Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 263/13128/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Терористичний акт.
Надіслано для оприлюднення: 29.04.2024. Зареєстровано: 30.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2024.
Дата набрання законної сили: 23.04.2024
Номер судового провадження: 11-кп/803/187/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22018050000000195

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-кп/803/187/24 Справа № 263/13128/18   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 квітня 2024 року                                                                 м. Дніпро
		 
		       Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
		 
		       головуючого судді                         ОСОБА_2 
		       суддів                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		       з секретарем                                 ОСОБА_5 
		       за участю прокурора                 ОСОБА_6 
		       обвинуваченого                         ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)
		       захисника                                 ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції)
		 
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження №22018050000000195 від 19.09.2018 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , поданими на вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року, яким
		 
		        ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мар`їнка Донецької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який раніше був судимий, останній раз: 15.02.2016 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області, за ч. 3 ст. 185, ст.ст.75,76 КК України, до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , остання адреса проживання: АДРЕСА_2 
		 
		       визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України з призначенням йому покарання:
		       за ч. 1 ст. 258-3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 10 років, із конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності;
		       за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 5 років;
		       за ч. 3 ст. 258 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 12 років, із конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності;
		 
		       На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 12 років, в кримінально-виконавчій установі закритого типу, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
		 
		       Цим же вироком визнаний винним за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 3 ст. 258 КК України ОСОБА_9 і вирок суду щодо зазначеної особи ніким із учасників кримінального провадження не оскаржений.
		 
		       Запобіжний захід стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - змінено на особисте зобов`язання, звільнивши їх з-під варти в залі суду.
		 
		       Покладено на обвинувачених ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов`язки передбачені п.1 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою.
		 
		       Початок строку відбування покарання визначено обчислювати з моменту затримання.
		 
		       Зараховано, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_7 , у строк відбування покарання термін перебування його під вартою в установі попереднього ув`язнення з 28.03.2018 року і до 26.12.2019 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		       Після набрання вироком законної сили доручено співробітникам ГУНП в Донецькій області затримати ОСОБА_9 та ОСОБА_7 та доставити їх до місця відбування покарання.
		 
		       Міра запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 до набрання вироком чинності залишена без змін - особисте зобов`язання.
		 
		       Паспорти громадян України видані на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження повернуто на відповідальне зберігання останнім за належністю, 
		 
		встановила:
		 
		Вироком суду встановлено, що  ОСОБА_9 у середині грудня 2016 року (точна дата органом досудового розслідування   не встановлена), перебуваючи у м. Донецьку, який тимчасово не підконтрольний органам державної влади України, зустрівся з раніше йому відомими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які завідомо для останнього були учасниками НЗФ «МДБ» терористичної організації «ДНР», та попросив в останніх допомоги щодо вирішення побутових проблем його доньки, яка навчалася в одному з вищих навчальних закладів м. Донецька, та навзаєм ОСОБА_9 , з метою сприяння діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, погодився надавати вищевказаним представникам НЗФ «ЦСО МДБ» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 інформацію щодо кількості, різновидів, місць дислокації військової техніки та особового складу ЗС України й інших військових підрозділів України, що беруть участь у проведенні АТО на території Мар`їнського району Донецької області.
		Окрім того, ОСОБА_7 приблизно середині березня 2017 року (точна дата органами досудового розслідування не встановлена), діючи з єдиним умислом, з корисливих мотивів, погодився на пропозицію вищевказаних представників НЗФ «ЦСО МДБ» терористичної організації «ДНР» щодо неодноразового сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», яке полягало в його співучасті в терористичних актах, організованих представниками «ДНР», сприянні діяльності терористичної організації шляхом зберігання та перевезення вибухових речовин та складових елементів вибухових пристроїв для їх використання в терористичних актах, а також іншому сприянні її діяльності, виконуючи завдання, поставлені йому представниками терористичної організації «ДНР».
		При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , діючи з єдиним умислом на неодноразове сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», усвідомлювали, що терористична організація «ДНР», діяльності якої вони сприяють, функціонує на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями ЗС України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО й ООС на території Донецької та Луганської областей.
		Приблизно в середині березня 2017 року (точна дата органами досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_7 , перебуваючи в м. Курахове Донецької області, дізнався від свого товариша ОСОБА_12 , що їх спільний знайомий ОСОБА_11 , який завідомо для ОСОБА_7 приймає участь у складі одного з НЗФ терористичної організації «ДНР», потребує допомоги. Після чого, 22.03.2017 року ОСОБА_7 погодився на пропозицію ОСОБА_11 щодо участі у вчиненні терористичного акту на території м. Маріуполя Донецької області, а саме перевезти складові елементи саморобного вибухового пристрою, які будуть використані при вчиненні терористичного акту та замасковані в поліетиленовому пакеті з продуктами харчування, з АДРЕСА_1 .
		Далі, 21.03.2017 року ОСОБА_9 за вказівками представників НЗФ «ЦСО МДБ» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 прибув до м. Донецька, де зустрівся з останніми та отримав від них завдання щодо необхідності отримання в кінці березня 2017 року від невстановленої органом досудового розслідування особи в м. Курахове Донецької області складових елементів саморобного вибухового пристрою та перевезення їх до м. Маріуполя Донецької області, у пізніше обумовленому місці забрати іншу частину складових елементів саморобного вибухового пристрою та зібранні їх у єдиний саморобний вибуховий пристрій. За виконання вказаних завдань ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пообіцяли ОСОБА_9 виплату грошової винагороди (у невстановленому органом досудового розслідування розмірі), на що останній погодився.
		Після чого, 29-30 березня 2017 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_9 , продовжуючи виконувати злочинні завдання представників НЗФ «ЦСО МДБ» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, зустрівся в м. Курахове Донецької області з невстановленою особою, від якої незаконно, без передбаченого законом дозволу отримав складові елементи саморобного вибухового пристрою.
		Поряд з цим, 29.03.2017 року ОСОБА_7 , діючи за вказівками ОСОБА_11 , попросив свого знайомого ОСОБА_13 , який працює таксистом, відвезти його на автомобілі останнього «Chevrolet Aveo», днз: НОМЕР_1 , з АДРЕСА_3 до м. Мар`їнки Донецької області та, прибувши до буднику, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , в якому проживала ОСОБА_14 , забрав від останньої вищезазначений пакет. Даний пакет, в якому серед упаковок з борошном, цукром, сіллю, макаронами і т.д. були сховані та замасковані складові елементи саморобного вибухового пристрою, ОСОБА_14 передала її донька ОСОБА_15 , яка попередньо отримала цей пакет від представника НЗФ « ЦСО МДБ» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_11 з метою подальшої передачі ОСОБА_7 . Після цього, ОСОБА_7 , домовившись з ОСОБА_13 про поїздку на наступний день до м. Маріуполя Донецької області, поїхав додому до м. Курахове Донецької області.
		Вранці 30.03.2017 року ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів,на виконання завдання представника НЗФ терористичної організації «ДНР», взявши із собою зазначений вище пакет, зустрівся з ОСОБА_13 та останні на автомобілі «Chevrolet Aveo» днз: НОМЕР_1 поїхали до м. Маріуполя, а саме місця, куди ОСОБА_7 мав доставити вищевказану «посилку», за адресою, зазначеною напередодні ОСОБА_11 : АДРЕСА_5 . Прибувши до місця призначення,а саме до гаражів, що поруч з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке розташовувалося між житловими будинками № АДРЕСА_6 , ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що він привіз «посилку» й очікує на людину, яка її прийде і забере, на що останній повідомив, що зараз до нього підійде людина, яка назве йому так звану «кодову фразу», після чого він повинен буде віддати їй дану «посилку».
		Після чого, приблизно о 14 годині 30.03.2017 року до ОСОБА_7 підійшла раніше йому незнайома ОСОБА_16 , що діяла за завданням іншого раніше йому відомого представника НЗФ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » терористичної організації «ДНР» ОСОБА_10 , та повідомила пароль: «Я за посилкою від тітки ОСОБА_17 . Ви повинні мені передати поїсти», після чого останній передав їй вищевказаний пакет. Далі ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_11 , повідомив про виконання його завдання та повернувся разом із ОСОБА_13 додому до м. Курахове Донецької області.
		Далі, ОСОБА_16 перенесла отриманий від ОСОБА_7 пакет до гаражів, що були поруч з будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , де і заховала його.
		30.03.2017 року (точний час органами досудового розслідування не встановлений) ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, на виконання вказівок представників НЗФ «ЦСО МДБ» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з метою сприяння діяльності терористичної організації «ДНР» приїхав з м. Мар`їнки Донецької області до м. Маріуполя Донецької області. Після чого, ОСОБА_9 , знаходячись в м. Маріуполі, прибув до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , поряд з яким між гаражами забрав складові елементи саморобного вибухового пристрою, що були сховані та замасковані в поліетиленовому пакеті із продуктами харчування (всередині закритих упаковок з борошном, цукром, сіллю, макаронами тощо). Вищевказаний пакет за вказівками представників НЗФ «ЦСО МДБ» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 30.03.2017 був переданий ОСОБА_7 в м. Маріуполі ОСОБА_16 , яка і залишила його з-поміж зазначених вище гаражів.
		У цей же день 30.03.2017 року приблизно о 18 годині ОСОБА_9 , який приїхав за завданням представників НЗФ «ЦСО МДБ» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з м. Мар`їнки Донецької області до м. Маріуполя Донецької області, прибув до гаражів, розташованих поруч з будинком за адресою: АДРЕСА_7 , де був захований вищевказаний пакет, та забрав його. Після чого, у не встановлені органом досудового розслідування місці, часі та спосіб, діючи незаконно, зібрав зазначені складові елементи в єдиний саморобний вибуховий пристрій на магнітній основі із вибуховою речовиною бризантної дії - тротилом, масою та потужністю вибуху 720-840гр. в тротиловому еквіваленті, що приводився в дію радіокерованим способом, а саме за допомогою здійснення виклику з мобільного телефону марки «Samsung», із номером телефону: НОМЕР_2 на номер мобільного телефону: НОМЕР_3 , який був встановлений останнім у вищевказаний вибуховий пристрій. Та, після чого, в цей же день, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу відніс усе вищезазначене назад до гаражів, що були поруч з будинком за адресою: АДРЕСА_7 , де і заховав. Після чого повідомив ОСОБА_10 про виконання поставленого йому завдання та поїхав додому до АДРЕСА_1 .
		Далі, приблизно о 21 год. 38 хв. 30.03.2017 року ОСОБА_16 , діючи на виконання вказівок представника НЗФ «ЦСО МДБ» ОСОБА_10 , спрямованих на підготовку та вчинення терористичного акту, а саме підриву автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», днз: НОМЕР_4 , в якому знаходився заступник начальника ГВ КР УСБУ в Донецькій області полковник ОСОБА_18 , на тому ж місці між гаражами, розташованими поруч з житловим будинком за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, без передбаченого законом дозволу забрала пакет з готовим саморобним вибуховим пристроєм на магнітній основі потужністю вибуху 720-840гр. в тротиловому еквіваленті, що приводиться в дію радіокерованим способом, та мобільний термінал марки «Samsung» з номером телефону: НОМЕР_2 , за допомогою якого отриманий нею вибуховий пристрій із встановленим у нього номером телефону: НОМЕР_3 повинен бути приведений у дію. Після цього ОСОБА_16 , діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, відразу ж перенесла вказаний вище пристрій, зберігаючи при собі, до місця свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_8 , де зберігала до 31.03.2017 року.
		Приблизно о 00 год. 00 хв. 31.03.2017 року ОСОБА_16 , перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_8 , діючи умисно, у відповідності до чітко визначених ОСОБА_10 плану, завдання та інструкцій, направлених на вчинення в м. Маріуполі терористичного акту, помістила вказаний саморобний вибуховий пристрій у рюкзак, одягнула завчасно придбаний нею одяг, головний убір, рукавички та взуття чорного кольору і вирушила пішки до місця проживання ОСОБА_18 : АДРЕСА_9 , та до місця розташування його автомобіля: АДРЕСА_10 , зберігаючи при собі в рюкзаку зазначений вибуховий пристрій без передбаченого законом дозволу.
		Того ж дня, у період з 03 год. 41 хв. 13 сек. до 03 год. 41 хв. 36 сек. ОСОБА_16 , перебуваючи поруч із будинком АДРЕСА_10 та автомобілем марки «Toyota Land Cruiser Prado», днз: НОМЕР_4 , яким користувався ОСОБА_18 , діючи умисно, з корисливих мотивів та наведеною вище метою, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, на виконання вказівок ОСОБА_10 , прикріпила саморобний вибуховий пристрій до днища вказаного автомобіля із зовнішньої сторони кузова під сидінням водія. Після цього ОСОБА_16 повернулась до місця свого тимчасового проживання за вказаною адресою та, діючи відповідно до раніше розробленого злочинного плану, доповіла ОСОБА_10 про успішне прикріплення саморобного вибухового пристрою до автомобіля ОСОБА_18 .
		Приблизно о 07 год. 00 хв. 31.03.2017 року ОСОБА_16 , реалізуючи злочинні наміри щодо вчинення терористичного акту, взяла мобільний телефон марки «Samsung» із номером телефону: НОМЕР_2 та вирушила до місця проживання ОСОБА_18 з метою приведення у дію закладеного напередодні саморобного вибухового пристрою після посадки останнього до вищезазначеного автомобіля.
		Того ж дня, ОСОБА_16 , приблизно о 08 год. 30 хв., перебуваючи між будинками № 88 та АДРЕСА_11 , діючи умисно, з корисливих мотивів та метою порушення громадської безпеки, залякування цивільного населення Донецької області та співробітників правоохоронних органів, залучених до проведення АТО та до попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинної діяльності учасників терористичної організації «ДНР», провокації воєнного конфлікту, усвідомлюючи суспільно небезпечний, протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки у вигляді загибелі ОСОБА_18 , за попередньою змовою групою осіб, на виконання спільного з ОСОБА_10 злочинного плану, виконуючи вказівки останнього, надані їй в ході телефонних з`єднань, упевнившись, що ОСОБА_18 сів за кермо автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», днз: НОМЕР_4 та розпочав рух в напрямку вулиці Кафайської м. Маріуполя, здійснила дзвінок з отриманого разом із саморобним вибуховим пристроєм мобільного телефону марки «Samsung» з номера телефону: НОМЕР_2 на номер телефону, встановлений у вибуховому пристрої: НОМЕР_3 , чим активувала закладений нею напередодні за наведених вище обставин під днище вказаного автомобіля саморобний вибуховий пристрій, який вибухнув, коли вказаний автомобіль виїхав на АДРЕСА_3 , внаслідок чого ОСОБА_18 отримав вибухову травму, що виражалася травматичним відділенням обох нижніх кінцівок на рівні середньої третини стегон,з багатоосколковими переломами обох стегнових великогомілкових та малогомілкових кісток, а також множинними рваними ранами кистей рук з багатоосколковими переломами кісток верхніх кінцівок, що ускладнилася розвитком шоку і гострого недокрів`я внутрішніх органів, від якої останній помер на місці події.
		Разом з тим, вказаними злочинними діями повністю знищено автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado», днз: НОМЕР_4 , який на праві власності належав матері загиблого ОСОБА_18 - ОСОБА_19 , вартістю 462639, 39 грн., що заподіяло значну майнову шкоду останній.
		За вчинення вищевказаного терористичного акту, перебуваючи на початку квітня 2017 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена) у м. Донецьку, ОСОБА_16 зустрілась із ОСОБА_10 , від якого отримала раніше обіцяну грошову винагороду у розмірі 15000 доларів США.
		Окрім того, за виконання вказаного завдання ОСОБА_11 заплатив ОСОБА_7 грошову винагороду (приблизно 800 гривень, точна сума органом досудового розслідування не встановлена), а також дав приблизно 1000 грн. для оплати послуг таксі.
		03.04.2017 року ОСОБА_9 прибув до м. Донецька, що тимчасово не підконтрольне органам влади України, де за виконання вказаних вище злочинних завдань отримав від ОСОБА_10 грошову винагороду у невстановленому органом досудового розслідування розмірі.
		Далі, у період з 26 по 29 квітня 2017 року (точні дата, час та місце органами досудового розслідування не встановлені), ОСОБА_7 знаходячись у м. Донецьку Донецької області, що тимчасово не підконтрольне органам державної влади України, з метою отримання додаткової грошової винагороди за перевезення «посилки» із забороненими небезпечними предметами до м. Маріуполя, зустрівся з представниками НЗФ «ЦСО МДБ» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_7 за виконання вищевказаного завдання додатково отримав від останніх ще 200 доларів США, а також, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, діючи умисно, з метою неодноразового сприяння діяльності терористичної організації «ДНР» та окремим її учасникам, погодився на пропозицію ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо подальшого перевезення ним за додаткову грошову винагороду (розміром від 1500 гривень) по території, підконтрольній органам державної влади України, подібних бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин, що будуть сховані та замасковані в пакетах з продуктами харчування.
		Окрім того, 16.06.2017 року ОСОБА_7 , знаходячись в м. Курахове Донецької області, діючи умисно, з корисливих мотивів, на виконання вказівок представників НЗФ «ЦСО МДБ» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , зустрівся із раніше йому не знайомим ОСОБА_20 (який засуджений та відбуває покарання за вчинення злочинів проти громадської безпеки), який також діяв на виконання злочинних завдань ОСОБА_10 , від якого отримав придбаний останнім в м. Києві для ОСОБА_7 GPS-навігатор «Garmin Etrex 12 Channel GPS». За завданням ОСОБА_10 вищевказаний GPS-навігатор ОСОБА_7 мав використати, коли відвезе чергову «посилку» зі схованими у ній складовими елементами вибухових пристроїв до м. Запоріжжя, а саме за допомогою вищевказаного GPS - навігатора повинен був відмітити координати місця, де він залишить вказані речі, та після цього передати даний GPS-навігатор іншій, невстановленій органом досудового розслідування особі, з метою подальшого використання у вчиненні терористичних актів на території, підконтрольній органам державної влади України.
		У кінці листопада - на початку грудня 2017 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_7 , діючи умисно,з корисливих мотивів, з метою сприяння діяльності терористичної організації «ДНР» отримав від представника НЗФ «ЦСО МДБ» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_10 складові елементи саморобного вибухового пристрою та, достовірно усвідомлюючи та розуміючи призначення і суспільну небезпечність вищевказаних елементів саморобного вибухового пристрою, діючи умисно, на виконання завдання ОСОБА_10 продовжив зберігати їх на невизначений термін з метою майбутньої передачі невстановленим органом досудового розслідування особам для вчинення останніми з їх використанням терористичних актів на підконтрольній українській владі території.
		Також, у жовтні 2017 року (точні дати органом досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_9 , знаходячись в м. Мар`їнка Донецької області, зустрівся з раніше йому відомим ОСОБА_21 , який також є давнім знайомим ОСОБА_10 , та повідомив, що вони з ОСОБА_10 організували незаконне перевезення через контрольні пункти в`їзду-виїзду на лінії розмежування (далі за текстом - КПВВ) бойових припасів, вибухових пристроїв і вибухових речовин, що ОСОБА_10 підшукує надійних осіб для перевезення через КПВВ заборонених предметів, та запропонував ОСОБА_21 зробити в автомобілі останнього сховище і також займатися на виконання завдань представника НЗФ терористичної організації «ДНР» ОСОБА_10 незаконним перевезенням вищезазначених речей, на що останній відмовився.
		Окрім того, в кінці листопада - на початку грудня 2017 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою сприяння діяльності терористичної організації «ДНР» отримав від представника НЗФ «ЦСО МДБ» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_10 складові елементи саморобного вибухового пристрою та, достовірно усвідомлюючи та розуміючи призначення і суспільну небезпечність вищевказаних елементів саморобного вибухового пристрою, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, на виконання завдань ОСОБА_10 , продовжив зберігати їх на невизначений термін, з метою майбутньої передачі не встановленим органом досудового розслідування особам для вчинення останніми з їх використанням терористичних актів на підконтрольній органам державної влади України території.
		Далі, приблизно в кінці березня 2018 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_7 , в черговий раз отримавши від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 складові елементи саморобного вибухового пристрою, що були сховані та замасковані в поліетиленовому пакеті всередині закритих упаковок із борошном, попросив свого товариша ОСОБА_12 залишити цей пакет вдома у останнього за адресою: АДРЕСА_12 , плануючи забрати його того ж дня. ОСОБА_12 , не здогадуючись про вміст вказаного пакету, погодився на пропозицію ОСОБА_7 , проте за даним пакетом останній не повернувся та не забрав його.
		Після чого, 29.08.2018 року співробітниками Служби безпеки України проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_12 , в якій проживає ОСОБА_12 , в ході якого виявлено та вилучено, зокрема наступне: 2 металеві предмети циліндричної форми, до яких приєднані дроти, які схожі на електродетонатори, об`ємна пластична речовина, сірого кольору, схожа на вибухову речовину пластид, 2 мобільних телефони марки та моделі «BQ Step+», від одного з яких із задньої кришки панелі відходять 2 дроти, що схожі на складові елементи саморобного вибухового пристрою.
		27.03.2018 року в ході проведення обшуку співробітниками Служби безпеки України за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено, зокрема наступне: 2 стандартних засоби підриву - електродетонатори типу «ЕДП-р», що призначені для ініціювання зарядів вибухової речовини та являються засобами підриву, що містять вибухову речовину (азид свинцю, ТНРС, гексоген, тетрил), застосовуються при електричному способі підриву та являються вибуховими пристроями промислового виготовлення; речовину сірого кольору - пластичну вибухову речовину, що містить вибухову речовину підвищеної потужності - гексоген вагою 873гр.; 4 тротилові шашки, вагою по 400гр. кожна, промислового виробництва, які використовуються для підривних робіт та являються бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності; мобільний телефон із приєднаними до нього дротами марки та моделі «MAXVi C20», ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , із Sim-карткою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» із номером телефону: НОМЕР_7 , що є частиною саморобного вибухового пристрою, а саме призначений для подачі струму на засоби ініціювання - електродетонатори. Вилучені вибухові речовини, вибухові пристрої та їх складові частини - мобільний телефон придатні до використання за призначенням, а саме здійснення вибуху.
		Окрім того, в ході проведення обшуку співробітниками Служби безпеки України за місцем реєстрації ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено, зокрема: 6 засобів підриву (детонування) з електричним способом приведення в дію, що є електродетонаторами типу «ЕДП-р», виготовленими промисловим способом, відносяться до вибухових пристроїв та придатні для використання за призначенням - здійснення вибуху; 2 предмети - пластичну вибухову речовину на основі гексогену групи бризантних типу «ПВВ-7», що виготовлена промисловим способом, вагою 710гр. та 685гр. відповідно,   та які придатні для використання за призначенням - здійснення вибуху.
		Також, 28.03.2018 року у будинку за адресою проживання ОСОБА_9 : АДРЕСА_3 , співробітниками Служби безпеки України проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено, зокрема наступне: електродетонатори типу «ЕДП-р», які являються стандартними засобами підриву, призначені для ініціювання зарядів вибухової речовини та являються засобами підриву, що містять вибухову речовину (азид свинцю, ТНРС, гексоген, тетрил), застосовуються при електричному способі підриву та являються вибуховими пристроями промислового виготовлення; 3 тротилові шашки вагою по 400гр. кожна та 2 тротилові шашки вагою по 200гр. кожна, які використовуються для підривних робіт та являються бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності; мобільний телефон із приєднаними до нього дротами, марки та моделі «MAXVi C15», ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , із Sim-карткою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», із номером телефону: НОМЕР_10 , та мобільний телефон марки і моделі «BQ Step 1830», ІМЕІ 1: НОМЕР_11 , ІМЕІ 2: НОМЕР_12 , із Sim-карткою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», із номером телефону: НОМЕР_13 , що були складовими частинами саморобного вибухового пристрою, та які всі разом придатні до використання за призначенням, а саме здійснення вибуху.
		Так, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 будучи достовірно обізнаними про необхідність отримання відповідного дозволу від компетентного органу МВС України на поводження з вибуховими пристроями та речовинами, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб - з представниками НЗФ «ЦСО МДБ» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 придбав, переносили та зберігали всі вищезазначені вибухові пристрої та вибухові речовини без дозволу компетентного органу МВС України, тобто на порушення вимог Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 та Постанови ВР України № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна».
		У зв`язку з вищевикладеним, 28.03.2018 року ОСОБА_9 та ОСОБА_7 затримано співробітниками СБ України в порядку ст. 208 КПК України та припинено їхню злочинну діяльність.
		Дії ОСОБА_9 кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 258-3 КК України, як інше сприяння діяльності терористичної організації; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне поводження з вибуховими пристроями та вибуховими речовинами, а саме придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв і вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, що вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 263-1 КК України, як незаконне виготовлення вибухових пристроїв, що вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 258 КК України, як вчинення терористичного акту, тобто вчинення вибуху з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, що призвело до загибелі людини та заподіяння значної майнової шкоди, що вчинене за попередньою змовою групою осіб, а дії ОСОБА_7 - за ч. 1 ст. 258-3 КК України, як інше сприяння діяльності терористичної організації; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне поводження з вибуховими пристроями та вибуховими речовинами, а саме придбання, носіння, зберігання та передача вибухових пристроїв і вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, що вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 258 КК України, як вчинення терористичного акту, тобто вчинення вибуху з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, що призвело до загибелі людини та заподіяння значної майнової шкоди, що вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		 
		У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить про скасування вироку суду першої інстанції щодо нього і призначення нового судового розгляду матеріалів кримінального провадження.
		Посилається на те, що вимушений був визнати себе винним у вчиненні інкримінованих йому кримінально караних діянь, оскільки надав свою згоду на обмін і якнайшвидше повинен був знаходитись у статусі засудженого.
		Він не планував повертатися до України, оскільки, вважав, що буде політично репресованим та загине; перебуваючи на непідконтрольній території, він був викрадений українськими розвідниками, утримувався під катуваннями у невідомому приміщенні без складання протоколу затримання, після чого співробітники Мар`їнського відділу поліції доставили його у Маріупольський слідчий ізолятор №17 14 червня 2020 року.
		Насправді він не причетний до вчинення терористичних актів і інкриміновані йому кримінальні правопорушення не вчиняв.
		 
		У апеляційній скарзі із доповненнями захисник ОСОБА_8 (який діє у інтересах ОСОБА_7 ) також просить про скасування вироку Іллічівського райсуду м.Маріуполя від 26.12.2019 року щодо його підзахисного ОСОБА_7 , із призначенням нового судового розгляду.
		На думку апелянта, висновки суду щодо доведеності провини ОСОБА_7 і ОСОБА_9 на підставі наявних у справі доказів та з огляду на визнання обома своєї провини є передчасними та такими, що ухвалені без урахування вимушеності такої дії з боку обвинувачених, які повинні бути обміняними на українських військовослужбовців ЗСУ та цивільних громадян України, які утримувались на непідконтрольній Україні території у т.зв.ДНР.
		Саме із цією обставиною було пов`язане клопотання прокурора у судовому засіданні, на стадії судових дебатів, про зміну обом обвинуваченим запобіжного заходу із тримання під вартою на особисте зобов`язання. Таке клопотання було задоволено судом. Разом з тим, змінений вид запобіжного заходу обом обвинуваченим носив суто формальний характер, оскільки, із зали суду ОСОБА_7 та ОСОБА_9 були передані співробітникам контррозвідки СБУ для їх доставки на обмін, який відбувся 29.12.2019 року. У вироку суду відсутні посилання на такі обставини як на підставу зміни запобіжного заходу та наведений лише перелік доказів винуватості, без належного дослідження кожного з них.
		Після обміну, під час перебування ОСОБА_7 на непідконтрольній Україні території, він був фактично викрадений розвідниками ЗСУ, утримувався без складання протоколу затримання і, нарешті, був переданий до Маріупольського слідчого ізолятору. 
		До події обміну ОСОБА_7 та ОСОБА_9 свою провину не визнавали та займали активну захисну позицію.
		Як свідчить зміст оскаржуваного вироку, суд на підтвердження провини обох обвинувачених лише навів перелік доказів, не досліджуючи їх у порядку, встановленому КПК України та без будь-якої правової оцінки кожного з них на предмет відповідності стандарту доказування вини "поза розумним сумнівом".
		Додатково наголошує, що оскаржуваний вирок був ухвалений не з метою його виконання, а з метою виконання пункту 6 Комплексу заходів щодо виконання Мінський домовленостей (забезпечення звільнення і обмін всіх заручників і незаконно позбавлених на основі принципу "Всіх на всіх"), що є безумовною підставою для його скасування з направленням справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
		Крім того, захисник вказує, що судом першої інстанції розглянуто кримінальну справу і ухвалено обвинувальний вирок за обвинувальним актом, який не відповідав вимогам ст.291 КПК України та підлягав поверненню прокурору на доопрацювання, що призвело до грубого порушення права ОСОБА_7 на захист.
		 
		Під час апеляційного перегляду:
		 
		- захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали подані ними апеляційні скарги у повному обсязі наведених доводів. Клопотань про повторне дослідження доказів сторона захисту та сам обвинувачений не заявляли як у судовому засіданні, так і у межах поданих апеляційних скарг; 
		 
		- прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення доводів апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, просив залишити вирок суду без змін. Клопотань про повторне дослідження доказів представник державного обвинувачення також не заявляв.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження у межах поданих апеляційних скарг та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів дійшла такого висновку.
		Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
		Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
		За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
		Однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених п.10 ч.1 ст.7 та ст.17 КПК України, є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Апеляційний суд вважає, що висновки місцевого суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, при обставинах, встановлених вироком суду, а також правова кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 2583, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України ґрунтуються на зібраних по справі та наведеними у вироку судом доказах, є обґрунтованими та належним чином умотивованими.
		Так, ОСОБА_7 визнаний судом винним у вчиненні дій за ч. 1 ст. 258-3 КК України, які полягали у сприянні діяльності терористичної організації - так званої ДНР; за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, які полягали у придбанні, носінні, зберіганні та передачі ОСОБА_23 вибухових пристроїв і вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, що вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч. 3 ст. 258 КК України, як вчинення терористичного акту, тобто вчинення вибуху з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, що призвело до загибелі ОСОБА_18 та заподіяння значної майнової шкоди, за попередньою змовою групою осіб.
		Такі обставини підтверджені наведеними у вироку доказами:
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.05.2018 року, на якому свідок ОСОБА_14 впізнала особу ОСОБА_7 , як такого, який наприкінці березня 2017 року приходив до неї додому та забирав поліетиленовий пакет з борошном та крупами, який вона за завданням представника ДНР ОСОБА_11 отримала, у свою чергу, для подальшої передачі;
		- протокол про проведення слідчого експерименту від 29.03.2018 року за участі свідка  ОСОБА_13 , який розповів як  у березні 2017 року віз  ОСОБА_7  із АДРЕСА_7 , останній передав не знайомій йому дівчині пакет із макаронами та мукою. 
		- даними протоколу огляду предметів речей і документів (телефонних з`єднань з номерами, які належать ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ) від 06.06.2018 та від 08.06.2018 року, якими встановлено з`єднання останніх з абонентами, номера яких належать ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та встановлення їх місцезнаходження, як на підконтрольній території України, так і на тимчасово окупованій території України;
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.06.2018 року, на якому свідок ОСОБА_20  впізнав особу  ОСОБА_7 , як особу, якій він на початку літа 2017 року, на виконання завдань представника НЗФ «МДБ ДНР» на ім.'я " ОСОБА_26 " передав в м. Курахово передав GPS-навігатор ;
		- протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_9 від 28.03.2018 року, в ході якого виявлено та вилучено засоби зв`язку та саморобний вибуховий пристрій із засобами ініціації (т. 4 а.с.3-13а), диск якого переглянуто у судовому засіданні судом першої інстанції;
		- висновком комплексної вибухово-технічної та комп`ютерно-технічної експертизи № 83,84 від 18.05.2018 року, відповідно до яких два предмети циліндричної форми з дротами являються стандартними засобами підриву-електродетонаторами ЕДП-р та призначені для ініціювання зарядів вибухової речовини та являються засобами підриву, що містять вибухову речовину, мобільний телефон є частиною саморобного вибухового пристрою;
		- даними протоколів пред`явлення особи для упізнання за фотознімками від 16.04.2018 року, на яких ОСОБА_9 упізнав особу ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , як співробітників незаконного збройного формування «МГБ ДНР» ;
		- висновком судової експертизи вибухових речовин № 1/11-20 від 02.05.2018 року, вилучених під час обшуку у ОСОБА_9 , відповідно до якого надана на дослідження речовина є вибуховою речовиною - тротилом ;
		- даними протоколу обшуку за місцем мешкання ОСОБА_27 від 27.03.2018, під час якого виявлено та вилучено засоби зв`язку та саморобний вибуховий пристрій із засобами ініціації;
		- даними протоколу обшуку домоволодіння, на яке вказав ОСОБА_7 , від 27.03.2018 року, під час якого виявлено та вилучено предмети зовні схожі на вибухову речовину та електродетонатори;
		- протоколом затримання ОСОБА_28 від 28.03.2018 року, під час якого той пояснив, що, на виконання завдання ОСОБА_29 він у березні 2017 року перевіз з міста Мар`їнка до м. Маріуполь пакет, у якому знаходились упаковки з сіллю, борошном та макаронами і передати його певній дівчині. За що він отримав грошову винагороду;
		- протоколом пред`явлення особи для упізнання за фотознімками від 28.03.2018 року, на якому ОСОБА_7 впізнав особу ОСОБА_16 , як таку, якій в березні 2017 року за вказівкою ОСОБА_30 у м. Маріуполі передав пакет з продуктами в дворі багатоповерхових будинків;
		- протоколом огляду речей, вилучених у  ОСОБА_7  в ході обшуку від 28.03.2018 року, яким оглянуто мобільні телефони (на телефоні марки Doogee моделі Х5 на якому містяться фото з галереї, де наявні зображення із предметами схожими на саморобні вибухові пристрої та інформація з програми Viber, щодо переписок із особою на ім`я  ОСОБА_26 , сім-картки, GPS-трекер та ноутбук ;
		- висновок вибухово-технічної експертизи від 04.05.2018 року, яким надані на експертне дослідження предмети (вилучені у ОСОБА_7 ), є вибуховою речовиною на основі гексогену, ймовірно пластичною вибуховою речовиною групи бризантних типу ПВВ-7, яка виготовлена заводським промисловим способом, а предмети №3-8 є засобами підриву (засобами детонування) з електричним способом приведення в дію, електродетонаторами типу ЕДП-р (6 од.) виготовленими промисловим (заводським) способом та відносяться до категорії вибухових пристроїв, конструктивно передбачено спорядження електродетонаторів даного типу вибуховими речовинами: ТНРС, азид свинцю, гексоген, ТЕН або тетрил, які за призначенням (вибуху) придатні ;
		- висновок вибухово-технічної експертизи від 16.05.2018 року, яким два предмети циліндричної форми з дротами, зовні схожі на електродетонатори типу «ЕДП-р», мобільний телефон білого кольору марки «Maxvi C20» із приєднаним до нього дротами, предмет в`язкої речовини сірого кольору, схожий на пластилін, чотири тротилові шашки, пластична вибухова речовина, що містить гексоген не можливо привести у дію, у зв`язку з недостатньою силою струму, яка виходить з проводів телефону, проте вони являються вибуховими пристроями промислового виготовлення; використовуються для підривних робіт і є бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності; пластична вибухова речовина є гексогеном ; два електродетонатори придатні до здійснення вибуху ;
		- даними протоколу пред`явлення особи для упізнання за фотознімками від 06.04.2018 року, на якому ОСОБА_7 упізнав особу ОСОБА_10 , як таку, яка на початку 2017 року в м. Донецьку давала йому завдання, щодо перевезення вибухових пристроїв на підконтрольну Україні територію. Зазначив, що ОСОБА_10 обіймає керівну посаду в «МДБ ДНР»;
		- протоколом проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_7 , захисника та понятих від 06.04.2018 року,під час якого ОСОБА_7 о відтворив обставини, при яких у березні 2017 року в м. Маріуполі він перевозив з м. Мар`їнки до м. Маріуполь складові елементи саморобного вибухового пристрою для подальшої передачі ОСОБА_16 , диск якого переглянуто у судовому засіданні ;
		- протоколом огляду речей, вилучених у ОСОБА_7 під час обшуку від 26.04.2018 року, - мобільного телефону марки «MAX VI C20» білого кольору, від якого відходять приєднані до нього дроти, що примотані скотчем до 4-х предметів прямокутної форми, які зовні схожі на 4 тротилові шашки, а також згорток з газети ;
		- висновок судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та продуктів пострілу від 02.05.2018 року, яким надана на дослідження речовина є вибуховою речовиною - тротилом (т.7 а.с.121-126);
		- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме мобільного сервісу «Viber» з прив`язаним до нього номером мобільного телефону НОМЕР_14  (номер оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Vodafone Україна») стосовно ОСОБА_10  від 16.04.2018 року, на якому зафіксовані листування з особами зазначеними, як « ОСОБА_31 » ( НОМЕР_15  та « ОСОБА_32 »  НОМЕР_16 , які в свою чергу є ОСОБА_7  та ОСОБА_33  відповідно, та яким надавалися відповідні завдання та фотографії із порядком збору саморобного вибухового пристрою, диск якого переглянуто у судовому засіданні ;
		- протоколами огляду предметів речей і документів (деталізації телефонних з`єднань, якими користувались ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , а також інші причетні до злочину особи) від 23.07.2018 року, 30.07.2018, 14.08.2018.
		Таким чином, суд першої інстанції, належним чином дослідивши зібрані по справі докази, виклавши короткий зміст кожного з них за хронологією подій, прийшов до висновку про доведеність ОСОБА_7 за критерієм "поза розумним сумнівом" у причетності того до інкримінованих йому кримінально караних діянь.
		Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив і про ту обставину, що матеріали щодо ОСОБА_7  та ОСОБА_9  були виділені постановою від 13.09.2018 року із матеріалів іншого кримінального провадження щодо ОСОБА_34 , яка вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 25.09.2018 року ( який набрав законної сили) була визнана винною та засудженою за вчинення ( разом із особами, матеріали щодо яких на той час були виділені у окреме провадження) терористичного акту, вчинення вибуху з метою порушення громадської безпеки, залякуванні населення, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до заподіяння значної майнової шкоди та до загибелі людини, а також у носінні, зберіганні і придбанні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, за попередньою змовою групою осіб, який мав місце 31.03.2017 року біля будинку АДРЕСА_9 та автомобілем марки «Toyota Land Cruiser Prado», реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким користувався заступник начальника головного відділу контррозвідки Управління Служби безпеки України в Донецькій області полковник ОСОБА_18 .. ОСОБА_16 за попередньою змовою групою осіб, з особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, та двома невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР» діючи за вказівками та інструкціями одного із них, прикріпила саморобний вибуховий пристрій на магнітній основі, потужністю вибуху 720-840 грамів в тротиловому еквіваленті до днища вказаного автомобіля із зовнішньої сторони кузова під сидінням водія.
		Тобто, така послідовність та характер дій вищезазначених осіб була вже встановлена іншим вироком суду, який набрав законної сили.
		Та обставина, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 наприкінці судового розгляду справи визнали свою провину у вчиненні ними інкримінованих кримінальних правопорушень, не була визначальною ( як і підстави, за якими обвинувачені змінили свою позицію ) для висновку суду про доведеність їх провини у скоєному, оскільки вона доведена сукупністю зібраних по справі доказів.
		Колегія суддів вважає відсутніми підстави для скасування вироку суду першої інстанції, у тому числі, і за наведеними у апеляційних скаргах доводами.
		Крім того, враховуючи положення ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції закону України № 838-VІІІ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року), колегія суддів вважає за необхідне, окрім зарахованого судом першої інстанції у строк покарання терміну попереднього ув`язнення ОСОБА_7 в період часу з 28.03.2018 року по 26 грудня 2019 року включно, зарахувати також і термін його попереднього ув`язнення з 20 листопада 2023 року по 23 квітня 2024 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.405, 407, 418 та 419 КПК України, колегія суддів, -
		ухвалила:
		 
		Вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України та ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 3 ст. 258 КК України - залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
		 
		Початок строку відбування покарання для ОСОБА_7 визначити з моменту фактичного затримання, тобто з 14 червня 2020 року.
		 
		Зарахувати у строк відбування призначеного покарання термін попереднього ув`язнення ОСОБА_7 з 28 березня 2018 року по 26 грудня 2019 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та з 20 листопада 2023 року по 23 квітня 2024 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена учасниками кримінального провадження у касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду, протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали апеляційного суду, а для ОСОБА_7 , який утримується під вартою,у той же термін та спосіб, починаючи з дня вручення йому копії ухвали суду апеляційної інстанції.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_2                                  ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...