Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 355/529/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано судом: 02.05.2024. Зареєстровано: 02.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2024.
Дата набрання законної сили: 29.05.2024
Номер судового провадження: 2-о/355/25/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 355/529/24 
		Провадження № 2-о/355/25/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 квітня 2024 року Баришівський районний суд Київської області, в складі:
		головуючого судді Чальцевої Т.В.,
		за участю секретаря судового засідання Ющенко Л.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 , заінтересована особа Баришівська селищна рада Броварського району Київської області про встановлення факту постійного спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
		встановив:
		Заявник ОСОБА_1 звернулася до Баришівського районного суду Київської області з заявою про встановлення факту постійного спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
		В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_2 . 
		За життя спадкодавець ніякого заповідального розпорядження стосовно свого майна не склав.
		До складу спадкового майна яке залишилося після смерті ОСОБА_2 входить частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу частини житлового будинку та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
		   На момент смерті сина заявниця ОСОБА_1 проживала з моменту купівлі житлового будинку з 2004 року і до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 , вела з ним спільне господарство, спільний побут та бюджет, здійснила поховання сина за власні кошти, що підтверджується актом № 144 обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства з метою підтвердження фактичного місця проживання осіб від 21 березня 2024 року складеного Баришівською селищною радою Броварського району Київської області.
		   Спадкодавець ОСОБА_2 був зареєстрований (помилково) по АДРЕСА_1 . Заявниця ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 в будинку який їм з сином належить на підставі спільної часткової власності.
		Однак, на звернення заявниці до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 заявниці було відмовлено у відкритті спадкової справи та роз`яснено, що їй необхідно звернутися до суду з позовом про встановлення факту проживання за однією адресою разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в зв`язку з тим, що заявницею пропущений шестимісячний термін для прийняття спадщини визначений ст.. 1270 ЦК України.
		У зв`язку з вищевикладеним, заявниця просить суд встановити факт постійного спільного проживання з її сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Ухвалою суду від 04.04.2024р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі.
		Проведення підготовчого засідання призначено на 30.04.2024р.
		Заявник ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином; надала на адресу суду письмове клопотання щодо розгляду справи у її відсутність, просила задовольнити заяву у повному обсязі.
		Представник заінтересованої особи - Баришівської селищної ради Броварського району Київської області - у підготовче судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином; надали на адресу суду письмове клопотання щодо розгляду справи у їх відсутність, з позовним вимогами погодились у повному обсязі.
		Згідно ч. 3ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
		Згідно ч. 3ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
		Частиною 4ст. 206 ЦПК Українипередбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		У зв`язку з вищевикладеним, на підставіст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
		Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що завява підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
		Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Баришівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15.07.2023 р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
		Зі змісту свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 26.10.1991р., вбачається, що батьками ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 є  ОСОБА_1 (мати) та ОСОБА_3 (батько) ( а.с.11).
		Згідно акту № 144 від 21.03.2024 року виданого Баришівською селищною радою Броварського району Київської області вбачається, що з 2004 року і до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 заявниця ОСОБА_1 проживала ним за однією адресою: АДРЕСА_1 , вела з ним спільне господарство, спільний побут та бюджет, здійснила поховання сина за власні кошти (а.с.13).
		Листом №305/01.16 від 26.03.2024р. Баришівської державної нотаріальної контори заявниці було відмовлено у відкритті спадкової справи.
		Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Згідно з ч. 2ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
		Згідно зіст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
		Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьоюстатті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
		Згідно з ч. 1ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
		Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України). При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
		Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачою свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб. Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
		Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду УкраїниПро судову практику у справах про спадкування№7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини. Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
		Заявниця ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_2 , вона проживала з сином у будинку по АДРЕСА_1 .
		Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви, оскільки судом встановлено факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, так як це підтверджується зібраними по справі доказами.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявниці юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права на спадщину. Іншої можливості встановити цей факт заявниця не має.
		Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Водночас, у заяві заявник не ставить вимоги про стягнення судового збору з заінтересованої особи. Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з заінтересованої особи на користь заявника витрат по сплаті судового збору сплачених заявником при зверненні до суду с вищевказаною заявою.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.76,264,265,293,315,319 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Баришівська селищна рада Броварського району Київської області про встановлення факту постійного спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
		Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (картка платника податків  НОМЕР_3 ), постійно проживала на час відкриття спадщини разом з сином ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 за однією адресою з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 .
		Судові витрати у справі, понесені заявником ОСОБА_1 залишити за нею.    
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Баришівського
		районного суду                         Т. В. Чальцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...