Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 680/178/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2024. Зареєстровано: 01.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2024.
Дата набрання законної сили: 16.05.2024
Номер судового провадження: 2/680/137/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 680/178/24
		2/680/137/24
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"30" квітня 2024 р.                            селище Нова Ушиця
		 
		Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,
		з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,
		представника позивача ОСОБА_1  адвоката Солов`я О.В.,
		представника третьої особи  ОСОБА_2 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору  Новоушицький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту,-
		 
		установив:
		У березні 2024 року  ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 в якому просив скасувати арешт, накладений постановою Новоушицької ДВС, яка видана 10 серпня 2007 року на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Свої вимоги мотивував тим, що 14 серпня 2007 року державним реєстратором реєстраційної служби Новоушицького районного управління юстиції зареєстровано арешт на усе майно позивача, підставою для чого слугувала постанова Новоушицької ДВС, яка видана 10 серпня 2007 року. Відповідно до інформації, що міститься в АСВП 10 червня 2007 року постановою державного виконавця накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого листа №2-1437/03 від 10 грудня 2003 року Броварського районного суду про стягнення 25645 грн 42 коп. шкоди на користь ОСОБА_3 . Вказане виконавче провадження завершено 17 березня 2009 року, відповідно до постанови про повернення виконавчого документу. 
		Станом на сьогодні в провадженні відділу виконавчої служби відсутній виконавчий документ відносно ОСОБА_1 , строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився, а тому наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно позивача за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Зазначає, що орган державної виконавчої служби після повернення виконавчого документу стягувачу мав би скасувати заходи примусового виконання у вигляді арешту майна позивача, однак таких дій не було здійснено, а тому звернувся до суду.
		 
		Представник позивача - адвокат Соловей О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. 
		 
		Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади України.
		 
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору  начальник Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Пукас В.М. заперечив проти вимог. Надав пояснення, що до відділу звернувся позивач із заявою про ідентифікацію його як боржника у виконавчому провадженні та зняття арешту майна. В ході перевірки даних АСВП було встановлено, що в період з 22 червня 2007 року по 17 березня 2009 року здійснювалось примусове виконання виконавчого листа Броварського районного суду про стягнення з ОСОБА_1 , жителя с. Пилипи Хребтіївські 25645 грн. 42 коп. шкоди на користь ОСОБА_3 . Виконавче провадження № 5989208 знищено в 2012 році. У межах даного виконавчого провадження, згідно даних АСВП, державним виконавцем була винесена постанова про накладення арешту на майно боржника. В реєстрі обтяжень сканкопія постанови відсутня. Виконавчий документ було повернуто стягувачу у зв`язку із невстановленням місця проживання боржника. Оскільки наявні дані не містили відомості щодо року народження та РНОКПП боржника ОСОБА_1 , а також не виявлено порушення порядку накладення арешту, арешт з майна боржника ним, як начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, не було знято.
		 
		Заслухавши представника позивача та третьої особи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)  це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
		Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
		Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
		В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
		Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
		Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) зроблено правовий висновок про те, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження». 
		З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається, що 26 жовтня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Новоушицького районного управління юстиції Хмельницької області Кучер Т.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( №7249418 та №1550683) на підставі постанови вих. №8077, виданої 10 серпня 2007 року Новоушицькою ДВС про накладення арешту на майно (нерухоме майно) ОСОБА_1 (номер запису про обтяження: 3080639, 649131) (арк. спр. 5-11).
		З повідомлення Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22 лютого 2024 року видно, що відповідно до даних автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) на виконанні перебувало виконавче провадження №71705337 від 03 травня 2023 року про стягнення коштів з ОСОБА_1 , в межах даного виконавчого провадження арешт на майно боржника не накладався. Відповідно до даних АСВП (архів) виконавчі провадження про стягнення коштів з ОСОБА_1 не виявлено. Відповідно до даних АСВП (ВП-спецрозділ) рахуються виконавчі провадження №5445916, №5989208, № 11753554, де боржником виступає ОСОБА_1 . Матеріали даних виконавчих проваджень знищено у встановленому законом порядку за закінченням терміну їх зберігання. Згідно інформації, що міститься в АСВП (ВП-спецрозділ), по даним виконавчим провадженням, 10 червня 2007 року накладено арешт на майно боржника державним виконавцем Кордонською Р.В. в межах виконавчого провадження №5989208 по виконанню виконавчого листа №2-1437/03 від 10.12.2003 Броварського суду Київської області про стягнення 25645,62 грн шкоди з ОСОБА_1 , жителя с. Пилипи-Хребтіївські на користь ОСОБА_3 . Виконавче провадження завершено 17 березня 2009 року відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (арк. спр.12).
		Представник позивача, обираючи спосіб захисту, вказував на те, що особа боржника є неідентифікована у виконавчому провадженні, тому вважає, що позивач не був стороною виконавчого провадження, тому звернувся до суду із позовом, а не скаргою в порядку ст. 447 ЦПК України.
		Суд вважає, що такі доводи не підтвердженні належними та достатніми доказами.
		Зокрема позивач, на виконання вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК, не надав належних та достатніх доказів того, що він не мав статусу відповідача у цивільній справі №2-1437/03, яка розглядалась Броварським міськрайонним судом Київської області, за результатом розгляду якої 10 грудня 2003 року був виданий виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження №5989208.
		Крім того позивач не надав суду доказів того, що в с. Пилипи-Хребтіївські, окрім нього, станом на 2003 рік проживала інша особа з ідентичним прізвищем, ім`ям, по батькові.
		Натомість згідно паспорта позивача ОСОБА_1 він є уродженцем та жителем с. Пилипи-Хребтіївські.
		Також звертає увагу та обставина, що позивач не звертався до архівних установ, про що йому було надано роз`яснення начальником Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області у листі від 22 лютого 2024 року, з метою отримання копії постанови державного виконавця про накладення арешту на майно від 10 серпня 2007 року.
		Зазначені обставини не можуть свідчити про виконання обов`язку щодо сприяння всебічному та повному встановленню всіх обставин справи.
		З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач ОСОБА_1 не мав статусу боржника у виконавчому провадженні №5989208,а томупред`явлення ним позову про зняття арешту з майна не відповідає закону, оскільки у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме  оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
		Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі № 577/4541/20, який суд враховує на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України.
		Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 255, 260-261 ЦПК України, суд
		 
		постановив:
		Провадження усправі запозовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору  Новоушицький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту  закрити на підставі п. 1 ч. 1 статті 255 ЦПК України. 
		Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її оголошення.
		 
		Суддя        А.  О.  Олійник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...