Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15014/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: 01.05.2024. Зареєстровано: 03.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2024.
Дата набрання законної сили: 14.08.2024
Результат оскарження 14.08.2024 Північний апеляційний господарський суд: повернуто апеляційну скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		17.04.2024Справа №  910/15014/23
		Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
		 
		за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1"
		до Київської міської ради
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Київпастранс"
		про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації, витребування майна
		зустрічним позовом Київської міської ради 
		до 1) Приватного підприємства "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" 
		2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК+" 
		3) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМЕЛПЛЮС" 
		4) Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом Комунальне підприємство "Київпастранс" 
		про  скасування державної реєстрації та визнання недійсними договорів
		 
		представники сторін: 
		від ТОВ "УКРМ`ЯСО-1":  Приходько С.В.
		від Київської міської ради:  Друцька О.Г.
		від ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС":  не з`явився 
		від ТОВ "ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК+":  не з`явився 
		від ТОВ "РЕМЕЛПЛЮС":  не з`явився 
		від КП "Київпастранс":  Розум О.В.
		 
		РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
		Короткий зміст позовних вимог  позивача за первісним позовом 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про: 
		скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Бандури Юрія Вікторовича, індексний номер: 53806804 від 28.08.2020; 
		скасування державної реєстрації права власності, номер запис: 37944971, за територіальною громадою м.Києва в особі Київської міської ради; 
		витребування  у Київської міської ради нежитлові будівлі  загальною площею 103,60 кв.м. (літ. "А" - 34,6 кв.м, літ. "Б" - 69,00 кв.м), які знаходяться за адресою:  м. Київ, вул. Козелецька, 2, на земельній ділянці площею 0,241 га, кадастровий номер 8000000000:69:011:0011 та повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1".
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Київська міська рада   незаконно зареєструвала право комунальної власності на нежитлові приміщення,  оскільки  для державної реєстрації права власності відповідач подав не повний перелік документів передбачений Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127. Зареєстроване за Київською міською радою на праві власності  нерухоме майно є майном, придбаним  Товариством  з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" за договором  купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.11.2021.
		 
		Короткий зміст позовних вимог  позивача за зустрічним позовом 
		Київська міська рада звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до 1) Приватного підприємства "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК+", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю  "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності.
		У редакції заяви про зміну предмету позову позивач за зустрічним позовом заявляє такі вимоги: 
		Скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства "Результат" Синявського Володимира Володимировича від 26.09.2019 № 48883339 та проведену на його підставі державну реєстрацію права власності Приватного підприємства "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС"  на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м., нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м.) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000) проведену 23.09.2019 з відкриттям розділу та припиненням права власності за приватним підприємство "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС".
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 17.02.2020 зареєстрованого в реєстрі за № 37 на частку від нежитлових будівель загальною площею 103,6 кв.м, (літ. "А" - 34,6 кв.м, літ. "Б" - 69,00 кв.м), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 укладених між Приватним підприємством "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект".
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.02.2020 зареєстрованого в реєстрі за № 41 на частку від нежитлових будівель загальною площею 103,6 кв.м, (літ. "А" - 34,6 кв.м, літ. "Б" - 69,00 кв.м), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 укладених між Приватним підприємством "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект".
		Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучко Віктора Петровича від 17.02.2020 № 51173641 та проведену на його підставі 17.02.2020 державну реєстрацію права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект" на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м), за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000) з одночасним припиненням права спільної часткової власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект".
		Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучко Віктора Петровича від 19.02.2020 № 51216980 та проведену на його підставі 19.02.2020 державну реєстрацію права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект", на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м), за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000) з одночасним припиненням права спільної часткової власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект".
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.04.2021 зареєстрованого в реєстрі за № 259 на 1/2 частку від нежитлових будівель загальною площею 103,6 кв.м, (літ. "А" - 34,6 кв.м, літ. "Б" - 69,00 кв.м), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС". 
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.04.2021 зареєстрованого в реєстрі за №258 на 1/2 частку від нежитлових будівель загальною площею 103,6 кв.м. (літ. "А" - 34,6 кв.м, літ. "Б" - 69,00 кв.м), які знаходяться за адресою: Київ. вул. Козелецька, 2 укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС".
		Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни від 22.04.2021 № 57803976 та проведену на його підставі 22.04.2021 державну реєстрацію права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м), за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000, номер відомостей про речове право 41643487) з одночасним припиненням права спільної часткової власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС".
		Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни від 22.04.2021 № 57803976 та проведену на його підставі 22.04.2021 державну реєстрацію права спільної часткової власності товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000, номер відомостей про речове право 41643407) з одночасним припиненням права спільної часткової власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС".
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.11.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 961 на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м, що складаються з нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 34,6 кв.м та нежитлової будівлі літ. "Б", загальною площею 69,00 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 та розташовані на земельній ділянці, площею 0,241 га, кадастровий номер 8000000000:69:011:0011 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1". 
		Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни від 11.11.2021 № 61522312 та проведену на його підставі 11.11.2021 державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2, розташовані на земельній ділянці, площею 0,241 га, кадастровий номер 8000000000:69:011:0011 (реєстраційний номер 1923723480000) з одночасним припиненням права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		За рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни від 22.04.2021 № 57803976 вчинено дві реєстраційні дії, а саме: номер відомостей про речове право 41643487 та  41643407. 
		Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що  ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" незаконно здійснено державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, право власності на які зареєстровано в установленому законом порядку, що порушує право дійсного власника.
		 
		Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 дану позовну заяву залишено без руху.
		06.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у справі призначено на 09.11.2023.
		03.11.2023 Київська міська рада звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до 1) Приватного підприємства "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК+", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю  "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 зустрічну позовну заяву залишено без руху.
		У підготовчому засіданні 09.11.2023 представник Київської міської ради  подав заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунального підприємства "Київпастранс" та клопотання про витребування доказів.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 задоволено заяву Київської міської ради про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунального підприємства "Київпастранс", залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на  предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Київпастранс", витребувано у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): матеріали реєстраційної справи (сформованої в паперовій та електронній формі) на об`єкт нерухомого майна (нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м, що складаються з нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 34,6 кв.м та нежитлової будівлі літ. "Б", загальною площею 69,00 кв.м.), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1923723480000); матеріали реєстраційної справи (сформованої в паперовій та електронній формі) на об`єкт нерухомого майна (нежитлова будівля ліг. "А", загальною площею 33,8 кв.м га нежитлова будівля літ. "Б", загальною площею 70,2 кв.м.), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2-К (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2155803680000); витребувано у Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації: інформацію щодо присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна: нежитлової будівлі загальною площею 103,6 кв.м, що складаються з нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 34,6 кв.м та нежитлової будівлі літ. "Б", загальною площею 69,00 кв.м., за адресою: м. Київ. вул. Козелецька; нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 33,8 кв.м та нежитлової будівлі ліг. "Б", загальною площею 70.2 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ. вул. Козелецька, 2-К; постановлено Київській міській раді надати суду лист підтвердження факту перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності №062/06/75-5770 від 26.06.2019; лист щодо відсутності перебування об`єкту нерухомого майна у державній власності №30-12/6905 від 20.08.2019; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" надати письмові пояснення щодо нормативно-правового обґрунтування позовних вимог та відкладено підготовче засідання у справі  № 910/15014/23 на 23.11.2023.   
		16.11.2023 через відділ діловодства суду від Київської міської ради надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви та клопотання про витребування доказів.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 прийнято зустрічний позов Київської міської ради до Приватного підприємства "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК+",   Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС", Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на  предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом Комунальне підприємство "Київпастранс"; клопотання Київської міської ради про витребування доказів задоволено, витребувано: 1) у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального Криворучко Віктора Петровича: договори купівлі-продажу від 17.02.2020 зареєстрований в реєстрі за  № 37 та від 19.02.2020 зареєстрований в реєстрі за №41 на частку від нежитлових будівель загальною площею 103,6 кв.м, (літ. "А" - 34,6 кв.м, літ. "Б" - 69,00 кв.м), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 укладені між Приватним підприємством "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект"; 2) у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального Кузьменко Юлії Володимирівни: договори  купівлі-продажу від 22.04.2021 зареєстрований в реєстрі за № 259, від 22.04.2021 зареєстрований в реєстрі за №258 на  частку від нежитлових будівель загальною площею 103,6 кв.м, (літ. "А" - 34,6 кв.м, літ. "Б"  - 69,00 кв.м), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю  "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС"; договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.11.2021, зареєстрований в реєстрі за № 961 на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м, що складаються з нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 34,6 кв.м та нежитлової будівлі літ. "Б", загальною площею 69,00 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 та розташовані на земельній ділянці, площею 0,241 га, кадастровий номер 8000000000:69:011:0011 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1". 
		21.11.2023 через систему "Електронний суд" від Київської міської ради надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
		23.11.2023 через систему "Електронний суд" від Київської міської ради надійшов відзив на первісний позов  від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" клопотання про відкладення розгляду справи.
		Протокольною ухвалою від 23.11.2023 на підставі ст.119 ГПК України продовжено Київській міській раді з ініціативи суду строк для подання відзиву на первісний позов та прийнято його до розгляду; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 07.12.2023.
		24.11.2023 через відділ діловодства суду від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання вимог ухвали суду від 09.11.2023 надійшли витребувані судом документи, від Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов лист.
		27.11.2023 через відділ діловодства суду від Комунального підприємства "Київпастранс" надійшли письмові пояснення.
		04.12.2023 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" надійшли відповідь на відзив на первісний позов та відзив на зустрічний позов.
		07.12.2023 через відділ діловодства суду від Комунального підприємства "Київпастранс" надійшли письмові пояснення.
		У підготовчому засіданні 07.12.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання про витребування доказів.
		Протокольною ухвалою від 07.12.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" про долучення доказів та долучено до матеріалів справи докази направлення сторонам у справі відзиву на зустрічний позов.
		У підготовчому засіданні 07.12.2023, представник  ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" подав клопотання про витребування доказів, а саме оригіналу наказу №606 від 05.10.2017, Положення про реєстр адрес у місті Києві №337/9394 від 22.05.2012, Положення Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради №053-3391 від 13.04.2019, оригіналу наказу №331 від 24.09.2019, а також всі документи, які були подані КП  "Київпастранс" на розгляд Департаменту для його прийняття. 
		Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
		Згідно із ч.3 ст.80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
		Розглянувши вказане клопотання, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, враховуючи, що заявником не підтверджено неможливість самостійно надати докази, не наведено достатніх обґрунтувань щодо необхідності витребування доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для витребування зазначених у клопотанні доказів та  відповідно, задоволення клопотання ТОВ "УКРМ`ЯСО-1".
		Також у судовому засіданні представник третьої особи, посилаючись на лист ФОП Іванюти Алли Вікторівни від 04.12.2023, наданого у відповідь на запит Комунального підприємства "Київпастранс", заявив усне клопотання про постановлення окремої ухвали щодо виділення матеріалів справи, які містять ознаки вчинення кримінального правопорушення та направлення таких матеріалів до правовохоронних органів. 
		Щодо заявленого клопотання  суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1, 5, 11 ст.246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
		В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
		Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
		Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена стосовно певного суб`єкта лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено вчинене ним правопорушення.
		Відповідно до вимог ч.1-2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. 
		Положеннями статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено обсяг прав та обов`язків учасників справи серед яких, зокрема, є обов`язок виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
		Згідно частини 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		Суд вважає, що усне клопотання про винесення окремої ухвали не містить   достатніх обґрунтувань на підтвердження наявності підстав для постановлення окремої ухвали, достатніх доказів в підтвердження наявності ознак  кримінального правопорушення заявником не надано.  За відсутності підстав для звернення до правоохоронних органів та повідомлення про кримінальне правопорушення  у суду відсутні правові підстави щодо задоволення такого клопотання. 
		Поряд з цим, суд зазначає, що застосування приписів ст. 246 ГПК України є правом а не обов`язком суду. Крім того, заявник, якому відомі факти поведінки, яка може бути підставою для кримінальної відповідальності, має право ініціювання питання про застосування кримінальної відповідальності, безпосередньо звернувшись до правоохоронних органів.
		Протокольною ухвалою від 07.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 відкладено підготовче засідання на 18.01.2024 та витребувано у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформацію щодо присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна:
		нежитлової будівлі загальною площею 103,6 кв.м, що складаються з нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 34,6 кв.м та нежитлової будівлі літ. "Б", загальною площею 69,00 кв.м., за адресою: м. Київ. вул. Козелецька. 2.
		нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 33,8 кв.м та нежитлової будівлі літ. "Б", загальною площею 70.2 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ. вул. Козелецька, 2-К.
		25.12.2023 через засоби поштового зв`язку від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло повідомлення по справі.
		17.01.2024 через засоби поштового зв`язку від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла відповідь на виконання вимог ухвали суду від 07.12.2023.
		18.01.2024 через відділ діловодства суду від Київської міської ради надійшли пояснення.
		Протокольною ухвалою від 18.01.2024 долучено письмові пояснення Київської міської ради до матеріалів справи та відкладено підготовче засідання на 01.02.2024.
		У підготовчому засіданні 01.02.2024 представник Київської міської ради подав письмові пояснення разом з доказами.
		Протокольною ухвалою від 01.02.2024 долучено до матеріалів справи письмові пояснення Київської міської ради разом з долученими до них доказами та відкладено підготовче засідання на 22.02.2024.
		22.02.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" надійшло клопотання про витребування доказів.
		22.02.2024 через відділ діловодства суду від Київської міської ради надійшла заява про зміну предмету позову.
		У підготовчому засіданні 22.02.2024 суд розглянув заяву Київської міської ради про зміну предмету позову та дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом дотримався вимог частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим  прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову, про що постановлено протокольну ухвалу від 22.02.2024.
		Крім того, у судовому засіданні судом встановлено, що як вбачається з наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації, 28.12.2023 відбулась зміна найменування та адреси місцезнаходження відповідача 3 за зустрічним позовом з Товариства з обмеженою відповідальністю  "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" (03058, м. Київ, вул. Ніжинська, 5, ідентифікаційний код 38139523) на Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМЕЛПЛЮС" (02132, місто Київ, вулиця Зарічна, будинок 1-Б, інше приміщення 236, ідентифікаційний код 38139523).
		У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку за необхідне змінити найменування відповідача 3 за зустрічним позовом.
		Розглянувши у судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" про витребування доказів, враховуючи, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 25.12.2023 та 17.01.2024 надав інформацію, яка витребовувалась ухвалою суду від 07.12.2023, а також враховуючи, що позивачем не обґрунтовано необхідність витребування додаткових доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 змінено найменування відповідача 3 за зустрічним позовом з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" (03058, м. Київ, вул. Ніжинська, 5, ідентифікаційний код 38139523) на Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМЕЛПЛЮС" (02132, місто Київ, вулиця Зарічна, будинок 1-Б, інше приміщення 236, ідентифікаційний код 38139523); відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" від 22.02.2024 про витребування доказів; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.03.2024. 
		У судовому засіданні 07.03.2024 представник ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" заявив про відкладення розгляду справи по суті.
		Суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання ТОВ "Укрм`ясо-1" про відкладення розгляду справи та відклав судове засідання на 04.04.2024.
		04.04.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та заява про застосування строків позовної давності до заявлених Київською міською радою зустрічних позовних вимог.
		У судовому  засіданні 04.04.2024 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи на 17.04.2024.
		У судове засідання 17.04.2024 прибули   представники ТОВ "УКРМ`ЯСО-1", Київської міської ради та  КП "Київпастранс".
		Представники ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС", ТОВ   "ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК+" та ТОВ "РЕМЕЛПЛЮС" у судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлені у встановленому господарським процесуальним законом порядку. 
		Представник ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" у судовому засіданні 17.04.2024 позовні вимоги за первісним підтримав, проти зустрічного позову заперечив.  
		Представник  Київської міської ради у судовому засіданні 17.04.2024 заперечив проти первісного позову, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав.  
		Представник КП "Київпастранс" проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав.
		У судовому засіданні 17.04.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Позиція позивача за первісним позовом 
		В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.11.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 961 набув право власності  на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м, що складаються з нежитлової будівлі літ. "А"  площею 34,6 кв.м та нежитлової будівлі літ. "Б"  площею 69,00 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 та розташовані на земельній ділянці, площею 0,241 га, кадастровий номер 8000000000:69:011:0011.
		Позивач зазначає, що 01.09.2023 його представник  прибув за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 з метою перевірки стану придбаних  нежитлових будівель, проте доступу до них не отримав, оскільки територія огороджена бетонним парканом з колючим дротом та знаходиться під охороною. Позивачем з`ясовано, що згідно із відомостей у  Державному реєстрі речових прав нерухомого майна власником нерухомого майна площею 103,6 кв.м. зазначено Київську міську раду, однак до адреси додано літ. "К".
		За обґрунтуваннями позивача за первісним позовом реєстрація права власності на нерухоме майно за Київською міською радою здійснена з порушенням п.44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, а саме позивач зазначає, що для державної реєстрації права власності відповідач подав не повний перелік документів, передбачений Порядком. Відтак рішення державного реєстратора від 28.08.2020 №53806804 є незаконним та підлягає скасуванню, а оскільки державна реєстрація права власності, є похідною від рішення державного реєстратора, відповідна реєстрація права власності №37944971 також підлягає скасуванню. 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" також вказує, що зайняття нежитлових будівель відповідачем, позбавляє останнього права володіння майном, а отже майно підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння Київської міської ради.
		У письмових поясненнях від 15.11.2023 позивач за первісним позовом зокрема, зазначає, що  він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно,  без відповідної правової підстави, ним заволоділа, зареєструвавши за собою право власності.
		 
		Позиція відповідача за первісним позовом 
		Київська міська рада  проти первісних позовних вимог заперечила, посилаючись на те, для державної реєстрації права комунальної власності на нежитлові будівлі на вул. Козелецькій, 2-К, літ. "А" площею 33,8 кв.м. та літ. "Б" площею 70,2 кв.м. було подано вичерпний перелік документів. Таким чином, відповідач стверджує, що позовна вимога  про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації права комунальної власності на нежитлові будівлі на вул. Козелецькій, 2-К, літ. "А" площею 33,8 кв.м. та літ. "Б" площею 70,2 кв.м. є безпідставною та такою що не підлягає задоволенню.
		Щодо позовної вимоги про витребування майна, Київська міська рада зазначає, що первісний позов не містить обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу про витребування нежитлових будівель та їх повернення, а також правові підстави цієї вимоги, у тому числі з урахуванням пояснень від 15.11.2023 наданих позивачем.
		Натомість Київська міська рада стверджує, що ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" незаконно  здійснено державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, право власності на які зареєстровано в установленому законом порядку, що порушує право дійсного власника та фактично надає можливість третім особам на відчуження майна.
		ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" не набувало право власності на спірне майно та не мало права укладати договори купівлі-продажу від 17.02.2020 № 37 та 19.02.2020 № 41 в рівних частках на зазначені об`єкти нерухомого майна з Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект". В свою чергу, ТОВ  "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект" не набувало права власності на спірні нежитлові будівлі, а отже не мала права укладати договори купівлі-продажу від 22.04.2021 №258 та № 259 з ТОВ "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС", такого права не набуло і ТОВ "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" при укладенні договору купівлі-продажу від 11.11.2021 з ТОВ "УКРМ`ЯСО-1".
		Київська міська рада зазначає, що лише 01.09.2023 (тобто після двох років перебування майна у незаконній власності позивача) представник позивача прибув за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 з метою перевірки стану спірних нежитлових будівель, проте доступу до них не отримав, оскільки територія огороджена бетонним парканом з колючим дротом та знаходиться під охороною. Наведене, на думку відповідача за первісним позовом свідчить про те, що позивач ніколи не був власником зазначеного майна і не мав до нього доступу, нежитлові будівлі при укладенні договору купівлі-продажу не оглядав.
		Заперечуючи позовні вимоги за первісним позовом Київська міська рада вказує, що позивачем не доведено, що рішення державного реєстратора є незаконним, та не доведено, що державна реєстрація права комунальної власності на спірне майно, яка є похідною від рішення державного реєстратора підлягає скасуванню, а майно витребуванню та поверненню на користь незаконного власника.
		 
		Позиція позивача за зустрічним позовом 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом,  позивач посилається на те, що нежитлові будівлі на вул. Козелецькій, 2-К, літ. "А" площею 33,8 кв.м. та літ. "Б" площею 70,2 кв.м. належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
		Натомість реєстрація права власності за ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" -  площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - площею 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1923723480000) здійснена з порушенням п.42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (не надано довідки про присвоєння поштової адреси), а представлені для реєстрації документи (довідка №828 від 18.09.2019 та технічний паспорт  №Н-827 від 18.09.2019) не є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності.
		Київська міська рада зазначає, що ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" не набувало право власності на спірне майно та не мало права укладати договори купівлі-продажу від 17.02.2020 № 37 та 19.02.2020 № 41 в рівних частках на зазначені об`єкти нерухомого майна з Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект". 
		У той же час, ТОВ "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект" не набувало права власності на спірні нежитлові будівлі, а отже не мала права укладати договори купівлі-продажу від 22.04.2021 №258 та № 259 з ТОВ "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС", такого права не набуло і у ТОВ "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" при укладенні договору купівлі-продажу від 11.11.2021 з ТОВ "УКРМ`ЯСО-1".
		За обґрунтуваннями позивача за зустрічним позовом оспорювані договори купівлі-продажу суперечать вимогам ст. 317, 319, 658 ЦК України, оскільки ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" не набуло у встановленому законом порядку право власності на відчужувані ним об`єкти нерухомого майна, а отже, не мало права розпоряджатись ними будь-яким шляхом, зокрема, шляхом укладення договорів купівлі-продажу.
		Також позивач вказує, що спірні правочини завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, мета їх вчинення полягала у тому, щоб обійти встановлений законодавством порядок відчуження комунального майна та безкоштовно набути право власності на спірне нерухоме майно. Вказані договори спрямовані на незаконне заволодіння комунальним майном, а отже відповідно до ч.1 ст.228 ЦК України порушують публічний порядок, що свідчить про наявність підстав вважати їх нікчемними.
		Київська міська рада зазначає, що відновлення становища, яке існувало до незаконної державної реєстрації неіснуючого права власності за ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС", ТОВ "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект", ТОВ "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС"  та ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" має відбуватися шляхом усунення відповідних наслідків такого порушення, яке можливе шляхом скасування державної реєстрації та припинення права власності на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м, що складаються з нежитлової будівлі літ. "А",  площею 34,6 кв.м. та нежитлової будівлі літ. "Б",   площею 69,00 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 та розташовані на земельній ділянці, площею 0,241 га, кадастровий номер 8000000000:69:011:0011 із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		 
		Позиція відповідачів за зустрічним позовом 
		Відповідачі-1,2,3 (ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС", ТОВ   "ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК+" та ТОВ "РЕМЕЛПЛЮС") відзиву на зустрічну позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог не подали.
		Відповідач-4 (Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1") проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом є безпідставними та необґрунтованими, такими що не підтверджені належними доказами, а тому вони не можуть бути задоволені судом.
		В обґрунтування своїх заперечень відповідач за зустрічним позовом стверджує, що позивачем до свого зустрічного позову не надано доказів того, що мийка автомобільна та споруда АЗС в процесі вчинення якихось будівельних дій змінили своє функціональне призначення та стали нежитловими будівлями (літера А та літера Б), зокрема, але не виключно, в процесі перепланування, реконструкції, знесення старих та спорудження нових об`єктів, як і того що відбулися якісь зміни фактичних показників, які потребували уточнення. Зокрема, відповідач зазначає, що Додаток № 1 до рішення Виконавчого комітету Київської міської ради не містить майна, на яке Київською міською радою зареєстроване право власності; в Наказі Департаменту комунальної власності №331 від 24.06.2019 зазначено, що він прийнятий на підставі Технічного паспорту на комплекс будівель та споруд по вул. Козелецькій, 2-К від 12.12.2016, виготовленого ТОВ "Інтеграл Форм", тоді як до зустрічного позову додано Технічний паспорт, також виготовлений ТОВ "Інтеграл Форм", але від 04.12.2017; первинне право власності на нежитлові будівлі (літера А та літера Б) по вул. Козелецькій, 2 зареєстровано за ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" 23.09.2019, тоді як позивач зареєстрував своє право 17.06.2020.
		Відповідач-4 зазначає, що позивачем не спростовано законності проведення первинної реєстрації спірного майна за ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС",  оскільки п. 42 вищевказаного Порядку №1127 (на порушення якого посилається позивач за зустрічним позовом) не може бути застосований до спірних правовідносин, з огляду на те, що в ньому вказано про реєстрацію господарських (присадибних) будівель та споруд, а не про реєстрацію нежитлових будівель.  У наданому до матеріалів справи позивачем за первісним позовом  лист БТІ від 31.10.2023 також зазначено про відсутність реєстрації майна за адресою: м. Київ, вул. Козелецькій, 2-К.
		Позивач не навів достатніх підстав для визнання договорів купівлі-продажу недійсними, а відтак, не можуть бути задоволені похідні позовні вимоги про скасування державної реєстрації. 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" стверджує, що Київська міська рада фактично не являється законним власником спірного майна, укладенням будь-яких правочинів та здійснення будь-яких реєстраційних дій його права порушити неможливо, а тому на відповідач за зустрічним позовом стверджує, що Київська міська рада не є належним позивачем за зустрічним позовом.
		 
		Позиція третьої особи у справі 
		Комунальне підприємство "Київпастранс" у письмових поясненнях по суті спору просить відмовити у задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" та зустрічний позов Київської міської ради підтримує у повному обсязі.  
		Комунальне підприємство "Київпастранс" зазначає, що відповідно до наказу Головного управління з питань майна від 10.04.2002 №30 "Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади міста Києва", наказу Департаменту комунальної власності м. Києва від 24.06.2019 №331 "Про внесення змін у додаток №11 до наказу Головного управління з питань майна від 10.04.2002 №30 "Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади міста Києва"  нежитлова будівля літ "А", загальною площею 33,8 кв.м та нежитлова будівля літ. "Б", загальною площею 70.2 кв.м., які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Козелецька, 2-К належать КП "Київпастранс" на праві повного господарського відання.
		Також третя особа вказує, що у відповідь на запит Комунального підприємства "Київпастранс", ФОП Іванюти А.В. у листі від 04.12.2023 зазначила, що вона при здійсненні господарської діяльності не виготовляла на замовлення ПП ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" технічний паспорт від 18.09.2019 №Н-827 та довідку від 18.09.2019 №828. Відтак, КП "Київпастранс" вказує, що позивач за первісним позовом не набув в законний спосіб права власності на спірні будівлі.   
		 
		ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
		Обставини встановлені судом за первісним позовом та за  зустрічним позовом
		Згідно із матеріалів справи, зокрема матеріалів реєстраційної справи №1923723480000, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 23.09.2019 державним реєстратором Державним реєстратором Комунального підприємства "Результат" Синявським В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав власності (з відкриттям розділу) індексний номер: 48883339 від 26.09.2019 та зареєстровано право власності за Приватним підприємством "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1923723480000).
		Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказані нежитлові будівлі  стали: довідка №828 від 18.09.2019 та технічний паспорт №Н-827 від 18.09.2019, що видані ФОП Іванютою Аллою Вікторівною.
		У подальшому, право власності на нежитлові будівлі  зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект" 17.02.2020 (рішення державного реєстратора від 17.02.2020 № 51173641) та 19.02.2020 (рішення державного реєстратора від 19.02.2020 № 51216980) на підставі договору купівлі-продажу від 17.02.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 37, на 1/2 частку від нежитлових будівель загальною площею 103,6 кв.м, (літ. "А" - 34,6 кв.м., літ. "Б" - 69,00 кв.м.), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 та договору купівлі-продажу від 19.02.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 41 на 1/2 частку від нежитлових будівель загальною площею 103,6 кв.м, (літ. "А" - 34,6 кв.м., літ. "Б" - 69,00 кв.м.), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2, укладених між ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" та ТОВ "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект" (змінено найменування на  ТОВ "ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК+"). 
		22.04.2021 (рішення державного реєстратора від 22.04.2021 № 57803976, від 22.04.2021 № 57803976) право власності на нежитлові будівлі  було зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" на підставі договору купівлі-продажу від 22.04.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 258, на 1/2 частку від нежитлових будівель загальною площею 103,6 кв.м, (літ. "А" - 34,6 кв.м, літ. "Б" - 69,00 кв.м), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 та договору купівлі-продажу від 22.04.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 259 на 1/2 частку від нежитлових будівель загальною площею 103,6 кв.м. (літ. "А" - 34,6 кв.м, літ. "Б" - 69,00 кв.м), які знаходяться за адресою: Київ. вул. Козелецька, 2, укладених між ТОВ "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект" та ТОВ "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС".
		11.11.2021 (рішення державного реєстратора від 11.11.2021 № 61522312) за Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.11.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 961, укладеного між ТОВ "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" та ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" зареєстровано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" -  площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - площею 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1923723480000), що розташовані на земельній ділянці, площею 0,241 га, кадастровий номер 8000000000:69:011:0011.
		Таким чином, станом на теперішній час, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказаний об`єкт нерухомості - нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - площею 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1923723480000) зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1". 
		Водночас, згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 17.06.2020 (рішення державного реєстратора від 28.08.2020 №53806804) за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради було зареєстровано право комунальної власності на нежитлові будівлі на вул. Козелецькій, 2-К, літ. "А" та "Б" площею 33,8 кв.м. та 70,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2155803680000). Відповідно до відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державна реєстрація здійснена на підставі листа Департаменту комунальної власності територіальної громади міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.06.2019 № 062/06/75-5770; листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20.08.2019 №30-12/6905. 
		За рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни від 22.04.2021 № 57803976 вчинено дві реєстраційні дії, а саме: номер відомостей про речове право 41643487 та  41643407. 
		Спір за первісним позовом виник у зв`язку із тим, що реєстрація за Київською міською радою права власності  на нежитлові будівлі на вул. Козелецькій, 2-К, літ. "А" та "Б" площею 33,8 кв.м. та 70,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2155803680000) порушує право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" -  площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - площею 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000), оскільки за доводами позивача за первісним позовом Київська міська рада зареєструвала право власності незаконно, змінивши адресу нерухомого майна.
		У свою чергу, позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що нежитлові будівлі на вул. Козелецькій, 2-К, літ. "А" площею 33,8 кв.м. та літ. "Б" площею 70,2 кв.м., належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, а  зареєстроване право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" на майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва є незаконним.
		 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ  
		Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
		Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
		Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
		Разом із тим у статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2).
		Право на звернення до господарського суду в установленому ГПК України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 ГПК України).
		З огляду на положення статті 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.
		Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
		Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (така правова позиція викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі №902/377/19).
		Щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" права власності на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" -   площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - площею 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2, розташовані на земельній ділянці, площею 0,241 га, кадастровий номер 8000000000:69:011:0011 (реєстраційний номер 1923723480000), суд зазначає наступне.
		Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованості активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
		Відповідно до ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		Згідно із ч.3 ст.331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
		Відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
		Відповідно до п.1-4 ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.
		Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи.
		Згідно із ч.1 ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншим нормативно-правовими актами.
		У разі проведення державної реєстрації права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об`єкт незавершеного будівництва, відповідний розділ та реєстраційна справа щодо об`єкта незавершеного будівництва закриваються, реєстраційний номер такого об`єкта скасовується. Для новоствореного об`єкта нерухомого майна відкривається новий розділ у Державному реєстрі прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер такому об`єкту. Записи про речові права та їх обтяження щодо об`єкта незавершеного будівництва переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого для новоствореного об`єкта (ч.4 ст.14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"  у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин). 
		Частиною 2 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться у документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведено реєстраційні дії.
		Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.
		За частиною 1 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншим нормативно-правовими актами.
		Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"  перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Порядок №1127). 
		Пунктом 2 Порядку №1127 (тут та надалі - у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що новозбудований об`єкт це завершений будівництвом об`єкт нерухомого майна, державна реєстрація права власності на який проводиться вперше. 
		Відповідно до п.40 Порядку №1127  державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком. 
		Згідно із п.41 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
		Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
		У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
		Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
		Відповідно до п.42 Порядку №1127 Для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
		Отже, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства. 
		Так, згідно матеріалів реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна №1923723480000, державна реєстрація права власності проведена державним реєстратором Комунального підприємства "Результат" Синявським В.В. на підставі довідки №828 від 18.09.2019 та технічного паспорту №Н-827 від 18.09.2019, що видані ФОП Іванютою Аллою Вікторівною, на замовлення Приватного підприємства "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС", які були долучені до вказаної реєстраційної справи.
		Водночас, будь-які відомості, а саме: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси в матеріалах вищевказаної реєстраційної справи відсутні.
		У довідці №828 від 18.09.2019 зазначено, що нежитлова будівля побудована у 1992 році (без конкретизації місяця).
		Згідно із інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (листи від 20.12.2023 та від 17.01.2024), поштова адреса об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Київ. вул. Козелецька, 2 не  присвоювалася. 
		З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", яке до 01.01.2013 здійснювало державну реєстрацію права власності на об об`єкти нерухомого майна на території міста Києва, листом від 31.10.2023  повідомило, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, нерухоме майно за адресою: м. Київ. вул. Козелецька, 2 на праві власності не зареєстровано.
		Суд зазначає, що довідка, складена на підставі проведеної технічної інвентаризації, також не є правовстановлюючим документом чи будь-яким іншим документом, який надає підстави для проведення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомості.
		Водночас, технічний паспорт є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта, та який свідчить про фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо) та не є правовстановлюючим документом.
		Крім того, як вже зазначено вище, у наданих для реєстрації документах   зазначено, що нежитлова будівля побудована у 1992 році.
		Разом з тим, пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ним особи.
		Згідно інформації про юридичну особу, датою заснування Приватного підприємства "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" (ідентифікаційний код 25282910) є 19.11.1997. Отже, зазначене підприємство не могло бути особою, яка здійснила будівництво даного об`єкту, а отже не було власником нерухомого майна в розумінні положень Закону.
		Судом також враховано, що згідно із листа ФОП Іванюти Алли Вікторівни від 04.12.2023, наданого у відповідь на запит Комунального підприємства "Київпастранс" (третьої особи у справі), ФОП Іванюта А.В. не виготовляла на замовлення Приватного підприємства "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" технічний паспорт від 18.09.2019 №Н-827 та довідку від 18.09.2019 №828.
		Реєстрацію права власності на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 за Приватним підприємством "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" здійснено на підставі лише технічного паспорту та довідки про показники об`єкта та за відсутності обов`язкових документів, визначених  Порядком № 1127, що не відповідає вимогам  Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.  
		За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації, а при дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, з огляду на те, що такої підстави закон не передбачає (наведені висновки викладені зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, від 04.11.2021 у справі №927/934/20).
		При цьому реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17).
		При дослідженні обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
		Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 та від 07.10.2020 у справі № 920/728/18.
		Отже, за відсутності законних підстав для здійснення державної реєстрації за Приватним підприємством "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС"  права власності на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2, у державного реєстратора були відсутні законні підстави для вчинення оспорюваної реєстраційної дії, а сама по собі державна реєстрація не свідчить про виникнення прав власника (ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС")  на вказане нерухоме майно. 
		Подальше відчуження нежитлових будівель загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2, за договорами купівлі-продажу від 17.02.2020, від 19.02.2020, здійснене особою, яка не набула права власності на таке майно, не призвело до виникнення права власності на майно у Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект" (змінено найменування на ТОВ "ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК+") та відповідно у наступних набувачів (ТОВ "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" та ТОВ "УКРМ`ЯСО-1") внаслідок  укладення послідуючих договорів купівлі-продажу від 22.04.2021, від 11.11.2021 
		За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" (кінцевого набувача, за яким станом на час розгляду справи зареєстроване право власності на спірний об`єкт нерухомого майна) не виникло право власності на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2, внаслідок відчуження у ланцюгу правочинів особою, яка не набула права власності на зазначене  нерухоме майно.
		Водночас реєстрація права власності за іншою особою (Київською міською радою - відповідача за первісним позовом ), про що стверджує позивач, може порушувати саме право власника (або колишнього володільця) цього майна. Тому належним позивачем за позовом на захист порушеного права власності від незаконного заволодіння є власник (володілець) майна, яким незаконно заволодів відповідач. Оскільки, як встановлено судом вище, Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" не належить право власності на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - площею 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2, то відсутнє порушення права  позивача за первісним позовом, а відтак, у задоволенні позовних вимог  за первісним позовом належить відмовити.
		Щодо належності Київській міській  раді  на праві власності нежитлових будівель загальною площею 104 кв.м. (літ. "А" - 33,8 кв.м, літ. "Б" - 70,2 кв.м), які знаходяться за адресою:  м. Київ, вул. Козелецька, 2-К.
		Згідно із матеріалів справи, постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) ", затверджено Перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) (далі - Перелік). 
		Відповідно до розділу ІІ Переліку до комунальної власності територіальної громади міста Києва передано майновий комплекс трамвайно-тролейбусного управління, включаючи депо, лінійні та інші служби, що входять до його складу, автотранспортне та інші підприємства, що обслуговують або пов`язані з організацією виробничої діяльності підприємств міськелектротранспорту. 
		Відповідно до таблиці 3 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 № 26 "Про формування комунального майна міста та районів" трамвайно-тролейбусне управління з філіалами та структурними підрозділами перебуває у комунальній власності міста Києва. 
		У подальшому, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.10.1996 № 1581 "Про реорганізацію державного комунального підприємства "Київелектротранс" трамвайно-тролейбусне управління з філіалами та структурними підрозділами були реорганізовані шляхом приєднання до державного комунального підприємства "Київелектротранс" та затверджено його статут. 
		Відповідно до рішення Київської міської ради від 30.11.2000 № 101/1078 "Про реорганізацію Київського міського територіально-виробничого об`єднання автомобільного транспорту та комунального підприємства "Київелектротранс" Київське міське територіально-виробниче об`єднання автомобільного транспорту та комунальне підприємство "Київелектротранс" були реорганізовані, а на їх базі створено комунальне підприємство "Київпастранс". 
		У Статуті  КП "Київпастранс", затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 24.10.2001 №2276 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2021 №1826), визначено, що підприємство утворено відповідно до рішення Київської міської ради від 30.11.2000 року №101/1078 "Про реорганізацію Київського міського територіально-виробничого об`єднання автомобільного транспорту та комунального підприємства "Київелектротранспорт" шляхом реорганізації Комунального підприємства "Київелектротранс", Київського міського територіально-виробничого об`єднання автомобільного транспорту та комунальних підприємств, які входили до його складу та є правонаступником їх майнових прав, інших прав і обов`язків.
		Відповідно до наказу Головного управління з питань майна від 10.04.2002 № 30 "Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади міста Києва" за комунальним підприємством "Київпастранс" закріплені на праві господарського відання об`єкти нерухомого майна за адресою вул. Козелецька: мийка автомобільна та споруда АЗС (позиції 461-462 додатку 11 до наказу). 
		Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.10.2017 № 606 "Про присвоєння адреси об`єкту нерухомості у місті Києві" даному комплексу будівель було присвоєно поштову адресу вул. Козелецька, 2-К. 
		Відповідно до наказу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.06.2019 №331 "Про внесення змін у додаток 11 до наказу Головного управління з питань майна від 10.04.2002 № 30 "Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади міста Києва" було внесено зміни у додаток 11 до наказу Головного управління з питань майна від 10.04.2002 № 30 "Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади міста Києва", а саме: в позиції 460 у графі 2 слова "Мийка автомобільна" замінено словами "нежитлова будівля літ. А на вул. Козелецькій, 2-К", графу 6 доповнено цифрами "33,8 кв.м"; у позиції 461 у графі 2 слова "Споруда АЗС Козелецька" замінено словами "Нежитлова будівля літ. Б на вул. Козелецькій, 2-К", графу 6 доповнено цифрами "70,2 кв.м". 
		Згодом, у зв`язку з допущеною технічною помилкою відповідно до наказу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.11.2023 № 397 "Про внесення змін до наказу Департаменту комунальної власності м. Києва від 24.09.2019 № 331"Про внесення змін у додаток 11 до наказу Головного управління з питань майна від 10.04.2002 № 30 "Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади міста Києва", внесено зміни, а саме: у пункті 1.1 цифри "460" замінено цифрами "461"; у пункті 1.2 цифри "461" замінено цифрами "462".
		Згідно із  рішення Київської міської ради від 16.12.2021 року № 4036/4077 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації", до переліку якого увійшли нежитлові будівлі літ. "А" та літ. "Б", загальною площею 104 кв.м на вул. Козелецькій, 2-К. Проте приватизація зазначених нежитлових будівель не здійснювалась.
		Відповідно до пункту 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (у редакції станом на час здійснення державної реєстрації за КМР) для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); 3) документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); 4) документ, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).
		З матеріалів реєстраційної справи 2155803680000 вбачається, що для державної реєстрації права комунальної власності на нежитлові будівлі на вул. Козелецькій, 2-К, літ. А та Б площею 33,8 кв.м. та 70,2 кв.м. було подано наступні документи: 
		технічний паспорт виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграл форм" від 04.12.2017;
		лист Департаменту комунальної власності територіальної громади міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.06.2019 № 062/06/75-5770, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності;
		лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20.08.2019 № 30-12/6905, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності. 
		Відповідно до листа Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 31.10.2023 № 062/14-143 24 вбачається, що згідно з даними реєстрових книг підприємства по нежитловому фонду за адресами вул. Козелецька, 2, вул. Козелецька, 2-К, об`єкти нерухомого майна на праві власності не реєструвалися (зокрема, нежитлові будівлі літ. А та літ. Б).
		Отже, для державної реєстрації права комунальної власності на нежитлові будівлі на вул. Козелецькій, 2-К, літ. "А" та "Б" площею 33,8 кв.м. та 70,2 кв.м. було подано вичерпний перелік документів, а наявними у матеріалах справи доказами підтверджується належність до комунальної власності територіальної громади міста Києва нежитлових будівель на вул. Козелецькій, 2-К, літ. "А"  та "Б"  площею 33,8 кв.м. та 70,2 кв.м. 
		Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявний у матеріалах реєстраційної справи №215580368000, інформаційна довідка №34689238 від 18.09.2023) вбачається, що територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради було зареєстровано право комунальної власності на нежитлові будівлі на вул. Козелецькій, 2-К, літ. "А" та "Б" площею 33,8 кв.м. та 70,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2155803680000).  
		Таким чином, матеріали справи містять докази належності територіальній громаді міста Києва  в особі Київської міської ради права власності на нежитлові будівлі на вул. Козелецькій, 2-К, літ. "А" та "Б" площею 33,8 кв.м. та 70,2 кв.м. 
		Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" щодо недоведеності позивачем за зустрічним позовом належності вказаного майна до комунальної власності суд відхиляє як необґрунтовані та такі, що спростовуються встановленими вище обставинами та наявними у матеріалах справи  доказами. 
		Суд також відхиляє посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" на те, що реєстрація права власності за Київською міською радою (17.06.2020) була здійснена після реєстрації права власності за ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" (23.09.2019) на  нерухоме майно  загальною площею 103,6 кв.м   за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1923723480000), оскільки власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності (такий правовий висновок наведено у постанові  Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).
		Згідно із  наявних у матеріалах справи технічного паспорту, виготовленого Іванютою А.В. від 18.09.2019 № Н-827 на замовлення Приватного підприємства  "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" та технічного паспорту, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграл форм" від 04.12.2017 на замовлення КП "Київпастранс",можна дійти висновку, що нежитлові будівлі літ "А" та літ. "Б", загальною площею 103,6 кв.м., кінцевим набувачем яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1"  та нежитлові будівлі літ. "А" та "Б" площею 33,8 кв.м. та 70,2 кв.м., які належать до комунальної власно територіальної громади міста Києва є фактично тотожними.
		У листі від 06.12.2023 №08/987 КП "Київпастранс" повідомлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:69:011:0011, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Козелецькій, 2-К, розміщуються дві нежитлові будівлі, позначені на схемі технічного паспорту від 04.12.2017  літерами  "А" площею 33,8 кв.м. та "Б" та 70,2 площею кв.м. будь-які інші капітальні споруди на земельній ділянці не розміщуються. 
		Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" стверджує, що на об`єкт нерухомого майна, який належить Товариству на праві власності та яке знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:69:011:0011, площею 0,241 га зареєстроване право власності за Київською міською радою та вказано адресу:  м. Київ, вул. Козелецька, 2-К.
		Отже, з матеріалів справи, дійсних обставин та позиції  учасників справи вбачається, що  в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відкрито розділ та зареєстровано нерухоме майно  загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - площею 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1923723480000), яке фактично є нерухомістю, що  належить територіальній громаді міста Києва, а саме: нежитлові будівлі літ. "А" та "Б" площею 33,8 кв.м. та 70,2 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2-К (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2155803680000).
		Крім того, з відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно встановлено, що до реєстру  додано відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - площею 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1923723480000), а саме: кадастровий номер 8000000000:69:011:0011.
		Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. 
		Відповідно до ч.8 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. 
		Нормами статей 90, 95, 102-1 Земельного кодексу України визначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі та особи, які набули право користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.
		Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
		При цьому згідно зі ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Відповідно до пункту 1 рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 16.02.1989 № 122 "Про відведення земельних ділянок підприємствам установам і організаціям для будівництва об`єктів" виконавчий комітет Київської міської ради народних депутатів вирішив прийняти пропозиції Головного управління архітектури та містобудування виконкому міськради про відведення земельних ділянок підприємствам, установам та організаціям для будівництва об`єктів згідно з додатками 1-9. 
		Згідно із додатку № 3 до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 16.02.1989 № 122 "Про відведення земельних ділянок підприємствам установам і організаціям для будівництва об`єктів" затверджено перелік підприємств, установ та організацій, яким відводяться земельні ділянки по Жовтневому району, земельна ділянка площею 0,22 га на вул. Козелецькій була відведена Автотранспортному підприємству-33030 (АТП-33030) для будівництва АЗС.  Згідно із наказом Міністерства автомобільного транспорту  від 29.12.1987 № 286 підприємству-33030 був встановлений новий індекс  13030.
		Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.10.2022 № 0570202/1-12717 та чергового кадастрового плану земельної ділянки, земельна ділянка з обліковим кодом 69:011:0010 є земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:69:011:0011 площею 0,2410 га (цільове призначення - 12.08 для розміщення та експлуатації будівель та споруд, додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій) обліковується за Київським автотранспортним підприємством - 13030. 
		Згідно із інформацією, наданою Департаментом земельних ресурсів (лист від 30.01.2024 №0570202/1-1260) рішення про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:011:0011 у власність або у користування (оренду) будь-яким фізичним або юридичним особам за поданням Департаменту Київська міська рада не приймала. Інформація щодо реєстрації права власності або права користування (оренди) земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:69:011:0011 у Департаменті відсутня. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС", Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" або інших осіб щодо оформлення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:69:011:001 у Міському земельному кадастрі не зареєстровані. Крім того, рішенням Київської міської ради від 27.11.2003 № 236/1111 земельну ділянку площею 0,25 га (код 69:011:0010) передано в оренду на 5 років комунальному підприємству "Київпастранс" для експлуатації та обслуговування автозаправної станції на вул. Козелецькій, 2 у Солом`янському районі м. Києва. Інформація про формування вказаної земельної ділянки у розумінні статті 79-1Земельного кодексу України та щодо державної реєстрації речових прав на неї в Департаменті відсутня.
		Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста Києва відноситься до повноважень Київської міської ради.
		Оскільки, вказана земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею.
		Однак, як зазначалося вище, Київська міська рада, як власник земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:011:0011, в установленому порядку Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" або попереднім набувачам нерухомого майна  (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1923723480000)  у власність чи користування, в тому числі для будівництва, земельну ділянку не передавала, правовстановлюючі документи на неї не отримувались.
		Документи, які б посвідчували право власності  або право користування зазначеною земельною ділянкою Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" в матеріалах справи відсутні. 
		Таким чином, реєстрація знаходження на земельній ділянці, власником якої є Київська міська рада, нерухомості Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1923723480000) істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстрокове.
		Київська міська рада у цьому випадку не може використовувати земельну ділянку ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може надати  цю землю в користування  будь-кому, окрім власника такого нерухомого майна, тобто на цей час Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1".
		Тому державна реєстрація нерухомого майна на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.
		Вказане узгоджується із позицією  Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.
		Згідно ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. 
		Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1, 2 ст.319 Цивільного кодексу України). 
		Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. 
		Положеннями ч.1, 2 ст.386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. 
		З огляду на вищевикладене, з урахуванням того, що реєстрація  за ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" площею 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1923723480000)  здійснена за відсутності належних правових підстав; оскільки  земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:69:011:0011 перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва та не відводилася у встановленому законодавством порядку Київською міською радою у власність чи користування Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1", а також іншим особам, за якими здійснено первинну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1923723480000), суд вважає, що реєстрація права власності за відповідачами на спірний об`єкт нерухомого майна порушує інтереси територіальної громади міста Києва як власника нежитлової будівлі літ. "А" та "Б" площею 33,8 кв.м. та 70,2 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2-К, а також виключає можливість розпорядження Київською міською радою земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:69:011:0011.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови ВП ВС від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 (пункт 5.6), від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55)).
		Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 Земельного кодексу України).
		Зустрічний позов пред`явлений Київською міською радою з метою відновлення становища, яке існувало до незаконної державної реєстрації неіснуючого права власності за  ПП  "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС", ТОВ "ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК+", ТОВ "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" та ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м, що складаються з нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 34,6 кв.м та нежитлової будівлі літ. "Б", загальною площею 69,00 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2, що розташовані на земельній ділянці, площею 0,241 га, кадастровий номер 8000000000:69:011:0011, усунення  наслідків якого (порушення) за доводами позивача за зустрічним позовом має відбуватися шляхом  скасування рішень державного реєстратора та припинення прав власності відповідачів на вказані нежитлові будівлі із закриттям розділу Державного реєстру речових прав, а також визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
		Позивач за зустрічним позовом посилається на порушення прав територіальної громади міста Києва внаслідок державної реєстрації за  відповідачами неіснуючого права власності на об`єкти нерухомого майна, що є одним і тим самим майном, яке належить  на праві власності територіальній громаді міста Києва. 
		Представником Київської міської ради у судовому засіданні 04.04.2024 зазначила, що зустрічні позовні вимоги спрямовані на усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, належним територіальній громаді міста Києва, а також на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що належить до комунальної власності.
		Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1).
		Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 статті 5 ГПК України).
		Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
		Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2024 року у справі №990/150/23). 
		Водночас невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав, і якщо таке тлумачення не призводить до порушення процесуальних прав відповідача (зокрема, щодо подання заперечень, надання відповідних доказів тощо). Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України). Зазначені  висновки наведені  у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/7803/21 (пункт 6.46), від 20.09.2023 року у справі №910/3453/22 (пункт 58), від 01.11.2023 у справі №910/7987/22 (пункт 5.30).
		Суд незалежно від наявності посилання сторін вирішує, які норми права повинні застосовуватися для вирішення спору, при цьому сторони не зобов`язані доказувати в суді наявність та необхідність застосування певної норми до спірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).
		Пред`являючи зустрічний позов позивач прагне усунути порушення внаслідок здійсненої реєстрації за відповідачами права власності на нерухоме майно, що є фактично майном територіальної громади міста Києва, а також внаслідок внесення  до Державного реєстру речових прав відомостей про земельну ділянку комунальної власності, на якій нібито розташовані нежитлові будівлі, право власності на які зареєстроване за відповідачами. 
		Суд зазначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 Цивільного кодексу України).
		Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема,  усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).  Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
		За змістом статті 391 ЦК України негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не для захисту права володіння, яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 71)).
		Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
		Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17).
		Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.06.2023 у справі №633/408/18 зазначила, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди (пункт 11.10).
		Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
		У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
		За змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Отже, законодавством визначено, що скасування державної реєстрації права власності можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, а отже реальне поновлення права власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради та відновлення становища, яке існувало до порушення, можливо лише шляхом скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності як такого, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує право власності територіальної громади міста Києва на об`єкт нерухомості (нежитлову будівлю) та використання земельної ділянки.
		Суд зазначає, що оскільки у відповідачів за зустрічним позовом  були відсутні правові підстави для державної реєстрації права власності на  нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м, що складаються з нежитлової будівлі літ. "А",   площею 34,6 кв.м та нежитлової будівлі літ. "Б",   площею 69,00 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 та розташовані на земельній ділянці, площею 0,241 га, кадастровий номер 8000000000:69:011:0011, а у Київської міської ради відсутні можливості захистити свої права іншим способом, ніж просити суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав відповідачів на цей об`єкт та проведену на його підставі державну реєстрацію права власності,  суд вважає, що у цьому конкретному випадку за обставин цієї справи Київська міська рада обрала  ефективний спосіб захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та проведеної на його підставі державної реєстрації,  оскільки саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди позивачу за зустрічним позовом у реалізації прав власника нежитлових будівель  літ. "А" та "Б" площею 33,8 кв.м. та 70,2 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2-К та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:69:011:0011.
		Суд  вважає, що у позивача за зустрічним позовом  відсутні можливості захистити свої права іншим способом, оскільки, за встановлених вище обставин: 
		відповідачі за зустрічним позовом не набули права власності на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м., що складаються з нежитлової будівлі літ. "А",  площею 34,6 кв.м та нежитлової будівлі літ. "Б",  площею 69,00 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2; 
		об`єкти нерухомості, що зареєстровані за відповідачами за зустрічним позовом не існують, та насправді є майном комунальної власності, проте зареєстровані за іншою адресою та в іншій площі; 
		за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради вже зареєстроване право власності на нежитлові будівлі літ. "А" та "Б" площею 33,8 кв.м. та 70,2 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2-К та у Київської міської ради відсутня потреба у реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, які на цей час зареєстровані за ТОВ "УКРМ`ЯСО-1"; 
		інші речові права на нерухоме майно та їх обтяження щодо об`єкта нерухомості  реєстраційний номер 1923723480000 у  Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. 
		Таким чином, для забезпечення територіальній громаді міста Києва реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо комунального майна, належним способом захисту порушених прав є скасування рішень державних реєстраторів від 26.09.2019 № 48883339, від 17.02.2020 № 51173641, від 19.02.2020 №51216980, від 22.04.2021 № 57803976, від 22.04.2021 № 57803976, від 11.11.2021 №61522312 про державну реєстрацію прав на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м), за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000)  та проведених на його підставі державних реєстрацій. Відтак суд вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом у цій частині є такими, що належить задовольнити.
		Щодо позовних вимог за зустрічним позовом  про припинення  права власності та закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд зазначає таке.
		В абзаці третьому частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній з 16.01.2020), зокрема, встановлювалося, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Зазначене положення закону обумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.
		Положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" адресовані насамперед суду, який, задовольняючи позов, зокрема про скасування рішення державного реєстратора, має чітко визначитися з тим, кому саме і яке речове право внаслідок задоволення такого позову належить.
		Норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регламентують процедуру внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.
		Таким чином, за змістом наведеної норми, якщо на момент ухвалення судового рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав відсутні речові права, обтяження речових прав, зареєстровані відповідно до законодавства, визнання припиненими таких прав не вимагається (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №916/1988/20).
		Як встановлено судом вище, що як на момент проведення державних  реєстрацій  прав за ПП  "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС", ТОВ "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект", ТОВ "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" та ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" на спірне нерухоме майно - нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А"    площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" площею  69,00 кв.м), за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000), так і на момент звернення позивача за зустрічним позовом до суду у кінцевого набувача (ТОВ "УКРМ`ЯСО-1")  будь-які речові права на спірне нерухоме майно були відсутні. 
		У зв`язку з цим, вимога про припинення права власності ПП  "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС", "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект", ТОВ "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" та ТОВ "УКРМ`ЯСО-1"  не підлягає задоволенню, оскільки останні  не набули такого права.
		Суд зазначає, що норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регламентують процедуру внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення (п.127 Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі №914/2350/18 (914/608/20), п. 96 постанови Верховного Суду від 29.08.2023 у справі №910/3867/19).
		Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції чинній станом на час розгляду   спору) передбачено, що якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав.
		Чинна редакція абзацу другого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що у разі, якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.
		Абзац третій частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" також містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.
		Таким чином, порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Також відповідно до п.5 ч.1 ст.14  Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції чинній станом на час звернення позивача за зустрічним позовом до суду та розгляду спору) розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі: набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ.
		Оскільки, як встановлено судом вище суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Результат" Синявського Володимира Володимировича від 26.09.2019 № 48883339 та проведену на його підставі державну реєстрацію права власності Приватного підприємства "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС"  на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" площа 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000) проведену 23.09.2019 з відкриттям розділу, враховуючи норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", це судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у якому зареєстроване право власності такої особи, а відтак  позовна вимога в частині закриття розділу задоволенню не підлягає та є передчасною. 
		Щодо позовних вимог за зустрічним позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, то суд зазначає таке.
		Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, у тому числі захисту прав на земельні ділянки, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України є визнання правочину недійсним, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.
		Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частини 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України).
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що згідно із частинами першою, другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним; позовна вимога про визнання правочину нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо юридичних наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, оцінює правочин на предмет його нікчемності. Такі висновки сформульовані у постановах від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20, пункти 84 - 86), від 12.10.2021 у справі № 910/17324/19 (провадження № 12-12гс21, пункти 61, 62), від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-86гс20, пункти 120 - 124). 
		Оскільки відчуження об`єкта нерухомого майна на підставі договорів купівлі-продажу від 17.02.2020 №37, продажу від 19.02.2020 № 41, від 22.04.2021  № 259, від 22.04.2021 №258, від 11.11.2021 № 961 здійснено особами, які не набули права власності на таке майно, а кінцевий набувач у ланцюгу правочинів (ТОВ "УКРМ`ЯСО-1")  здійснив реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці площею 0,241 га, кадастровий номер 8000000000:69:011:0011, тобто такі правочини спрямовані на незаконне заволодіння майном (у цьому випадку заволодіння нерухомим майном територіальної громади міста Києва (нежитлової будівлі літ. "А" та "Б" площею 33,8 кв.м. та 70,2 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2-К) та земельною ділянкою комунальної власності), такі договори згідно із частинами першою та другою статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.
		За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України  кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій  статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті). 
		Як вже зазначалося вище, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 Цивільного кодексу України). Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (пункт 72), від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (пункт 95)). 
		Таким чином, спірні договори не можуть бути визнані недійсними з підстав, зазначених Київською міською радою, оскільки у цьому разі спосіб захисту, обраний позивачем за зустрічним позовом, є неналежним.
		Щодо заяви ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" про застосування строків позовної давності за зустрічним позовом. 
		Заява обґрунтована тим, що предметом спору за зустрічним позовом є правовідносини, які виникли на підставі рішення реєстратора 23.09.2019, а відтак відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України, строк позовної давності щодо оскарження вищевказаного розпорядження сплив 22.09.2022. Однак, із вказаним позовом Київська міська рада звернувся до суду у листопаді 2023 року, тобто на думку ТОВ "УКРМ`ЯСО-1", з пропуском встановленого ч. 1 ст. 257 ЦК України строку
		Можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, серед іншого, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (стаття 256 ЦК України).
		Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який був неодноразово продовжений.
		Постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відмінено з 30.06.2023.
		Окрім того, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259,362, 559, 681, 728,786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
		За змістом ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
		Аналогічна позиція міститься також в постанові 14.08.2018 Верховного Суду у справі № 922/1425/17.
		Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
		Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз положень статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов. 
		Посилання ТОВ "УКРМ`ЯСО-1"  на те, що строк позовної давності  щодо зустрічних  позовних вимог, що виникли на думку ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" з 23.09.2019 є необґрунтованими, оскільки  в силу приписів до п.12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України законодавцем  продовжені  строки позовної давності.
		Суд також вважає помилковими доводи ТОВ "УКРМ`ЯСО-1", що початок строку позовної давності щодо вимог Київської міської ради  слід обраховати з моменту вчинення першої реєстрації, тобто з 23.09.2019, оскільки об`єкт нерухомості, зареєстрований за ПП "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" на праві власності має іншу адресу та площі, а  обставин, за яких Київська міська рада повинна була знати про  реєстрацію речових прав на таке майно ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" не вказує та з матеріалів справи таких обставин  не вбачається.
		Початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли Київська міська рада довідалася або могла довідатися про порушення його права або про особу, яка його порушила. У цьому випадку Київська міська рада могла довідатися про порушене право з моменту пред`явлення первісного позову, тобто у вересні 2023 року. При цьому відомості щодо земельної ділянки площею 0,241 га, кадастровий номер 8000000000:69:011:0011, що належить до комунальної власності (про зміни щодо якої могла знати  Київська міська рада як уповноважений орган) були внесені до Державного реєстру речових прав 11.11.2021, що також спростовує доводи ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" про пропуск позивачем за зустрічним позовом строків позовної давності. 
		За наведених обставин та оскільки позовні вимоги позивача за зустрічним позовом спрямовані на усунення перешкод розпорядження майном належним територіальній громаді міста Києва, реєстрація права власності на спірні нежитлові будівлі унеможливлює повноцінне володіння таким майном власником (територіальною громадою міста Києва), а таке порушення є триваючим, що виключає застосування позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "УКРМ`ЯСО-1" про застосування строків позовної давності.
		 
		ВИСНОВКИ СУДУ.
		За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України  суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно  до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Приписами ст.76, 77  Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України,   достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Статтею  86  Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову повністю. Водночас зустрічний позов Київської міської ради належить задовольнити частково, а саме в частині скасування рішень державних реєстраторів від 26.09.2019 № 48883339, від 17.02.2020 № 51173641, від 19.02.2020 № 51216980, від 22.04.2021 № 57803976, від 22.04.2021 №57803976, від 11.11.2021 № 61522312 та проведених на їх підставі державних реєстрацій прав. Вимоги зустрічного позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 17.02.2020 №37, продажу від 19.02.2020 № 41, від 22.04.2021  № 259, від 22.04.2021 №258, від 11.11.2021 № 961, припинення права власності відповідачів та закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно суд залишив без задоволення. 
		Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
		 
		РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ 
		У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісним позовом покладається на позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1") та за зустрічним позовом покладається на відповідачів за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
		           
		          ВИРІШИВ:
		У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" відмовити повністю. 
		Зустрічний позов Київської міської ради  задовольнити частково. 
		Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Результат" Синявського Володимира Володимировича від 26.09.2019 № 48883339 та проведену на його підставі державну реєстрацію права власності Приватного підприємства "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" (ідентифікаційний код 25282910) на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000) проведену 23.09.2019 з відкриттям розділу.  
		Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучко Віктора Петровича від 17.02.2020 № 51173641 та проведену на його підставі 17.02.2020 державну реєстрацію права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю  "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект" (ідентифікаційний код 41948354) на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м), за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000).
		Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучко Віктора Петровича від 19.02.2020 № 51216980 та проведену на його підставі 19.02.2020 державну реєстрацію права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінгово-будівельна фірма "Будпроект" (ідентифікаційний код 41948354) на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м), за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000).  
		Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни від 22.04.2021 № 57803976 та проведену на його підставі 22.04.2021 державну реєстрацію права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" (ідентифікаційний код 38139523) на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м), за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000, номер відомостей про речове право 41643487).
		Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни від 22.04.2021 № 57803976 та проведену на його підставі 22.04.2021 державну реєстрацію права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СЕРВІС ПЛЮС"  (ідентифікаційний код 38139523) на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А" - загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2 (реєстраційний номер 1923723480000, номер відомостей про речове право 41643407). 
		Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни від 11.11.2021 № 61522312 та проведену на його підставі 11.11.2021 державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" (ідентифікаційний код 39793907) на нежитлові будівлі загальною площею 103,6 кв.м (нежитлова будівля під літ. "А"- загальною площею 34,6 кв.м, нежитлова будівля під літ. "Б" - 69,00 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2, розташовані на земельній ділянці, площею 0,241 га, кадастровий номер 8000000000:69:011:0011 (реєстраційний номер 1923723480000).
		Стягнути з Приватного підприємства "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СІНТЕЗ-БАЛАНС" (01014, місто Київ, вулиця Болсуновська, будинок 13, офіс 41, ідентифікаційний код 25282910) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00  грн.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-ЛОГІСТИК+" (70420, Запорізька область, Запорізький район, село Долинське, вулиця Центральна, будинок 23 В, ідентифікаційний код 41948354) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) витрати зі сплати судового збору у сумі 5368,00  грн.
		Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМЕЛПЛЮС" (02132, місто Київ, вулиця Зарічна, будинок 1-Б, інше приміщення 236, ідентифікаційний код 38139523) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) витрати зі сплати судового збору у сумі 5368,00 грн.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМ`ЯСО-1" (02232,  місто Київ,  проспект Маяковського, будинок 68, офіс 233, ідентифікаційний код 39793907) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00  грн.
		Видати накази  після набрання рішенням законної сили.
		В іншій частині  зустрічного позову  відмовити.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено та підписано: 01.05.2024.
		 
		 
		Суддя                                                                                                    С. О. Турчин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...