Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/18876/24 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 02.05.2024. Зареєстровано: 03.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2024.

Номер судового провадження: П/320/18878/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		У Х В А Л А
		про відмову в забезпеченні позову
		02 травня 2024 року 320/18876/24
		Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши заяву представника ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА.ПІДТРИМКА» про забезпечення позову до подання позовної заяви,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Представник ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА.ПІДТРИМКА» звернулась до Київського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить суд забезпечити адміністративний позов шляхом:
		-заборони Державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» (код ЄДРПОУ 45022710), товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦЮГ» (код ЄДРПОУ 43645826) та будь-яким іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження природних ресурсів на території земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:05:002:0457 на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, зокрема, але не виключно, огороджувати ділянку, розорювати її, здійснювати на ній земляні роботи, підготовчі та будівельні роботи, розчищати територію, облаштувати під`їзні шляхи, складувати будівельні матеріали, підводити тимчасові інженерні мережі, намивати ґрунт чи пісок, знищувати (вирубувати) лісові насадження та рослинний покрив у будь-який спосіб;
		-зупинення дії Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14.03.2024 року «Про вилучення та надання в постійне користування земельної ділянки зі зміною цільового призначення державній установі «Національне військове меморіальне кладовище».
		Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 року о 18:37, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Кочановій П.В.
		В обґрунтування заяви зазначено, що даний час позивачем готується належна доказова база в обґрунтування позовної заяви про визнання незаконним та скасування Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14.03.2024 року «Про вилучення та надання в постійне користування земельної ділянки зі зміною цільового призначення державній установі «Національне військове меморіальне кладовище». Зі змісту Розпорядження КОВА, відповідач вилучив Земельну ділянку з постійного користування Національного університету біоресурсів та природокористування України, змінив її цільове призначення з 09.01 «для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг» на 07.09. «земельні ділянки загального користування відведені для місця поховання», надав ділянку у постійне користування НВМК. Внаслідок протиправної зміни цільового призначення Земельної ділянки на підставі оскаржуваного Розпорядження КОВА, на даний час рядом осіб вчиняються дії, які свідчать про фактичне знищення природних ресурсі за відсутності спеціального дозволу на використання таких ресурсів.
		Відповідно до приписів частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається:
		1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
		2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
		3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
		Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		З урахування наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви представника ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА. ПІДТРИМКА» про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке. 
		Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
		1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
		2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
		4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
		5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
		У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
		- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
		- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
		- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
		- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
		- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
		Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
		За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
		Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
		При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92270719) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
		Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).
		Дослідивши підстави заяви про забезпечення позову та долучені докази, суд зазначає наступне.
		Суд встановив, що Розпорядженням Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14.03.2024 року «Про вилучення та надання в постійне користування земельної ділянки зі зміною цільового призначення державній установі «Національне військове меморіальне кладовище», вилучено з постійного користування Національного університету біоресурсів та природокористування України земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 3222481200:05.002:0457 площею 258,7298 га з цільовим призначенням 09.01 для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, що розташована на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області (за межами насосних пунктів). Змінено цільове призначення земельної ділянки, визначеної у пункті 1 цього розпорядження з 09.01 для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг на 07.09 земельні ділянки загального користування відведені під місця поховання з правом вирубування дерев і чагарників та використання у визначеному законодавством порядку заготовленої при цьому деревини Державною установою «Національне військове меморіальне кладовище» (ідентифікаційний код юридичної особи 45022710). Надано Державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» (ідентифікаційний код юридичної особи 45022710) в постійне користування земельку ділянку із земель державної власності з кадастровим номером 3222481200.05:002:0457 площею 258,7298 га з цільовим призначенням 07.09 земельні ділянки загального користування відведені під місця поховання, що розташована на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області (за межами населених пунктів) для розміщення Національного військового меморіального кладовища.
		При цьому, суд звертає увагу, що основні доводи заявника та викладені ним в заяві про забезпечення позову факти стосуються безпосередньо протиправності оскаржуваного розпорядження, яке, в свою чергу, буде предметом розгляду по суті заявлених позовних вимог.
		Суд зазначає, що перевірка законності розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14.03.2024 року на час розгляду заяви про забезпечення позову, є фактично вирішенням справи по суті, а ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову.
		Крім цього, оскаржуване розпорядження може стосуватись не лише заявника, а невизначеного кола осіб. Відтак, зупинення дії такого розпорядження спричинить виникнення прав і обов`язків у третіх осіб і це за умов, що провадження у адміністративній справі ще не відкрито.
		Суд зазначає, що наявність ознак протиправності оскаржуваного розпорядження може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
		Водночас, очевидних ознак протиправності оскаржуваного розпорядження заявником не наведено.
		Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні заяви представника ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА. ПІДТРИМКА» про забезпечення позову - відмовити.
		Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
		Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
		Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
		Повний текст ухвали суду складено та підписано 2 травня 2024 року.
		 
		 
		Суддя Кочанова П.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...