Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 944/73/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 02.05.2024. Зареєстровано: 02.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2024.
Дата набрання законної сили: 04.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/944/776/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141350001351

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 944/73/24 
		Провадження №1-кп/944/776/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02.05.2024м.Яворів 
		 
		Яворівський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 
		обвинуваченої ОСОБА_5 ,
		   розглянувши упідготовчому судовомузасіданні в м.Яворові, у дистанційному судовому провадженні в режимі відеоконференції з Кобеляцьким районним судом Полтавської області, кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141350001351 від 26.12.2023 про обвинувачення:
		    ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженкис.ПідгораКобеляцького району Полтавської області, українки, громадянки України, одруженої, з середньою освітою, непрацюючої, особи з інвалідністю 3 групи, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 , будучи згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 виданого пенсійним фондом України від 29.11.2023, інвалідом 3 групи, загальне захворювання, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що на території України згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан, а також розпочато мобілізацію до Збройних Сил України із встановленням обмежень щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також розуміючи, що згідно постанови КМУ57 від 25.01.1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», право перетину кордону надається чоловікам, які мають дружину із числа осіб з інвалідністю супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, маючи умисел на сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України ОСОБА_6 , 02.06.2023 знаходячись у Кобеляцькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, уклала із ОСОБА_6 фіктивний шлюб.
		Після чого,25грудня 2023року,о 19год 50хв, ОСОБА_5 ,перебуваючи вміжнародному пунктіпропуску дляавтомобільного сполучення«Грушів-Будомєж»,що розташованев с.ГрушівЯворівського районуЛьвівської області,з метоюнезаконного переправленнячерез державнийкордон України ОСОБА_6 ,сприяла йомув цьому,шляхом пред?явленняпрацівникам прикордонноїслужби,свідоцтва прошлюб серії НОМЕР_2 від 02.06.2023укладеного міжнею таБезерко 1.1.,пенсійного посвідченняна їїім?я серії НОМЕР_3 від 29.11.2023виданого пенсійнимфондом України,з встановленою інвалідністю 3 групи, загального захворювання, що в свою чергу надавало ОСОБА_6 право безперешкодного перетину державного кордону України, однак була затримана працівника Державної прикордонної служби України.
		Своїми умисними діями, які виразились у сприянні в незаконному переправленні особи через державний кордон України, порадами, шляхом надання засобів та усунення перешкод, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.332 КК України.
		До суду обвинувальний акт надійшов з угодою про визнання винуватості.
		Згідно із цією угодою  ОСОБА_5 повністю визнає вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією його дій.
		В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.
		Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про призначення ОСОБА_5 узгодженого покарання за ч.1 ст.332 КК України у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк, з покладанням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 пояснила, що розуміє зміст наданих їй законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди. Наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
		Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 , просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 04.01.2024.
		Прокурор ОСОБА_3 вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 04.01.2024.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
		Як відомо із змістустатті 314 КПК Українипри прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		У відповідності достатті 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Положеннямистатті 469 КПК Українивизначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
		Оцінюючи зміст угоди та суб`єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов`язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов`язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.
		Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 332 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 карається позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, що відповідно ч.5 ст. 12 КК України є не тяжким злочином.
		Свою винуватість у вчинених кримінального правопорушення обвинувачений визнав беззастережно.
		У даному кримінальному провадженні потерпіла особа участі не бере.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_5 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
		Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогамКПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, таКК України, а також щодо узгодженої міри призначення покарання, підстав для відмови в її затвердженні не встановлено.
		Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст.332 КК України.
		При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, згідно ст.66,67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.
		З огляду на вищенаведене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 04.01.2024 між прокурором Яворівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 , слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбаченихст.65 КК України.
		Судові витрати по справі відсутні.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.
		    Керуючись ст.314,373,374,474,475 КПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		  Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12023141350001351 від 26.12.2023 року між прокурором Яворівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_7 .
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України, і призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		Застосувати до ОСОБА_5 ст.75 КК України та звільнити її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
		Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
		Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою,статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертоюстатті 469 цього Кодексуугода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд.
		Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		       Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...