТ КБ «ПриватБанк» фінансових послуг неналежної якості. 08.11.2023 року позивач невідкладно звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою, у якій повідомив факт безпідставного списання коштів з рахунку, просив провести службове розслідування та повернути грошові кошти у сумі 29145, 00 грн. 08.11.2023 року позивач, також, звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, яким 09.11.2023 року розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12023060400003422 за ч. 4 ст. 185 КК України за фактом крадіжки з належної ОСОБА_1 картки грошових коштів у сумі 29145, 00 грн. Заявами від 09.11.2023 року, 23.11.2023 року, 29.01.2024 року позивач звертався до відповідача з наступними проханнями: надати документальне підтвердження з повною деталізацією інформації про списання з належної заявнику банківської картки грошових коштів у сумі 29145, 00 грн. 08.11.2023 року (IP-адреса та пристрій, з якого ініційоване проведення платіжної операції, реквізити рахунку та отримувача коштів, призначення платежу тощо); надати документальне підтвердження здійсненого 08.11.2023 року введення номеру картки, терміну її дії, CVV2 коду та використання «Технології безпеки 3-D Secure» (Verified By Visa або MasterCard SecureCode) та докази вчинення цих дій саме ОСОБА_1 ; негайно повернути грошові кошти у сумі 29145, 00 грн. та сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день від дня списання з рахунку платника коштів до дня повернення коштів на рахунок платника. Однак запитувані документи та інформацію банк не надав, інформацію про результати службового розслідування не повідомив, а відповідями від 21.11.2023 року та 07.02.2024 року фактично відмовив у поверненні коштів та задоволенні вимог споживача. Таким чином, споживач вимушений захищати свої порушені права у судовому порядку.
		Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 26.03.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
		Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 03.04.2024 року клопотання представника відповідача Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» - адвоката Адаменко Тетяни Станіславівни про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення; продовжено Акціонерному товариству Комерційному банку «ПриватБанк» строк для подачі відзиву на позов та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, до 23 квітня 2024 року включно.
		23.04.2023 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов з додатками, в якому вона просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до відповідача про захист прав споживача за безпідставністю.
		29.04.2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
		Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом встановлено, що 08.11.2023 року позивач звернувся до директора «Північно-Західного» макрорегіонального управління АТ КБ «ПриватБанк» Войтенко Ю.О. із заявою, у якій зазначив, що з належної йому картки № НОМЕР_2 о 00 год. 23 хв. 08.11.2023 року було здійснено несанкціонований переказ у сумі 29000, 00 грн. та 145, 00 грн. комісії. Зазначив, що вказаний переказ він не здійснював, просив провести службове розслідування вказаної крадіжки та невідкладно повернути йому кошти у розмірі 29145, 00 грн.
		Крім того, 09.11.2023 року позивачем на ім`я директора «Північно-Західного» макрорегіонального управління АТ КБ «ПриватБанк» Войтенко Ю.О. було подано заяву, з проханням долучити до вказаного вище звернення копію Витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №12023060400003422 за ч. 4 ст. 185 КК України від 09.11.2023 року за фактом крадіжки з належної йому картки грошових коштів у сумі 29145, 00 грн.
		У свою чергу, з вказаної вище копії Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Житомирським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області 09.11.2023 року зареєстровано кримінальне провадження №12023060400003422 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч. 4 ст. 185 КК України; потерпілий - ОСОБА_1 ; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 08.11.2023 року, близько 00 год. 23 хв., невідома особа, таємно, в умовах воєнного стану, викрала грошові кошти з банківської картки ОСОБА_1 , відкритої в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , у сумі 29145 гривень (ЄО 46754 від 08.11.2023 року).
		На вищевказану заяву позивача від 08.11.2023 року, 21.11.2023 року відповідачем було надано відповідь про те , що 08.11.2023 року за рахунком позивача НОМЕР_3 був здійснений переказ коштів. При здійсненні переказу були коректно введені номер картки позивача, термін її дії та CVV2 код. Після чого, транзакція була підтверджена шляхом використання "Технології безпеки 3-D Secure" (Verified By Visa або MasterCard SecureCode). Згідно ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови), розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет. Відповідно до п. 2.1.4.5.1 Умов, Клієнт зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоп-лист Платіжною системою (п. 1.1.10.10.3 Умов). Пунктом 1.1.10.10.1 Умов встановлено, що Клієнт несе повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії чи бездіяльність призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням Платіжного інструменту. На жаль, чинним законодавством не надано повноважень Банку здійснювати повернення проведеного переказу. Тому Банк не може повернути переказані кошти. У випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо списання грошових коштів, Банк рекомендує звернутися до правоохоронних органів. Розуміючи становище позивача, Банк повідомив, що буде намагатися максимально ефективно співпрацювати з правоохоронними органами та сприяти щонайскорішому розгляду даної справи. Для подальшого безпечного використання послуг Банку, останній радить змінити платіжну картку, фінансовий телефон та пароль входу в Приват24. Банк постійно працює над вдосконаленням своїх послуг, в тому числі в сфері захисту своїх клієнтів від шахрайських дій.
		23.11.2023 року позивач звернувся до директора «Північно-Західного» макрорегіонального управління АТ КБ «ПриватБанк» Войтенко Ю.О. із заявою, в якій вимагав надати документальне підтвердження з повною легалізацією інформації про списання з належної заявнику банківської картки грошових коштів у сумі 29145, 00 грн. 08.11.2023 року (IP-адреса та пристрій, з якого ініційоване проведення платіжної операції, реквізити рахунку та отримувача коштів, призначення платежу тощо); надати документальне підтвердження здійсненого 08.11.2023 року введення номеру картки, терміну її дії, CVV2 коду та використання «Технології безпеки З-D Secure» (Verified By Visa або MasterCard SecureCode) та докази вчинення цих дій саме ОСОБА_1 ; негайно повернути ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 29145, 00 грн. та сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день, від дня списання з рахунку платника коштів до дня повернення коштів на рахунок платника.
		У свою чергу, 29.01.2024 року позивач вкотре звернувся до директора «Північно-Західного» макрорегіонального управління АТ КБ «ПриватБанк» Войтенко Ю.О. із заявою (досудовою вимогою), у якій повторно вимагав надати документальне підтвердження з повною деталізацією інформації про списання з належної заявнику банківської картки грошових коштів у сумі 29145, 00 грн. 08.11.2023 року (IP-адреса та пристрій, з якого ініційоване проведення платіжної операції, реквізити рахунку та отримувача коштів, призначення платежу тощо); надати документальне підтвердження здійсненого 08.11.2023 року введення номеру картки, терміну її дії, CVV2 коду та використання «Технології безпеки З-D Secure» (Verified By Visa або MasterCard SecureCode) та докази вчинення цих дій саме ОСОБА_1 ; негайно повернути ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 29145, 00 грн. та сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день від дня списання з рахунку платника коштів до дня повернення коштів на рахунок платника (станом на дату звернення - 2019, 89 грн.).
		На що, 07.02.2024 року відповідачем було надано відповідь про те, що 08.11.2023 року за рахунком позивача НОМЕР_3 був здійснений переказ коштів. При здійсненні переказу були коректно введені номер картки позивача, термін її дії та CVV2 код. Після чого, транзакція була підтверджена шляхом використання "Технології безпеки 3-D Secure" (Verified By Visa або MasterCard SecureCode). Згідно ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови), розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет. Відповідно до п. 2.1.4.5.1 Умов, Клієнт зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоп-лист Платіжною системою (п. 1.1.10.10.3 Умов). Пунктом 1.1.10.10.1 Умов встановлено, що Клієнт несе повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії чи бездіяльність призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням Платіжного інструменту. Розуміючи становище позивача, Банк буде намагатися максимально ефективно співпрацювати з правоохоронними органами та сприяти щонайскорішому розгляду даної справи. Для подальшого безпечного використання послуг Банку, останній радить змінити платіжну картку, фінансовий телефон та пароль входу в Приват24. Банк постійно працює над вдосконаленням своїх послуг, в тому числі - в сфері захисту своїх клієнтів від шахрайських дій.
		З копії виписки по картці/рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00034353682 від 06.04.2017 за період 08.11.2023-08.11.2023 вбачається те, що кредитний ліміт: 0, 00; валюта рахунку: UAH; баланс на початок періоду: 53951, 27; баланс на кінець періоду: 24806, 27; усього витрат: -29145, 00; усього надходжень: 0, 00; сума комісій: 145, 00; сума знижок: 0, 00. 
		Крім того, з вищевказаної копії виписки вбачається, що 08.11.2023 року о 00 год. 23 хв. по рахунку НОМЕР_5 було здійснено операцію, а саме - переказ зі своєї карти, на суму - 29000, 00 грн., сума комісій - 145, 00, залишок після операції - 24806, 27.
		Також представником позивача до позовної заяви було додано розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника, з якого вбачається наступне: за період розрахунку з 09.11.2023 року по 14.12.2023 року, кількість днів у періоді - 36, сума - 919, 86 грн.; за період розрахунку з 15.12.2023 року по 31.12.2023 року, кількість днів у періоді - 17, сума - 407, 23 грн.; за період розрахунку з 01.01.2024 року по 14.03.2024 року, кількість днів у періоді - 74, сума -1767, 81 грн.; за період розрахунку з 15.03.2024 року по 22.03.2024 року, кількість днів у періоді - 8, сума - 184, 74 грн., всього штрафних санкцій за період - 3279, 65 грн.
		В обґрунтування заперечень щодо позову представником відповідача надано висновок службової перевірки за фактами здійснення несанкціонованих трансакцій по картковому рахунку клієнта ОСОБА_1 , які мали місце з 08.11.2023, відповідно до якого оспорювані клієнтом операції відносяться до відповідальності клієнта в межах обов`язків клієнта, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг.
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
		Відповідно до ч.1 ст.1066, ч.1 ст.1068, ст.1071 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Банк зобов?язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Згідно ст.1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до пунктів 1, 36, 39 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг.
		Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку - надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника для виконання платіжних операцій.
		Неакцептована платіжна операція - платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди.
		Згідно з ч. 1, 2, 3, 12 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
		Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов?язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов?язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
		Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 42 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг платника зобов?язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Порядок надання згоди на виконання платіжної операції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника.
		Платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції, - така операція вважається неакцептованою, якщо інше не передбачено цим Законом.
		Згідно з ч. 1 ст. 66 вказаного Закону банки та небанківські надавачі платіжних послуг зобов?язані затвердити та дотримуватися внутрішніх правил щодо ефективного зниження та контролю за операційними ризиками, кіберризиками та ризиками безпеки, пов?язаними з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій).
		Під кіберризиком для цілей цієї частини розуміється ризик виникнення внаслідок реалізації кіберзагроз збитків та/або додаткових втрат банків, інших осіб, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг.
		Зазначені правила мають також містити процедури забезпечення безпеки виконання платіжних операцій, вжиття заходів з ідентифікації помилкових та неналежних платіжних операцій (суб?єктів таких платіжних операцій) та заходів із запобігання або припинення таких платіжних операцій, реагування на інциденти безпеки, здійснення моніторингу та ведення бази даних операційних інцидентів, кіберінцидентів та інцидентів безпеки, пов?язаних з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій).
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 67 вказаного Закону надавачі платіжних послуг зобов?язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.
		Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов?язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації.
		Згідно з ч. 1-5 ст. 68 Закону електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
		Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов?язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.
		Надавачі платіжних послуг зобов?язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: 1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції; 3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).
		Надавачі платіжних послуг зобов?язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації.
		Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов?язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов?язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
		Відповідно до п. 104 розділу V Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 року  № 164, держатель має право здійснювати платіжні та/або інші операції виключно з використанням персоналізованого платіжного інструменту чи його реквізитів (якщо інше не встановлено законодавством України) відповідно до договору, укладеного з емітентом.
		Згідно п. 116 розділу V вказаного вище Положення, Платіжний застосунок, який пропонується надавачем платіжних послуг, для здійснення платіжних та/або інших операцій з використанням платіжного інструменту, що не використовується в платіжній системі, має одночасно відповідати вимогам:
		1) надавача платіжних послуг до технологій захисту здійснення операцій з використанням платіжних інструментів;
		2) інформаційної безпеки виконання платіжних операцій, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з питань безпеки проведення платіжних операцій.
		Пунктом 117 розділу V вказаного вище Положення передбачено, що Платіжний застосунок для здійснення платіжних та/або інших операцій з використанням платіжного інструменту в платіжній системі має одночасно відповідати вимогам:
		1) надавача платіжних послуг до технологій захисту здійснення операцій з використанням платіжних інструментів;
		2) відповідної платіжної системи до безпеки технологій захисту здійснення операцій з використанням платіжних інструментів.
		Згідно п. 121 розділу V вказаного вище Положення, користувач має право звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду в разі наявності заперечень щодо операцій, здійснених із використанням платіжного інструменту, зазначених в інформації, наданій емітентом.
		Відповідно до п.п. 1) п. 138 розділу VІІ вказаного вище Положення, емітент зобов`язаний  забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).
		У свою чергу, пунктом 142 розділу VII цього Положення передбачено, що емітент має право передати платіжний інструмент, емітований користувачу, довіреній особі або представнику користувача.  Представник користувача має право отримати платіжний інструмент, ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, за довіреністю, виданою користувачем та посвідченою у встановленому законодавством порядку. Емітент не несе відповідальності за проведення операцій з використанням платіжного інструменту, виданого представнику користувача за довіреністю.  Довіреність на отримання платіжного інструменту може бути засвідчена уповноваженим працівником емітента, якщо вона складається в емітента в присутності користувача. Така довіреність додаткового засвідчення не потребує.  Емітент зобов`язаний надати представнику користувача за довіреністю платіжний інструмент, ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, у захищеному вигляді.  Використання платіжного інструменту за довіреністю не допускається, крім випадку емісії платіжного інструменту для довіреної особи.
		Згідно пунктів 140, 146 вищезазначеного Положення користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
		Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Судом встановлено, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції. 
		В свою чергу ОСОБА_1 , як користувач картки своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулося не за його розпорядженням і він не повинен нести відповідальність за такі операції. Виявивши безпідставне списання коштів, позивач відразу повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів.
		З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. За відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, а правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Аналогічний правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 16.08.2023 року у справі №176/1445/22.
		При цьому, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять Умов і правил надання банківських послуг, підписаних позивачем, тому їх не можна розцінювати як частину договору банківського обслуговування.
		З висновку службової перевірки, наданого представником відповідача вбачається, що 24.09.2023, 29.09.2023 та під час здійснення вищезазначеної операції переказу коштів (07.11.2023-08.11.2023) під час входів в акаунт клієнта ОСОБА_1 з пристрою ANDROID 10|ANDROID, ANDROID, 7.1.2 сервісні повідомлення на телефон клієнта НОМЕР_6 не зафіксовані. Згідно вибірки SMSARC вихідних СМС на номер телефону НОМЕР_6 з 21.09.2023 по 08.11.2023 та під час списання коштів не виявлено.
		Тобто навіть матеріалами вищевказаної службової перевірки підтверджується, що жодних повідомлень (як у додаток так і на телефон) позивач від банку не отримував, а отже не міг навіть знати про несанкціоноване списання (переказ) своїх коштів сторонніми особами.
		Таким чином, банк зобов?язаний повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок позивача у розмірі 29145,00 грн., а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня складання позовної заяви 22.03.2024 року в розмірі 3279,65 грн.
		Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі зі стягненням з відповідача в дохід держави судового збору.
		 
		Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,-
		 
		вирішив:
		 
		Позов задовольнити.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 29145 грн. 00 коп. безпідставно списаних з рахунку коштів та 3279 грн. 65 коп. пені.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
		Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 .
		 
		Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»; місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...