Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/14579/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.05.2024. Зареєстровано: 02.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2024.
Дата набрання законної сили: 30.04.2024
Номер судового провадження: 22-ц/4820/451/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 квітня 2024 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 686/14579/23
		Провадження № 22-ц/4820/451/24
		 
		Хмельницький апеляційний суд у складі
		колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
		секретар судового засідання Кошельник В.М.,,
		з участю представника апелянта адвоката Романішина О.О.,
		представника відповідача ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2023 року, суддя Заворотна О.Л., за позовом ОСОБА_2 до держави Україна, представник - Кабінет Міністрів України, держави російська федерація, представник - посольство російської федерації в Україні, про відшкодування моральної шкоди,
		 
		встановив:
		 
		У червні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, держави російська федерація в особі посольства держави російська федерація в Україні, про відшкодування моральної шкоди, в якому просив стягнути з держави російська федерація на свою користь 4000000 грн., а з держави Україна 4 грн., мотивуючи тим, що 24 лютого 2022 року російська федерація здійснила військову агресію та окупацію суверенної території держави Україна, чим порушила його право на мир, а також на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність органів державної влади.
		В обґрунтування позову вказав, що під час вибуху ракети на території міста Хмельницького він знаходився неподалік та зазнав сильного стресу, оскільки один із уламків потрапив в його автомобіль. Позивач втратив сон, основний заробіток, можливість працювати за кордоном, а також виїзду для побачень з дочкою за кордон, у зв`язку з чим пережив душевні страждання.
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
		Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що ОСОБА_2 не надав доказів заподіяння йому моральної шкоди внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, доказів бездіяльності держави Україна, що призвели до військового конфлікту, та наявності причинного зв`язку між такою бездіяльністю і заподіяною шкодою. Позивачем не надано доказів того, що причиною зменшення розміру доходу від здійснення ним підприємницької діяльності є саме збройна агресія російської федерації і введення воєнного стану в Україні. Пошкодження транспортного засобу марки CADILLAC, д.н.з. НОМЕР_1 , не є підставою для відповідного відшкодування моральної шкоди, оскільки вказаний транспортний засіб позивачу не належить. Сам лише факт вчинення збройної агресії проти України не є безумовною підставою для висновку про заподіяння моральної шкоди, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
		На обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом не надано оцінки загальновідомим обставинам щодо ракетних обстрілів населених пунктів, звуків сирен повітряної тривоги, комендантської години, систематичні похорони оборонців України. Вказане заподіяло сильний емоційний стрес як позивачу так і іншим громадянам України, які не виїхали закордон після 24 лютого 2022 року, що призвело до заподіяння моральної шкоди та повинно бути відшкодовано державою-агресором.
		В суді представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.
		Представник Кабінету Міністрів України в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. 
		Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином України.
		З 2014 року російська федерація здійснює збройну агресію проти України, тобто вчиняє дії, визначені статтею 3 Резолюції 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 14 грудня 1974 року, як акт збройної агресії.
		Згідно заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», текст якої схвалено постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року №337-VІІІ, збройна агресія російської федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з тимчасової окупації Кримського півострову, зокрема, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (перша фаза збройної агресії).
		Друга фаза збройної агресії російської федерації проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами російської федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (07 квітня 2014 року) та «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року).
		Третя фаза збройної агресії російської федерації розпочалася 27 серпня 2014 року масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів збройних сил російської федерації.
		24 лютого 2022 року розпочалася та триває ще одна фаза збройної агресії російської федерації проти України, повномасштабне вторгнення збройних сил російської федерації на суверенну територію України.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		В силу ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Як передбачено ч. 1 ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків.
		В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
		При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
		У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.
		Право на відшкодування моральної шкоди виникає в особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
		У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення її нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується потерпілому (позивачеві) одноразовим платежем, а також іншим майном або в інший спосіб.
		Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що ОСОБА_2 завдано моральної шкоди внаслідок незаконних (неправомірних) дій держави Україна в особі Кабінету Міністрів України.
		За таких обставин суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_2 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед ним за завдані збитки, а його позов у цій частині є необґрунтованим.
		Водночас, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України ОСОБА_2 зазнав душевних страждань, зокрема, переніс стрес і побоювання за свою безпеку, були порушені його нормальні життєві зв`язки, він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 неправомірними діями держави російська федерація.
		Суд першої інстанції не врахував вказаних обставин, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_2 не довів належними та допустимими доказами причинний зв`язок між моральною шкодою та діями держави російська федерація.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, суд апеляційної інстанції враховує характер допущеного державою російська федерація правопорушення, глибину душевних страждань ОСОБА_2 , позбавлення його можливості реалізації своїх прав, а також вимоги розумності та справедливості, відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди слід визначити у розмірі 50000 грн.
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що військова агресія та окупація російською федерацією території України є не тільки порушенням суверенітету й територіальної цілісності України, але й порушенням основоположних принципів і норм міжнародного права (статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй). Більше того, така військова агресія супроводжується злочинами геноциду проти народу України, а також іншими військовими злочинами збройних сил та вищого керівництва російської федерації.
		Частина перша статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
		Відповідно до обставин справи, яка переглядається, звернення до українського суду є єдиним ефективним засобом судового захисту порушених прав та законних інтересів позивача. Наразі відсутні будь-які механізми або інші міждержавні домовленості між Україною та російською федерацією щодо відшкодування збитків фізичним та юридичним особам, завданих внаслідок дій військової агресії російської федерації на території України.
		За таких обставин, застосування судового імунітету російської федерації (зокрема, ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право») у цій справі не буде узгоджуватися із обов`язком України як держави і суду зокрема забезпечити реалізацію права позивача на справедливий суд.
		З огляду на відсутність інших ефективних засобів судового захисту порушеного права позивача, застосування судового імунітету російської федерації буде порушенням самої сутності права на справедливий суд. Також, зважаючи на військову агресію російської федерації, якою порушується державний суверенітет України, застосування судового імунітету російської федерації буде непропорційним до своєї мети.
		Оскільки внаслідок здійснення збройної агресії проти України російська федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, вчинила акт неповаги до суверенітету та територіальної цілісності іншої держави, то вона не має підстав посилатися на імунітет для уникнення відповідальності за заподіяні збитки позивачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі №635/6172/17).
		Суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин справи, не застосував правильно норми чинного законодавства та зробив помилкові висновки про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з держави російська федерація, у зв`язку з чим судове рішення підлягає частковому скасуванню із ухваленням у відповідній частині нового судового рішення про часткове задоволення позову.
		Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2023 року в частині відмови в позові до держави російська федерація скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з держави російська федерація на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією проти України, грошові кошти в сумі 50000 грн.
		В решті рішення суду залишити без змін. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 01 травня 2024 року.
		 
		 
		 
		Судді:                                    Р.С. Гринчук
		 
		 
		 
		                                       А.М. Костенко
		 
		 
		 
		                                       Т.В. Спірідонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...