Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/6166/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2024. Зареєстровано: 30.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2024.
Дата набрання законної сили: 23.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/523/1147/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024162480000262

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 523/6166/24
		Провадження №1-кп/523/1147/24
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		22.04.2024 року
		 
		Суворовський районний суд м. Одеси в складі: головуючого судді судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в присутності обвинуваченого, розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в приміщенні суду обвинувальний акт, який надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, у кримінальному провадженні №12024162480000262 від 21.02.2024 року за звинуваченням:
		 
		 
		 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зірка, Баранівського району, Житомирської області, громадянина України, який має вищу освіту, військовослужбовця командира військової частини НОМЕР_1 -Б, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №323 від 19.11.2023 ОСОБА_5 , призначено на посаду командира військової частини НОМЕР_1 -Б.
		Обіймаючи посаду командира військової частини НОМЕР_1 -Б, ОСОБА_5 є прямим начальником для всього особового складу вказаної військової частини.
		Відповідно до функціональних обов`язків командира військової частини НОМЕР_1 -Б, ОСОБА_5 має наступні обов`язки:
		несе відповідальність за бойову готовність взводу та успішне виконання ним бойових завдань, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну та морально-психологічний стан особового складу, підтримання внутрішнього порядку у взводі, організацію обліку та збереження і стан озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів взводу, всебічне забезпечення взводу, дотримання принципів соціальної справедливості, організацію пожежної та екологічної безпеки;
		повинен знати, дотримуватися особисто та вимагати від підлеглого особового складу неухильного дотримання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно правових актів України та норм міжнародного гуманітарного права, а також положенням про військову частину НОМЕР_1 -Б;
		?планувати та організовувати підготовку особового складу взводу до виконання завдань за призначенням;
		?проводити бойове інформування особового складу та заходи щодо зміцнення військової дисципліни;
		?знати ділові якості та морально-психологічний стан кожного підлеглого військовослужбовця, постійно вести індивідуальну виховну роботу;
		?знати дійсний стан військової дисципліни у взводі, вживати заходів для запобігання злочинам та іншим правопорушенням, негайно доповідати начальнику центру про злочини, корупційні діяння та надзвичайні події і повідомляти про них військового прокурора, а також начальника відповідного органу управління Військової служби правопорядку;
		?вживати заходів для створення атмосфери відвертості та взаємної довіри між військовослужбовцями взводу, нетерпимості до недоліків, байдужості та пасивності;
		?організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження.
		?Командир військової частини має право:
		?приймати рішення та віддавати накази підпорядкованому особовому складу в межах своєї компетенції;
		?надавати пропозиції з питань організації підготовки взводу, протипідводно-диверсійного забезпечення, утримання, експлуатації озброєння та військової техніки, удосконалення організаційно-штатної структури;
		?розподіляти функції та завдання, що покладені на взвод між відділеннями та визначати функціональні обов`язки підпорядкованому особовому складу; надавати пропозиції щодо кандидатів на комплектування вакантних посад;
		?взводу та направлення особового складу на навчання.
		Відповідно до ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир (начальник) зобов`язаний:
		-негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
		-особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військових навчальних закладів.
		Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 розділу II Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом МОУ №604 від 29.11.2018, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2018 за №1451/32903, у разі скоєння підлеглим військовослужбовцем кримінального правопорушення командир (начальник) військової частини протягом робочого дня письмово повідомляє про це керівника відповідного органу досудового розслідування (з урахуванням підслідності, визначеної статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України), начальника органу управління Військової служби правопорядку .
		Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.
		Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
		Згідно п.п. г) п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені навиконання функцій держави або місцевого самоврядування: військові посадові особи Збройних Сил України.
		Статтею 22Закону України«Про запобіганнякорупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №308 від 22.11.2022 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 займає посаду командира 2 стрілецького відділення військової частини НОМЕР_1 -Б, яка дислокується у Приморському районі міста Одеса та приступив до виконання службових обов`язків.
		З 19.11.2023 року ОСОБА_6 підпорядковується командиру військової частини НОМЕР_1 -Б ОСОБА_5 .
		З 07.02.2024 відносно військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 -Б співробітниками 1 відділу 7 управління ДВКР СБ України проводилися фільтраційні заходи, під час яких здійснювалося опитування військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 -Б, у тому числі ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		У цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на протиправне збагачення шляхом отримання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди за вплив на співробітників 1 відділу 7 управління ДВКР СБ України, з метою не проведення щодо ОСОБА_6 поглиблених перевірочних заходів з боку підрозділів ВКР СБ України.
		19.02.2024, точний час у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 , перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 -Б на території Суворовського району міста Одеси (більш точна адреса не розголошується в умовах воєнного стану) зустрівся із підлеглим військовослужбовцем ОСОБА_6 та виказав останньому пропозицію надати йому неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США за вплив на співробітників 1 відділу 7 управління ДВКР СБ України, з метою не проведення щодо ОСОБА_6 поглиблених перевірочних заходів з боку підрозділів ВКР СБ України.
		На вказану пропозицію ОСОБА_6 погодився, при цьому, розуміючи протиправність дій ОСОБА_5 , звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинюваний злочин та у подальшому діяв під контролем на викриття злочинної діяльності ОСОБА_5 .
		В подальшому, 04.03.2024 близько о 09:55, ОСОБА_5 , перебуваючи на території складу групи забезпечення військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (більш точна адреса не розголошується в умовах воєнного стану), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, продовжуючи реалізацію єдиного корисливого умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, зустрівся із підлеглим військовослужбовцем ОСОБА_6 та одержав від громадянина ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди у розмірі 800 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 04.03.2024 становило 30526 і тридцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень) за вплив на співробітників 1 відділу 7 управління ДВКР СБ України, з метою не проведення щодо ОСОБА_6 поглиблених перевірочних заходів з боку підрозділів ВКР СБ України.
		Після чого 04.03.2024 о 10:05 годині ОСОБА_5 було затримано безпосередньо після вчинення злочину та вилучено неправомірну вигоду у сумі 800 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 04.03.2024 становило 30526 (тридцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень).
		29 березня 2024 року між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим, за участю захисника ОСОБА_4 , було укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 369-2 КК України, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні правопорушення та щодо покарання, яке повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення. Так, згідно умов даної угоди, Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Суд враховує обставини, які пом`якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України судом не встановлено.
		Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, а згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні серед іншого суд має право затвердити таку угоду.
		У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України. При цьому сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст та умови цієї угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України та Кримінального Кодексу України.
		Також судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.
		Також суд з`ясував, що прокурор розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
		   Обвинувачений ОСОБА_5 розуміє,що відповіднодо ч. 2 ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження даної угоди є:
		- для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження їх права: скарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України;
		- підстави та порядок оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п.1 ч.1 ст.394 КПК України та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч.3 ст.424 КПК України, мені роз`яснено і є зрозумілими;
		- для підозрюваного чи обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України;
		Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заяви клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів, мені роз`яснено і є зрозумілими.
		Крім того, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.
		Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме те, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше, має статус учасника бойових дій, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, має на утримані двох малолітніх дітей, наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття ОСОБА_5 у вчиненому кримінальному правопорушенні, його поведінку як до, так і після вчинення злочинних дій, позитивної характеристики, сторони кримінального провадження, у відповідності до ст.ст. 50, 51, 52, 53 Кримінального кодексу України, беручи до уваги обставини, визначені ст. 470 КПК України, сторони дійшли згоди щодо можливості призначення покарання, в межах санкції ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 000 гривень.
		Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника та призначення узгодженого у ній покарання. 
		Питання щодо речових доказів по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК.
		Процесуальні витрати на користь держави за проведення експертних досліджень стягнути з  ОСОБА_5 .
		Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.
		Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 373  374, 475 КПК України суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Угоду від 29 березня 2024 року укладену між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , про визнання винуватості - затвердити. 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу в розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 000 гривень.
		   Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді застави в розмірі 242250 (двісті сорок дві тисячі двісті п?ятдесят) гривень, залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.
		   Після набрання цим вироком законної сили, заставу у розмірі 242250 (двісті сорок дві тисячі двісті п?ятдесят) гривень, яка була внесена за на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (код отримувача 26302945) - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .
		   Процесуальні витрати у розмірі 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 40 копійок на залучення експертів стягнути з  ОСОБА_5 на користь держави.
		Арешт накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06.03.2024 року на речові докази у справі №12024162480000262 від 21.02.2024  скасувати. 
		Речові докази, а саме: 
		-грошові кошти у сумі 800 доларів США номіналом 100 доларів за наступними номерами PF 05419271K; PE 14308666D; PB 29311603M; PB 29311602M; PA 72158990B; PB 57463526G; ML 00377684; MF82033747A  повернути за належністю. 
		- мобільний телефон Redmi Note 8T imei 1: НОМЕР_2 ; imei2: НОМЕР_3 ; із сім-картками НОМЕР_4 та НОМЕР_5  повернути за належністю. 
		На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя Суворовського 
		районного суду м.Одеси                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...