Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/46473/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.05.2024. Зареєстровано: 07.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2024.
Дата набрання законної сили: 20.06.2024
Номер судового провадження: П/320/46473/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		06 травня 2024 року                          м. Київ          № 320/46473/23
		Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 
		про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		07 липня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач/ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить суд:
		визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що становить 12  236,71 грн;
		зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що становить 12  236,71 грн з дати звернення за призначенням пенсії за вислугу років, тобто з 23.05.2023.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
		15 грудня 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О .
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона перебуває па обліку в Головному управлінні Пенсійного, фонду України в м. Києві. В 2005 році вона вийшла на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас, з 1979 року до 2021 року працювала у сфері охорони здоров`я та не реалізувала своє право на вихід на пенсію за вислугу років.
		Вона звернулась із заявою до відповідача через веб-портал Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за вислугу років та перерахунку її пенсійного забезпечення із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що становить 12 236,71 грн. У веб-порталі позивачка звернулась через форму «звернення», а не «перерахунок у зв`язку з переходом на інший вид пенсії», оскільки їй має бути призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не переведено з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		У відповідь на її заяву, зареєстровану в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, відповідач надіслав лист від 13.06.2023 №20013-19374/Є-02/8-2600/23, в якому зазначив, що не вбачає підстав застосовувати середню заробітну плату (доход) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що становить 12 236,71 грн та порекомендував звернутись з заявою про перерахунок пенсії.
		Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки вона має право на призначення пенсії за вислугу років із застосуванням коефіцієнту середньої заробітної плати за три роки, що передують року її звернення за пенсією, а саме коефіцієнту середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, що становить 12  236,71 грн. Просить позов задовольнити.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 відкрито провадження у справі №320/46473/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
		Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 26.12.2023 у справі №320/46473/23 доставлено до електронного кабінету ГУ ПФУ в м. Києві 27.12.2023.
		Копію позовної заяви отримано представником відповідача в приміщенні суду 22.01.2024, що підтверджується відповідною розпискою.
		17 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшла копія пенсійної справи позивача.
		24 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов відзив на позов.
		Відповідач в обґрунтування відзиву зазначає, що пенсія позивачу виплачується з дотриманням вимог чинного законодавства України. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
		12 лютого 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшли матеріали листування позивача з відповідачем.
		Позивач правом надання відповіді на відзив відповідно до положень статті 163 КАС України не скористалась.
		З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
		Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		 
		                                                                 ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві  09.04.2002.
		Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 
		Оскільки позивачка тривалий час працювала у сфері охорони здоров`я та не реалізувала своє право на вихід на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», вона 23.05.2023 через веб-портал Пенсійного фонду України звернулася до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років та перерахунку її пенсійного забезпечення із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що становить 12 236,71 грн.
		В листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.06.2023 №20013-19374/Є-02/8-2600/23 зазначено, що звернення за перерахунком пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто.
		Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними, позивач звернулася із цим позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
		Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
		Призначення та перерахунок пенсій в органах Пенсійного фонду України проводиться у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення»,  Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон №1058) та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 (далі - Порядок № 22-1).
		Згідно із п.1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
		Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
		Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
		Приписами пункту 4.3 Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
		Після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії (п. 4.10 Порядку №22-1).
		Зі змісту викладеного слідує, що у разі звернення особи до пенсійного органу з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший вид, останній (після визначення за принципом екстериторіальності структурний підрозділ органу, що призначає пенсію) зобов`язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення щодо переведення з одного виду пенсії на інший вид або про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший вид.
		Крім того, пунктом 3.3 Порядку №22-1 визначено, що саме орган, що призначає пенсію, надає роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів.
		Відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
		Відповідно до матеріалів справи, 23.05.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо призначенні пенсії за вислугою років як працівнику охорони здоров`я відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020 - 2022 роки.
		За результатами розгляду заяви відповідач протягом 10 днів після надходження останньої, відповідного рішення по суті не прийняв. Натомість 13.06.2024 відповідач розглянув заяву ОСОБА_1 як звернення та листом надав відповідь.
		Суд зазначає, що зміст поданої позивачем заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника.
		Отже, зазначений лист не може оцінюватись як належна правова відмова, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку, так як не визначено за принципом екстериторіальності структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, і відповідне рішення таким органом не прийняте.
		Суд наголошує, що відповідач на стадії прийняття від позивача документів мав з`ясувати повноту та правильність заповнення документів, що позивач подає для переведення на пенсію за віком, у тому числі наявність заяви відповідного зразка. При цьому відповідач у разі недостатності або неналежного оформлення документів, доданих до заяви про переведення на пенсію за віком, наділений повноваженням письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково.
		Відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про переведення на пенсію за віком чи про відмову, не зважаючи на надіслання заявнику листа, свідчить про те, що пенсійний фонд не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
		Аналогічний за змістом правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21 грудня 2020 року в справі № 229/4165/17.
		Отже, жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача не приймалось, а оформлено лист, який позивач сприйняв як відмову. Проте, вказаний лист неможливо ототожнювати із рішенням суб`єкта владних повноважень про відмову щодо переведення на пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров`я.
		Тому в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що становить 12  236,71 грн, слід відмовити.
		З урахуванням відсутності відповідного рішення відносно позивача, суд не може надавати оцінку мотивам, викладеним відповідачем у листі від 13.06.2023 за №20013-19374/Є-02/8-2600/23.
		Частиною другою статті 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
		Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
		У спірному випадку відповідач не вказав на недоліки поданої заяви, не забезпечив розгляд заяви позивача за принципом екстериторіальності, що також призвело до того, що рішення по суті заяви не прийнято.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у спірному випадку, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно вийти за межі заявлених позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду у встановленому порядку заяви позивача про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров`я  та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров`я та перерахунку її пенсійного забезпечення із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що становить 12 236,71 грн, з врахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні.
		Решта доводів та заперечень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
		Частинами першою та 2другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. 
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн, що підтверджується квитанцією від 07.07.2023.
		Оскільки спір виник внаслідок протиправних дій ГУ ПФУ в м. Києві, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в м. Києві.
		Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		                                                                     ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо розгляду у встановленому порядку заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров`я.
		3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров`я та перерахунку її пенсійного забезпечення із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що становить 12 236,71 грн, з врахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні.
		4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		5. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                 Жукова Є.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...