Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 479/1601/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту.
Надіслано судом: 30.04.2024. Зареєстровано: 30.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2024.
Дата набрання законної сили: 29.04.2024
Номер судового провадження: 22-ц/812/542/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		29.04.24
		22-ц/812/542/24
		Провадження №22-ц/812/542/24
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		29 квітня 2024 року м. Миколаїв
		 справа № 479/1601/23
		Миколаївський апеляційний суд у складі:
		головуючого Коломієць В.В.
		суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,
		переглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області, ухвалене 07 лютого 2024 року під головуванням судді Репушевської О.В., повний текст судового рішення складений цього ж дня,
		В С Т А Н О В И В:
		У листопаді 2023 року Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (далі - АТ «АКЦЕНТ-БАНК») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
		Позивач зазначав, що 15 листопада 2019 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, підтвердивши своїм підписом, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» і Тарифами, що викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає кредитний договір. Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». 
		Посилаючись на викладене та порушення відповідачем своїх зобов`язань, що призвело до заборгованості за кредитним договором, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом, що станом на 10 жовтня 2023 року складає 41 207 грн 19 коп., з яких 24 070 грн 86 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 17136 грн 33 коп. - заборгованість за відсотками.
		У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1  адвокат Осьмінін С.Д. зазначав, що позивачем не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту наявності заборгованості, а посилання на те, що відповідачем підписано анкету-заяву позичальника, у якій зазначено про ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті банку, достовірно не підтверджують вказаних обставин. Анкета-заява містить лише анкетні дані позичальника, при цьому в ній взагалі відсутні, зокрема, дані про встановлення чи зміну розміру кредитного ліміту, видачу кредитної картки, строк її дії, розмір відсоткової ставки, розмір та порядок нарахування штрафів. Розрахунок заборгованості без надання доказів про те, які умови кредитування було досягнуто між сторонами на час укладення договору, не є підтвердженням наявності заборгованості та її складових, а доводи позовної заяви, що відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту, в якому погоджені всі умови кредитування, є безпідставними, оскільки в цьому Паспорті зазначено декілька видів кредитних карток та відповідно декілька видів кредитних ліній з різним кредитним лімітом, з різними відсотковими ставками, в той час як позивач не надав суду доказів типу виданої відповідачу кредитної картки. Посилаючись на викладене, адвокат Осьмінін С.Д. просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 лютого 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором від 15 листопада 2019 року в розмірі 41207 грн 19 коп. та 2684 грн судового збору. Рішення мотивовано тим, що відповідачем, крім Анкети-заяви, також за допомогою електронного підпису був підписаний Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі умови кредитування, що свідчить про узгодження сторонами зазначених у цьому Паспорті умов кредитування. Внаслідок ухилення відповідача від виконання зобов`язань перед АТ "АКЦЕНТ-БАНК" за кредитним договором утворилася заборгованість, що підлягає стягненню на користь позивача.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 16384 грн 29 коп та відсотків у сумі 17136грн33коп., а також - судового збору у розмірі 2684 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 7686 грн 57 коп. залишити без змін.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не мав права нараховувати та стягувати з нього відсотки за користування кредитом, а тому кошти, які він сплачував по кредитному договору, були незаконно направлені на погашення неправомірно нарахованих відсотків. Так, в анкеті-заяві процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та Умови він розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів та у зазначених розмірах та порядках нарахування, що додані банком до позовної заяви. Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил, які наявні в матеріалах справи не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати, як частину укладеного 25 листопада 2019 року кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту доданий до позовної заяви також він не підписував, отже відсутні підстави, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Також звертав увагу, що згідно Виписки по картці від 10 жовтня 2023 року за період з 15.11.2019 року по 10.10.2023 року він отримав кредитні кошти у сумі 54586 грн 57 коп., а на погашення спрямував 46900грн., тобто борг за тілом кредиту складає 7 686 грн 57 коп. Отже позивач неправомірно заявив вимоги про стягнення тіла кредиту у розмірі 16384 грн 29 коп та відсотки у сумі 17136 грн 33 коп. При ухваленні рішення суд також неправомірно стягнув з нього судовий збір, так як він є інвалідом ІІ групи і звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та копія посвідчення про інвалідність додавалась до відзиву на позовну заяву.
		У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Акцент- Банк» просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Позивач вказував, що відповідач в анкеті-заяві своїм підписом підтвердив факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Зазначав, що боржник користувався кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості та свідчить про його ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг і погодження з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти. Крім того відповідач за допомогою електронного підпису підписав паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому Банк повідомив позичальника про основні умови кредитування, строки, процентну ставку. На підтвердження вірності розрахунку в матеріалах справи наявна банківська виписка, яка є первинним бухгалтерським документом, де відображено використання відповідачем кредитного ліміту, також до позову додано довідку про видачу картки та довідку про встановлення/зміну кредитного ліміту.
		Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом без повідомлення та виклику учасників справи.
		Відповідно ч. 13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав. 
		Судом установлено і таке вбачається з матеріалів справи, що 15 листопада 2019 року між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі чого йому був відкритий картковий рахунок, видана платіжна картка, за допомогою яких він розпоряджався кредитними коштами.
		В анкеті-заяві від 15 листопада 2019 року зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними у рекламному буклеті, становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що він згоден з цими умовами.
		Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 30 вересня 2021 року складає 20889 грн 18 коп., з яких 15747 грн 05 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 5142грн13 коп. - заборгованість за процентами.
		Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, крім Анкети-заяви, також за допомогою електронного підпису був підписаний Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі умови кредитування, що свідчить про узгодження сторонами зазначених у цьому Паспорті умов кредитування. Згідно виписки по картковому рахунку відповідача, останнім за період з з 15 листопада 2019 року по 10 жовтня 2023 року було витрачено 87026 грн 95 коп., а повернено 46900 грн., сума комісії складає - 1224,09 грн.(а.с.12-19). За такого суд дійшов висновку, що внаслідок ухилення відповідача від виконання зобов`язань перед АТ "АКЦЕНТ-БАНК" за кредитним договором утворилася заборгованість в загальному розмірі 41207 грн 19 коп. (24070 грн 86коп. - заборгованість за тілом кредиту, 17136грн33коп. - заборгованість за відсотками), що підлягає стягненню на користь позивача.
		Проте повністю погодитись з висновками суду першої інстанції колегія суддів не може.
		Так, відповідно до частин 1, 2 статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною 1 статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до частини 1 статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
		Частиною 2 статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Згідно із частиною 1 статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «АКЦЕНТ-БАНК»).
		Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. 
		Матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані Банком до суду Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, тим більш враховуючи, що за змістом Анкети-заяви відповідача він був згоден з умовами обслуговування і кредитування, розміщеними у рекламному буклеті, зміст якого щодо умов кредитування вказана анкета-заява не містить. 
		Анкета-заява ОСОБА_1 не містить умов кредитування, зокрема щодо строку кредитування, розміру відсоткової ставки, розміру та порядку нарахування неустойки.
		Надані АТ "АКЦЕНТ-БАНК" разом із позовною заявою Витяг з Тарифів та Витяг з Умов і правил надання банківських послуг відповідачем не підписані.
		За таких обставин надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов і правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
		При цьому, згідно з частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг АТ «АКЦЕНТ-БАНК», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником.
		Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду, від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17).
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 відступив від висновку Верховного Суду про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом, викладений у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 та від 26 грудня 2019 року у справі №467/555/19. При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного зазначив, що суду потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
		У Паспорті споживчого кредиту, на який посилається Банк в обґрунтування своїх вимог, зазначено, що умови договору зі споживачем можуть відрізнятися від інформації, наведеній у цьому Паспорті (а.с. 11) 
		За такого не можна вважати, що викладені у наданому Банком Паспорті споживчого кредиту сторонами узгоджені конкретні умови кредитування.
		Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі, зазначеному як у Тарифах та Умовах та правилах надання банківських послуг, так і у Паспорті споживчого кредиту, з яких виходив позивач, розраховуючи заборгованість ОСОБА_1 .
		За таких обставин висновок суду першої інстанції про доведення позивачем узгодження конкретних умов кредитування, зокрема щодо процентів за користування кредитними коштами та комісії, на які посилався позивач обґрунтовуючи ціну позову, є помилковим.
		За таких обставин доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо необхідності при визначенні розміру його кредитної заборгованості врахування сплачених ним на погашення коштів, безпідставно зарахованих Банком в рахунок сплати відсотків та комісії. 
		Разом із тим, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що за період з 15.11.2019 року по 10.10.2023 року він отримав кредитні кошти у сумі 54586 грн 57 коп., а на погашення спрямував 46 900грн., а тому його борг за тілом кредиту складає 7 686 грн 57 коп., оскільки таке не підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи.
		Як вбачається з виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 (а.с. 12-19) за період з 15.11.2019 року по 10.10.2023 року відповідачем всього було витрачено 87026 грн 95коп., з яких 17136 грн 33 коп.  нараховані Банком непогоджені сторонами проценти, 1224 грн 09 коп. - комісія, а всього зараховано на погашення - 46900 грн 00 коп.
		За такого, розмір кредитної заборгованості ОСОБА_1 із врахуванням сплачених ним на погашення коштів, що були безпідставно зараховані Банком в рахунок сплати відсотків та комісії, становить 21766 грн 53 коп. 
		Отже, відповідно до ст.ст. 526, 530, 1054 ЦК України існують підстави для стягнення з відповідача на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 21766 грн 53 коп. 
		Таким чином, оскільки судом першої інстанції були неповно з`ясовані обставини справи, якими сторони обґрунтовували свої вимоги та заперечення, що призвело до помилкового висновку про задоволення позову у повному обсязі, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду в частині розміру стягнутої заборгованості за кредитним договором підлягає зміні.
		Також є обґрунтованими посилання апеляційної скарги на те, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що відповідач є інвалідом ІІ групи, на підтвердження чого до відзиву на позовну заяву була надана копія посвідчення серії НОМЕР_1 , а тому звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
		Відповідно до ч.ч. 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		За таких обставин, враховуючи приписи ч. 6 ст. 141 ЦПК України, рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» судового збору підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення  про компенсування АТ «АКЦЕНТ-БАНК» сплаченого судового збору за позовну заяву у розмірі 1 417 грн 70 коп. (тобто пропорційно до задоволених вимог  52,82%) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		За таким же правилом підлягають розподілу і судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Отже, з АТ «АКЦЕНТ-БАНК» на користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 1899 грн 50 коп. 
		Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 лютого 2024 року в частині розміру стягнутої заборгованості за кредитним договором - змінити, зменшивши розмір стягнутої заборгованості з 41 207грн19коп. до 21 766 грн 53 коп (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят шість гривень п`ятдесят три копійки).
		Рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
		Компенсувати Акціонерному товариству «АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір за позовну заяву у розмірі 1 417 грн 70 коп. (одна тисяча чотириста сімнадцять гривень сімдесят копійок) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Стягнути з Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 1899 грн 50 коп. (одна тисяча вісімсот дев`яносто дев`ять гривень п`ятдесят копійок).
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
		 
		Головуючий                        В.В. Коломієць 
		Судді:                              Н.В. Самчишина
		                                            Т.В. Серебрякова
		 
		Повний текст постанови складено 30 квітня 2024 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...