Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/146/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; оренди.
Надіслано судом: 02.05.2024. Зареєстровано: 03.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2024.
Дата набрання законної сили: 09.07.2024
Результат оскарження 09.07.2024 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		(додаткове)
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 травня 2024 року м. ХарківСправа № 922/146/24 
		 
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Присяжнюка О.О.
		при секретарі Тонка Є.М. 
		розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" сформовану в системі «Електронний суд» 22.04.2024 року про розподіл судових витрат по справі 
		за позовом  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12) про визнання недійсним договору за участю представників:
		позивача -не з`явився
		відповідача - Рижкова І.П. (ордер серія ВІ № 1187641 від 15.01.2024)
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані", в якій просить суд:
		Визнати частково недійсним Договір оренди № К27/Х-1 від 11.09.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОНА КОМПАНІ» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, Ідентифікаційний код: 32759456) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме п. 11.7. в частині того, що Гарантійний платіж не повертається у випадку розірвання Договору з ініціативи Відповідача на підставі п. 37.5. та п. 37.7.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНАКОМПАНІ» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, Ідентифікаційний код: 32759456) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
		Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вважає, що наявні підстави застосувати принцип можливості обмеження свободи договору. Оскільки в момент укладення наведених вище положень п. 11.7. Договору сторонами недотримано вимог, що встановлені ч. 1 ст. 203 ЦКУ. Тобто зміст положення пункту 11.7. в частині того, що Гарантійний платіж не повертається у випадку розірвання Договору з ініціативи Відповідача на підставі п. 37.5. та п. 37.7., суперечить встановленим у п. 2, п. 6 ч. 1 ст. З ЦКУ загальним засадам цивільного законодавства, зокрема являється несправедливим, нерозумним та позбавляє права власності на грошові кошти Позивача у разі його розірвання. Позивач не має нести наслідки розірвання Договору з ініціативи Відповідача на підставі п. 37.5. та п. 37.7.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.04.2024 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
		22.04.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" надійшла заява сформувала в системі «Електронний суд»про розподіл судових витрат, в якій представник відповідача просить суд:ухвалити в межах судової справи №922/169/24 додаткове рішення, яким вирішити питання щодо стягнення судових витрат, а саме: стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНАКОМПАНІ» (код в ЄДРПОУ 32759456) компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.04.2024 судове засідання для розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" сформувану в системі «Електронний суд» 22.04.2024 року призначено на до розгляду у судовому засіданні на 01 травня 2024 року о 12:30 год. 
		30.04.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду від представника фізичної особи ОСОБА_1 на інший час у зв`язку із тим, що адвокат Турка-Романюк А.С. буде приймати участь у справах №610/882/24, №610/895/24,№610/907/24, що розглядаються Балаклійським районним судом Харківської області, розгляд яких був призначений раніше ніж у справі №922/146/24 
		Крім того, позивач вважає, що заявлені вимоги відповідача про стягнення з Позивача на користь Відповідача судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, які складають 25 000 грн. є неспівмірними та занадто завищеними.
		Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторони спору зобов`язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		У справі «Осіпов проти України» суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
		Згідно норм ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
		Судом клопотання представника позивача про відкладення розгляду заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/146/24 відхилено як необґрунтоване, оскільки наведені обставини, не є безумовними підставами для відкладення розгляду заяви.
		В судовому засіданні 01.05.2024 року представник відповідача заяву підтримав та зазначив, що обставини, які викладено у заяві та докази, які до неї долучено свідчать про співмірність та пропорційність пред`явлених до відшкодування витрат.
		Дослідивши матеріали справи в частині розподілу судових витрат, суд встановив наступне.
		Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
		У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.
		Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
		Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.
		Статтею 16 Господарського кодексу України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, яка здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, що застосовується як джерело права (ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України) у питанні щодо того, чи вимагає стаття 6 Конвенції забезпечення юридичного представництва особи, що є стороною по справі, орієнтує національні суди на необхідності врахування специфічних обставин кожної конкретної справи та з`ясування того, чи відсутність правової допомоги позбавить заявника права на справедливий суд (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 26; McVicar v. the United Kingdom (Мак-Вікар проти Сполученого Королівства), § 48; Steel and Morris v. the United Kingdom (Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства), § 61). McVicar v. the United Kingdom (Мак-Вікар проти Сполученого Королівства), § 51).
		У розвиток наведеного розуміння статті 6 Конвенції суд виходить з того, що надання правової допомоги залежить також і від інших факторів, серед яких: важливість того, що є предметом спору для заявника; складність відповідного закону чи процесу; можливість заявника ефективно представляти себе у суді без адвоката; існування обов`язкової вимоги мати представника у суді (Steel and Morris v. the United Kingdom (Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства), § 61); (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 26); (McVicar v. the United Kingdom (Мак-Вікар проти Сполученого Королівства), §§ 48-62; Steel and Morris v. the United Kingdom (Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства), § 61; P., C. and S. v. the United Kingdom (P., C. та S. проти Сполученого Королівства), § 100); (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 26); Gnahorй v. France (Ньяоре проти Франції), § 41).
		Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського кодексу України).
		Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		Відповідно до практики суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 40 рішення суду ЄСПЛ від 01 лютого 2018 року у справі "Радченко проти України").
		Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Виходячи зі змісту частини 3 статті 244 Господарського кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
		Відповідно до статті 123 Господарського кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
		Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2 статті16 Господарського процесуального кодексу України).
		Відносини адвоката та клієнта врегульовує договір про надання правової допомоги - домовленість, умови якого визначають зміст очікуваних від адвоката послуг, їх вартість, порядок оплати тощо (пункт 4 частина 1 стаття 1 Закону України від 05 липня 2012 року Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон).
		Згідно з частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
		Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Пунктом 9 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 означеного Закону).
		Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Згідно зі статті 30 означеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Разом із тим, процесуальні норми кожного із кодексів (ГПК, ЦПК, КАС) України визначають критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру відшкодування стороні понесених нею витрат на правничу допомогу за наслідками судового вирішення спору.
		Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Правило частини 1 статті 124 та частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасника справи у першій заяві по суті спору (позовна заява та відзив на позов) подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
		Водночас згідно частини 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, попередній розрахунок розміру судових витрат, в тому числі, на професійну правничу допомогу, не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
		Судом встановлено, що між ТОВ «Крона-Компані» та адвокатом Рижковим І.П. укладено Договір №27/2023про надання професійної (правничої) допомоги від 21.11.2023 року (надалі - Договір № 27/2023).
		ТОВ «Крона-Компані» було надано Адвокату завдання №2 від 29.01.2024 (надалі - Завдання №2), яким доручено здійснювати представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Харківської області у справі №922/146/24 за позовом ОСОБА_1 до Клієнта про визнання частково недійсним Договору оренди.
		Додатковою угодою №3 від 29.01.2024 до Договору №27/2023 (надалі - Додаткова угода №3) встановлено фіксований розмір гонорару за виконання адвокатом завдання №2, який складає 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень та не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт за Завданням № 2.
		Вказаний розмір гонорару повністю відповідає попередньому (орієнтовному) розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу, зазначеному у відзиві від 31.01.2024.
		Сторонами підписаний акт №7 від 18.04.2024 приймання-передачі наданих послуг за Договором №27/2023 та Додатковою угодою №3, а факт оплати наданих послуг підтверджується платіжною інструкцією №98716188 від 19.04.2024 року.
		Отже, відповідачем було прийнято послуги за надання правничої допомоги вартістю 25000,00 грн. по справі № 922/146/24, яка перебувала на розгляді в Господарському суді Харківської області.
		Таким чином, загальна сума судових витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем у даній справі становить 25000,00 грн.
		При цьому, суд зазначає, що клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивач не надав.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		За змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Пунктом 3.2 рішення Конституційного суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
		Пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам- членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
		Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/8443/17 від 11 травня 2018 року та практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26 лютого 2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10 грудня 2009 року, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12 жовтня 2006 року, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30 березня 2004 року заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
		Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
		Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
		Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
		Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
		На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.
		Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
		Разом з тим, суд звертає увагу на позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену в постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18, про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість лише щодо розподілу витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
		Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання правової допомоги позивачу на погоджену між клієнтом та адвокатом Рижковим І.П. суму у фіксованому розмірі 25000,00 грн.
		Враховуючи викладене, дослідивши акт №7 від 18.04.2024 приймання-передачі наданих послуг за Договором №27/2023 та Додатковою угодою №3 приймаючи до уваги рівень складності та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, а також з урахуванням відмови у позові позивачу , суд дійшов висновку про задоволення заяви представника відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
		Керуючись статями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" сформовану в системі «Електронний суд» 22.04.2024 рокупро розподіл судових витрат задовольнити повністю.
		Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА КОМПАНІ» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, Ідентифікаційний код: 32759456) -компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
		Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
		Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
		Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНАКОМПАНІ» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, Ідентифікаційний код: 32759456).
		Відповідач: фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНАКОМПАНІ» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, Ідентифікаційний код: 32759456).
		Повний текст додаткового рішення складено 02 травня 2024 року. 
		 
		 
		 
		Суддя  О.О. Присяжнюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...