Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/9508/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 06.05.2024. Зареєстровано: 06.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2024.
Дата набрання законної сили: 06.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/199/104/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022050000004464

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 199/9508/22
		(1-кп/199/104/24) 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		06 травня 2024 року                            м. Дніпро
		Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
		Головуючий  суддя                             ОСОБА_1 .
		За участі секретаря судового засідання                     ОСОБА_2 
		прокурора                                 ОСОБА_3 
		захисника                 ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22022050000004464, за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Розівка, Розівського р-ну, Запорізької обл., громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН), до складу якої входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав і резолюціями: від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав і про обмеження їх незалежності і суверенітету від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, визначено, що жодна здержав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з якої б то не було причини у внутрішні і зовнішні справи інших держав. Закріплені обов`язки держав утримуватися від: збройної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; надання сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на своїй території навчання, фінансування і вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць,
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Статтею 73 Конституції України закріплено, ще виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюджсння ядерної зброї від 05 грудня 1994 року РФ. Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежний і України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації, а також інші представники влади Російської Федерації, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України. 
		З цією метою 22.02.2022 Президент Російської Федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані Державною думою та Радою Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації.
		В цей же день Президент Російської Федерації, з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну, направив до Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено.
		Керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей 23.02.2022 звернулися до Президента Російської Федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».
		Президент Російської Федерації 24.02.2022 оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил Російської Федерації на територію України.
		Після цього, 24.02.2022 па виконання вищевказаного наказу військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації шляхом збройної агресії незаконно вторглись на територію України через лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Сумській, Чернігівській та інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
		Указані дії супроводжую і вся бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна і міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України. Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України. 14 березня 2022 року Указом Президента України № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року на 30 діб. 18.04.2022 Указом Президента України № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. 17.11.2022 Указом Президента України у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		 
		Розпорядженням селищного голови від 24.03.2022 №4-од з директором КЗ «Республіканська загальноосвітня школи 1-3 ступенів імені Героя Радянського Союзу М.П. Могильного Нікольської селищної ради Донецької області» ОСОБА_6 призупинено трудові відносини до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
		Пунктом 1.19 Розпорядження Глави адміністрації Новоазовського району т.зв «ДНР» від 28.04.2022 №211 затверджено «Устав «Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения «Школа имени Героя Советского Союза Могильного» администрации Новоазовского района» та визначено юридичну адресу: 87021, т.зв.«ДНР», Володарский район, село Республика, ул. Школьная, 54»
		У невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, громадянин України ОСОБА_6 , достовірно володіючи інформацією, що з 24.02.2022 підрозділами збройних сил те інших військових формувань Російської Федерації, здійснено повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна та розуміючи, що вчиняються дії, спрямовані на зміну меж території України в порушення порядку, встановленому Конституцією України, свідомо та добровільно прийняв рішення у період воєнного стану перейти на бік ворога, тобто на сторону окупаційної влади Російської Федерації.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, після повної окупації військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації території с. Республіка Нікольського району Маріупольської територіальної громади Донецької області, тобто після 01.03.2022, перебуваючи на території зазначеного міста, усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, добровільно погодився на співпрацю з окупаційною владою Російської Федерації, та добровільно прийняв пропозицію обійняти посаду з організацією освітнього процесу, а саме: «Руководителя организации, осуществляющей образовательную деятельность» Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения «Школа имени Героя Советского Союза Могильного» администрации Новоазовского района», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
		Після чого, використовуючи отримані повноваження, ОСОБА_7 спланував та організував освітній процес у очолюваній ним школі у відповідності до вимог т.зв. «Закона об образовании» від 19.06.2015, прийнятим постановою т.зв. «Народної Ради ДНР» за освітніми стандартами та навчальними планами т.зв. «ДНР», із повним виключенням з освітнього процесу вимог до обов`язкових результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти України, який повністю протирічить меті як початкової, так і базової середньої освіти в Україні, та який формуватиме знання, інші компетентності та світогляд здобувачів освіти спрямовані на возвеличення Російської Федерації та т.зв. «ДНР» її історичної ролі та відповідно заперечення існування культурних цінностей українського народу, його історико-культурних надбань і традицій, української мови, що має своєю кінцевою метою збуджувати агресію та ненависть до України.
		Відповідно до статті 5 Закону України «Про освіту», освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства.
		Статтею 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що державні стандарти повної загальної середньої освіти документи, що визначають загальні обсяги навчального навантаження здобувачів початкової, базової середньої, профільної середньої освіти, вимоги до їх компетентностей і до згрупованих за відповідними освітніми галузями обов`язкових результатів навчання, яких вони мають досягти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.
		Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 року № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 688) передбачено, що метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь. До ключових компетентностей, серед іншого належать: вільне володіння державною мовою, спроможність діяти як відповідальний громадянин та брати повноцінну участь у громадському та суспільному житті, спираючись на критичне оцінювання основних подій національної, європейської та світової історії, а також повагу до прав людини та верховенства права, цінування культурного розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України.
		Також, Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898, визначено, що метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу. Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови, плекання в учнів любові до рідного краю.
		У відповідності до вимог частини 1 статті 1 Закону «Про освіту» мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.
		Частиною 2 статті 1 Закону України Закону України «Про освіту» передбачено, що заклади освіти забезпечують обов`язкове вивчення державної мови, зокрема заклали професійної (професійно-технічної), фахової нередвищої та вищої освіти - в обсязі, що дасть змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.
		До того ж, ОСОБА_6 , продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, спрямований на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, використовуючи отримані повноваження, у період з квітня 2022 по липень 2022 (більш точний час органами досудового розслідування невстановлений) підписав та видав документ про завершення навчання т.зв. «Аттестат об основном общем образовании об окончании Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения «Школа имени Героя Советского Союза М.П. Могильного», який суперечить вимогам ст. 40 Закону України «Про освіту», ст. 18 Закону «Про загальну середню освіту» та не відповідає зразкам документів про загальну середню освіту, затвердженим Наказом MOН № 1109 від 16 жовтня 2018 року.
		ОСОБА_6 в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України був сповіщений про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових викликів (повісток) за останнім відомим місцем його проживання з публікацією змісту таких повісток у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження  газеті «Урядовий кур`єр», та на офіційному веб-сайті суду, однак в судове засідання не з`явився. 
		Попри неявкуобвинуваченого досуду,вина останньогоу вчиненніінкримінованого кримінальногоправопорушення доведенанаданими стороноюобвинувачення доказами,які булидосліджені судомз дотриманнямумов змагальності. 
		Допитана судому якостісвідка ОСОБА_8 показала,щодесьз 2011року працювалаасистент вчителяв КЗ« ІНФОРМАЦІЯ_2 »,яка розташованаза адресою:  АДРЕСА_2 . ОСОБА_6 знає як директора цієї школи. В травня 2022 року вона через російську окупацію виїхала на контрольовану територію. Від колишніх учнів та родичів, які залишилися в с. Республіка, їй відомо, що ОСОБА_6 почав співпрацювати з окупаційною адміністрацією і обійняв посаду т.в.о. директора тієї ж школи. До окупацією школа навчалася за українською програмою, однак на теперішній час навчання проводиться за російськими програмами. Їй не відомі факти примусу ОСОБА_6 для того, щоб він обійняв ту посаду.
		Свідок ОСОБА_9 показала суду, що працювала завучем з виховної робот в КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». ОСОБА_6 працював там директором. Вона звідти виїхала 24 лютого 2022 року, але ще якийсь час протягом 2022 року підтримувала спілкування з колегами. Від останніх їй стало відомо, що ОСОБА_6 почав співпрацювати з окупаційною адміністрацією і обійняв посаду т.в.о. директора тієї ж школи, але вже при окупаційній адміністрації. Також їй відомо, що навчання у тій школі проводять за шкільними програмами т.зв. «ДНР». Їх комунальний заклав було перереєстровано на контрольованій території але через брак учнів школа навчання не проводила і наразі перебуває в простої. Вважає, що ОСОБА_6 обійняв ту посаду не під тиском.
		За копією розпорядження Нікольського селищного голови від 24 березня 2022 року №4-од з директором КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_6 призупинено трудові відносини до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
		У відповідності до протоколу огляду від 09 вересня 2022 року, слідчим СБУ за участі спеціаліста оглянуто публікації у месенджері «Telegram» на каналі з назвою « НОМЕР_1 ». При завантаженні та відкритті файлу спостерігається фото документа з чітко виділеними реквізитами, в верхній частині якого розміщений штамп розрізнення т.зв. «Донецкой Народной Республики». Ліворуч у середній частині розміщено заголовок документа «Аттестат об основном об щем образовании». Праворуч  назва навчального закладу «Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение «Школа имени Героя Советского Союза М.П. Могильного» администрации Новоазовского района». Документ містить підпис від імені «руководителя организации, осуществляющей образовательную деятельность, ОСОБА_10 ». За результатами огляду було скопійовано та збережено оглянуте фотозображення з телеграм-каналу.
		У відповідності до протоколу огляду від 09 вересня 2022 року, слідчим СБУ за участі спеціаліста оглянуто публікації у месенджері «Telegram» на каналі з назвою « НОМЕР_1 ». При завантаженні та відкритті файлу спостерігається текстовий документ, підписаний як «должностная иструкция руководителя стедней школы». При завантаженні та відкритті описаного файлу спостерігається документ з чітко виділенимиреквізатами, в верхній частині якого розміщений штамп розрізнення т.зв. «администрации володарського района днр» В середній частині титульної сторінки розміщено заголовок документа «долждностная инстукция руководителя ученого заведения (средней муниципальной школы) администрации володарского района». Документ затвердив «И.о. начальника отдела образования, культуры, спорта и туризма админситрации Володарского района П.В. МАРКОВ». За результатами огляду було скопійовано та збережено текстовий файл з телеграм-каналу.
		Зміст оглянутого документа було досліджено в судовому засіданні.
		Згідно протоколу огляду від 20 жовтня 2022 року, слідчим СБУ оглянуто веб-сторінку навчального закладу т.зв. «Госудерственное образовательної учреждение дополнительного профессионального образования « ІНФОРМАЦІЯ_3 »», що розміщена за посиланням, вказаним у протоколі. Були досліджені наявні на веб-сторінці робочі програми по учбовим предметам, зміст яких за результатами огляду було скопійовано та збережено.
		Зміст оглянутих документів було досліджено в судовому засіданні.
		До матеріалів кримінального провадження долучено та досліджено в судовому засіданні копії листів та інформаційних матеріалів МОН України про організацію 2022/2023 навчального року у закладах освіти на території ведення бойових дій, тимчасово окупованих територіях тощо в дистанційному режимі.
		З копій отриманих 09 листопада 2022 року в ГУ ДМС України у Донецькій області в межах тимчасового доступу Форми 1 на отримання ОСОБА_6 паспорта громадянина України, облікової картки на особу, яка порушує клопотання про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, котрі підтверджують анкетні дані останнього, вбачається, що ОСОБА_6 є громадянином України.
		У відповідності до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 листопада 2022 року, свідок ОСОБА_8 впізнала за фотознімком ОСОБА_6 як особу, яку вона знає особисто, оскільки з останнім працювала у одній школі та проживала в одному населеному пункті. 
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 листопада 2022 року, свідок ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_6 як особу, яку вона знає особисто, оскільки з останнім працювала у одній школі та проживала в одному населеному пункті.
		За повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25 жовтня 2022 року та від 18 березня 2024 року ОСОБА_6 державний кордон України та лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у період з 10 листопада 2017 року по 18 березня 2024 року не перетинав.
		У відповідності до листа Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 02 грудня 2022 року, ОСОБА_6 до управлінь соціального захисту населення за допомогою не звертався, на обліку як внутрішньо переміщена особа не перебуває.
		Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості  ОСОБА_6 , визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
		Вищенаведені докази в їх сукупності та взаємозв`язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість  ОСОБА_6 у вчиненні злочину в обсязі обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 111-1 КК України, як дії громадянина України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
		Також, на виконання вимог ч. 5 ст. 374 КПК України суд враховує, що повідомлення про підозру від 27 жовтня 2022 року ОСОБА_6 , який перебуває на тимчасово окупованій території України, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 278, ч. 8 ст. 135 КПК України 27 жовтня 2022 року було опубліковане у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження  газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також вручено його захиснику.
		У зв`язку з переховуванням ОСОБА_6 від органу досудового розслідування, постановою слідчого СБУ від 08 листопада 2022 року ОСОБА_6 було оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
		25 жовтня 2022 року ОСОБА_6 було призначено захисника в порядку ст. 49 КПК України.
		Ухвалою слідчого судді від 18 листопада 2022 року ОСОБА_6 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Також, ухвалою слідчого судді від 09 грудня 2022 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 .
		Виклик підозрюваного ОСОБА_6 до слідчого на стадії досудового розслідування з дотриманням вимог ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 297-5 КПК України здійснювався шляхом надсилання повісток за останнім відомим місцем проживання, публікації у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження  газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Наведені обставини в своїй сукупності доводять, що стороною обвинувачення були здійсненні всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_6 на доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.    Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначаючи покарання ОСОБА_6 ,суд враховуєхарактер іступінь тяжкостіскоєного кримінальногоправопорушення,яке єумисним,закінченим нетяжкимзлочином,обставини вчинення ОСОБА_6 в тяжкийдля країничас,в умовахвоєнного станута повномасштабноговторгнення державиагресора кримінальногоправопорушення протиоснов національноїбезпеки України,виконуючи особливуроль особи,яка вчинилаколабораційну діяльність шляхом здійснення впливу на нестійку свідомість учнів, що спричинило негативні наслідки для повноцінного освітнього процесу в Україні, відомості про особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває.
		На обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , сторони не посилаються і такі обставини судом не встановлені.
		До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд відносить вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		На підставі викладеного суд дійшов висновку, що основним покаранням, необхідним та достатнім для виправлення  ОСОБА_6 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції відповідної частини статті Особливої частини КК України, оскільки більш м`які види покарання не зможуть забезпечити досягнення його мети і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
		Суд враховує, що санкції ч. 3 ст. 111-1 КК України передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Згідно із п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» в редакції від 06 листопада 2009 року рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко сформульоване в резолютивній частині вироку, для того щоб не виникло жодних сумнівів під час виконання останнього. Якщо в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК зазначено характер посад або вид діяльності (наприклад, статті 286, 287), рішення про призначення додаткового покарання, наведене в резолютивній частині вироку, повинне відповідати змісту цієї санкції.
		Вказане узгоджується з правовою позицією ВСУ викладеною у Постанові від 02 лютого 2022 року у справі №344/16025/18, якою визначено, що у разі визначення санкцією статті характеру посади або виду діяльності, формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Більш того, покарання має формулюватися таким, чином щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатись забороненою діяльністю в будь-якій галузі або займатись такою діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.
		Оскільки ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, об`єктивна сторона якого була пов`язана із виконанням обвинуваченим організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у сфері освіти, суд, призначаючи покарання, має сформулювати зміст резолютивної частини вироку таким чином, аби обвинувачений не мав права обіймати посади або займатись забороненою діяльністю в будь-якій галузі або займатись такою діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.
		На переконання суду необхідним та достатнім буде додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, у межах санкції відповідної частини статті Особливої частини КК України.
		Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою (обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України) до набрання вироком законної слід залишити без змін.
		Докази на підтвердження наявності судових витрат, які підлягають розподілу за вироком суду, сторонами не надавалися. 
		Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 323, 374 КПК України, 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, строком на 10 (десять) років.
		До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_6 раніше обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Строк відбування ОСОБА_6 основного покарання у виді позбавлення волі обраховувати з часу приведення вироку до виконання.
		Вирок можебути оскарженийшляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору. 
		Інформацію про ухвалення вироку опублікувати у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		Головуючий:
		 
		 
		 
		06.05.2024

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...