Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/8523/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2024. Зареєстровано: 01.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2024.
Дата набрання законної сили: 15.08.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		24 квітня 2024 року  м. Ужгород№ 260/8523/23   Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючої - судді Маєцької Н.Д.                     
		при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.,
		за участю:
		позивача 1- Банк В.В. 
		позивач 2 - не з`явився,
		позивач 3 - не з`явився,
		представника позивачів 1 та 3 - Майстренко Н.М.
		представника відповідача -  Гончарук А.Р., 
		представника третьої особи - Полтавцева Т.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради про визнання протиправним і нечинним нормативно-правового акту , -   
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		У відповідності до ч.3   ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України   в судовому засіданні 24 квітня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено   30 квітня 2024 року.
		 
		 
		ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради, в якій просять: визнати протиправним і нечинним рішення Ужгородської міської ради від 30 березня 2023 року за №1229 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста».
		Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
		Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради.
		Ухвалою суду від 29 січня 2024 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Ужгородської міської ради від 30 березня 2023 року затверджено містобудівну документацію «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста». Затвердженим детальним планом, всупереч приписів Генерального плану міста Ужгород, визначено функціональне призначення території, де знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 - як багатоповерхову житлову забудову Ж-3. В той же час, згідно з чинним Генеральним планом міста Ужгорода, що затверджений рішенням Ужгородської міської ради від 04 червня 2004 року за № 313 «Про генеральний план міста», вказана територія, за рахунок якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 визначена як проектна територія садибної забудови, існуюче використання (станом на 2004 рік) - городи.   ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в с. Оноківці по вул. Княжа Гора, що є прилеглою до території щодо якої затверджено детальний план. Позивач ОСОБА_3 проживає в м. Ужгород та здійснює  підготовчі роботи з будівництва садибного будинку по АДРЕСА_1 стосовно якої затверджено містобудівну документацію. 
		Позивачі зазначають, що громадські обговорення проекту містобудівної документації детального плану території проведені без участі Оноківської територіальної громади, що межує з Ужгородською міською територіальною громадою та без узгодження з Оноківською територіальною громадою умов використання суміжних територій. Крім того, зазначають, що громадські обговорення вказаної містобудівної документації проведені з порушенням процедури, встановленої статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 та Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». 
		В судовому засіданні позивач 1 та  представник позивачів 1,3 підтримали вимоги позовної заяви та просили її задовольнити. Зазначили, що під час розробки та затвердження містобудівної документації порушено вимоги законодавства, проект детального плану не погоджений з Державіаслужбою та ним порушено нормативи щільності населення. 
		Позивач -2 в судове засідання не з`явилася, однак надала суду клопотання про розгляд адміністративної справи за її відсутності. Відповідно до вказаної заяви позовні вимоги підтримує в повному обсязі. 
		Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в  зв`язку з тим, що відповідно до рішення Ужгородської міської ради від 30 березня 2023 року № 1229 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста» територія земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 знаходиться в межах багатоповерхової (до 5-ти поверхів, згідно з переліку переважних супутніх та допустимих видів використання) житлової забудови Ж-3. Відповідач зазначає, що відповідно до зазначеної містобудівної документації, територія запланованої забудови віднесена до житлової території з планувальною організацією багатоповерхової (до 5-ти поверхів, згідно переліку переважних супутніх та допустимих видів використання) житлової забудови. Відповідач зазначає, що з  метою визначення планувальної організації та функціонального призначення території, врахування реального розвитку території було уточнено положення Генерального плану. Відповідно до графічних матеріалів чинного генерального плану міста Ужгород та відображеної в ньому межі населеного пункту, зазначена територія та суміжні до неї території знаходяться в межах території міста, відтак на переконання відповідача, детальний план території не потребував узгодження з іншими територіальними громадами. Також зазначив, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту детального плану території було опубліковано у місцевій газеті та містило всю необхідну інформацію, за виключенням графічних матеріалів, однак з такими можна було ознайомитися в Управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, про що було зазначено в самому повідомленні.
		В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.
		Представник третьої особи надала суду пояснення щодо позову, в яких зазначила, що з метою визначення планувальної організації та функціонального призначення території, врахування реального розвитку території було уточнено положення Генерального плану та визначено відповідну територію як багатоповерхову (до 5-ти поверхів, згідно переліку переважних супутніх та допустимих видів використання) житлову забудову. Однак, характер забудови вказаної території залишився незмінним і відноситься до житлової забудови. Зазначила, що обговорення містобудівної документації проведено з дотриманням вимог статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні від 25 травня 2011 року № 555. Відтак, при  прийнятті оскарженого рішення дотримано процедуру, встановлену чинним законодавством та не змінено тип забудови відповідної території, у зв`язку з чим, відсутні підстави для визнання протиправним і нечинним рішення Ужгородської міської ради від 30 березня 2023 року за №1229 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста».
		В судовому засіданні представник третьої особи заперечила проти задоволення позовних вимог. 
		Дослідивши матеріали справи,   заслухавши пояснення позивача 1 та представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
		Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Ужгородського міського голови від 22 листопада 2022 року «Про проведення громадських обговорень» прийнято провести з 26.11.2022 року по 26.12.2022 року перший (підготовчий) етап громадських обговорень щодо пропозицій громадськості до завдання на проектування та заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки до містобудівної документації «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста». Відповідно до п. 3 вказаного розпорядження Управлінню містобудування та архітектури, відповідно до чинного законодавства та з урахуванням обмежень, які діють під час воєнного стану доручено забезпечити доступ громадськості до завдання на проектування та заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки до містобудівної документації в Управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради.
		Відповідно до розпорядження Ужгородського міського голови від 09 лютого 2023 року № 68 «Про проведення громадських обговорень» прийнято провести з 10.02.2023 року по 11.03.2023 року громадські обговорення містобудівної документації та звітів про стратегічну екологічну оцінку «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста».  Відповідно до п. 3 вказаного розпорядження Управлінню містобудування та архітектури, відповідно до чинного законодавства та з урахуванням обмежень, які діють під час воєнного стану доручено забезпечити доступ громадськості до матеріалів проекту містобудівної документації та звіту про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки до містобудівної документації в управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради.  
		Крім того, у вищевказаних розпорядженнях зазначено, що пропозиції та зауваження надсилаються на адресу: м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 4, управління містобудування та архітектури, тел. 61-71-03 або на e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 із зазначенням прізвища, імені, по-батькові та адреси особи, яка їх подає.
		Відповідні оголошення були опубліковані в газетах «Ужгород» від 26.11.2022 року № 47 (1172), «Новини Закарпаття» від 26.11.2022 року № 46 (5010), «Ужгород» від 11.02.2023 року № 6 (1183), «Новини Закарпаття» від 11.02.2023 року № 5 (5020). У вищевказаних оголошеннях також зазначено, що з матеріалами можна ознайомитися в управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 4.  
		На офіційному веб-сайті Ужгородської міської ради 06 березня 2023 року було опубліковано оголошення, що громадські слухання містобудівної документації «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста» за результатами засідання архітектурно-містобудівної ради відбудеться 13 березня 2023 року о 14:00 год. в приміщенні Ужгородської міської ради. 
		Відповідно до листа виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 04 серпня 2023 року № 3209/03-17 в період обговорення містобудівної документації, що проходили з 10.02.2023 року по 11.03.2023 року відповідно до розпорядження міського голови № 68 від 09.03.2023 року, до управління містобудування та архітектури жодних заяв, пропозицій чи скарг не надходило. 
		Крім того, відповідно до протоколу громадських слухань проектів містобудівної документації від 13.03.2023 року зазначено, що  оскільки немає зауважень і пропозицій до проекту містобудівної документації та звіту про СЕО  прийнято рішення схвалити та взяти за основу проект детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста. 
		Рішенням Ужгородської міської ради від 30 березня 2023 року № 1229 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста» затверджено містобудівну документацію - детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста.
		Крім того, суд зазначає, що 10 січня 2024 року представником позивачів 1,3 надано суду висновок судової будівельної експертизи від 05 січня 2024 року № 651/10-23, складений на замовлення позивачів.
		16 січня 2024 року представник відповідача надала суду клопотання про визнання доказу недопустимим, в якому зазначила, що проведеною на замовлення позивачів експертизою досліджені питання жодним чином не пересікаються із змістом та суттю будівельно-технічної експертизи. Наявні у експерта спеціальності не надають йому право досліджувати зміст містобудівної документації. 
		16 січня 2024 року представник третьої особи надала суду заяву щодо заперечення у долученні експертного висновку, складеного на замовлення позивачів, в якій зазначила, що питання, які поставлені в експертизі можуть вирішуватися виключно експертними організаціями незалежно від форми власності, що мають у своєму складі сертифікованих експертів за відповідними напрямами професійної діяльності, архітекторів, які отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат, та сертифікованих інженерів-землевпорядників, ким ОСОБА_4 не являється. 
		11 березня 2024 року відповідач надав суду висновок експерта № 05/01-2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 08.03.2024 року. 
		Представник позивачів 1,3 надала суду клопотання про визнання висновку № 05/01-2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 08.03.2024 року  недопустимим доказом. У вказаному клопотанні зазначила, що висновок експерта не відповідає умовам договору № 04/01-2024 від 22 січня 2024 року, оскільки експерт вирішував інші питання ніж вказані у договорі,  у вступній частині висновку зазначено інший договір на проведення експертизи та судовим експертом безпідставно залучено експерта будівельного. 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до ч.2   ст.19 Конституції України   органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Згідно зі   ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"   (далі   Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені   Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		За змістом п.42   ст.26 Закону №280/97-ВР   виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
		Відповідно до пп.6 п."а" ч.1 ст.31 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.
		Відповідно до частини першої   статті 12 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-ХІІ "Про основи містобудування"   до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому   законом   порядку планів зонування території - детальних планів територій.
		Згідно зі   ст.17 Закону України "Про основи містобудування"   містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.
		Містобудівна документація є основою для: вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.
		Розробка містобудівної документації здійснюється проектними організаціями, іншими юридичними особами, які мають ліцензії на виконання відповідних робіт, що видаються в порядку, встановленому законодавством.
		Види, склад, порядок розробки та затвердження містобудівної документації визначаються законодавством. Порядок проведення експертизи містобудівної документації визначається Кабінетом Міністрів України.
		Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням органу, який затвердив містобудівну документацію, за поданням відповідного спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури.
		Пунктом 2 частини першої   статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI   (далі - Закон № 3038-VI) визначено, що генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
		Пунктом 3 частини першої цієї ж статті встановлено, що детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
		Відповідно до ч.1   ст.16 Закону №3038-VI   планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону №3038-VI склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у   Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.
		Згідно з ч.1   ст.17 Закону №3038-VI   генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Відповідно до ч. 1   ст.19 Закону №3038-VI   детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до   Повітряного кодексу України.
		Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону №3038-VI    детальний план території може передбачати також формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані. Формування таких земельних ділянок є обов`язковим, якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається спорудження: за кошти державного або місцевого бюджету: об`єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства); об`єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; об`єктів, для розміщення яких відповідно до цього   Закону   може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності; інших об`єктів, визначених замовником у завданні на проектування.
		Формування земельних ділянок для розміщення об`єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.
		Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об`єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.
		Після затвердження детального плану території відомості про земельні ділянки, зазначені в цій частині, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.
		Детальний план території повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об`єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.
		Розробником детального плану території може бути суб`єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до   Закону України "Про архітектурну діяльність"   та документації із землеустрою відповідно до   Закону України "Про землеустрій".
		Згідно з ч.3 ст. 19 Закону №3038-VI детальний план території повинен містити відомості, передбачені статтею 45-1Закону України "Про землеустрій".
		Відповідно до ч. 4 ст. 19 №3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
		Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
		Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 19 Закону №3038-VI ).
		Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону №3038-VI доступ до матеріалів детального плану території, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог   Закону України "Про доступ до публічної інформації"   шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.
		У разі наявності в детальному плані території інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається у вигляді окремого файлу, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, та підписується кваліфікованими електронними підписами відповідальними особами, які розробили детальний план території.
		Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону №3038-VI детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.
		Згідно з ч. 9 ст. 19 Закону №3038-VI детальний план території не підлягає експертизі.
		Відповідно до ч. 10 ст. 19 Закону №3038-VI внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності комплексному плану (за наявності), генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.
		Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження детального плану території та   Законом України "Про землеустрій".
		Відповідно до ч. 11 ст. 19 Закону №3038-VI у разі розроблення детального плану території відповідно до вимог цього   Закону   на цю територію не розробляється проект землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, а також проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів (щодо обмежень у використанні земель, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру на підставі цього детального плану території).
		Відповідно до п. 28 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 року № 926 (далі - Порядок № 926) детальні плани території у межах території територіальної громади деталізують положення генеральних планів населених пунктів, а щодо територій, на які генеральні плани не розробляються, - комплексного плану відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту детального плану території.
		Згідно  з п. 34 Порядку № 926 рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, а також оновлення і внесення змін до неї приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
		Виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування (п. 35 Порядку № 926).
		Відповідно до рішення XXXIV сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 30 березня 2023 року № 1229 "Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО "Реабілітація" та межею міста" територія земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 знаходиться в межах багатоповерхової (до 5-ти поверхів, згідно з переліку переважних супутніх та допустимих видів використання) житлової забудови Ж-3.
		Так, згідно з додатком до детального плану «Перелік переважних, супутніх та допустимих видів використання» переважними видами використання житлової зони Ж-3 «Зона змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови» є зокрема житлові багатоквартирні будинки, окремо розташовані або зблоковані (до 5-ти поверхів). 
		В той же час, Генеральний план міста Ужгорода (коригування окремих розділів), затверджений рішенням Ужгородської міської ради від 04 червня 2004 року № 313 також визначає дану територію, як житлову. 
		Відповідно до п. 6.1.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» зона житлової забудови складається із земельних ділянок та територій: багатоквартирної, садибної (в тому числі блокованої) житлової забудови, житлово-громадської, а саме житлових будинків, будинків з приміщеннями громадського призначення у вбудовано-прибудованих та стилобатних частинах, запроектованих або існуючих будівель, які використовуються для різних видів призначення (житлового, адміністративного, громадського, установ та організацій сфери повсякденного громадського обслуговування населення).
		В постанові Верховного Суду від 18 серпня 2020 року, що ухвалена у справі № 369/10284/17 зазначено, що правова природа детального плану території характеризує його як складову планування території на місцевому рівні, що уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. При цьому, детальний план повинен відповідати довгостроковій стратегії планування та забудови території населеного пункту в цілому.
		У постанові Верховного Суду від 26 квітня 2019 року, що ухвалена у справі №826/11046/16 суд зробив висновки, що Генпланом передбачено розвиток напрямів використання територій міста, а не її стале використання, у зв`язку з чим судом не приймаються посилання позивачів на наявні розбіжності між Генпланом та планом забудови територій, затвердженим оскаржуваним рішенням. Крім того, суд зазначив, що невідповідність двох актів органу місцевого самоврядування, зокрема, Генплану та плану забудови територій, затверджених рішеннями одного й того ж органу, не може бути підставою для скасування одного з них, за відсутності встановлених актами вищої юридичної сили безпосередніх вказівок про це.
		Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Відповідно до п. 17   ст. 1 Закону № 3038-VІ   функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.
		Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.
		При цьому пунктом 6-3 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону № 3038-VІ встановлено, що до 1 січня 2025 року функціональне призначення території може визначатися детальним планом території. Дія цього положення не поширюється на території, де затверджені комплексні плани або генеральні плани населеного пункту відповідно до   Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель". При визначенні функціональної зони в такому порядку не допускається зміна (уточнення) раніше визначених планом зонування, генеральним планом населеного пункту функціональних зон на території островів, у межах водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, водних об`єктів, а також території, на якій розташовані ліси, сквери, парки.
		Генеральний план міста Ужгорода (коригування окремих розділів) затверджений рішенням XXIX сесії Ужгородської міської ради IV скликання № 313 від 04 червня 2004 року, а відповідний Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" прийнятий 17 червня 2020 року. Тобто, діюча містобудівна документація не приймалася відповідно до даного закону і, з огляду на це, саме детальними планами передбачена можливість встановлення та зміни функціонального призначення території.
		Відповідно до постанови Верховного Суду від 16 березня 2021 року, що ухвалена у справі № 640/565/19, генеральним планом визначається планувальна довгострокова стратегія розвитку міста, однак положення закону не містять чіткого визначення поняття та змісту функціонального призначення території. Положення пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає поняття детальний план території та означає містобудівну документацію, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Колегія суддів Верховного Суду погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про те, що з урахуванням інтенсивності використання території під забудову та її щільність станом на 2019 рік. Генеральний план м. Києва, який був прийнятий у 2002 році може не враховувати всієї її структури планування. Верховний Суд прийшов до висновку, що внесення зміни до Генерального плану повинно здійснюватися шляхом затвердження детального плану території чи плану зонування, яким би уточнювалось функціональне призначення земельної ділянки.
		Тобто, з метою визначення планувальної організації та функціонального призначення території, врахування реального розвитку території було уточнено положення Генерального плану міста Ужгород та визначено відповідну територію як багатоповерхову (до 5-ти поверхів, згідно з переліку переважних супутніх та допустимих видів використання) житлову забудови. Однак, характер забудови вказаної території залишився незмінним і відноситься саме до житлової забудови.
		Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування (стаття 11 частина 1 Закону України "Про будівельні норми").
		Згідно із абзацом другим пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається.
		В той же час,  постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року в справі № 640/17011/20 задоволено позов громадської організації "Коло Українських Будівельників" до Міністерства розвитку громад та територій України про визнання протиправним та скасування наказу в частині затвердження абзацу другого пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 "Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається". Зокрема, визнано протиправним та нечинним абзац другий пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 "Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається". 
		З набранням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року законної сили - відсутня заборона щодо розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови. 
		Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, затвердженим рішенням Ужгородської міської ради від 30 березня 2023 року № 1229 Детальним планом території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» уточнено положення Генерального плану, що відповідає ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». 
		Відтак, оскільки Генеральним планом передбачено розвиток напрямів використання територій міста, а не її стале використання, суд вважає необґрунтованими доводи позивачів про невідповідність генеральному плану детального плану території, оскільки останній уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.   
		З приводу посилань позивача 1 та представника позивачів 1 та 3 на відсутність погодження проекту детального плану з Державіаслужбою, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 69 Повітряного кодексу України на приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належать, зокрема, будівництво.   
		Згідно  з ч. 3 ст. 69 Повітряного кодексу України визначення умов забудови (здійснення будівництва) та використання землі на приаеродромній території здійснюється під час планування територій шляхом розроблення та затвердження містобудівної документації відповідно до   Закону України   "Про регулювання містобудівної діяльності" з урахуванням обмежень використання приаеродромної території (поверхонь обмеження перешкод, зон обмежень забудови щодо умов авіаційного шуму, захисних зон аеронавігаційного обладнання, а також обмежень, пов`язаних із заходженням на посадку та вильотом на аеродромі, використанням зон для виконання навчально-тренувальних та інших видів польотів). Обмеження використання приаеродромної території розробляються експлуатантами аеродрому для кожного аеродрому окремо. Обмеження використання приаеродромної території затверджуються за погодженням з органами місцевого самоврядування: уповноваженим органом з питань цивільної авіації - щодо приаеродромної території аеродрому цивільної авіації; уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації - щодо приаеродромної території аеродрому державної авіації; уповноваженим органом з питань цивільної авіації та уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації - щодо приаеродромної території аеродрому спільного використання. Органи, які затвердили обмеження використання приаеродромної території, протягом 10 календарних днів з дня їх затвердження надають такі обмеження органам, уповноваженим затверджувати містобудівну документацію, для врахування при розробленні містобудівної документації. Вимоги до складу, змісту, форми та порядок розроблення, погодження та затвердження обмежень використання приаеродромної території встановлюються Кабінетом Міністрів України. Визначення умов використання споруд та здійснення діяльності, визначеної частиною другою цієї статті (крім будівництва), на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
		Відповідно до ч. 10 ст. 69 Повітряного кодексу України органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
		Таким чином, погодження з Державіаслужбою повинні отримуватись при будівництві та при наданні містобудівних умов та обмежень, а не при розробленні детального плану.
		В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно  з п. 84 ст. 1 Повітряного кодексу України приаеродромна територія - обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден.
		Відповідно до п. 4 Порядку встановлення обмежень використання приародромної території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 року № 1427  розмір приаеродромної території аеродромів (вертодромів) цивільної авіації залежить від класу (кодового позначення) аеродрому (вертодрому) та для аеродромів класу А, Б, В, Г (кодового номера 3, 4) визначається колом з радіусом 45 кілометрів від контрольної точки аеродрому, аеродромів класу Д, Е (кодового номера 1, 2) - 25 кілометрів від контрольної точки аеродрому, вертодромів - 12 кілометрів від контрольної точки вертодрому.
		Згідно з п. 5 вказаного Порядку № 1427 розмір приаеродромної території аеродромів (вертодромів) державної авіації визначається прямокутником, більша сторона якого розташована паралельно осі льотної смуги, з центром у контрольній точці аеродрому (вертодрому), із сторонами: позакласних аеродромів - 70 на 35 кілометрів, I класу - 60 на 30 кілометрів, II класу - 40 на 30 кілометрів, III класу - 30 на 25 кілометрів, вертодромів - 30 на 20 кілометрів.
		Як вже зазначалося судом, згідно з додатком до детального плану «Перелік переважних, супутніх та допустимих видів використання» переважними видами використання житлової зони Ж-3 «Зона змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови» є зокрема житлові багатоквартирні будинки, окремо розташовані або зблоковані (до 5-ти поверхів). 
		Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради затверджено наказом від 22 червня 2023 року № 82-М містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_2 ", що підтверджується відомостями з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, за посиланням - https://e-construction.gov.ua/document_detail/doc_id=3126317113669584282/optype=2.
		З вищевказаних містобудівних умов та обмежень вбачається, що гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах становить 15 м від найнижчої планувальної відмітки землі до верхньої конструктивної відмітки покриття будівлі без врахування висоти парапетів, коренників та іншого технологічного обладнання, в разі влаштування пласкої покрівлі.   
		В той же час, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2022 року «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану» розроблення проектної документації на будівництво об`єктів  умовною висотою не вище 20 метрів на відстані не менше 1 кілометра від бокової межі льотної смуги та 2 кілометри від торців льотної смуги здійснюється без погодження з експлуатантом аеродрому, Державною авіаційною службою або Міністерством оборони. Зазначене положення поширюється також на містобудівні умови та обмеження, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 р.   № 1427   "Питання використання приаеродромної території".
		Відтак, враховуючи вимоги постанови КМУ від 22 червня 2022 року «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану», та оскільки територія запланованої забудови віднесена до житлової території з планувальною організацією баготоповерхової (до 5-ти поверхів) житлової забудови, а  містобудівними умовами та обмеженнями встановлено гранично допустиму висотність - 15 метрів, то на переконання суду, відсутні порушення в частині розроблення детального плану без врахування обмежень використання приаеродромної території.
		Стосовно доводів представника позивачів 1, 3 про порушення нормативів щільності населення, який згідно містобудівних умов та обмежень становить 450 осіб/га, то суд зазначає, що відповідно до п. 6.1.16 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»  граничні показники щільності населення мікрорайону слід приймати 150-450 осіб/га.
		Відтак, з огляду на визначені нормативи, суд не встановив допущених поршень, оскільки вищевказаний норматив щільності населення відповідає вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
		Крім того, суд зазначає, що позивачем 1 та 3 було замовлено судовому експерту ОСОБА_4 судову будівельну технічну-експертизу, за результатами якої складено висновок № 651/10-23 від 05 січня 2024 року. 
		В той же час, відповідачем надано суду висновок експертів № 05-01-2024 від 08 березня 2024 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, проведеної судовим експертом Галієвою О.М. та експертом будівельним з експертизи містобудівної документації ОСОБА_5 .
		Частиною першою   статті 72 КАС України   доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		За змістом   статей 73-76 КАС України   докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності. Зокрема, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими є докази, одержані з дотриманням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90 КАС України).
		Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Згідно з п. 4 ст. 90 КАС України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Отже, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Тобто саме на суди покладається обов`язок щодо встановлення усіх обставин справи на підставі всебічного дослідження належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, здійснення їх оцінки та, за необхідності, перевірки.
		Вищенаведені висновки викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 640/22708/21 та від 13 квітня 2023 року у справі № 757/30991/18-а.
		Згідно зі   статтею 1 Закону України «Про судову експертизу»   судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 101 КАС України    висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
		Відповідно до ч. 2 ст. 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
		Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
		Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 101 КАС України).
		У відповідності до ч. 1 ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 104 порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.
		Відповідно до ч. 6 ст. 104 КАС у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
		Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (ч. 7 ст. 104 КАС України).
		На підставі   ч. 1 ст. 108 КАС України   висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими   статтею 90 цього Кодексу.
		Відповідно до підпунктів 1.2.2 пункту 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої   наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5   (далі -   Інструкція № 53/5), основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема інженерно-технічна експертиза, що включає будівельно-технічну експертизу.
		Згідно з пунктом 5 розділу II   Інструкції № 53/5   основними завданнями будівельно-технічної експертизи, зокрема є визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
		Отже,   на підставі висновку інженерно-технічної, зокрема будівельно-технічної експертизи, можна вирішити питання, що входять до предмету доказування у цій справі, а саме - щодо відповідності проекту ДПТ положенням Генерального плану.
		Водночас, експертний висновок не може розцінюватися судом як безумовний доказ, а має досліджуватися у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.
		Висновок експерта, виготовлений на замовлення учасника справи, має таку ж саму юридичну силу, що і висновок, виготовлений на виконання ухвали суду за умови, що експертний висновок відповідає вимогам законодавства. При цьому, обов`язковими вимогами до висновку експертизи є зазначення про те, що судовий експерт повідомлений про кримінальну відповідальність, а також вказівка на те, що висновок виготовлений для подання до суду.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11 травня 2023 року у справі №380/23542/21.
		Суд звертає увагу, що одним із принципів адміністративного судочинства є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
		Такий висновок викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 802/721/18-а, від 29 листопада 2019 року у справі № 818/154/16 та № 818/3263/15, від 20 квітня 2021 року у справі № 817/1269/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18 та від 21 жовтня 2021 року у справі № 826/16737/18.
		Таким чином, виходячи з принципів змагальності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд визначає, які обставини входять до предмета доказування, які докази подані або мають бути подані тим чи іншим учасником справи, вживає заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, та надає оцінку зібраним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності.
		Представником позивачів 1, 3 подано висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи ОСОБА_4 по адміністративній справі № 260/8523/23 за зверненням громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 05 січня 2023 року № 651/10-23.
		В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що в даті вказаного висновку допущено технічну описку (05.01.2024 року), з огляду на те, що договір на проведення судової будівельно-технічної експертизи між позивачами та ОСОБА_4 укладено 19.10.2023 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією такого договору.
		У вищевказаному висновку судової будівельно-технічної експертизи вказано, що він підготовлений для подання до суду, а також про обізнаність судового експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
		Як вбачається із висновку судового експерта Колчара В.Д. № № 651/10-23 на вирішення судової експертизи поставлені наступні питання: 
		1) Чи відповідають положення містобудівної документації «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста», що затверджена рішенням Ужгородської міської ради від 30.03.2023 року № 1229 «Про затвердження Детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста» чинному Генеральному плану м. Ужгорода, затвердженому  рішенням Ужгородської міської ради від 04.06.2004 року № 313 «Про генеральний план міста»?
		2) Чи відповідає намір забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 площею 1,25 га державної форми власності з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» (код 02.03) за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_2 », затвердженими наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 22.06.2023 року № 82-М, чинному Генеральному плану м. Ужгорода,  затвердженому  рішенням Ужгородської міської ради від 04.06.2004 року № 313 «Про генеральний план міста»?
		Щодо першого питання судовим експертом ОСОБА_4 зроблено висновок, що положення містобудівної документації «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста», що затверджена рішенням Ужгородської міської ради від 30.03.2023 року № 1229 «Про затвердження Детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста» не відповідають чинному Генеральному плану м. Ужгорода.
		Щодо другого питання судовим експертом ОСОБА_4 зроблено висновок, що намір забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 площею 1,25 га державної форми власності з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» (код 02.03) за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_2 », затвердженими наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 22.06.2023 року № 82-М не відповідає чинному Генеральному плану м. Ужгорода.
		Роблячи висновок про невідповідність детального плану чинному генеральному плану судовий експерт ОСОБА_4 посилається на п. 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 відповідно до якого розміщення багатоквартирних будинків в кварталах садибної забудови не допускається. 
		В той же час, зазначена обставина спростовується постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі № 640/17011/20, якою визнано протиправним та нечинним абзац 2 п. 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019, про що вже зазначалося судом.
		Крім того, суд вважає помилковими твердження експерта про зміну функціонального призначення території, оскільки, як вже встановлено судом, з метою визначення планувальної організації та функціонального призначення території, врахування реального розвитку території було уточнено положення Генерального плану та визначено відповідну територію як багатоповерхову (до 5-ти поверхів, згідно з переліку переважних супутніх та допустимих видів використання) житлову забудови. Однак, характер забудови вказаної території залишився незмінним і відноситься саме до житлової забудови.
		Щодо висновку експерта про те, що в містобудівній документації «Детальний план території, обмеженої АДРЕСА_3 , територією НПО «Реабілітація» та межею міста» не зазначено обмежень у використанні земель, які охоплено цією документацією, як приаеродромної території, необхідно зазначити, що судом, враховуючи вимоги постанови КМУ від 22 червня 2022 року «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану», та оскільки територія запланованої забудови віднесена до житлової території з планувальною організацією баготоповерхової (до 5-ти поверхів) житлової забудови, а  містобудівними умовами та обмеженнями встановлено гранично допустиму висотність - 15 метрів не встановлено порушення в частині розроблення детального плану без врахування обмежень використання приаеродромної території.
		Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у висновку експерта ОСОБА_4 № 651/10-23 від 05 січня 2024 року не наведено належних підтверджень факту невідповідності розробленого детального плану території генеральному плану міста. 
		В той же час, як вже зазначалося судом, відповідно до ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу
		З огляду на вищенаведене, суд враховуючи вимоги ст. 108 КАС  України відхиляє висновок судового експерта Колчара В.Л. № 651/10-23 від 05 січня 2024 року.
		Щодо висновку судової будівельно-технічної експертизи, проведеної на замовлення відповідача, суд зазначає наступне.
		З матеріалів справи вбачається, що між територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради та ФОП ОСОБА_6 укладено договір від 22 січня 2024 року № 04/01-2024 на проведення судової будівельно-технічної експертизи.  
		Відповідно до п. 7.1 вказаного Договору виконавець має право залучати для виконання робіт за цим договором відповідних фахівців з спеціалізацією «містобудівна документація» у рамках додаткового фінансування, визначеного окремим рахунком відповідного фахівця. 
		За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи ОСОБА_6 складено висновок № 05/01-24 від 08 березня 2024 року. 
		У вищевказаному висновку судової будівельно-технічної експертизи вказано, що він підготовлений для подання до суду, а також про обізнаність судового експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
		Крім того, у вказаному висновку зазначено, що на виконання умов п. 7.1 Договору для проведення даної експертизи було залучено експерта будівельного ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ № 005249) «Експертиза містобудівної документації».
		Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
		Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» до фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень   розділу III   цього Закону.
		Відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» державні спеціалізовані установи, а також фахівці, що не є працівниками цих установ, зазначені у   статті 7   цього Закону, виконують інші роботи на договірних засадах.
		Враховуючи вищенаведені норми та оскільки договором на проведення судової будівельно-технічної експертизи між відповідачем та ОСОБА_6 передбачено можливість залучення відповідних фахівців, то на переконання суду, залучення будівельного експерта ОСОБА_5 відповідає вимогам чинного законодавства. 
		При цьому, судом встановлено, що при виготовленні висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи було допущено технічну описку в реквізитах договору, на виконання якого було виготовлено такий висновок, а саме помилково вказано договір № 05/01-2024 від 12.01.2024 року, замість договору № 04/01-2024 від 22.01.2024 року, про що, судовим експертом Галієвою О.М. було повідомлено Ужгородського міського голову листом від 15.03.2024 року. 
		На переконання суду, вищевказана описка є технічною на не впливає на зміст висновку експерта. 
		З приводу доводів представника позивача 1 та 3 про зміну судовим експертом Галієвою О.М. у висновку змісту питань, визначених у договорі на проведення судової будівельно-технічної експертизи, то судом таку обставину не встановлено. В той же час, зміна формулювання питань у висновку експерта не призвела до зміни змісту (суті) таких питань. 
		Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 101 КАС України якщо під час підготовки висновку експерт встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
		Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Інструкція № 53/5 експерт має право указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.
		З огляду на вищенаведене, суд відхиляє доводи представника позивачів 1,3 про те, що висновок експерта не відповідає умовам договору № 04/01-2024 від 22 січня 2024 року. 
		Як вбачається із висновку експертів № 05/01-2024 від 08 березня 2024 року на вирішення експертизи поставлені питання:
		1) Чи відповідає містобудівна документація «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста» затвердженої рішенням сесії Ужгородської міської ради № 1229 та розробленої ФОП ОСОБА_7 чинному законодавству та нормативно правовим актам в галузі будівництва?
		2) Чи відповідають наміри забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 площею 1,25 га згідно з виданими містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_2 », затвердженими наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 22.06.2023 року № 82-М містобудівній документації на місцевому рівні? 
		У вказаному висновку,  зазначається, що відповідно до схеми, виконаної КП «Архітектурно-планувальне бюро» земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600, розташована поза розмірами, визначеними від бокової межі та в розмірі 1 км та 2 км - від торцевої межі льотної смуги. Зважаючи на висоту забудови, визначену містобудівними умовами та обмеженнями, погодження з експлуатантом аеродрому, Державною авіаційною службою та Міністерством оборони відповідно до постанови КМУ № 722 від 22.06.2022 року «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану» про розробленні проектної документації на будівництво об`єктів не вище 20 метрів, в даному випадку не потрібно.   
		За результатами проведеної експертизи зроблено висновок, що містобудівна документація «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста» в цілому відповідає ДБН Б 1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні» та наміри забудовника щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 площею 1, 12 га  з цільовим призначенням  02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, щодо ліній регулювання забудови, якими є межі окремих ділянок, природних меж та інших територій відповідно до п. 6 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідають містобудівній документації на місцевому рівні - Детальному плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста.
		Суд, дослідивши вищевказаний висновок експертів від 08 березня 2024 року № 05/01-2024, матеріали справи, беручи до уваги об`єм та повноту досліджень, проведених судовим експертом, вважає, що такий висновок судової будівельно-технічної експертизи є обґрунтованим та узгоджується з встановленими судом обставинами.
		Щодо доводів позивачів щодо порушення процедури прийняття оскарженого рішення, суд зазначає наступне. 
		Так, в обґрунтування протиправності оскарженого рішення позивачі зазначають, що громадські обговорення проекту містобудівної документації «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» проведені без участі Оноківської територіальної громади Ужгородського району, що межує з Ужгородською міською територіальною громадою  та без узгодження з Оноківською територіальною громадою умов використання суміжних територій. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону  № 3038-VІ    узгодження питань щодо забудови визначених для містобудівних потреб територій суміжних територіальних громад здійснюється на підставі відповідних угод, відображається у схемах планування зазначених територій та генеральних планах населених пунктів.
		Відповідно до п. 8 ст. 17 Закону № 3038-VІ    виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у встановлений строк: узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад.
		Згідно з п. 15 ст. 16-1 Закону № 3038-VІ    комплексний план розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої у встановлений у такому рішенні строк: узгоджує проект комплексного плану з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад.
		Відповідно до п. 42 Порядку № 923 підготовчий етап включає такі заходи: для комплексних планів, генеральних планів населених пунктів (для мм. Києва та Севастополя, адміністративних центрів областей та районів) - отримання замовником відомостей щодо державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад шляхом подання ним до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад суміжних територіальних громад, районних, обласних держадміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також Мінінфраструктури (під час розроблення комплексних планів - для територіальних громад з адміністративними центрами в адміністративних центрах областей, під час розроблення генеральних планів населених пунктів - для мм. Києва та Севастополя, адміністративних центрів областей) запитів щодо визначення державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад для їх врахування під час розроблення комплексного плану, генерального плану населеного пункту.
		З аналізу вищенаведених норм вбачається, що тільки при розробці комплексного плану та генерального плану міста здійснюється врахування інтересів суміжних територіальних громад, в спосіб визначений даним порядком. 
		В той же час, детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста не є «комплексним планом», відтак не потребував узгодження з іншими територіальними громадами. Вказана містобудівна документація розроблена з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови частини території в межах Ужгородської територіальної громади.
		Щодо посилань позивачів на те, що громадські обговорення вказаної містобудівної документації проведені з порушенням процедури, встановленої статтею 21 Закону № 3038-VІ та Порядку проведення громадських слухань  щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 555, суд зазначає наступне.
		Так, позивачі зазначають, що через неналежне інформування громади про заходи в процесі розроблення детального плану території, вони були фактично обмежені у праві на участь у прийнятті рішення, яке стосується їх прав та обов`язків. Відтак, вважають, що містобудівна документація затверджена з порушенням процедури її обговорення. 
		Згідно з частинами 1-2 статті 21 Закону № 3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: комплексні плани, генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
		Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
		Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону № 3038-VI замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
		Згідно з ч. 4 ст. 21 Закону № 3038-VI оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.
		Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються (ч. 5 ст. 21 Закону № 3038-VI ).
		Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону № 3038-VI громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відповідно до ч. 8 ст. 21 Закону № 3038-VI оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.
		Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.
		Таким чином, на місцевому рівні затвердження містобудівної документації, зокрема, детальних планів певної території, віднесено до виключних повноважень сільських, селищних, міських рад. Крім того, при реалізації вказаних повноважень на відповідні сільські, селищні, міські ради покладається обов`язок щодо забезпечення проведення громадських слухань проектів такої містобудівної документації, які відбуваються на етапі її розроблення і без проведення яких її затвердження забороняється.
		Згідно з частиною 10 статті 21 Закону № 3038-VI порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.
		Механізм проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (далі - комплексні плани), генеральних планів населених пунктів, а також детальних планів територій у межах та за межами населених пунктів визначено Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555).
		Відповідно до п. 2 Порядку № 555 проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - громадські слухання) здійснюється в рамках проведення процедури громадського обговорення під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із урахуванням вимог   Закону України   "Про стратегічну екологічну оцінку".
		Згідно з п. 4 Порядку № 555 у громадських слуханнях можуть брати участь: громадськість; уповноважені особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які розташовані на території, щодо якої розробляється така документація; уповноважені посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, повноваження яких поширюється на територію, щодо якої розробляється містобудівна документація, а також на територію, суміжну з територією, щодо якої розробляється така документація; представники замовника розроблення містобудівної документації та розробника містобудівної документації.
		Організатором проведення громадських слухань є замовник розроблення містобудівної документації (п. 5 Порядку № 555).
		Відповідно до п. 7 Порядку № 555 громадські слухання проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
		Інформація про проведення громадських слухань (час і місце проведення, вимоги до учасників громадських слухань згідно з цим Порядком) оприлюднюється одночасно із оприлюдненням проекту містобудівної документації на місцевому рівні (в одному інформаційному повідомленні), а також додатково в окремому інформаційному повідомленні на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації за п`ять робочих днів до визначеної дати проведення громадських слухань.
		Згідно з п. 8 Порядку № 555   інформаційне повідомлення про проведення громадських слухань повинно містити такі відомості: рішення сільської, селищної, міської ради про розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні; завдання на розроблення містобудівної документації на місцевому рівні; відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації на місцевому рівні та підстави для його розроблення; інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань та умови участі в них; інформацію про час і місце, де у вільному доступі протягом п`яти календарних днів до дати проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та в неробочий час) можна ознайомитися з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях; інформацію про посадову особу замовника розроблення містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій (зауважень), та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження); матеріали щодо проекту містобудівної документації на місцевому рівні в повному обсязі відповідно до визначеного в установленому законом порядку складу та змісту, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом.
		Відповідно до п. 9 Порядку № 555 громадські слухання проводяться під головуванням уповноваженого представника замовника розроблення містобудівної документації, який: проводить реєстрацію учасників громадських слухань; оголошує порядок денний; інформує учасників про порядок ведення протоколу, подання пропозицій (зауважень) у письмовій та/або усній формі, зміст пропозицій (зауважень), що надійшли, та процедуру їх урахування; забезпечує ведення обговорення, подання пропозицій (зауважень) громадськості із дотриманням регламенту; забезпечує аудіо- та/або відеофіксацію перебігу громадських слухань; готує протокол громадських слухань.
		Громадські слухання розпочинаються з доповіді розробника та/або замовника розроблення містобудівної документації про розроблений проект містобудівної документації.
		Перебіг громадських слухань та подані пропозиції (зауваження) оформляються протоколом, який підписується головуючим. Файл аудіо- та/або відеофіксації перебігу громадських слухань додається до протоколу.
		Замовник розроблення містобудівної документації зобов`язаний забезпечити реєстрацію пропозицій (зауважень) учасників громадських слухань із дотриманням регламенту та фіксуванням у протоколі громадських слухань інформації про відсутність пропозицій (зауважень) учасників громадських слухань.
		Згідно з п. 11 Порядку № 555 усі пропозиції (зауваження) та запитання заносяться (додаються) до протоколу.
		Протокол громадських слухань має містити: 1) дату, час і місце проведення громадських слухань; 2) предмет громадських слухань; 3) кількість учасників громадських слухань; 4) виклад перебігу громадських слухань; 5) пропозиції (зауваження), що були висловлені під час громадських слухань; 6) рішення за результатами громадських слухань, яке повинно обов`язково містити перелік уповноважених представників громадськості для участі в погоджувальній комісії.
		До протоколу додаються списки реєстрації учасників громадських слухань, а також запитання, звернення та пропозиції (зауваження), подані головуючому під час проведення громадських слухань їх учасниками в письмовій формі.
		Як вже зазначалося судом, відповідно до розпорядження Ужгородського міського голови від 22 листопада 2022 року «Про проведення громадських обговорень» прийнято провести з 26.11.2022 року по 26.12.2022 року перший (підготовчий) етап громадських обговорень щодо пропозицій громадськості до завдання на проектування та заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки до містобудівної документації «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста». Відповідно до п. 3 вказаного розпорядження Управлінню містобудування та архітектури, відповідно до чинного законодавства та з урахуванням обмежень, які діють під час воєнного стану доручено забезпечити доступ громадськості до завдання на проектування та заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки до містобудівної документації в Управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради.
		Відповідно до розпорядження Ужгородського міського голови від 09 лютого 2023 року № 68 «Про проведення громадських обговорень» прийнято провести з 10.02.2023 року по 11.03.2023 року громадські обговорення містобудівної документації та звітів про стратегічну екологічну оцінку «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста».  Відповідно до п. 3 вказаного розпорядження Управлінню містобудування та архітектури, відповідно до чинного законодавства та з урахуванням обмежень, які діють під час воєнного стану доручено забезпечити доступ громадськості до матеріалів проекту містобудівної документації та звіту про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки до містобудівної документації в управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради.  
		Крім того, у вищевказаних розпорядженнях зазначено, що пропозиції та зауваження надсилаються на адресу: м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 4, управління містобудування та архітектури, тел. 61-71-03 або на e-mail: architect@rada-uzhgorod.gov.ua із зазначенням прізвища, імені, по-батькові та адреси особи, яка їх подає.
		Відповідні оголошення були опубліковані в газетах «Ужгород» від 26.11.2022 року № 47 (1172), «Новини Закарпаття» від 26.11.2022 року № 46 (5010), «Ужгород» від 11.02.2023 року № 6 (1183), «Новини Закарпаття» від 11.02.2023 року № 5 (5020). У вищевказаних оголошеннях також зазначено, що з матеріалами можна ознайомитися в управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 4.  
		При цьому, як вбачається з Пояснювальної записки самого детального плану (Книга 1) загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у місцевих друкованих засобам масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу, крім частини, що належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства.  
		На переконання суду, роз`яснення відповідачем про можливий спосіб громадськості ознайомлення з графічними матеріалами не порушує права та інтереси громадськості в участі громадського обговорення питання щодо затвердження містобудівної документації, та не обмежує громадськість в ознайомленні з такими матеріали, адже передбачає доступ до графічних матеріалів безпосередньо в приміщенні Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради.
		При цьому, суд враховує, що відповідно до правового висновку щодо застосування Порядку № 555, викладеного у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 463/1230/16-а та від 13.03.2020 у справі № 320/6466/18, розміщення замовником містобудівної документації інформації про дату, час та місце, де заінтересовані особи можуть ознайомитися з матеріалами проектів містобудівної документації, є належним способом оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації та не становить порушень вимог Порядку № 555.
		Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи позивачів про обмеження прав громадськості на доступ до проекту спірного детального плану території, звіту про СЕО та матеріалів затвердженого детального плану.
		При цьому, суд вважає за необхідне заначити, що відповідно до   статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених   Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені  статтями   24,   25,   27,   28,   29,   40,   47,   51,   52,   55,   56,   57,   58,   59,   60,   61,   62,   63   цієї   Конституції.
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який безперервно триває і станом на теперішній час.
		Представник відповідача та третьої особи під час розгляду справи зазначили, що в період воєнного стану Закарпатською обласною військовою адміністрацією рекомендовано розпорядникам інформації здійснювати публікацію наборів даних відповідно до Переліку та не здійснювати публікацію наборів даних,  зокрема стосовно детальних планів територій.   
		Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з позицією відповідача та третьої особи щодо того, що у зв`язку із запровадженням в Україні правового режиму воєнного стану обмеження доступу до публічної інформації має певні особливості, на які варто зважати при вирішенні питання про її оприлюднення.    Розголошення містобудівної документації, що містить повну, достовірну та конкретизовану інформацію про місцезнаходження об`єктів комунальної та соціальної інфраструктури може спричинити значні, негативні та, з високою ймовірністю, невідворотні наслідки в умовах воєнного стану.
		Однак, як вже зазначалося судом, в оголошенні про громадські обговорення проекту детального плану території була розміщена детальна інформація про місце та час, де можна ознайомитись із змістом проекту детального плану території. Відтак, на переконання суду, замовником детального плану території був обраний коректний та відповідний ситуації в країні спосіб доведення змісту ДПТ до громадськості, який жодним чином не порушив інтереси громадян, які мали намір ознайомитися із змістом детального плану території.
		При цьому, як вбачається з пояснювальної записки самого детального плану загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у місцевих друкованих засобам масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу, крім частини, що належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства.  
		Крім того, як вже зазначалося судом, відповідно до п. 7 Порядку № 555 інформація про проведення громадських слухань (час і місце проведення, вимоги до учасників громадських слухань згідно з цим Порядком) оприлюднюється одночасно із оприлюдненням проекту містобудівної документації на    місцевому рівні (в одному інформаційному повідомленні), а також додатково в окремому інформаційному повідомленні   на офіційному веб-сайті   замовника розроблення містобудівної документації за п`ять робочих днів до визначеної дати проведення громадських слухань.
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання вищезазначеної вимоги Порядку № 555, на офіційному веб-сайті Ужгородської міської ради 06 березня 2023 року було опубліковано оголошення, що громадські слухання містобудівної документації «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста» за результатами засідання архітектурно-містобудівної ради відбудеться 13 березня 2023 року о 14:00 год. в приміщенні Ужгородської міської ради. 
		В той же час, відповідно до листа виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 04 серпня 2023 року № 3209/03-17 в період обговорення містобудівної документації, що проходили з 10.02.2023 року по 11.03.2023 року відповідно до розпорядження міського голови № 68 від 09.03.2023 року, до управління містобудування та архітектури жодних заяв, пропозицій чи скарг не надходило. 
		Крім того, відповідно до протоколу громадських слухань проектів містобудівної документації від 13.03.2023 року зазначено, що  оскільки немає зауважень і пропозицій до проекту містобудівної документації та звіту про СЕО  прийнято рішення схвалити та взяти за основу проект детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста. 
		Представник позивачів 1,3 під час судового розгляду зазначала, що була присутньою на громадських слуханнях щодо обговорення проекту містобудівної документації та звіту про стратегічну екологічну оцінку «Детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста та заявила зауваження про невідповідність проектованої містобудівної документації генеральному плану міста. 
		В той же час, як вбачається протоколу громадських слухань проектів містобудівної документації від 13 березня 2023 року  представник позивача уточнила висотність забудови та отримала відповідь проектанта стосовно максимального обмеження висотності забудови у 13 метрів. 
		Разом з тим, судом не встановлено, а представником позивачів 1,3 не доведено, що затверджений оскаржуваним рішенням міської ради  детальний план не враховує подані нею зауваження, а його положення, зокрема, текстова та графічна частини, інші матеріали, суперечить вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
		Разом з тим, суд зазначає, що самі лише посилання на порушення порядку проведення громадського обговорення детального плану не доводять протиправності оскаржуваного адміністративного акту й самостійно не утворюють об`єкт судового захисту.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2023 року у справі № 369/7737/16-а. 
		З приводу посилань представника позивачів 1,3 про не створення відповідачем погоджувальної комісії, суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 7   статті 21 Закону №3038-VI   для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення може утворюватися погоджувальна комісія. 
		Відповідно до п. 10 Порядку№ 555 у разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань, така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.
		Отже, суд констатує, що створення погоджувальної комісії є правом   органу місцевого самоврядування, а не обов`язком, та така комісія може утворюватися за умови неможливості замовника документації самостійно прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції або при   виникненні спірних питань.
		В той же час, дослідивши матеріали справи, судом не встановлено підстав для обов`язкового створення погоджувальної комісії, оскільки як вбачається з протоколу громадських слухань проектів містобудівної діяльності від 13 березня 2023 року схвалено проект детального плану, у зв`язку з відсутністю зауважень і пропозицій до нього.
		Щодо посилань представника позивачів 1, 3 на той факт, що архітектором проекту детального плану зазначається ОСОБА_7 , в той же час як на графічних матеріалах детального плану, міститься печатка фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 ,  суд зазначає наступне. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 № 3038-VI розробником детального плану території може бути суб`єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до   Закону України   "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до   Закону України   "Про землеустрій".
		В той же час, чинне законодавство не встановлює обмежень щодо здійснення розроблення проекту детального плану фізичною-особою підприємцем.
		Крім того, надаючи оцінку процедурним порушенням, на які вказують позивачі, суд зазначає, що в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
		Суд наголошує, що скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
		Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
		   Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18 та від 03.12.2021 у справі №369/7844/17,.
		Крім того, Верховний Суд у постановах від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20 та від 23.02.2022 року № 400/3396/19 сформулював правовий висновок, відповідно до якого формальні неточності у процедурі підготовки та оприлюднення проєкту генерального плану населеного пункту слід оцінювати з урахуванням всіх обставин справи, у сукупності із суспільною важливість оскаржуваного рішення та метою, на досягнення якої воно спрямовано, а також необхідністю досягнення балансу між інтересами позивача та публічними (суспільними) інтересами територіальної громади, на захист яких прийнято оскаржуване рішення. Такий підхід цілком відповідає засадам адміністративного судочинства, визначеним у   статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Суд  зазначає, що встановлені судом обставини справи не дозволяють стверджувати, що процесуальні порушення відповідача мали реальний негативний вплив на права та охоронювані законом інтереси позивачів, зокрема, унеможливили або значною мірою перешкодили дізнатись про громадські слухання проекту ДТП, затвердженого оспорюваним рішенням та взяти у них участь, подати пропозиції та/або зауваження до проекту такої містобудівної документації.
		В той же час, позивачі лише вказують на невідповідність детального плану території, затвердженого оскаржуваним рішенням генеральному плану, але не обґрунтовують, чому такі розбіжності слід вважати такими, що суперечать генеральному плану, а не такими, що його деталізують. Разом з тим, доказів на підтвердження того, що детальний план території (графічні або текстові матеріали), обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста, не узгоджується із Генеральним планом міста суду не надано.   
		Щодо посилань представника позивача 1,3 на порушення  під час проведення стратегічної екологічної  оцінки, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 3038-VI містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому   Законом України   "Про стратегічну екологічну оцінку". Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".
		Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 № 2354-VIII (далі - Закон № 2354-VIII ) визначено терміни які вживаються у ньому, зокрема: документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування; стратегічна екологічна оцінка - процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом`якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби - транскордонних консультацій), врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2354-VIII етапами стратегічної екологічної оцінки є: 1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; 2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку; 3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому   статтями 12   та   13   цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому   статтею 14   цього Закону; 4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій; 5) інформування про затвердження документа державного планування; 6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.
		Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 2354-VIII звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно із   статтями 12   та   13   цього Закону, а також результати транскордонних консультацій, проведених відповідно до   статті 14   цього Закону, обов`язково враховуються в документі державного планування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 2354-VIII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у   статтях 6-8   цього Закону.
		Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2354-VIII замовник вносить до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки проект документа державного планування, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення зазначених документів для проведення консультацій з органами, зазначеними у   статтях 6-8   цього Закону.
		У разі здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації замовник протягом п`яти робочих днів з дня внесення до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки документів, зазначених у частині першій цієї статті, надсилає органам, зазначеним у   статтях 6-8   цього Закону, графічні матеріали такої містобудівної документації у паперовій формі (ч. 2 ст. 13 Закону № 2354-VIII)
		Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону № 2354-VIII органи, зазначені у   статтях 6-8   цього Закону, у строк, що не перевищує 30 днів з дня внесення до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки документів, зазначених у частині першій цієї статті, а у разі здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації - з дня отримання матеріалів, зазначених у частині другій цієї статті, надають замовнику свої зауваження і пропозиції шляхом їх внесення до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки.
		У разі неподання зауважень і пропозицій протягом строку, передбаченого цією частиною, вважається, що зауваження і пропозиції відсутні.
		За необхідності органи, зазначені у   статтях 6-8   цього Закону, можуть залучати інші органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, спеціалістів і науковців до консультацій у строки, які не перевищують строк подання зауважень і пропозицій, передбачений частиною третьою цієї статті (ч. 4 ст. 13 Закону № 2354-VIII).
		Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону № 2354-VIII усі зауваження і пропозиції, одержані протягом встановленого цією статтею строку, підлягають обов`язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
		Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 2354-VIII за результатами консультацій замовник готує довідку про консультації, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, подані відповідно до цієї статті, а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про консультації є публічною інформацією та підлягає внесенню замовником до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки.
		Судом встановлено, що до звіту про стратегічну екологічну оцінку проекту документа державного планування - містобудівна документація на місцевому рівні «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста» надійшли листи з пропозиціями та зауваженнями від:
		-  Департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОВА лист № 21/06-03/2/6 від 02.02.2023 року (до заяви про визначення СЕО, ), 
		- Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА лист № 98/02-01 від 09.03.2023 року (до заяви про визначення СЕО); 
		- Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА лист № 811/02-01 від 09.03.2023 року (до звіту СЕО);
		- Департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОВА лист № 21/06-3/2/6 від 10.03.2023 року (до звіту СЕО).  
		За результатами консультацій замовником складено довідку про консультації з органами виконавчої влади, які реалізовують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та охорони здоров`я,  що стосуються стратегічної екологічної оцінки до проекту документа державного планування «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною,  територією НПО «Реабілітація та межею міста», в якій підсумовані отримані зауваження та пропозиції та зазначено, яким чином в проекту звіту про СЕО вони враховані.   
		Так, відповідно до звіту про стратегічну екологічну оцінку документа державного планування «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною,  територією НПО «Реабілітація та межею міста» на підставі проведеного аналізу зроблено висновок, що детальний план території для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги та відповідає державним та регіональним стратегічним документам, реалізація заходів планової діяльності не справляє значного негативного впливу на стан довкілля та здоров`я населення.  
		Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що вказані представником позивача 1,3 доводи та аргументи про порушення під час проведення стратегічної екологічної  оцінки, не утворюють підстав для визнання протиправним та нечинним  оскарженого рішення. 
		Щодо посилань представника позивача 1,3 на те, що Звіт про стратегічну екологічну оцінку  стосується іншої території, оскільки  в п. 11 такого звіту вказується територія села Вовчого Свалявського району Закарпатської області, то на переконання суду, вищенаведене свідчить про очевидну описку, оскільки з назви такого Звіту та його змісту вбачається, що він стосується документа державного планування «Детальний план території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною,  територією НПО «Реабілітація та межею міста». 
		Відтак, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення Ужгородської міської ради  від 30 березня 2023 року за №1229 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста» відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій   статті 2 КАС України, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та нечинним. 
		При цьому, суд не погоджується з доводами позивачів, що детальний план території, зумовлює безумовне погіршення становища осіб, що вже проживають на цій території, та не погоджується з потенційним впливом (втручанням) в певні права таких осіб.
		Так, з приводу доводів позивачів про те, що забудова території, визначеної детальним планом, порушуватиме їхні права на безпечне для життя і здоров`я довкілля та повноцінне життєве середовище,  суд вважає за необхідне зазначити, що посилання виключно на ймовірне порушення у майбутньому прав позивачів суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому. 
		Отже, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
		Відтак, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи щодо особи дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. 
		Щодо посилань представника позивачів 1, 3 на вирубку забудовником дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600, на підтвердження чого надає суду акт обстеження земельних насаджень від 03.05.2023 року та відомості попневого переліку, суд зазначає,  що зазначені документи не містять інформації щодо того, хто, коли та яким чином здійснив рубку зелених насаджень на вищевказаній земельній ділянці.
		Однак, судом не встановлено факт порушення оскарженим рішенням права позивачів, оскільки сам по собі факт їх проживання на території, стосовно якої прийнято оскаржене рішення про затвердження детального плану, не може слугувати доказом наявності такого порушення.
		Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.
		У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених    ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2   ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів належним чином правомірність рішення Ужгородської міської ради від 30 березня 2023 року за №1229 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста», у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать  вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі. 
		 Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -   
		 
		                                                     ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Ужгородської міської ради (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 33868924), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, буд. 4, код ЄДРПОУ 41284929) про визнання протиправним і нечинним нормативно-правового акту - відмовити. 
		 
		2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його  проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		СуддяН.Д. Маєцька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...