Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/11074/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 01.05.2024. Зареєстровано: 02.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/756/630/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022100050001176

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 756/11074/22
		       Номер провадження № 1-кп/756/630/24
		 
		УКРАЇНА
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 квітня 2024 року місто Київ
		 
		Оболонський районний суд міста Києва в складі:
		судді                                                      ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора                                              ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                                      ОСОБА_4 ,
		захисника                                               ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва судове провадження у відношенні:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі, громадянина республіки Грузія, який має загальну середню освіту, працює, одружений, зареєстрований за адресою республіка АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше засуджений: 
		- 08.12.2003 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 5 років; 
		- 29.07.2009 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців; 
		- 01.08.2017 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 9 років 6 місяців з конфіскацією майна. Вироком Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2017 року вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 01.08.2017 в частині призначеного покарання скасовано та призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 
		- 25.07.2019 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 14 років; 
		- 01.07.2022 Оболонським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 5 місяців арешту, 
		обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним. 
		 
		1.1. 14.07.2022, приблизно о 04 год. 00 хв., ОСОБА_4 знаходився в приміщені квартири АДРЕСА_3 , де він разом із ОСОБА_6 , який зареєстрований та проживає у вказаній квартирі з ОСОБА_7 , спільно вживали алкогольні напої.
		У цей момент у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане із проникнення до житла.
		У подальшому, 14.07.2022, приблизно о 08 год. 30 хв., ОСОБА_4 дочекався поки ОСОБА_8 від вжитого алкоголю засне та разом з ОСОБА_7 вийшли з приміщення квартири АДРЕСА_3 , та ОСОБА_7 направилась до місця свого проживання.
		Реалізуючи вказаний умисел, діючи повторне та в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 приблизно о 08 год. 40 хв. повернувся до місця проживання ОСОБА_6 , відчинивши вхідні двері і потрапив до приміщення вказаної квартири.
		Продовжуючи реалізовувати наведений умисел ОСОБА_4 переконавшись в тому, що ОСОБА_6 спить та інші особи, які могли б помітити його дії відсутні, діючи з корисливих мотивів, почав обшукувати наведену квартиру з метою пошуку цінних речей де знайшов і в подальшому викрав: музичну колонку марки «JBL», вартістю 10 166 грн 67 коп., мобільний телефон марки «Нокіа», у корпусі чорного кольору вартістю 614 грн 67 коп., мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі Redmi Note 8, вартістю 3358 грн 00 коп., мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі Redmi GO, вартістю 280 грн 00 коп., ліхтарик марки «Police 99000KV», вартістю 299 грн 70 коп., тример для стрижки волосся марки «Qilive Q 5082» з зарядним пристроєм, вартістю 310 грн 00 коп., блок живлення марки «LIL», вартістю 100 грн 00 коп., запальничку марки «Zippo», вартістю 400 грн 00 коп.
		Після цього приблизно о 08 год. 58 хв. ОСОБА_4 тримаючи при собі викрадені речі, які належать ОСОБА_6 , покинув приміщення наведеної квартири, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
		Унаслідок вчинення злочину, ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму в розмірі 15 529 грн 04 коп.
		 
		1.2. Отже, ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у житло, учинене повторно, в умовах воєнного стану. 
		 
		2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
		 
		2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення. 
		 
		2.1.1. Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкримінований злочин вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, без застосування положень ст. 75 КК України. При цьому прокурор просив урахувати, що обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочинів.
		 
		2.1.2. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердив обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого органом досудового розслідування злочині, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та надав показання, що 14.07.2022 прийшов до знайомого, із яким вживали вино. Коли потерпілий заснув, він пішов з квартири, але потім вирішив повернутися аби вкрасти належне потерпілому майно, яке вказано в обвинувальному акті. Дуже шкодує за свій вчинок, бо не розуміє, чому так зробив. У нього наразі є дружина, він офіційно працевлаштувався, працює на дружину, яка є ФОП. До цього намагався працевлаштуватися, зокрема звертався в центр занятості, але йому було відмовлено. Має захворювання на гепатіт С та цироз печінки, лікується, виховую дитину дружини, а також допомагає своїй дитині, яка є інвалідом дитинства та проживає останнім часом із матір`ю за кордоном. 
		Просив надати шанс виправити свою поведінку, зокрема призначити йому покарання з іспитовим строком. Бо за час перебування у колонії під час відбування покарання за минулі вироки зрозумів, що має допомагати родині і не бажає більше учиняти злочинів. Крім того, просив урахувати, що він активно допомагає військовим, купляє необхідні пристрої за їх запитами, одяг та харчі. Також його родина допомагає іншим родинам, які через військові події залишили своє житло. Зокрема вони із дружиною допомагають матеріально, а також продуктами харчування та житлом. 
		 
		2.1.3. Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що його підзахисний розкаявся, визнали обставини, як і надавав викривальні покази відносно себе на стадії досудового розслідування у вчиненні злочину. Крім цього, просив врахувати, що обвинувачений має тяжку хворобу. А отже просить призначити покарання з урахування із застосування положень ст. 75 КК України, тобто з іспитовим строком. 
		 
		2.1.4. Потерпілий в судові засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду судового провадження був повідомлений належним чином. Сторони кримінального провадження щодо розгляду провадження за відсутності потерпілого не заперечували.
		 
		2.2. Надані матеріали досудового розслідування.
		 
		2.2.1. Протокол огляду місця події від 13.07.2022, разом з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (т. 2 а.п. 1)
		 
		2.2.2. Протокол огляду місця події від 15.07.2022, разом з фототаблицею та додатком, відповідно до якого було оглянуто приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5 (т. 2 а.п. 11).
		 
		2.2.3. Постанова слідчого про приєднання до кримінального провадження предметів як речових доказів від 15.07.2022(т. 2 а.п. 41).
		 
		2.2.4. Висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-22/30379- ТВ від 08.08.2022, з якого видно, що вартість музичної колонки марки «JBL», складає - 10 166 грн 67 коп., мобільного телефону марки «Нокіа», у корпусі чорного кольору - 614 грн 67 коп., мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі Redmi Note 8, - 3358 грн 00 коп., мобільний телефон марки «Xiaomi» - 280 грн 00 коп., ліхтарик марки «Police 99000KV» - 299 грн 70 коп., тример для стрижки волосся марки «Qilive Q 5082» з зарядним пристроєм - 310 грн 00 коп., блок живлення марки «LIL» - 100 грн 00 коп., запальничка марки «Zippo» - 400 грн 00 коп. (т. 2 а.п. 26).
		 
		2.2.5. Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.07.2022, згідно до якого ОСОБА_6 з чотирьох представлених фотознімках, впізнав на фотознімку № 3, який був причетний до подій, які мали місце 14.07.2022, за наступними ознаками: загальні риси обличчя, форма очей, форма носа. Згідно із довідкою до протоколу впізнання під номером 2 зображено ОСОБА_4 , а інші особи чоловічої статі були підібрані довільному порядку (т. 2 а.п. 47)
		 
		2.2.6. протокол огляду предмету від 26.08.2022, відповідно до якого було оглянуто мобільні телефони потерпілого, які було вилучено під час особистого обшуку ОСОБА_4 (т. 2 а.п. 50)
		 
		2.2.7. Постанова Оболонського УП ГУНП у м. Києві про приєднання до кримінального провадження предметів як речових доказів від 11.11.2022 (т. 2 а.п. 68)
		 
		2.2.8. Протокол огляду предмету від 11.11.2022, відповідно до якого було оглянуто відео з камер відеоспотережень у під`їзді, які було вилучено під час особистого обшуку ОСОБА_4 (т. 2 а.п. 69)
		 
		2.2.9. Постанова прокурора про продовження строку досудового розслідування від 21.11.2022 в кримінальному провадженні № 12022100050001176, згідно з яким строк досудового розслідування продовжено до 21.12.2022 (т. 2 а.п. 83);
		 
		2.2.10. Копія вироку від 08.12.2003 Дніпровського районного суду м. Києва, згідно з яким ОСОБА_4 засуджено до покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років, за учинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України (т. 2 а.п. 93); 
		 
		2.2.11. Копія вироку від 29.07.2009 Оболонського районного суду м. Києва, згідно з яким ОСОБА_4 засуджено до покарання в виді позбавлення волі строком на 2 роки та 6 місцяців, за учинення злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 190 КК України (т. 2 а.п. 105); 
		 
		2.2.12. Копія вироку від 01.08.2017 Дніпровського районного суду м. Києва, згідно з яким ОСОБА_4 засуджено до покарання в виді позбавлення волі строком на 9 років 6 місяців з конфіскацією майна, за учинення злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України (т. 2 а.п. 107); 
		 
		2.2.13 Копія вироку від 11.12.2017 Апеляційного суду міста Києва,  згідно з яким вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 01.08.2017 скасовано та ОСОБА_4 остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією майна, за учинення злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України (т. 2 а.п. 117); 
		 
		2.2.14 Копія вироку від 25.07.2019 Шевченківського районного суду м. Києва, згідно з яким ОСОБА_4 засуджено до покарання в виді позбавлення волі строком на 14 років, за учинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України (т. 2 а.п. 133);
		 
		2.2.15. Копія вироку від 01.07.2022 Оболонського районного суду м. Києва, згідно з яким ОСОБА_4 засуджено до покарання в виді арешту строком на 5 місяців, за учинення кримінального проступку, передбаченого за ч.1 ст. 309 КК України (т. 2 а.п. 148). 
		 
		2.3. Матеріали надані стороною захисту.
		 
		2.3.1. Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні надав наступні показання, що він з ОСОБА_4 познайомився коли у нього не було житла, оскільки переїхав з окупованої території, зокрема з березня - квітня 2022 року. ОСОБА_4 допоміг йому із житлом, зокрема оплачував поки він шукав роботу, допомагав та допомагає продуктами харчування, грошима. Обвинуваченого характеризують позитивно.
		 
		2.3.2. Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні надала наступні показання, що родина ОСОБА_4 допомогла її родині із житлом, познайомились через оголошення на ОЛХ, коли дала оголошення про пошук житла, зокрема з травня 2023 року. З того часу та наразі допомагають їй фінансово, продуктами харчування так як її родина є переселенцями. Обвинуваченого характеризують позитивно.
		 
		2.3.3. Виписка із медичної карти стосовно ОСОБА_4 , в якій вказано, що останній має захворювання на хронічний вірусний гепатит «С» та цироз печінки (том 2).
		 
		2.3.4. Характеристика ОСОБА_4 , в якій вказано, що останній характеризується за місцем проживання добре та у порушеннях громадського порядку помічений не був (том 2).
		 
		2.3.5. Копія подяки від військової частини ОСОБА_4 (том 2).
		 
		2.3.6. Довідка від 19.01.2024, в якій вказано, що ОСОБА_4 працює адміністратором у ФОП ОСОБА_11 (том 2)
		 
		2.3. Оцінка наданих сторонами доказів, їх позицій та показів обвинуваченого, а також висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у пред`явленому обвинуваченні.
		 
		2.3.1 Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		2.3.2 Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення та захистом докази (2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.6, 2.2.8. 2.3.1, 2.3.2), суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість неможливість використання інших доказів.
		 
		2.3.3 Крім того, суд також вважає, що надані державним обвинуваченням та захисту докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		 
		2.3.4 Інші документи, які надані стороною обвинувачення (2.2.3, 2.2.7, 2.2.9 2.2.15, 2.3.3 - 2.3.6) не є доказами, а лише процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченого чи інші рішення, які вирішують певні процедурі питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують. Тому суд їх не оцінював відповідно до положень ст. 94 КПК України.
		Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також установлено, що надані державним обвинуваченням докази, є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку. 
		При доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом, суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» враховує правову позицію Верховного суду, викладену у справі № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387) у постанові від 12 червня 2018 року. Крім того, суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445). Зокрема при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК.
		 
		2.3.5 Отже, відповідно до ст. 17 КПК України - поза розумним сумнівом, оцінивши надані докази в порядку ст. 94 КПК України, суд констатує, що стороною обвинувачення доведено вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у житло, учинене повторно в умовах воєнного стану. 
		 
		3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		 
		3.1. Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_4 , установлено обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, зокрема щире каяття, наявність тяжких захворювань, як і обставин, згідно зі ст. 67 КК України, що обтяжують покарання - рецидив злочинів.
		 
		3.2. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать показання ОСОБА_4 у судовому засідання, останній визнав свою винуватість, щиро покаявся, висловив свій жаль із підстав учинених ним дій. Наведені відомості є достатніми, аби уважати дії ОСОБА_4 як каяття, а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом`якшує покарання. 
		При цьому суду також надано медичні документи, які підтверджуються наявність тяжких хвороб - гепатит С, цироз печінки.
		 
		3.3. При цьому судом також встановлено, що ОСОБА_4 раніш судимий, зокрема за учинення умисних злочинів, що має бути враховано як обставина, що обтяжує покарання. 
		 
		3.4. Суд також урахував, що ОСОБА_4 надавав показання, що перед учиненням злочину вживав спритне, але ця обставина не висувалась як обставина, що обтяжує покарання, а отже суд самостійно не може виходити за межі висунутого обвинувачення, зокрема у бік погіршення стану обвинуваченого, а отже суд не вбачає інших підстав, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України.
		 
		4. Мотиви призначення покарання.
		 
		4.1. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		 
		4.2. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільна небезпечність. Вид та вартість майна, яким обвинувачений заволодів, а саме побутовими пристроями на загальну суму 15 249 грн 04 коп. Наслідки вчинення злочину, що завдана шкода відшкодована шляхом повернення майна, і потерпілий не заявляв претензій матеріального характеру, як і не заявляв цивільний позов. 
		Суд, звісно, урахував, що особа була неодноразово засуджена, однак щодо обвинуваченого покарання з іспитовим строком раніше не застосовувалось. Слід урахувати, що метою призначення покарання є саме виправлення особи, а отже, звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо обвинуваченого у даному випадку відповідає меті покарання та особистості, бо саме проходження пробаційної програми, яка полягає у здійсненні щодо засудженого комплексу заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об`єктивно перевірити, є в даному випадку необхідною умовою для ресоціалізації особи, яка раніше неодноразово відбувала покарання в виді позбавлення волі, але мети покарання так і не було досягнуто.
		Судом також встановлено, що за місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, працевлаштований, займається вихованням дитини дружини, займається волонтерством, допомагає родинам переселенців, має дитину з інвалідністю.
		 
		4.3. У судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статей 69, 69-1 КК України, не встановлено.
		 
		4.4. Ураховуючи обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання, відомості що характеризують особистість обвинуваченого, у суду наявні підстави для призначення покарання обвинуваченому в виді позбавлення строком на 5 років, зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 3 роки. 
		 
		4.5. Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також передбачені пунктами 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. 
		 
		4.6. Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, бо призначення покарання є дискрецією суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченої, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		 
		5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		 
		5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявляли клопотання про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
		 
		5.2. Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено. Процесуальні витрати в провадженні, а саме витрати на проведення експертизи: № СЕ-19/111-21/30372-Д у розмірі 1510 грн 24 коп. та № СЕ-19/111-22/30379-ТВ у розмірі 1132 грн 68 коп., що в сумі відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави. 
		 
		5.3. Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України (музична колонка марки «JBL», мобільний телефон марки «Нокіа» у корпусі чорного кольору, мобільний телефон марки «Xiaomi», Redmi Note 8, мобільний телефон марки «Хіаоі», ліхтарик марки «Police 99000KV», тример для стрижки волосся марки «Qilive Q 5082» з зарядним пристроєм, блок живлення марки «LIL», запальничка марки «Zippo», які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , слід залишити в володінні останнього. 
		Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим в учиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання в виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
		Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:  
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		 
		Роз`яснити ОСОБА_4 , що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. 
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
		 
		Речові докази: музична колонка марки «JBL», мобільний телефон марки «Нокіа» у корпусі чорного кольору, мобільний телефон марки «Xiaomi», Redmi Note 8, мобільний телефон марки «Хіаоі», ліхтарик марки «Police 99000KV», тример для стрижки волосся марки «Qilive Q 5082» з зарядним пристроєм, блок живлення марки «LIL», запальничка марки «Zippo», які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити в володінні останнього. 
		 
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...