Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/14/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою.
Надіслано судом: 06.05.2024. Зареєстровано: 06.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2024.
Дата набрання законної сили: 28.05.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022, 
		тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
		e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 квітня 2024 рокуСправа № 912/14/24
		Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/14/24
		за позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, пр-т Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації, площа Героїв майдану, 1, м. Кропивницький, 25006
		до відповідачів:
		1. Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області, вул. Дарвіна, 25, м. Кропивницький, 25014
		2. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030
		3. Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Гагаріна, 1, с. Первозванівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27652
		за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул. Шота Роставелі, 9А,м. Київ, 01601
		про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації земельних ділянок
		 
		Представники:
		від прокуратури - Радкевич С.В., посвідчення №075389 видане 01.03.2023, 
		від позивача - Донченко С.В., самопредставництво, витяг з ЄДР, 
		від відповідача 1 - Пікаш Д.Б., самопредставництво, витяг з ЄДР,
		від відповідачів 2, 3 - участі не брали, 
		від третьої особи - участі не брали.
		 
		У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації до Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з такими вимогами:
		- визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації від 18.11.2013 №650-р про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Кіровоградського району Кіровоградської області, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та формування земельних ділянок з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172 площею 48,7165 га та 3522583900:02:000:2173 площею 28,0739 га на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області,
		- скасувати вчинену 30.10.2013 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3522583900:02:000:2172 площею 48,7165 га,
		- скасувати вчинену 30.10.2013 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3522583900:02:000:2173 площею 28,0739 га,
		- покласти на відповідачів судові витрати.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про незаконне вилучення спірних земельних ділянок з земель лісогосподарського призначення зі зміною їх категорії та цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення.
		Ухвалою від 08.01.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/14/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 08.02.2024 о 11:00 год, залучив третю особу та встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
		19.01.2024 через систему "Електронний суд" відповідач 1 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з закінченням строків позовної давності. Крім того, відповідач 1 вважає, що спірне розпорядження прийнято із дотриманням вимог статті 19 Конституції України, Земельного кодексу України, в межах наданих повноважень і у спосіб, передбачений чинним законодавством, розробленого проекту землеустрою. Відповідач 1 наголошує, що позивачем не додано державний акт на право постійного користування ДП "Долинське лісове господарство" (правонаступником якого є ДП "Ліси України"). Також відповідач вказує, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства у зв`язку з тим, що оскаржуване розпорядження, що є предметом позову є результатом здійснення саме правотворчої, публічно-правової діяльності місцевої державної адміністрації, а не її господарської діяльності. Учасниками справи є органи державної влади та орган місцевого самоврядування (що є суб`єктами саме приватно - правових правовідносин), а Державне підприємство "Ліси України" виступає лише третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
		30.01.2024 на адресу суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якому останній не погоджується з доводами відповідача 1 щодо закінчення строку позовної давності, оскільки на думку прокурора негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, на такі вимоги не поширюються правила щодо позовної давності. За доводами прокурора розпорядження голови Кіровоградської райдержадміністрації №351-р від 18.11.2013 мало наслідком виникнення у Первозванівської сільської територіальної громади цивільних прав на землю, а тому такі правовідносини мають майновий характер, відтак визнання недійсним (протиправним) такого рішення суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
		02.02.2024 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи, згідно яких вважає позовні вимоги обґрунтованими. 
		07.02.2024 в системі "Електронний суд" третьою особою сформовано клопотання про долучення доказів. 
		07.02.2024 до суду надійшли пояснення позивача про підтримання позовних вимог. 
		Протокольною ухвалою від 08.02.2024 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14.03.2024 о 15:00 год та продовжив строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів.
		05.03.2024 на адресу суду прокурором подано клопотання з проханням долучити до справи письмові документи. 
		05.03.2024 на адресу суду від прокурора надійшла заява №15/1-1495ВИХ-24 від 29.02.2024, за змістом якої прокурор повідомив суд про допущення у позовній заяві технічної помилки щодо реквізитів оспорюваного розпорядження, а саме його номеру "№650-р", у зв`язку з чим, просить вважати правильним номером "№351-р", а позовну вимогу вважати наступною: "Визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації від 18.11.2013 №351-р про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Кіровоградського району Кіровоградської області, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та формування земельних ділянок з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172 площею 48,7165 га та 3522583900:02:000:2173 площею 28,0739 га на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області." Інші позовні вимоги залишаються незмінними та відповідають редакції, викладеній у позовній заяві.
		14.03.2024 через систему "Електронний суд" відповідач 2 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги про визнання недійсним розпорядження та скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером 3522583900:02:000:2172 площею 48,7165 га та з кадастровим номером 3522583900:02:000:2173 площею 28,0739 є не обґрунтованими позивачем, оскільки наявна державна реєстрація даних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі не є перешкодою для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельних ділянок, складу угідь та внесення інформації щодо форми власності. 
		14.03.2024 на адресу суду від Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшло клопотання, за змістом якого відповідач 3 просить провести засідання суду без участі його представника та зазначає про визнання позовних вимог в повному обсязі. 
		В підготовчому засіданні 14.03.2024 суд оголосив перерву до 26.03.2024 о 11:00 год, про що постановив ухвалу. Запропонував відповідачу 2 подати до суду докази подання відзиву на позов в межах встановлених судом процесуальних строків (в т.ч. пояснення щодо формування відзиву 26.01.2024 та подання його  суду та учасникам лише 14.03.2024).
		15.03.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 сформовано додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 14.03.2024, за змістом яких повідомлено, що відзив на позовну заяву по справі №912/14/24 представником Головного управління сформовано за допомогою підсистеми Електронний суд ЄСІТС 24.01.2024, але технічні проблеми в роботі ЄСІТС та відсутність відповідного розділу "Відповідачі", призвели до некоректного формування електронного примірника документа та унеможливили перевірку надсилання сторонам даного документа та суду. У зв`язку з викладеним, відповідач 2 просить суд вважати вказані обставини поважними та долучити відзив на позовну заяву, сформований в підсистемі Електронний суд ЄСІТС від 24.01.2024, до матеріалів справи №912/14/24.
		Ухвалою від 26.03.2024 суд прийняв заяву прокурора від 29.02.2024 та постановив здійснювати подальший розгляд справи з її урахуванням. Долучив до матеріалів справи докази, додані третьою особою до клопотання від 07.02.2024 та докази, подані прокурором із клопотанням від 29.02.2024. Прийняв та долучи до матеріалів справи відзив відповідача 2. Закрив підготовче провадження у справі №912/14/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на  08.04.2024 о 11:00 год.
		01.04.2024 через систему "Електронний суд" відповідач 2 подав суду заяву про розгляд справи без його участі. 
		У судовому засіданні 08.04.2024 суд розпочав розгляд справи по суті, оголосив перерву до 24.04.2024 о 11:00 год. 
		24.04.2024 на адресу суду від Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшло клопотання, за змістом якого відповідач 3 просить провести засідання суду, що призначене на 24.04.2024, без участі його представника та зазначає про визнання позовних вимог в повному обсязі. 
		Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи. 
		24.04.2024 в судовому засіданні учасники справи підтримали свої вимоги та заперечення.
		Суд дослідив докази у справі.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив такі обставини.
		 
		Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.
		Згідно  з  ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
		Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
		У Рішенні Конституційного Суду України у справі від 08.04.1999 №3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
		З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 07.12.2018 у справі №924/1256/17).
		Статтею 14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.
		Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		З огляду на зазначене, землі лісового фонду за особливостями свого цільового призначення і правового режиму не можуть використовуватися для ведення сільського господарства.
		З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.
		У той же час, незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та безпідставна зміна їх цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення зі зміною форми власності та державного розпорядника таких земель, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.
		Зокрема, такі дії порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.
		За таких обставин "суспільним", "публічним" інтересом звернення прокуратури до суду з цим позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - зміни цільового призначення земель лісового фонду, недопущення можливості розпорядження спірною ділянкою не уповноваженим суб`єктом - Кіровоградською районною державною адміністрацією, та після 27.05.2021 внаслідок змін у законодавстві - Первозванівкою сільською радою, в межах території якої на даний час розташовані спірні земельні ділянки.
		Вказане є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.
		Отже, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
		Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.
		Статтею 324 ЦК України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
		З дня набрання чинності пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств продовжують перебувати у державній власності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
		Таким чином, на даний час Кіровоградська обласна державна адміністрація, відповідно до ст. ст. 84, 122, 149 ЗК України, є розпорядником земельних ділянок лісогосподарського призначення державної власності.
		Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дають підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
		Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
		"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Відповідно до ст. ст. 319, 386 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		Згідно з ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.
		Статтею 17 ЦК України передбачено, що орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.
		Враховуючи викладене, Кіровоградська обласна державна адміністрація має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державного лісового фонду, однак заходів до усунення порушень законодавства дотепер не вжито.
		Кіровоградською обласною прокуратурою 10.07.2023 скеровано до Кіровоградської обласної державної адміністрації листа №15/1-327вих-23, у якому вказано про порушення права держави на землі лісогосподарського призначення та звернуто увагу на необхідність вжиття облдержадміністрацією, як розпорядником земель державного лісового фонду, заходів до захисту інтересів держави.
		Водночас, листом, що надійшов до прокуратури 21.07.2023 №20854-23, облдержадміністрацією повідомлено про відсутність наміру самостійно звернутись з відповідним позовом до суду через відсутність у кошторисі витрат коштів на сплату судового збору.
		При цьому, облдержадміністрацією взагалі не вжито інших заходів на захист інтересів держави, які є очевидними й очікуваними за даних обставин. 
		Позиція позивача засвідчила не тільки той факт, що заходи на захист інтересів держави відносно спірних земельних ділянок ним не вживатимуться, а й викликала цілком обґрунтований сумнів у тому, що вони взагалі заплановані та/або проводитимуться у майбутньому. 
		Враховуючи, що спірні ділянки відносяться до земель державного лісового фонду, які перебувають під особливою охороною держави, невжиття Кіровоградською облдержадміністрацією протягом розумного строку після отримання повідомлення про наявність порушень інтересів держави заходів до їх поновлення є підставою для звернення прокурора до суду. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 №912/2385/18.
		Більш того, як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18, сам факт незвернення до суду відповідного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
		Крім цього, в постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №920/839/20 визначено, що якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва передбачені абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
		З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації та наявність підстав для представництва інтересів.
		Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
		Про намір звернутися до суду з позовною заявою Кіровоградською обласною прокуратурою на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Кіровоградську обласну державну адміністрацію листом 15/1-530ВИХ-23 від 08.11.2023. 
		 
		З матеріалів справи вбачається таке. 
		Згідно з Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3510399362019 та НВ-3510399792019 від 09.12.2019 відповідно, земельні ділянки з кадастровим номером 3522583900:02:000:2172, площею 48,7165 га та з кадастровим номером 3522583900:02:000:2173, площею 28,0739 га, розташовані в Кропивницькому районі на території колишньої Клинцівської сільської ради, нині Первозванівська сільська рада, мають цільове призначення - 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення; з визначенням категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, виду використання - для іншого сільськогосподарського призначення. Щодо форми власності у зазначених Витягах наявний запис - інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня (а.с. 88-97 т. 1). 
		Державну реєстрацію цих земельних ділянок здійснено 30.10.2013 управлінням Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, 10.10.2013, розробник - Державне підприємство "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 14.03.2023 та 02.10.2023 відомості про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на земельні ділянки з кадастровим номером 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173, відсутні (а.с. 121-144 т. 1). 
		За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №10-11-0.2-1006/2-23 від 28.03.2023 Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області розроблена на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області від 14.08.2013 №11 (в розрізі районів) та розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації від 19.08.2013 № 248-р (а.с. 74 т. 1). 
		Замовником робіт з інвентаризації є Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області (замовлення №9809 від 10.10.2013).
		Вказана технічна документація погоджена Управлінням Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області та затверджена розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації від 18.11.2013 №351-р у розрізі сільських рад району та у Додатку до вказаного розпорядження Клинцівська сільська рада визначена за порядковим номером 11, кількість проінвентаризованих ділянок 23, площею 261,8676 га (а.с. 75-87 т. 1). 
		Відповідно до змісту цієї технічної документації, її описової частини та графічних матеріалів земельні ділянки з інвентаризаційними номерами 17 та 18 площею 48,7165 га та 28,0739 га є ненаданими у власність і користування та за видом угідь віднесені до пасовищ, цільове призначення цих земель визначено, як землі сільськогосподарського використання.
		Отримані за результатами інвентаризації земель відомості, у тому числі щодо земельних ділянок площею 48,7165 га та 28,0739 га, 30.10.2013 Управлінням Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області зареєстровані у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрових номерів 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173 відповідно.
		Водночас, за повідомленням Філії "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України" земельні ділянки з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173 знаходяться в постійному користуванні філії "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України", відносяться до земель, вкритих лісовою рослинністю, погоджень на вилучення цих земель з постійного користування, ані ДП "Компаніївське лісове господарство", ані його правонаступник - ДП "Долинське лісове господарство", не надавали (а.с. 39 т. 1).
		За доводами прокурора зазначене підтверджується матеріалами базового лісовпорядкування, а саме:
		Проектом організації і розвитку лісового господарства Державного лісогосподарського об`єднання "Кіровоградліс" 2000 року та відповідними картографічними матеріалами, за яким земельні ділянки, яким у 2013 році присвоєно кадастрові          номери 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173 знаходилися у 70 (виділі) та 69 (виділ 1) кварталах Кіровоградського лісництва та запроектовані для створення лісових культур;
		Проектом організації та розвитку лісового господарства "ДП "Компаніївський лісгосп" 2010, за яким земельні ділянки, що мають кадастрові номери 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173 знаходилися на території Кіровоградського лісництва у кварталі 101 (виділи 1, 2, 3) з наявними незімкнутими лісовими культурами, дуб звичайний, віком 6-8 років, рік створення - 2002, 2004 та у кварталі 100 (виділи 3, 4) - лісові культури, дуб звичайний, віком 7-9 років, рік створення -2002, 2004;
		Проектом організації та розвитку лісового господарства "ДП "Компаніївське лісове господарство" 2020, за яким земельні ділянки, що мають кадастрові номери 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173 знаходяться на території Кропивницького лісництва у кварталі 101 (виділи 1, 2, 3) з наявними лісовими культурами, дуб звичайний, віком 16-18 років, рік створення - 2002, 2004 та у кварталі 100 (виділи 6, 7) - лісові культури, дуб звичайний, віком 16-18 років, рік створення-2002, 2004 (а.с. 46-62 т. 1). 
		Крім зазначеного, про наявність лісових насаджень вказують відомості з геопорталу "Ліси України" (а.с. 63 т. 1). 
		Як вказує прокурор, Кіровоградське лісництво з січня 1998 року перебувало у складі Виробничої частини (підрозділу) ДЛГО "Кіровоградліс", після розформування якої у листопаді 2005 року його віднесено до ДП "Оникіївське лісове господарство". З 01.01.2008 зі складу ДП "Оникіївське лісове господарство" вилучено Кіровоградське лісництво і передано його до складу Компаніївського лісгоспу. За наказом Держлісагенства від 27.09.2021 №544 Державне підприємство "Компаніївське лісове господарство" припинено шляхом приєднання його до Державного підприємства "Долинське лісове господарство". Наказом Держлісагенства від 28.10.2022 №838 припинено Державне підприємство "Долинське лісове господарство" шляхом приєднання його до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (а.с. 40-44 т. 1). 
		Про наявність лісових насаджень на земельних ділянках з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173, на думку прокурора, свідчать також дані карти програмного комплексу Державний земельний кадастр та дані супутникової навігації у вигляді аерофотознімків та сателітних знімків програм Google Earth Ta Google Earth Pro за період 2011-2020 років (а.с. 145-160 т. 1). 
		Також Державним підприємством "Харківська державна лісовпорядна експедиція" ВО "Укрдержліспроект" проведено кореляцію (співвідношення, накладання) земельних ділянок з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173 із землями лісогосподарського призначення Філії "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України", за результатами якої площа перетину земельної ділянки кад. № 3522583900:02:000:2172 із землями Кропивницького лісництва Філії "Долинське лісове господарство" ДП "Ліси України" складає 48,7165 га та земельної ділянки кад. № 3522583900:02:000:2173 - 28,0739 га.
		Кабінетом Міністрів України на запит обласної прокуратури листом №17372/0/2-23 від 07.07.2023 проінформовано про те, що рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення або припинення права постійного користування ДП "Компанївське лісове господарство" та ДП "Долинське лісове господарство" земельними ділянками площею 48,7165 га та 28,0739 га в межах Кропивницького (Кіровоградського) лісництва, квартали 100 та 101, не приймалося (а.с. 163 т. 1). 
		Первозванівська сільська рада листом №06-24/1176 від 28.04.2023 поінформувала, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173 сформовані за рахунок земель КСП "Рассвет", які були віднесені до земель резерву. Ці земельні ділянки Первозванівська сільська рада з 27.05.2021 за правилами п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України вважає землями комунальної власності, з можливістю подальшої реєстрації речового права власності на них у державному реєстрі (а.с. 111-115 т. 1). 
		Проектом організації і розвитку лісового господарства ВЧ "Кіровоградліс" обласного державного ЛГО "Кіровоградліс" 2000 року у розділі 3 "Пояснювальної записки" наявні відомості про зміни площі категорій захисності лісів у сторону збільшення на 200 га, що обумовлено прийняттям до складу лісового фонду земель від сільгосппідприємств Кіровоградського району за рішенням Кіровоградської районної ради №121 від 16.04.1999 (а.с. 65-66 т. 1). 
		Відповідно до рішення Кіровоградської районної ради №121 від 16.04.1999 рада, розглянувши клопотання Клинцівської сільської ради про передачу земель лісовому фонду, надала згоду на передачу земельної ділянки під заліснення загальною площею 200,0 га, у тому числі 161,0 га земель резерву, 39,0 га земель запасу на території Клинцівської сільської ради (а.с. 119 т. 1). 
		У відповідному клопотанні, яке подала Клинцівська сільська рада у березні 1999 року рада зазначає, що 161,0 га земель резерву та 39,0 га земель запасу є малородючі і бажаючих взяти їх для обробітку немає. Для більш ефективного використання цих земель радою запропоновано передати їх лісовому фонду (а.с. 120 т. 1).
		За твердженням прокурора, вперше земельні ділянки, яким у 2013 році присвоєно кадастрові номери 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173, обліковані як землі лісогосподарського призначення за результатами проведеного у 1999 році базового лісовпорядкування, про що зазначено у Проекті організації і розвитку лісового господарства Державного лісогосподарського об`єднання "Кіровоградліс" 2000 року, за яким вказані землі знаходилися у 70 і 69 кварталах Кіровоградського лісництва та запроектовані для створення лісових культур.
		Таким чином, на думку прокурора, на час прийняття рішень щодо проведення та затвердження матеріалів інвентаризації земель на території Клинцівської сільської ради та формування спірних земельних ділянок як об`єктів цивільних прав, вони перебували у складі земель лісогосподарського призначення, право постійного користування якими здійснювалося державним спеціалізованим лісогосподарським підприємством.
		За доводами прокурора, у період проведення інвентаризації земель, розпочатий у серпні 2013 року за розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації та наказом Держземагенства у Кіровоградській області та завершений у листопаді 2013 року у спосіб формування земельних ділянок та їх реєстрації в державному земельному кадастрі із наступним затвердженням матеріалів інвентаризації, лише Кабінет Міністрів України уповноважений був приймати рішення про зміну цільового призначення земель із вритих лісом земель лісогосподарського призначення для нелісогосподарських цілей, зокрема, для сільськогосподарського призначення.
		Разом з тим, Кабінет Міністрів України не приймав будь - яких рішень про зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення Кіровоградського лісництва ДП "Компаніївське лісове господарство", про що інформував Кіровоградську обласну прокуратуру у листі-відповіді на запит прокурора. 
		Враховуючи викладене, прокурор вважає, що спірне розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації суперечить вимогам ст. ст. 19, 20, 55, 122, 141, 149 ЗК України та порушує інтереси держави, тож є підстави для визнання його недійсним в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172, 3522583900:02:000:2173.
		Вказані обставини стали підставою для звернення до суду. 
		 
		Вирішуючи спір, господарський суд враховує таке.
		Відповідно до ст. 19 ЗК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин пов`язаних з інвентаризацією земель (тут та далі за текстом законодавчі акти зазначаються в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) за основним цільовим  призначенням   поділяються  на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно - заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (ст. 22 ЗК України).
		До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 55 ЗК України).
		До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 ЛК України).
		До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара (ст. 4 ЛК України).
		Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
		У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (статті 16, 17 ЛК України).
		Статтею 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
		Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; є) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
		Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ст. 142 ЗК України).
		Порядок вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення регламентовано ст. 149 ЗК України, за частиною дев`ятою якої (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ліси для нелісогосподарських потреб.
		Вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів.
		Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт "б" частини першої статті 164 ЗК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про землеустрій" в редакції, чинній на момент виникнення спірних земельних ділянок, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. 
		У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку (ч. 2 ст. 35 Закону України "Про землеустрій").
		Частинами 1 та 7 статті 20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення, а зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
		Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 8 ст. 122 ЗК України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.
		Крім того, ст. 57 ЛК України визначено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями. У разі прийняття рішення щодо зміни цільового призначення земельних лісових ділянок обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.
		Отже, порядок зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення чітко визначений законом, а наслідки порушення цього порядку передбачуваними.
		Так, у ст. 21 ЗК України зазначено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
		Проведення державної реєстрації земельної ділянки визначається Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.
		Відповідно до п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
		Статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
		За змістом ч. 1 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
		Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. 
		За правилами ст. 9 Закону України "Про державний земельний кадастр" в редакції на час реєстрації спірних земельних ділянок Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію  заяв  про   внесення   відомостей  до  Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам.
		У ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що до Державного земельного кадастру включаються відомості щодо цільового призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель) та складу угідь.
		Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру в редакції в діючій редакції внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється Державним кадастровим реєстратором, обраним за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості, шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.
		Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження документації із землеустрою (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
		Статтею 21 ЗК України визначено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для, у тому числі, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
		Речові права щодо спірних земельних ділянок у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не зареєстровані.
		Рішення органу виконавчої влади у формі розпорядження про затвердження технічної документації щодо інвентаризації земель оспорюється.
		Відповідно до ст. 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр" ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Статтею 7 вказаного Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, віднесено: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів, із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
		Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є Держгеокадастр України.
		Частиною 10 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. 
		Відповідно п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
		Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Статтею 391 ЦК України визначено право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідно до ст. ст. 16, 21 ЦК України, ст. 152 ЗК України способами захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів державної влади та відновлення відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.
		Статтею 155 ЗК України унормовано, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		Статтею 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
		Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
		Нескасований (невизнаний недійсним) акт породжує негативні правові наслідки, пов`язані з реалізацією незаконного акта. У зв`язку з цим виникає необхідність відновити зіауиз цио апсе становища, яке існувало до видання цього акта, в усіх правовідносинах.
		Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №361/2965/І 5-а, від 09.11.2021 у справі №542/1403/17, від 23.11.2023 №684/691/18). 
		Як встановлено судом, на час інвентаризації земельних ділянок з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173 вказані землі перебували у складі земель лісогосподарського призначення та в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства. 
		З урахуванням наведених норм, на час проведення інвентаризації земель Клинцівської сільської ради та формування заліснених спірних земельних ділянок як земель сільськогосподарського призначення, рішення про вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення за погодженням із користувачем мав приймати Кабінет Міністрів України.
		Державне лісогосподарське підприємство, як постійний користувач спірними земельними ділянками з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173, добровільно не відмовлялося від вказаних земель. 
		Рішення про вилучення, погодження зміни цільового призначення, припинення права постійного користування ДП "Компанївське лісове господарство" та ДП "Долинське лісове господарство" земельними ділянками з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173, не приймалося Кабінетом Міністрів України, про що свідчить лист останнього №17372/0/2-23 від 07.07.2023 (а.с. 163 т. 1). 
		За змістом листа Кіровоградської обласної військової адміністрації вбачається, що стосовно вищезазначених земельних ділянок обласною адміністрацією не приймались будь - які розпорядження (погодження) про зміну цільового призначення (категорії) земель, припинення права постійного користування тощо (а.с. 168 т. 1). 
		Проте, під час проведення у 2013 році інвентаризації земель Калинівської сільської ради Кіровоградського району, всупереч встановлених вимог, без належного збору та аналізу необхідних вихідних даних замовником та розробником безпідставно визначено цільове призначення спірних земельних ділянок як земель сільськогосподарського призначення без врахування тієї обставини, що вказані землі належать до земель лісового фонду та на них вже на той час зростали лісові насадження віком 8 та 10 років.
		Внаслідок цієї інвентаризації та реєстрації на підставі неї у Державному земельному кадастрі спірних земельних ділянок змінено цільове призначення землі із лісогосподарського на сільськогосподарське призначення, а право щодо розпорядження ними за привалами ст. 122 ЗК України набув територіальний органи Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, а з 27.05.2021 - Первозванівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, усунувши від таких повноважень Кабінет Міністрів України та Кіровоградську обласну державну адміністрацію.
		Таким чином, розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації про затвердження технічної документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172, 3522583900:02:000:2173 та віднесені до земель сільськогосподарського призначення, затверджено з порушенням закону, внаслідок чого в односторонньому та позасудовому порядку незаконно вилучено поза волею держави в особі належного розпорядника - Кабінету Міністрів України спірні земельні ділянки в межах їх накладення на землі державного лісового фонду з земель лісогосподарського призначення зі зміною їх категорії та цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення.
		Таким чином, спірне розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації суперечить вимогам ст. ст. 19, 20, 55, 122, 141, 149 ЗК України та порушує інтереси держави, що є підставою для визнання його недійсним в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172, 3522583900:02:000:2173.
		Суд враховує, що державну кадастрову реєстрацію земельних ділянок 3522583900:02:000:2172 та 3522583900:02:000:2173 здійснено кадастровим реєстратором Управлінням Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області.
		Разом з тим, земельні ділянки з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172, 3522583900:02:000:2173 не можуть існувати у встановлених межах, їх державна реєстрація підлягає скасуванню з метою відновлення стану земельних ділянок, що існував до порушення та усунення перешкоди власнику - державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації в майбутньому створити нові об`єкти земельних відносин з іншими межами та цільовим призначенням, зареєструвати речове право власності та похідні речові права на вказану земельну ділянку.
		Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 №603, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
		Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації, веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки (п. 4 Положення).
		Таким чином, уповноваженим органом на скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172, 3522583900:02:000:2173 є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
		При цьому, суд не погоджується з доводами відповідача 1 щодо закінчення строків позовної давності, з огляду на таке. 
		Прокурором обрано спосіб захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах, який узгоджується з положеннями ст. 16 ЦК України, ст. 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України, а саме усунення перешкод власнику - державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації, у здійсненні розпорядженням та користуванням майном шляхом визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації в частині, та скасування державної реєстрації ділянок, як об`єктів цивільних прав.
		Звернення до суду з позовом, спрямоване на захист цивільних прав держави на земельні ділянки, права держави щодо яких виникли відповідно до вимог законодавства та збереглись за державою і у встановленому законом порядку не припинялись, є таким, що спрямоване на усунення порушень, які не пов`язані з позбавленням права володіння.
		Право власності держави та відповідний правовий титул на момент порушення та звернення до суду з позовом є чинним, а тому таке порушення розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння, а позов про усунення перешкод у реалізації правомочностей власника на користування та розпорядження майном є негаторним.
		Предмет негаторного позову становить вимога власника майна до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися чи розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
		Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.
		При цьому, поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фізичну, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, у тому числі, рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.
		Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, на такі вимоги не поширюються правила щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.
		Щодо твердження відповідача 1 про неправильне обрання прокурором юрисдикції суду, оскільки на думку останнього має місце публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, слід зазначити таке. 
		Оспорюване розпорядження Кіровоградської районної державної адміністрації мало наслідком затвердження технічної документації та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані в результаті інвентаризації земель державної власності, зокрема, їхніх меж, розмірів (площ), правового статусу з віднесення таких земель до відповідної категорії, у спорі, що розглядається судом - формуванні та віднесенні земельних ділянок державного лісового фонду до категорії земель сільськогосподарського призначення.
		Саме внаслідок цього розпорядження спірні земельні ділянки спочатку, перебуваючи у державній власності за межами населеного пункту неправомірно віднесені до земель сільськогосподарського призначення, а пізніше, після набрання чинності Законом України №1423-ІХ від 28.04.2021, вже як землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, стали вважатися землями комунальної власності Первозванівської сільської територіальної громади.
		Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних цивільних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
		Розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації №351-р від 18.11.2013 мало наслідком виникнення у Первозванівської сільської територіальної громади цивільних прав на землю, а тому такі правовідносини мають майновий характер, відтак визнання недійсним (протиправним) такого рішення суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав та інтересів. 
		З урахуванням викладеного, позов прокурора підлягає задоволенню повністю.
		Відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір за подання позову на відповідача 1, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. 
		Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		                                                                 ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю. 
		Визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації від 18.11.2013 №351-р про затвердження технічної документації щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Кіровоградського району Кіровоградської області, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та формування земельних ділянок з кадастровими номерами 3522583900:02:000:2172 площею 48,7165 га та 3522583900:02:000:2173 площею 28,0739 га на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. 
		Скасувати вчинену 30.10.2013 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3522583900:02:000:2172 площею 48,7165 га. 
		Скасувати вчинену 30.10.2013 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3522583900:02:000:2173 площею 28,0739 га. 
		Стягнути з Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (вул. Дарвіна, 25, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний код 04055067) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 8 052,00 грн. 
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Копії рішення надіслати до Електронних кабінетів:
		Кіровоградській обласній прокуратурі,
		Кіровоградській обласній державній адміністрації,
		Кропивницькій районній державній адміністрації Кіровоградської області,
		Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області,
		Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України",
		Первозванівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області (на електронні адреси zem_viddil_pervozvanivka@ukr.net; pervozvanivka.sil.rada@ukr.net). 
		 
		Повне рішення складено  06.05.2024.
		 
		Суддя                                                                          В.Г. Кабакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...