Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/4786/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2024. Зареєстровано: 03.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2024.

Номер судового провадження: 2/756/393/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		02.05.2024 Справа № 756/4786/23
		                
		  
		Унікальний 756/4786/23
		                                        Провадження №2/756/393/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		 
		02 травня 2024 року                 Оболонський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого - судді                                 - Луценко О.М.
		за участі секретаря                                   - Галелюк Т.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», третя особа:  ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та визнання причини залиття,  
		ВСТАНОВИВ:
		    Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», відповідно до якого просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 57609,00 грн, моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн, а також визнати причиною залиття 20.03.2023 квартири АДРЕСА_1 неналежне технічне обслуговування внутрішньо будинкової системи опалення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва». 
		Свої вимоги обґрунтували тим, що вона є власником 2/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до свідоцтва про право власності та договором дарування, а також користувачем іншої 1/3 частки даної квартири, відповідно до договору безоплатного користування майном. 
		20.03.2023р. близько 21:00год  в будинку АДРЕСА_2  відбулося залиття через порив триходового крана на стояку опалення, внаслідок якого було залито приміщення кухні, коридору та кімнат, що підтверджується актом про залиття квартири від 28.03.2023р.складеного працівниками ОД-502. Відповідно до даного акту встановлено, що причиною залиття є  пошкодження внутрішньо квартирної системи центрального опалення, а саме самовільний демонтаж мешканцями квартири  АДРЕСА_3  штока трьохходового крана внутрішньо квартирної мережі опалення та встановлення замість нього заглушки, яка не витрамала робочого тиску теплоносія в трубопроводі. Однак дані обставини викладені в акті обстеження не відповідають дійсності, оскільки  згідно із Додаток 2 до пункту 2.1.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, періодичність профілактичних оглядів системи централізованого опалення в квартирі становить 3-6 місяців в опалювальний період. Впродовж останніх 10 років з 2013 по 2023 роки жодного профілактичного огляду в квартирі  АДРЕСА_3  не проводилося. Таким чином, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва» ухилялася від виконання свої обов`язків по управлінню та обслуговуванню будинком АДРЕСА_4 , не здійснювала технічного обслуговування внутрішньобудинкової системи централізованого опалення у квартирах. Внаслідок залиття квартири позивача, їй було завдано матеріальну шкоду в розмірі 57609,00грн., згідно звіту №18/14-23 від 25.07.2023року проведеного судовим експертом ОСОБА_3 (вартість послуг склала 19118,00 грн.). Оскільки будинок за адресою АДРЕСА_4 перебуває на балансі відповідача, а тому позивач вважає, що через недотримання вимог законодавства відповідачем, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києві», позивачу було завдано матеріальну шкоду в зазначеному розмірі. Висновком експерта « 18/14-23 від 25.07.2023року за результатами проведеної судової будівельно- технічної експертизи, встановлено, що «причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 20.03.2023, є втрата технічних властивостей( технічного ресурсу)регульованим триходовим краном пробкового типу щодо утримання робочого тиску теплоносія в системі трубопроводу опалення, що встановлений у приміщенні №5 цієї квартири». «Причиною виходу із ладу триходового на стояку опалення у квартирі АДРЕСА_1 , яке сталося 20.03.23,може бути за відсутності комплексного систематичного технічного обслуговування, огляду за станом внутрішньо будинкової системи тепло постання, виявлення несправностей, недолікві їх елементів та усунення виявлення несправностей, недоліків за встановленими правилами нормативно- правових актів відносно обслуговування та експлуатації внутрішньо будинкової системи теплопостачання, а також можлива втрата технічного ресурсу триходового крана, експлуатаційна тривалість якого до капітального ремонту має бути 10 років». Крім того, через порушення відповідачами законодавства України, позивачу було завдано і моральної шкоди, яка полягає у тому, що позивач не мала можливості в повній мірі користуватися своїм майном, адже в квартирі утворилися непридатні умови для проживання. Також у позивача виникла необхідність постійно відвідувати квартиру для усунення наслідків протікання, на що витрачалися час та грошові кошти, регулярні спори з відповідачами змушували позивача постійно нервуватися, що також завдало моральної шкоди.
		30.05.2023 року на адресу суду від Комунального підприємства « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» надійшов відзив із викладенням заперечень, посилаючись на те, що залиття квартири сталося лише з вини позивача, що зазначено в акті обстеження, окрім того співвласником не було здійснено заміну триходового крану, а лише демонтовано та вставлено заглушку.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
		Відповідач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києві» в судовому засіданні проти наданого позову заперечив, просив в задоволені позову відмовити.
		Третя особа в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
		Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
		Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право за судовий захист.
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.
		За змістом зазначених норм, саме власник порушеного права  може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 2/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до свідоцтва про право власності та договором дарування, а також користувачем іншої 1/3 частки даної квартири, відповідно до договору безоплатного користування майном від 27.04.2017 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ( а.с.12-15 том1). 
		28.03.2023року комісією в складі головного інженеру ОСОБА_5 , інженера ОСОБА_6 , та слюсаря- сантехника ОСОБА_7 , складено акт про залиття квартири АДРЕСА_2 , який затверджений начальником ОД-502 ОСОБА_8 (а.с. 37 том1). Відповідно до даного акту встановлено, що причиною залиття є пошкодження внутрішньо квартирної системи центрального опалення, а саме самовільний демонтаж мешканцями квартири АДРЕСА_3 штока трьохходового крана внутрішньо квартирної мережі опалення та встановлення замість нього заглушки, яка не витрамала робочого тиску теплоносія в трубопроводі.
		Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
		Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що залиття в квартирі сталося з вини позивачка, оскільки замість трьохходового крану було встановлено заглушку, яка не витримала робочого тиску теплоносія, що відображено в акті про залиття від 28.03.2023.
		Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що залиття в квартирі сталося з вини позивачка, оскільки власники повинні піклуватися та стежити за технічним станом майна, яке знаходиться в квартирі.
		Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні чітко пояснити, що встановлено в квартирі АДРЕСА_1 чи кран чи заглушка не зміг.
		Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.
		Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.
		Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
		Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
		Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Розглядаючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен з`ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв`язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками.
		До істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, а відповідач має спростувати наявність своєї вини.
		Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
		Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
		Позивач вказує, що шкоду заподіяно відповідачем, тому відсутність вини у заподіянні шкоди повинен доводити саме відповідач.
		Дійсно, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.
		Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
		Звертаючись з позовом до суду, позивач просить відшкодувати за рахунок відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 57609,00 грн., яка заподіяна внаслідок залиття квартири, оцінка заподіяної шкоди визначена позивачем згідно висновку за проведення судової будівельно- технічної експертизи від 25.07.2023року № 18-14-23 проведеного судовим експертом ОСОБА_3 ( а.с. 151-175 том 1).
		Висновком експерта « 18/14-23 від 25.07.2023року за результатами проведеної судової будівельно- технічної експертизи, встановлено, що «причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 20.03.2023, є втрата технічних властивостей( технічного ресурсу)регульованим триходовим краном пробкового типу щодо утримання робочого тиску теплоносія в системі трубопроводу опалення, що встановлений у приміщенні №5 цієї квартири». «Причиною виходу із ладу триходового на стояку опалення у квартирі АДРЕСА_1 , яке сталося 20.03.23,може бути за відсутності комплексного систематичного технічного обслуговування, огляду за станом внутрішньо будинкової системи тепло постання, виявлення несправностей, недолікві їх елементів та усунення виявлення несправностей, недоліків за встановленими правилами нормативно- правових актів відносно обслуговування та експлуатації внутрішньо будинкової системи теплопостачання, а також можлива втрата технічного ресурсу триходового крана, експлуатаційна тривалість якого до капітального ремонту має бути 10 років».
		Таким чином матеріали справи містять належні та допустимі докази того, що відповідач є заподіювачами шкоди.
		Згідно зі ст. 1192 ЦК України, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на підставі Договору №5138/09 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, природного газу від 6 травня 2010 року, що підтверджується листом Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації від 04.-4.2-23 №104-2186.
		Підпунктом 3 п. 16 вказаного договору (права та обов`язки сторін) передбачено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг.
		Відповідно до п.п. 5, 10 п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 виконавець зобов`язаний проводити 2 рази на рік перевірку стану внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акту, утримувати внутрішньо будинкові системи в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.
		Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом № 76 Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 встановлено, що планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди).
		Згідно із п. 4 Порядку обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водовідведення, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2019 №219 виконавець надає послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення в межах (до точки приєднання).
		Відповідно до абзацу 2 п. 3 Порядку обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водовідведення, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2019 №219 точка приєднання внутрішньо будинкової системи водовідведення багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - трійник на відгалуженні від стояка внутрішньо будинкової системи водовідведення (трійник належить до внутрішньо будинкової системи).
		Згідно п. 3 (резолютивної частини) висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 25 липня 2023 року №18/14-23 стояк опалення, на якому трапилася аварія та на якому розміщено триходовий кран №5 квартири АДРЕСА_1 та не є частиною внутрішньо квартирної системи опалення квартири АДРЕСА_3 , оскільки він являється одним із елементів мережі єдиної внутрішньо будинкової системи централізованого опалення всього житлового будинку з мережами трубопроводів з приладами опалення, запірно-регулювальною арматурою та фітингами. В даному багатоквартирному будинку відсутнє квартирне теплопостачання, оскільки відсутній елемент такого теплопостачання, як індивідуальне джерело теплопостачання теплогенератор.
		Враховуючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що залиття квартири позивача сталось саме з вини відповідача, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 57609,00 грн. та відшкодування за проведення будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 19118,00 грн. 
		Згідно ч.3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		У п. 5 зазначеної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце залиття квартири позивача, з вини відповідача внаслідок якого було пошкодженойого майно, також це залиття спричинило у позивача негативні зміни у звичайних умовах її життя, що зумовлено витрачанням часу на документальне оформлення випадку залиття, тривалого захисту свого порушеного права в суді.
		Внаслідок залиття квартири позивачу  ОСОБА_1  була завдана моральна шкода, що виразилася у душевних стражданнях, переживаннях, погіршенні стану здоров`я. Розмір завданої моральної шкоди позивачем оцінений у 100000,00 грн. Вивчивши зібрані у справі письмові докази та встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачу завдано моральної шкоди у зв`язку із пошкодженням належного йому майна, що в свою чергу призводить до моральних страждань, які вимагають додаткових зусиль для організації життя. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, завданих пошкодженням його майна, а також керується принципами співмірності, розумності та справедливості, і приходить до висновку про необхідність зменшення заявленого до стягнення розміру моральної шкоди з 100 000,00 грн. до 2000,00 грн.
		Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).
		За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
		Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
		Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму судового збору.
		З викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23,76-113, 128-132, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В :
		      Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», третя особа:  ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та визнання причини залиття - задовольнити частково.
		Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» (місцезнаходження: 04214, м. Київ, вул. Північна, 22; код ЄДРПОУ 39611267)на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 57609,00гривень, моральну шкоду в розмірі 2 000,00грн., витрати пов`язані із проведенням в розмірі 19118,00грн. та судовий збір в розмірі 1073,60гривень.
		В решті позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано Київському апеляційному суду, через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 днів, з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів після отримання копії рішення стороною, яка не була присутня при його оголошені.
		 
		Суддя                                                                                      О.М. Луценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...