Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/9565/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2024.
Дата набрання законної сили: 01.05.2024
Номер судового провадження: 61-17336ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		01 травня 2024 року
		місто Київ
		 
		справа № 727/9565/22
		провадження № 61-17336св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		судді-доповідача - Грушицького А. І.,
		суддів Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,
		 
		розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у складі колегії суддів Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. К., Кулянди М. І.,
		 
		у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Стислий виклад позиції позивача
		 
		У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
		 
		Позивач зазначала, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції 12 вересня 2012 року, актовий запис № 1365, розірваний рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 лютого 2022 року.
		 
		За час шлюбу сторони набули у власність транспортний засіб марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		 
		У серпні 2022 року ОСОБА_2 відчужив транспортний засіб без згоди другого з подружжя.
		 
		Згідно звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Проф Плюс Експерт» від 06 жовтня 2022 року ринкова вартість спірного транспортного засобу становить 1 487 800,00 грн.
		 
		Позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію 1/2 вартості автомобіля марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, що, за її розрахунком, становить 743 500,00 грн.
		 
		Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 11 квітня 2023 року у складі судді Гавалешка П. С. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини автомобіля марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску в сумі 743 500,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 7 435 грн.  
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає захисту право ОСОБА_1 на стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації 
		1/2 частини вартості спірного транспортного засобу в сумі 743 500,00 грн.
		 
		На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що об`єктом спільної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спірний автомобіль, ОСОБА_2 розпорядився майном на власний розсуд без згоди другого з подружжя ОСОБА_1 , не в інтересах сім`ї.
		 
		Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 11 квітня 2023 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску в сумі 320 000,00 грн. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 563,73 грн.  В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у звіті про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Проф Плюс Експерт» від 06 жовтня 2022 року відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
		 
		Ураховуючи наведене, суд першої інстанції помилково визначив ринкову вартість спірного майна на підставі звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Проф Плюс Експерт» від 06 жовтня 2022 року.
		 
		За відсутності інших доказів вартості спірного транспортного засобу розмір грошової компенсації апеляційний суд визначив відповідно до ціни, вказаної у договорі купівлі-продажу транспортного засобу від 03 серпня 2022 року, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який посвідчений ТСЦ МВС № 8048 РСЦ ГСЦ МВС в м. Київ, в сумі 640 000,00 грн.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду через представника, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		В касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження, зокрема, посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 180/254/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 761/17775/15-ц та від 09 січня 2019 року у справі № 643/4589/15-ц.
		 
		Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про невідповідність звіту про оцінку автомобіля вимогам законодавства України та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про долучення електронних доказів, що містили відомості про ринкову вартість спірного автомобіля 
		(пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано задовольнив клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу автомобіля від 03 серпня 2022 року, оскільки в суді першої інстанції вказане клопотання не заявлялося.
		 
		Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Шевченківського районного суду міста Чернівці.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2024 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2024 року справу прийнято та призначено до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року справу повернуто року на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини справи
		 
		Суд встановив, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції 12 вересня 2012 року, актовий запис № 1365, розірваний рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 лютого 2022 року (а. с. 7, 8).
		 
		Відповідно до довідки РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області від 04 серпня 2022 року № 31/24/1997-05-2022 24 вересня 2021 року здійснено реєстрацію транспортного засобу марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_2 
		 
		25 вересня 2021 року проведена операція заміни державного реєстраційного номера на НОМЕР_1 .
		 
		03 серпня 2022 року здійснено перереєстрацію транспортного засобу на іншу особу (а. с. 9). 
		 
		Згідно із звітом про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Проф Плюс Експерт» від 06 жовтня 2022 року ринкова вартість транспортного засобу марки BMW, модель 330і, тип легковий седан-в, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 1 487 800,00 грн (а. с. 10-17).
		 
		Відповідно до долученої апеляційним судом до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу транспортного засобу від 03 серпня 2022 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який посвідчений ТСЦ МВС № 8048 РСЦ ГСЦ МВС в м. Київ, продавець передав у власність покупця транспортний засіб марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ціна складає 640 000,00 грн (а. с. 85, 86).
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача є необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		Частиною першою статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		 
		13 лютого 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із заявою про повернення надміру сплаченого судового збору. У вказаній заяві позивач зазначає, що за подання касаційної скарги сплатила судовий збір в подвійному розмірі, а тому на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір» просить винести ухвалу про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 14 870,00 грн.
		 
		Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
		 
		Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою (далі - ЄСІКС) у порядку, визначеному ЦПК України (автоматизований розподіл справ) (частина третя статті 14).
		 
		У статті 33 ЦПК України передбачено визначення складу суду. А саме, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІКС суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
		 
		Частинами четвертою та п`ятою статті 34 ЦПК України визначено, що перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного цивільного суду (палатою), об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об`єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду.
		 
		Отже, можна зробити висновок, що в суді касаційної інстанції розгляд справ здійснюється у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, крім випадків, коли законодавством передбачений розгляд певних питань одноособово. 
		 
		Стаття 141 ЦПК України передбачає загальні правила про розподіл судових витрат, а у статті 142 ЦПК України врегульовано розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, про що рішення приймає саме суд.
		 
		Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
		 
		Згідно із пунктом 4 частини сьомої статті 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині рішення суду вказується про повернення судового збору.
		Частина перша статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі:
		 
		1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
		 
		2) повернення заяви або скарги;
		 
		3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
		 
		4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
		 
		5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
		 
		В процесі вирішення питання про повернення судового збору, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду звернула увагу, що у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду склалися різні підходи щодо визначення кількісного складу суду, який виносить відповідну ухвалу.
		 
		Так, ухвалу щодо повернення судового збору винесено одноособово суддею-доповідачем у справах, в яких постанову по суті спору ухвалено у складі трьох або п`яти суддів: від 31 липня 2023 року у справі № 344/18282/19 
		(провадження № 61-1141св22), від 13 червня 2023 року у справі № 203/3204/17 (провадження № 61-14391ск21), від 19 квітня 2023 року у справі № 707/999/21 (провадження № 61-11411св22), від 23 грудня 2022 року у справі № 686/26971/21 (провадження № 61-6983ск22), від 30 листопада 2022 року у справі № 729/252/21 (провадження № 61-96св22).
		 
		Разом з тим, в наступних справах ухвалу щодо повернення судового збору винесено таким же кількісним складом суду, який виніс постанову по суті спору: від 17 січня 2024 року у справі № 757/44316/19 (провадження № 61-11661св22), від 10 січня 2024 року у справі № 314/1418/21 (провадження № 61-2898св23), від 20 грудня 2023 року у справі № 732/5/22 (провадження № 61-10805св22), від 29 вересня 2022 року у справі № 761/45802/18 (провадження № 61-19870св21).
		 
		Посилаючись на вищевикладене колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду обґрунтовувала наявність підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		 
		Водночас, повертаючи справу на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Об`єднана палатаКасаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вказала на існування обставин, що унеможливлюють розгляд справи об`єднаною палатою, посилаючись на те, що кількісний склад суду при вирішенні питання про повернення судового збору є різним також і в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду: 
		ухвали від 18 жовтня 2023 року у справі № 280/388/23, від 10 липня 2023 року у справі № 160/9576/20, від 29 червня 2023 року у справі № 1.380.2019.006247 постановлено колегією суддів у складі трьох суддів; 
		ухвали від 05 жовтня 2023 року у справі № 200/5552/20-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 160/1280/23, від 18 липня 2023 року у справі № 420/4293/20 постановлено суддею-доповідачем одноособово.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
		 
		Для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування.
		 
		Одним із елементів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. Відсутність ясності та двозначність формулювань приписів не може гарантувати їх однакове застосування та захист від свавілля (див. також: перше речення абзацу другого підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010; абзац шостий пункту 2.1 мотивувальної частини рішення Великої палати Конституційного Суду України від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення Великої палати Конституційного Суду України від 06 червня 2019 року № 3-р/2019).
		 
		На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття «якість закону» означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей [див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «C. G. та інші проти Болгарії» від 24 квітня 2008 року (заява № 1365/07,§ 39), «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року (заява № 21722/11, § 170)].
		 
		ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме в тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці [див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року (заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року (заява № 20372/11, § 65)].
		 
		Обґрунтовуючи якісний критерій для передачі справи на розгляд Великої Палати, необхідно зазначити, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та передбачає, що такий суд має бути «встановленим законом». 
		 
		Важливість цієї правової проблеми підтверджується також тим, що питання визначення кількісного складу суду у інших процесуальних аспектах вже було предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду (постанови від 19 жовтня 2023 року у справі № 990/83/23, провадження № 11-106заі23,  та від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18, провадження № 14-126цс20).
		 
		 
		Обґрунтовуючи кількісний критерій, слід наголосити, що у поточному році до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшло 633 заяви про повернення судового збору, а за весь період діяльності Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду кількість таких заяв становить 11 761.
		 
		У зв`язку із цим колегія суддів вважає, що кількісний та якісний критерії свідчать про наявність виключної правової проблеми, яка не може бути вирішена в межах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Судове рішення Великої Палати Верховного Суду необхідне для подальшого розвитку права та забезпечення єдності судової практики, оскільки порушене процесуальне питання має виняткове значення, так як йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією.
		 
		При цьому однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.
		 
		Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                             А. І. Грушицький  Судді:  І. В. Литвиненко   Є. В. Петров   В. В. Пророк   О. М. Ситнік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...