Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 278/1735/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2024.
Дата набрання законної сили: 24.04.2024
Номер судового провадження: 61-864ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		24 квітня 2024 року
		м. Київ
		справа № 278/1735/15-ц
		провадження № 61-864св23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
		суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,
		учасники справи:
		позивач - прокурор Житомирської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради та Дочірнього підприємства «Пулинський лісгосп агропромислового комплексу» Житомирського обласного Комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради, відповідачі: Житомирська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 ,  треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору: Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області, ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 ,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 серпня 2016 року у складі судді Грубіяна Є. О. та постанову Житомирського апеляційного суду від  05 грудня 2022 року у складі колегії суддів  Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2015 року прокурор Житомирського району Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради, Дочірнього підприємства «Червоноармійський лісгосп агропромислового комплексу» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради (далі - ДП «Червоноармійський лісгосп АПК»), правонаступником якого є Дочірнє підприємство «Пулинський лісгосп агропромислового комплексу» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради (далі - ДП «Пулинський лісгосп АПК») звернувся до суду з позовом до Житомирської районної державної адміністрації (далі - Житомирська РДА), ОСОБА_1 (яка є правонаступником ОСОБА_87 ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 (яка є правонаступником ОСОБА_88 , ОСОБА_89 ), ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_90 (яка є правонаступником ОСОБА_91 ), ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області, про визнання недійсним розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації, витребування земельної ділянки та зобов`язання повернути земельні ділянки.
		Позовну заяву прокурор обґрунтовував таким.
		Розпорядженням Житомирської РДА від 16 грудня 2010 року № 1164 відповідачам надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею по 0,12 га кожному за межами населеного пункту з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
		Розпорядженням Житомирської РДА від 28 грудня 2010 року № 1202 затверджено проект із землеустрою щодо відведення відповідачам земельних ділянок у власність для ведення садівництва на території зазначеної сільської ради, передано їм у власність земельні ділянки.
		Розпорядженням Житомирської РДА від 28 лютого 2011 року за № 136 внесено зміни в додаток до розпорядження від 28 грудня 2010 року № 1202 в частині визначення площі земельних ділянок, де зазначалось, що громадянам надаються у власність земельні ділянки площею по 0,1000 га кожному.
		Позивач зазначав, що вказані вище розпорядження Житомирської РДА прийняті з порушенням вимог законодавства та всупереч встановленому Земельним кодексом України (далі - ЗК України) порядку припинення прав на землю та з перевищенням повноважень.
		Зокрема, посилався на те, що передані відповідачам у приватну власність землі належать на праві постійного користування ДП «Червоноармійський лісгосп АПК», яке заяву про припинення права користування земельними ділянками, що були відчужені, не подавало. Спірні земельні ділянки до земель запасу Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області не передавалися, що виключає можливість розпорядження районною державною адміністрацією вказаними землями, а такими повноваженнями відповідно до статті 149 ЗК України наділений Кабінет Міністрів України.
		Також зазначав, що оспорюваними розпорядженнями із постійного користування ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» вилучено землі лісогосподарського призначення загальною площею понад 6 га для ведення садівництва, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми частини дев`ятої статті 149 ЗК України. У порушення вимог частини другої статті 20, частини третьої статті 122 ЗК України зазначеними розпорядженнями Житомирської РДА змінено цільове призначення земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення на землі садівництва.
		09 червня 2011 року ОСОБА_119 і ОСОБА_103 відчужили земельні ділянки площею по 0,1 га кожна на користь ОСОБА_118 , який отримав державний акт про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2 га.
		27 жовтня 2011 року та 28 жовтня 2011 року ОСОБА_120 придбав у ОСОБА_108 і ОСОБА_109 земельні ділянки, на які отримав державний акт про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2 га.
		Прокурор вважав, що вказані земельні ділянки вибули з володіння лісогосподарського підприємства поза його волею, а ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_119 і ОСОБА_103 набули права власності на ділянки з порушенням вимог земельного законодавства, тому власник має право витребувати ці земельні ділянки із чужого незаконного володіння відповідачів ОСОБА_117 та ОСОБА_123 .
		Правовою підставою для звернення до суду із цим позовом в інтересах держави прокурор визначив те, що відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду в агропромисловому комплексі.
		Вказував, що таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Державна інспекція сільського господарства України (далі - Держсільгоспінспекція України).
		Прокурор, посилаючись на те, що ні Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ні Положенням про Держсільгоспінспекцію України не передбачено повноважень органу державного контролю за використанням та охороною земель звертатися до суду з позовом про визнання незаконними рішень органів державної влади або місцевого самоврядування щодо розпоряджень землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування землі державної та комунальної форми власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння, визначив Державну інспекцію сільського господарства в Житомирській області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
		Також зазначав, що оскільки рішення у цій справі вплине на права ДП «Червоноармійський лісгосп АПК», вказану особу слід залучити позивачем.
		Посилаючись на викладене, прокурор просив: 
		визнати недійсними розпорядження Житомирської РДА від 16 грудня 2010 року № 1164 «Про надання громадянам дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Зарічанської сільської ради», від 28 грудня 2010 року № 1202 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Зарічанської сільської ради», від 28 лютого 2011 року № 136 «Про внесення змін у розпорядження голови райдержадміністрації від 28 грудня 2010 року № 1202»; 
		визнати недійсними державні акти на право приватної власності на земельні ділянки та скасувати їх державну реєстрацію, видані фізичним особам, відповідачам у справі; 
		витребувати у ОСОБА_117 та ОСОБА_118 на користь ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» земельні ділянки площею 0,2 га кожна, розташовані на території Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області; 
		зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_87 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_126 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 повернути до земель ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» земельні ділянки, одержані на підставі розпоряджень Житомирської районної державної адміністрації від 16 грудня 2010 року № 1164, від 28 грудня 2010 року № 1202, від 28 лютого 2011 року № 136; 
		зобов`язати ОСОБА_117 та ОСОБА_118 повернути до земель ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» земельні ділянки площею 0,2 га кожна, одержані ними відповідно до державних актів про право приватної власності на земельні ділянки серії ЯМ № 095290 і ЯК № 224501.
		Також у червні 2015 року прокурор просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що належать відповідачам у цій справі, у зв`язку з тим, що невжиття таких заходів надасть останнім змогу здійснити відчуження цього нерухомого майна, здійснити забудову на земельних ділянках, тому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
		Суди неодноразово розглядали цю справу.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 10 липня 2015 року заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.
		Накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1822082500:01:000:0309, 1822082500:01:000:0310, 1822082500:01:000:0311, 1822082500:01:000:0312, 1822082500:01:000:0313, 1822082500:01:000:0315, 1822082500:01:000:0316, 1822082500:01:000:0317, 1822082500:01:000:0318, 1822082500:01:000:0319, 1822082500:01:000:0320, 1822082500:01:000:0321, 1822082500:01:000:0322, 1822082500:01:000:0323, 1822082500:01:000:0324, 1822082500:01:000:0325, 1822082500:01:000:0326, 1822082500:01:000:0327, 1822082500:01:000:0328, 1822082500:01:000:0329, 1822082500:01:000:0330, 1822082500:01:000:0331, 1822082500:01:000:0332, 1822082500:01:000:0333, 1822082500:01:000:0334, 1822082500:01:000:0335, 1822082500:01:000:0336, 1822082500:01:000:0337, 1822082500:01:000:0338, 1822082500:01:000:0339, 1822082500:01:000:0340, 1822082500:01:000:0341, 1822082500:01:000:0342, 1822082500:01:000:0343, 1822082500:01:000:0344, 1822082500:01:000:0345, 1822082500:01:000:0346, 1822082500:01:000:0347, 1822082500:01:000:0348, 1822082500:01:000:0349, 1822082500:01:000:0350, 1822082500:01:000:0353, 1822082500:01:000:0354, 1822082500:01:000:0355, 1822082500:01:000:0356, 1822082500:01:000:0359, 1822082500:01:000:0360, 1822082500:01:000:0361, 1822082500:01:000:0362, 1822082500:01:000:0363, 1822082500:01:000:0364, 1822082500:01:000:0367.
		Заборонено відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти дії, що пов`язані із забудовою земельних ділянок з вказаними кадастровими номерами.
		Заборонено відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Житомирської РДА видавати відповідачам та будь-яким іншим особам будівельні паспорти забудови вказаних земельних ділянок, що розташовані на території Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
		Заборонено управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області приймати та реєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про початок виконання будівельних робіт на вказаних земельних ділянках, а також реєструвати декларації про готовність об`єктів до експлуатації, які збудовані на вказаних  земельних ділянках.
		У решті заяви відмовлено.
		Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 16 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
		Відмовляючи в позові, суд першої інстанції керувався тим, що прокурор не довів факт видачі земельних ділянок відповідачам у справі за рахунок земель лісового фонду, які підвідомчі ДП «Червоноармійський лісгосп АПК», а призначену судову земельно-технічну експертизу прокурор не оплатив. 
		Також місцевий суд зазначив про відсутність підстав для застосування позовної давності, про яку заявив відповідач ОСОБА_131 .
		Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
		Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 28 березня 2017 року апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що прокурор не надав доказів того, що спірні земельні ділянки належать до земель лісового фонду. Відсутні належні та допустимі докази відведення й закріплення спірних земельних ділянок за лісовпорядними організаціями, що свідчить про недоведеність факту їх вибуття з державної власності всупереч закону та волі держави. 
		Також апеляційний суд вказав на відсутність належним чином оформлених планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування ДП «Пулинський лісгосп АПК», за наявності яких можна встановити, чи змінювалося цільове призначення земельних ділянок, чи належали вони до земель лісового призначення, чи відбулося накладання земельних ділянок.
		У квітні 2017 року заступник прокурора Житомирської області оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку та просив оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. 
		Постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задоволено частково.
		Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 28 березня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанову касаційного суду мотивовано тим, що апеляційний суд не перевірив доводів прокурора про те, що з плану лісонасаджень Житомирського лісництва ДП «Житомирський лісгосп АПК» на території Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області убачається, що у власність громадян, відповідачів у справі, були передані землі кварталу 78 лісництва. Характеристика зазначених земельних ділянок приведена у таксаційному описі лісового фонду Житомирського лісництва, згідно з яким останні містять лісові насадження з деревостанами лісових культур, вік яких подекуди сягає 60 років, а діаметр - 24 см.
		Апеляційний суд не звернув уваги на листи Управління Держземагенства Житомирського району від 09 червня 2015 року № 10-603-0.5-6543/2-15 (щодо зменшення площі земель, що обліковувались за ДП «Житомирський лісгосп АПК»), від 15 червня 2015 року № 10-603-0.5-6882/2-15 (щодо зменшення площі лісогосподарських земель саме на підставі оскаржуваних розпоряджень), листи Виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 16 лютого 2016 року № 1898кн./вих.16 та від 06 січня 2017 року № 14, додатками до яких є детальна схема накладення картографічної бази даних кварталу 78 та спірних земельних ділянок на ортофотоплані Публічної кадастрової карти України.
		Апеляційний суд не врахував доводів прокурора про те, що спірні земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення, їх передача іншому спеціалізованому лісогосподарському підприємству не змінює їх державну форму власності, а факту передачі земель у власність громадянам, відповідачам у справі, саме за рахунок земель сільськогосподарського призначення, суд не встановив. 
		Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.
		Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що власниками частини спірних земельних ділянок є інші особи, які не залучені до участі в справі як відповідачі, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
		Постановою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради, ДП «Пулинський лісгосп АПК» задоволено.
		Постанову Житомирського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанову касаційного суду мотивовано тим, що, відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що власники частини спірних земельних ділянок змінилися, а саме власником земельної ділянки, яка  належала ОСОБА_132 , є ОСОБА_133 , власником земельних ділянок, які належали ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , є ОСОБА_134 , власником земельної ділянки, яка належала ОСОБА_19 , є ОСОБА_135 , власником земельної ділянки, яка належала ОСОБА_25 , є ОСОБА_136 , власником земельних ділянок, які належали ОСОБА_28 , ОСОБА_137 , є ОСОБА_138 , власником земельних ділянок, які належали ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , є ОСОБА_141 , власником земельної ділянки, яка належала ОСОБА_142 , є ОСОБА_143 , у зв`язку з чим вважав, що позовні вимоги стосуються прав та  обов`язків цих осіб, які не залучені до участі в справі як відповідачі.
		Проте суд апеляційної інстанції не з`ясував, у який період відбулося відчуження усіма зазначеними відповідачами належних їм земельних ділянок, не перевірив, чи існували ці обставини на час розгляду справи в суді першої інстанції, адже апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення на час вирішення спору судом першої інстанції, не вирішив справу за позовними вимогами, пред`явленими до інших відповідачів, які були власниками спірних земельних ділянок як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення рішення суду першої інстанції, а тому дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
		Постановою Житомирського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради, ДП «Пулинський лісгосп АПК» задоволено частково.
		Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 серпня 2016 року змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
		Апеляційний суд керувався тим, що, як відомо із матеріалів справи, спірні земельні ділянки перебували у державній власності у постійного землекористувача (ДП «Житомирський лісгосп АПК»), мала лісогосподарське призначення, а передача іншому спеціалізованому лісогосподарському підприємству не змінює її державну форму власності. Крім того, у встановленому порядку повноважним органом не вилучалась, зміна її цільового призначення у передбаченому законом порядку не здійснювалась. 
		Відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки рішення повноважного органу державної влади - Житомирської обласної державної адміністрації означає, що держава як власник волю на відчуження цієї ділянки не виявляла. 
		Отже, доводи позивача про те, що спірні земельні ділянки державного лісового фонду неправомірно вибули із володіння держави та землекористувача ДП «Червоноармійський лісгосп АПК», оскільки при їх вилученні не було дотримано вимог статті 149 ЗК України та статті 57 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), апеляційний суд вважав обґрунтованими.
		Вирішуючи спір щодо визнання недійсними оспорюваних рішень та розпоряджень органу місцевого самоврядування, апеляційний суд зазначив, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
		Враховуючи викладене, апеляційний суд вирішив, що заявлені прокурором вимоги про визнання незаконними та скасування розпоряджень Житомирської РДА від 16 грудня 2010 року № 1164 та від 28 грудня 2010 року № 1202, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, не є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах, а тому відмовив у задоволенні вказаних вимог саме з цих підстав.
		Щодо вимог про витребування майна апеляційний суд зазначив, що відповідачі та треті особи набули у власність земельні ділянки, якими вони правомірно користувалися за цільовим призначенням тривалий час, у межах норм, передбачених законом, на підставі рішення районної державної адміністрації. Як власники земельних ділянок відповідачі тривалий час володіють ними.
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що намагання прокурора виправити допущену внаслідок недбальства державних органів «помилку» не може мати наслідком непропорційне втручання у нове право відповідачів та перекладати на них усі негативні наслідки такої «помилки», оскільки задоволення позову із формальних підстав покладатиме надмірний індивідуальний тягар на особу, яка володіє земельною ділянкою протягом тривалого часу, а отже, порушить справедливий баланс інтересів сторін.
		З урахуванням викладеного апеляційний суд виснував про відсутність підстав для витребування у ОСОБА_117 , ОСОБА_118 та зобов`язання ОСОБА_1 (яка є правонаступником ОСОБА_87 ), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_23 (яка є правонаступником ОСОБА_88 , ОСОБА_89 ), ОСОБА_29 , ОСОБА_90 (яка є правонаступником ОСОБА_91 ), ОСОБА_124 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_106 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_128 (які залишились власниками на час розгляду справи) повернути спірні земельні ділянки з наведених підстав.
		Апеляційний суд зазначив, що підстав для зобов`язання інших відповідачів повернути земельні ділянки немає, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що власники означених спірних земельних ділянок відповідно до цивільно-правових угод змінилися. У зв`язку з чим ухвалами Житомирського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року та від 31 жовтня 2022 року нових власників земельних ділянок залучено як третіх осіб у справі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. 
		Оскільки відповідно до вимог статті 367 ЦПК України апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо залучення до участі у справі як відповідачів осіб, які не брали участі у суді першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення вимог прокурора щодо зобов`язання відповідачів, які відчужили спірні земельні ділянки і на час ухвалення цього судового рішення вже не є власниками земельних ділянок, повернути їх до земель ДП «Червоноармійський лісгосп АПК».
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у січні 2023 року, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову, а саме витребувати земельну ділянку у ОСОБА_118 на користь ДП «Пулинський лісгосп АПК», а також зобов`язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_29 , ОСОБА_124 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_106 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_128 повернути спірні земельні ділянки ДП «Пулинський лісгосп АПК».
		Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 369/6522/17 (провадження № 61-7581св22). 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував гарантії статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у контексті справи, яка переглядається. 
		Заявник зазначає, що суспільний інтерес у контролі за використанням земельних ділянок лісового фонду переважає приватний інтерес у збереженні володіння земельною ділянкою та передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право на мирне володіння майном.
		Посилається на те, що чинне земельне законодавство стосовно земель лісогосподарського призначення установлює пріоритет державної та комунальної власності на землю над приватною, та забороняє органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади передавати у приватну власність ліси та землю відповідного цільового призначення не у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.
		Доводи інших учасників справи
		У березні 2023 року від ОСОБА_118 на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, посилаючись на безпідставність доводів позивача, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		ОСОБА_144 посилається на хибне твердження прокурора Житомирської обласної прокуратури про те, що відповідачі, набуваючи у власність спірні земельні ділянки, не могли не розуміти про їх належність до лісового фонду України, що свідчить про заборону їх використання для будівництва, а мають використовуватися в цілях, пов`язаних із веденням лісового господарства. 
		Відповідач вказує, що набув на підставі договорів купівлі-продажу від 09 червня 2011 року у ОСОБА_145 та ОСОБА_119 земельні ділянки № № НОМЕР_1 , 44 із цільовим призначенням - для садівництва. На ділянках було сміттєзвалище, жодного дерева не росло, тому розуміти про належність цієї землі до лісового фонду не видавалось можливим.
		Крім того, на підставі рішення Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 09 жовтня 2015 року № 67 ОСОБА_146 надано дозвіл на розробку детального плану території під котеджну забудову, факт будівництва якого підтверджується технічним паспортом на садовий будинок від 23 жовтня 2018 року.
		Також звертає увагу суду на те, що ОСОБА_144 під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій просив застосувати позовну давність до вимог прокурора.
		Провадження у суді касаційної інстанції
		Касаційну скаргу подано до Верховного Суду у січні 2023 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Житомирського районного суду Житомирської області.
		У лютому 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		У частині другій статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
		Встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року з підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України, на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передано справу № 587/1382/15 (провадження № 61-5690св23) за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Сумське лісове господарство»  (далі - ДП «Сумське лісове господарство») до Головного управління Держгеокадастру Сумської області, ОСОБА_147 , третя особа - Реєстраційна служба Сумського районного управління юстиції, про визнання наказу незаконним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки; за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» до Сумської районної державної адміністрації, третя особа - Управління Держгеокадастру у Сумському районі, про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення; за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» до Сумської районної державної адміністрації, ОСОБА_148 , третя особа - Управління Держгеокадастру у Сумському районі, про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення.
		Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначала, що на час звернення прокурора до суду з трьома позовами в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» (червень 2015 року), чинний на той час Закон України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» та ЦПК України не передбачали будь-яких прямих заборон (обмежень) на звернення прокурора до суду з позовами про захист інтересів держави в особі державних компаній.
		Лише у новому Законі України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року, законодавцем було прямо обмежено права прокурора на представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
		Тобто, на думку колегії суддів Верховного Суду, до 15 липня 2015 року здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній допускалося.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду встановив наявність і інших висновків щодо застосування статті 36-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» у подібних правовідносинах, сформульованих та викладених у раніше ухвалених рішеннях суду касаційної інстанції.
		Зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії судів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 359/9596/15, від 12 січня 2022 року у справі № 370/430/14-ц, від 02 лютого 2022 року у справі № 488/5413/14-ц, від 15 червня 2023 року у справі № 617/668/15-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від  05 квітня 2023 року у справі № 370/1141/14-ц суд касаційної інстанції, переглядаючи справи за позовами прокурора в інтересах держави в особі державних підприємств (компаній), поданими до 15 липня 2015 року, та залишаючи позов прокурора в цій частині без розгляду, також дійшов висновку про те, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права, у тому числі державних підприємств.
		Отже, колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків щодо          застосування статті 36-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
		Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі № 587/1382/15.
		Ухвалою від 25 березня 2024 року Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду  прийняла до розгляду цивільну справу № 587/1382/15  (провадження № 61-5690сво23).
		За змістом пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
		Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.
		Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду  справи № 587/1382/15 (провадження № 61-5690сво23).
		Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Зупинити провадження у справі № 278/1735/15-ц за позовом прокурора Житомирської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради, Дочірнього підприємства «Червоноармійський лісгосп агропромислового комплексу» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради, правонаступником якого є Дочірнє підприємство «Пулинський лісгосп агропромислового комплексу» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради до Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , ОСОБА_157 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_162 , ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , ОСОБА_167 , ОСОБА_168 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 , ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору: Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області, ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації, витребування земельної ділянки та зобов`язання повернути земельні ділянки до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду  справи № 587/1382/15 (провадження № 61?5690сво23).
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                              І. М. Фаловська
		Судді                                                                                        В. М. Ігнатенко
		С. О. Карпенко
		А. С. Олійник
		В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...