Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/234/24 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 06.05.2024. Зареєстровано: 06.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2024.
Дата набрання законної сили: 06.05.2024
Номер судового провадження: 6/913/234/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5,  м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79,  inbox@lg.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		                                                      УХВАЛА
		                               про відкриття провадження у справі
		                    
		06 травня 2024 року                             м.Харків                                 Справа № 913/234/24
		                                                                                             Провадження №6/913/234/24
		 
		Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В.,           розглянувши матеріали за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк          "ПриватБанк", вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001
		відповідача громадянина Біріна Олега Васильовича , АДРЕСА_1 
		про стягнення  173 040 грн 00 коп.
		В С Т А Н О В И В:
		Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи Біріна Олега Васильовича про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 20.12.2021, в загальному розмірі 173 040 грн, з яких: 150000 грн  - заборгованість за  кредитом, 23 040 грн - проценти у вигляді щомісячної комісії.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання позичальником (відповідачем) умов кредитного договору б/н від 20.12.2021, який було укладено фізичною особою-підприємцем Біріним О.В. шляхом підписання останнім через систему інтернет-клієнт-банкінгу Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 1.1. Загальні положення та підрозділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку. 
		20.12.2021 на виконання договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 180000 грн.  Відповідачем було погашено лише 30000 грн (20.01.2022 - 15000 грн та 20.02.2022 - 15000 грн). Останній платіж на погашення заборгованості за процентами у вигляді комісії було сплачено боржником 20.02.2022 у розмірі 2520 грн.
		В порушення відповідних умов договору та приписів законодавства відповідач не повернув у термін вказаний у пункті 1.3 договору (12 місяців з дати видачі кредитних коштів) кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти, що стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
		01.06.2022 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
		Як вбачається, звертаючись із відповідним позовом до Господарського суду Луганської області у цій справі позивач зазначив останню відому адресу місця реєстрації проживання відповідача, громадянина Біріна Олега Васильовича - АДРЕСА_1 (що відповідає даним, наведеним у кредитному договорі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
		Частинами 6, 7 ст.176 ГПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
		Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч.8 ст.176 ГПК України).
		Згідно відповіді отриманої на запит суду дані про зареєстроване місце проживання вказаної особи в Єдиному державному демографічному реєстрі станом на 17.04.2024 відсутні.
		Ухвалою від 17.04.2024 (враховуючи ухвалу про виправлення описки від 18.04.2024) суд звернувся із відповідним запитом до Міністерства соціальної політики України щодо з`ясування даних про можливу реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання відповідача громадянина Біріна Олега Васильовича як внутрішньо переміщеної особи.
		30.04.2024 від Міністерства соціальної політики України надійшла відповідь за вих.№10478/0/2-24/3 від 29.04.2024 на ухвалу суду від 17.04.2024, в якій повідомлено про відсутність відомостей щодо запитуваної особи станом на 19.04.2024 в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб, що враховується судом.
		Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.10 ст.176 ГПК України).
		 
		Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що вони відповідають вимогам ст.ст.162-164 ГПК України; підстав для їх повернення чи відмови у відкритті провадження не встановлено.
		Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у цій справі, зокрема в частині підсудності цього спору господарському суду в розумінні ст. 20 ГПК України, судом також враховано наступне.
		Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена     статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6).
		Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих     Цивільним кодексом України,     Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала би вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
		'У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі    №910/8729/18    (провадження №12-294гс18, пункт 4.11) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
		Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі №646/6644/17 (провадження №14-352цс19, пункт 74) зроблено висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
		Статтями    25,    26 ЦК України    передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені    Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.
		У свою чергу наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №2-7615/10, від 05.06.2018 у справі N 522/7909/16-ц).
		Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа-сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських. Такий правовий висновок викладений у    постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18.
		Велика Палата Верховного Суду у    постанові від    13.06.2018    у справі    №548/981/15-ц    також звернула увагу, що наявність такого статусу (ФОП) в особи, яка є стороною в справі, не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємцем вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах.
		У Постанові від 04.03.2020 у справі №299/451/19 Велика Палата Верховного суду зазначила, що фізичні особи, які на час пред`явлення до них позову не є підприємцями, можуть бути відповідачами в господарському суді. Припинення підприємницької діяльності однієї із сторін до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, але лише в тому випадку,    якщо спірні правовідносини виникли за наслідком її господарської діяльності.
		Суд зауважує, що зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що датою державної реєстрації громадянина Біріна Олега Васильовича як фізичної особи-підприємця є 28.07.1995, дата запису: 18.02.2005, номер запису: 23900170000000974.
		Датою та номером запису про державну реєстрацію припинення ФОП Біріна Олега Васильовича є 01.06.2022, підстава: власне рішення, номер запису: 2003900060005000974.
		          Розглянувши подані позовні матеріали, а також зміст заявлених позовних вимог до фізичної особи Біріна Олега Васильовича , суд дійшов висновку про те, що відносини, які виникли між сторонами є господарськими, під час виникнення спірних правовідносин (укладення кредитного договору від 20.12.2021 шляхом підписання останнім через систему інтернет-клієнт-банкінгу Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ") відповідач здійснював свою підприємницьку діяльність та укладав кредитний договір як ФОП з метою фінансування своєї поточної діяльності та/або для придбання основних засобів.
		Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
		За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України  від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
		Зазначений висновок наведено в п.п.4.21, 4.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02. 2019 у справі    №910/8729/18, що враховуються судом.
		 
		Статтею 12 ГПК України  передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1)наказного провадження; 2)позовного провадження (загального або спрощеного).
		Частиною 1 ст.247 ГПК України  передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
		Згідно з ч.5 ст.12 ГПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до ч.1 ст.250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
		Також ч.5 ст.252 ГПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Судом враховано, що в даному випадку позивачем заявлено до стягнення  з відповідачів заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 173 040 грн 00 коп., що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 800 грн), а отже ця справа є малозначною в силу закону та підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.
		В матеріалах справи клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відсутнє.
		Враховуючи ціну позову, складність справи, а також обсяг доказів, які необхідно дослідити, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд спору за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
		 
		Як зазначалося вище, останньою відомою адресою місця реєстрації проживання відповідача, громадянина Біріна Олега Васильовича є: АДРЕСА_1 .
		У відповідності до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 місто Рубіжне, Луганської області з 13.05.2022 - є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
		Поштові відділення в м.Рубіжному Луганської області тимчасово припинили свою роботу, а тому направлення поштової кореспонденції на адресу реєстрації місцезнаходження боржника наразі не є можливим.
		У зв`язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, останній підлягає повідомленню про розгляд справи в порядку ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" шляхом розміщення відповідних оголошень про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України.
		Керуючись ст.ст.12, 176, 234-235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		У Х В А Л И В:
		 
		1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
		2. Роз`яснити сторонам, що відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у разі наявності підстав, відповідач може подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
		3. Запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали. У випадку подання відповідачем відзиву - подати суду докази надіслання (вручення) копії іншій стороні.
		4.    Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву. 
		5.     Встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. 
		 
		Відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 06.05.2024 та оскарженню не підлягає.
		 
		          Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
		 
		             
		     Суддя                                                                                  Олена  ДРАГНЄВІЧ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...