Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 723/423/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано судом: 02.05.2024. Зареєстровано: 02.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2024.
Дата набрання законної сили: 02.05.2024
Номер судового провадження: 22-з/822/40/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		(додаткова)
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		       02 травня 2024 року                м. Чернівці                Справа №723/423/23
		 
		       Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		       головуючого Лисака І.Н.,
		       суддів: Одинака О.О., Перепелюк І.Б.,
		секретар: Тодоряк Г.Д.,
		позивач: ОСОБА_1 ,
		відповідач: ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши клопотання ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 05 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		       Постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , задоволено частково.
		Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 05 лютого 2024 року змінено, визначено до стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі по 2 500 грн на кожну дитину. В решті рішення суду залишено без змін.
		       22 квітня 2024 року від ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Чернівецького апеляційного суду надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, яким просила стягнути на користь свого довірителя 8 640 грн таких.
		Копія зазначеного клопотання була направлена заявником іншим учасникам справи, що підтверджено квитанцією АТ «Укрпошта».
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		 
		Провадження №22-з/822/40/24                 
		 
		Частинами 3 та 4 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
		За приписами ч.4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
		Так, судом апеляційної інстанції належним чином повідомлені учасники справи та їх представники про призначення заяви до розгляду та можливості подання заперечень на клопотання сторони позивача.
		Враховуючи те, що постанова апеляційного суду по суті спору ухвалена за результатами розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи, додаткова постанова відповідно до вимог ЦПК України має ухвалюватися в такому ж порядку, що й первісне судове рішення.
		Отже, розгляд клопотання відбувається без виклику (повідомлення) учасників справи.
		01.05.2024 року ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду апеляційної інстанції заперечення на клопотання ОСОБА_3 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат за правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. 
		В обґрунтування заяви вказує, що визначена до стягнення сума в розмірі 8640 грн є неспівмірною зі складністю справи та підлягає зменшенню до 2000 грн.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
		Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
		Згідно з ч.2, 8 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими доказами.
		Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до ст.30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Враховуючи положення ст.28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
		Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №756/2114/17.
		В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».
		У зазначеній постанові також вказано, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
		У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		17.04.2024 року ОСОБА_3 до ухвалення судового рішення апеляційним судом по суті спору направлено до суду заяву, де зазначено, що докази на підтвердження понесення витрат стороною будуть подані протягом 5 днів після винесення постанови (а.с.17).
		22.04.2024 року ОСОБА_3 подано клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат та стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8640 грн із звітом (акт) про надані послуги (в суді апеляційної інстанції), а саме: підготовка апеляційної скарги на рішення суду протягом 3 год - вартістю 8640 грн; додано Договір про надання юридичної (правничої) допомоги №384/23, в якому обумовлено, що година вартості роботи адвоката складає 40% розміру місячної мінімальної заробітної плати тобто (8640 : 3 = 2880 грн) за годину часу; додано квитанцію до прибуткового касового ордера №25/24/4 від 19 квітня 2024 року про оплату 8640 грн.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
		У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
		Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі №910/353/19, а також у постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19, від 12 січня 2022 року у справі №750/10242/20.
		У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
		Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами ВС у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.
		       Колегія суддів, з урахуванням поданих заперечень вартості таких послуг, проаналізувавши зміст апеляційної скарги, приходить до висновку про те, що апеляційна скарга сформована на 6 арк, однак її зміст частково ідентичний письмовим поясненням, які були подані суду 10.11.2023 року. 
		На підставі установлених даних суд робить висновок, що визначений адвокатом час, витрачений на складання апеляційної скарги, є завищеним, не відповідає критерію необхідності та розумності, відтак такий слід визначити у межах 2 годин загальною вартістю 5760 грн, що були необхідними для складання її тексту.
		З урахуванням п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України понесені витрати відповідача (апелянта) на правову допомогу слід розраховувати із пропорційності задоволених вимог (ціни позову).
		Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
		Ціна позову у даній справі складала 48000 грн, за результатами апеляційного перегляду позов задавлено із розрахунку виплат за 6 місяців на 30 000 грн, складає 62,50% від заявлених вимог.
		Отже, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне врахувати те, що при зверненні до суду позивач змінивши позовні вимоги просила стягнути з відповідача по 4 000 грн аліментів на утримання дітей (т.1 а.с.183) і вимогу згідно рішення суду першої інстанції було задоволено, однак за результатами перегляду рішення суду в суді апеляційної інстанції таке змінено, визначено до стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей в розмірі по 2500 грн на кожну, що вказує на задоволення позову на 62,50%. 
		Таким чином, співмірні та реальні витрати на правову допомогу апелянта підлягають компенсації 37,5% від заявлених.
		Керуючись ст.ст.270, 368, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Клопотання  ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2160 грн.
		Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
		 
		Головуючий - підпис /І.Н. Лисак/
		Судді - підписи /О.О. Одинак, І.Б. Перепелюк/

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...