Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 485/123/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Непокора.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2024. Зареєстровано: 07.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2024.
Дата набрання законної сили: 07.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/485/57/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023150010001475

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 485/123/24
		Провадження №1-кп/485/57/24
		 
		Вирок
		іменем України
		 
		07 травня 2024 року     м.Снігурівка
		 
		 
		 
		Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка кримінальне провадження №62023150010001475від 21листопада 2023року за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Гвізд Надвірнянськогорайону Івано-Франківськоїобласті,українця,громадянина України,з середньоюспеціальною освітою,одруженого,маючого наутриманні малолітнюдитину,військовслужбовця військовоїслужби запризовом підчас мобілізації, номера обслугигранатометного відділеннявзводу вогневоїпідтримки 1роти морськоїпіхоти військовоїчастини НОМЕР_1 ,матроса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
		за участю учасників кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
		 
		встановив:
		 
		   Суд визнавдовденим,що матрос ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у АДРЕСА_3 , 15 листопада 2023 року близько о 12 год. 00 хв., більш точного часу не встановлено, всупереч вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порушуючи військову дисципліну, прийнявши усний бойовий наказ начальника - заступника командира 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_6 на виконання бойового розпорядження командира НОМЕР_2 окремого батальйону морської піхоти (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 № 03-55/340/КСП від 15 листопада 2023 року у визначенні: «ведення наступу в напрямку стик просіки з дорогою (), кут лісу, знищити виявленого противника та оволодіння стиком доріг (), перехрестям лісосмуг, стику просіки з дорогою () до 18 год. 00 хв. 18 листопада 2023 року. В ході ведення наступальних дій в лісі та просування у визначеному напрямку виставляти позиції бойової охорони на відстані, що забезпечує взаємну вогневу підтримку, недопущення проникнення противника у стик між підрозділами та їх оточення», усвідомлюючи суспільно небезпечність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, в умовах воєнного стану, прямо виразив небажання виконувати накази начальників, а саме бойове розпорядження командира НОМЕР_2 окремого батальйону морської піхоти (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 № 03-55/340/КСП від 15 листопада 2023 року та усний наказ заступника командира 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_6 , що супроводжувалось усною відмовою, висловлюючи відкрито негативне ставлення до наказів та небажання їх виконувати, тобто відкрито відмовився виконати накази начальників.
		Крім того, матрос ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у АДРЕСА_3 , 18 листопада 2023 року близько об 11 год. 40 хв., більш точного часу не встановлено, всупереч вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порушуючи військову дисципліну, прийнявши усний бойовий наказ начальника - заступника командира 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_6 на виконання бойового розпорядження командира НОМЕР_2 окремого батальйону морської піхоти (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 № 03-55/340/КСП від 15 листопада 2023 року у визначенні: «ведення наступу в напрямку стик просіки з дорогою (), кут лісу, знищити виявленого противника та оволодіння стиком доріг (), перехрестям лісосмуг, стику просіки з дорогою () до 18 год. 00 хв. 18 листопада 2023 року. В ході ведення наступальних дій в лісі та просування у визначеному напрямку виставляти позиції бойової охорони на відстані, що забезпечує взаємну вогневу підтримку, недопущення проникнення противника у стик між підрозділами та їх оточення», усвідомлюючи суспільно небезпечність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, в умовах воєнного стану, прямо виразив небажання виконувати накази начальників, а саме бойове розпорядження командира НОМЕР_2 окремого батальйону морської піхоти (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 № 03-55/340/КСП від 15 листопада 2023 року та усний наказ заступника командира 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_6 , що супроводжувалось усною відмовою, висловлюючи відкрито негативне ставлення до наказів та небажання їх виконувати, тобто відкрито відмовився виконати накази начальників.
		Крім того, ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у АДРЕСА_3 , 21 листопада 2023 року близько о 16 год. 55 хв., більш точного часу не встановлено, всупереч вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порушуючи військову дисципліну, прийнявши усний бойовий наказ начальника - заступника командира 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_6 на виконання бойового розпорядження командира НОМЕР_2 окремого батальйону морської піхоти (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 № 03-55/341/КСП від 21 листопада 2023 року у визначенні: «ведення наступу в напрямку стик просіки з дорогою (), кут лісу, знищити виявленого противника та оволодіння стиком доріг (), перехрестям лісосмуг, стику просіки з дорогою (). За окремим розпорядженням перейти до стійкої оборони південної околиці н.п. Кринки по рубежу перехрестя доріг (), перехрестя вулиць», усвідомлюючи суспільно небезпечність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, в умовах воєнного стану прямо виразив небажання виконувати накази начальників, а саме бойове розпорядження командира НОМЕР_2 окремого батальйону морської піхоти (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 № 03-55/341/КСП від 21 листопада 2023 року та аналогічний усний наказ заступника командира 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_6 , що супроводжувалось усною відмовою, висловлюючи відкрито негативне ставлення до наказів та небажання їх виконувати, тобто відкрито відмовився виконати накази начальників.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав. Суду пояснив, що 15 та 21 листопада 2023 року в с. Садове та 18 листопада2023 року в с. Промінь лейтенантом ОСОБА_6 йому було віддано зазначені вище накази які йому були цілком зрозумілі. Однак він відмовився від виконання вказаних наказів оскільки раніше він не приймав участь у бойових діях та, на його думку, не має підготовки для виконання наказів такої складності. Також вказав, у вчиненому розкаюється, ухилятися від військової служби не бажає, та в подальшому хоче служити в ЗСУ.
		Окрім визнання вини, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними безпосередньо дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами, а саме:
		- показаннями свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що 15 та 21листопада 2023 року в с.Садове та18листопада 2023року вс.Промінь на виконання розпорядження командира 88 окремого батальйону морської піхоти ним було віддано наказ ОСОБА_3 , який останній відмовився виконувати мотивуючи неготовністю до його виконання
		- показаннями свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що являється начальником медичної служби. 15 та 21листопада 2023 року в с.Садове та18листопада 2023року вс.Промінь лейтенантом ОСОБА_6 у його присутності був відданий наказ, який матрос ОСОБА_3 відмовився виконувати. Також пояснив, що кожного разу оглядав ОСОБА_3 , медичних протипоказань для невиконання наказу не виявив
		- показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що 18 та 21 листопада 2023 року фільмував факт доведення лейтенантом ОСОБА_6 наказу ОСОБА_3 від виконання якого останній відмовився
		- даними витягу з бойового розпорядження командира 88ОБМП № 03-55/340/КСПвід 15листопада 2023року (т. 1 а.п. 182-183)
		- даними витягу з бойового розпорядження командира 88ОБМП № 03-55/341/КСПвід 21листопада 2023року (т. 1 а.п. 184-185)
		- даними витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23 серпня 2023 року № 237 про зарахування ОСОБА_3 до особового складу військової частини (т. 1 а.п. 186)
		- даними службового розслідування за фактом відмови від виконання наказу в умовах воєнного стану матросом ОСОБА_3 (розпочате 16 листопада 2023 року, закінчено 30 листопада 2023 року (т. 1 а.п. 191-220)
		- даними витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17 травня 2023 року № 139 про призначення молодшого лейтенанта ОСОБА_6 на посаду заступника командира роти морської піхоти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 (т. 1 а.п. 222)
		- даними витягу з наказу командувача ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12 липня 2023 року № 240 про присвоєння молодшому лейтенанту ОСОБА_6 звання «лейтенант» (т. 1 а.п. 226)
		Вказані докази є належними, допустимими, достовірними і достатніми для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень.
		Під час розгляду справи судом не встановлені обставини які б свідчили, що стан здоров`я ОСОБА_3 заважав йому виконати віддані накази. Відповідно до довідки № 3204 військово-лікарської комісії 06 жовтня 2023 року матрос ОСОБА_3 визнаний придатним до служби в морській піхоті. Окрім того, як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_3 після проходження військово-лікарської комісії 06 жовтня 2023 року він жодного разу не звертався за медичною допомогою з питаннями погіршення стану здоров`я та не лікувався.
		Таким чином, обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю досліджених доказів. Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст.402 КК України, як - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем проходження служби  негативно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос» , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, під час розгляду справи судом не встановлено.
		Суд погоджується з доводами прокурора, що під час розгляду справи в судовому засіданні в діях ОСОБА_3 встановлена відсутність такої обтяжуючої обставини як вчинення злочину повторно, оскільки його дії об`єднані єдиним умислом на невиконання наказу пов`язаного з проведенням бойових дій в населеному пункті Кринки, так як він вважав, що його підготовка недостатня для виконання такого роду завдань та може мати тяжкі наслідки як для нього самого так і для інших військовослужбовців.
		За змістом статей50,65КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення і попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
		При призначенні покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини та мотиви вчинення кримінального правопорушення, відсутність заподіяної шкоди, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставини, вказані дані про особу обвинуваченого.
		В судовому засіданні прокурор просив признати обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 62 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки замінити на тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 2 роки.
		Захисник та обвинувачений просили призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі у виді позбавлення волі строком на 1 рік і 6 місяців. На підставі ст. 62 КК України покарання у вигляді позбавлення волі замінити на тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 1 рік і 6 місяців. 
		Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		Верховний Суд у своїх рішеннях, які стосувалися питання правильності застосування положеньст. 69 КК, неодноразово вказував на те, що ч. 1ст. 69 ККнадає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним у законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
		Отже, визначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить з того, що у нього наявні кілька обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що суттєво знижує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд також враховує те, що обвинувачений характеризується позитивно те, що у нього відсутні обставини, що обтяжують покарання, мотиви вчинення кримінального правопорушення та ставлення обвинуваченого до нього, у зв`язку з чим суд вважає можливим визнати дані обставини виключними та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 4 ст. 402 КК України, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України не вбачається, та вважає за можливе згідно ст.62 КК України замість позбавлення волі призначити обвинуваченому покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні, що у свою чергу відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого та на переконання суду буде достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		При цьому судом враховані висновки Верховного Суду щодо дискреційних повноважень суду щодо визначення виду та міри покарання (постанови Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 337/3654/16-к, від 28 травня 2020 року у справі №753/13972/17 та від 06 серпня 2020 року у справі №759/13520/18).
		Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 24 листопада 2023 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався та діє до 11 травня 2024 року. Відповідно до протоколу затримання, ОСОБА_3 затримано 21 листопада 2023 року.
		Оскільки обвинувачений засуджується до відбуття покарання, пов`язаного із позбавленням волі, за тяжкий злочин, з метою забезпечення в подальшому виконання вироку, суд на підставі ст. 374 КПК України вважає за необхідне залишити щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов у справі не заявлений.
		Речові докази та судові витрати у справі відсутні.
		Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.402 КК України, і призначити йому покарання, з застосуванням ч.1 ст.69КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі. 
		На підставі ст.62КК України замінити  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  покарання за ч. 4 ст.402КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (двох) років на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 2 (два) роки.
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_3  обчислювати з дня його затримання - 21 листопада 2023 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати  ОСОБА_3  у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 21 листопада 2023 року по день набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день позбавлення волі за один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
		Запобіжний захід  ОСОБА_3  залишити у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з моменту оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області, а засудженими - в той же строк з дня отримання копії вироку.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженим та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...