Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/6915/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2024. Зареєстровано: 08.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.05.2024.
Дата набрання законної сили: 29.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/752/977/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016000000003321

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 752/6915/23 
		Провадження №: 1-кп/752/977/24 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 травня 2024 року                                                                         м. Київ
		 
		       Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                        ОСОБА_1 , 
		при секретарі                                 ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003321 від 11 листопада 2016 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у с. Верхньокурганне Сімферопольського району УРСР, має вищу освіту, колишній суддя Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, 
		за участю прокурора                         ОСОБА_4 , 
		захисника                                  ОСОБА_5 ,
		установив:
		1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
		ОСОБА_3 , колишній суддя Алуштинського міського суду АР Крим, будучи громадянином України, вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, а саме: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19, ст. 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 5, ч. 1 ст. 72, ст. 73 Конституції України передбачено, що Україна є республікою. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією України.
		Крім того, ч. 2 ст. 72 Конституції України передбачено, що всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Відповідно до ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Згідно з ч. 1 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
		Частиною другою ст. 125 Конституції України визначено, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
		Незважаючи на це, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06 березня 2014 року у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст.ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації на правах суб`єкта федерації. 
		Відповідно до зазначеної постанови 16 березня 2014 року на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу російської федерації на правах суб`єкта федерації. 
		Результати «референдуму» не визнані жодною країною світу, крім російської федерації. Відповідно до п. 5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27.03.2014 «Територіальна цілісність України», проведений 16.03.2014 в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі референдум не маючи законної сили не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або м. Севастополя. 
		Також, в пункті 1 вказаної Резолюції зазначено, що Генеральна Асамблея ООН підтверджує свою прихильність суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
		У подальшому, 17 березня 2014 року депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», згідно з якою на підставі, так званої, «Декларації про незалежність Республіки Крим», прийнятої на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради АР Крим 11 березня 2014 року та позачерговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради 11 березня 2014 року, створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым».
		Крім того, Верховною Радою АР Крим ухвалено постанову № 1748-6/14 від 17 березня 2014 року « О правоприемстве Республики Крым », пунктом 1 якої передбачено, що «с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым - парламент Республики Крым в депутатском составе шестого созыва Верховной Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года».
		Надалі, 18 березня 2014 року між російською федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республика Крым» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підписано договір про входження території АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації.
		У подальшому з метою забезпечення режиму окупації та придушення спротиву проукраїнського населення Криму прийнято ряд «законів та підзаконних нормативних актів», відповідно до яких слідчі, прокурори та судді підпорядковуються своїм керівникам по висхідній лінії відповідної гілки влади так званої «Республіки Крим», що входить у склад російської федерації.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 13 «О судебной системе Российской Федерации» від 31 грудня 1996 року № 1-ФКЗ: Порядок наділення повноваженнями голів, заступників голів, інших суддів касаційних судів загальної юрисдикції, апеляційних судів загальної юрисдикції, верховних судів республік, окружних, обласних судів, судів міст федерального значення, судів автономної області і автономних округів, районних судів, військових і спеціалізованих судів, арбітражних судів округів, арбітражних апеляційних судів, арбітражних судів суб`єктів російської федерації і спеціалізованих арбітражних судів встановлюється відповідним федеральним конституційним законом і федеральним законом про статус суддів.
		Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону російської федерації від 26 червня 1992 року № 3132-I зі змінами та доповненнями «О статусе судей в Российской Федерации» - президент російської федерації в двомісячний термін з дня отримання необхідних матеріалів призначає суддів федеральних судів, а кандидатів у судді Верховного суду російської федерації представляє для призначення Раді Федерації Федеральних Зборів російської федерації або відхиляє подані кандидатури, про що повідомляється голові Верховного суду російської федерації.
		Водночас, згідно зі ст. 86 «Конституції «Республики Крым»:
		1)правосуддя в Республіці Крим здійснюється тільки судом.
		2)у Республіці Крим діють федеральні суди і мирові судді. Повноваження, порядок утворення та діяльності федеральних судів визначаються законодавством російської федерації.
		3)з ініціативи Державної Ради Республіки Крим, узгодженої з верховним судом російської федерації, в Республіці Крим можуть утворюватися судові ділянки і посади мирових суддів відповідно до законодавства російської федерації і законодавства Республіки Крим.
		4)статус, повноваження, порядок і гарантії діяльності суддів визначаються федеральним законом, а по відношенню до мирових суддів - також законом Республіки Крим.
		Окрім того, 20 березня 2014 року державною думою російської федерації прийнято «Федеральний конституційний закон» від 21 березня 2014 року за № 6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя».
		Вищезазначене свідчить про проведення представниками російської федерації та її федеральних органів підривної діяльності проти України.
		Здійснюючи підривну діяльність проти України, представники суддівського корпусу та інших органів державної влади іноземної держави утворили на окупованій території України федеральні органи державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронні органи та судову систему російської федерації з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
		Відповідно до п. 1 ст. 9 «Федерального конституційного» закону від 21 березня 2014 року № 6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя» протягом перехідного періоду на територіях Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя з урахуванням їх адміністративно-територіального поділу, встановленого відповідно законодавчим (представницьким) органом державної влади Республіки Крим і законодавчим (представницьким) органом державної влади міста федерального значення Севастополя, створено суди російської федерації (федеральні суди) відповідно до законодавства російської федерації про судову систему.
		Пунктом 2 статті 9 вказаного закону передбачено, що громадяни, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя на день прийняття в російську федерацію Республіки Крим і утворення в складі російської федерації нових суб`єктів, мають переважне право на заміщення посади судді в судах російської федерації, що створюються на цих територіях, при наявності у них громадянства російської федерації, а також за умови їх відповідності іншим вимогам, що пред`являються законодавством російської федерації про статус суддів до кандидатів на посади суддів. Конкурсний відбір на заміщення посади судді в зазначених судах здійснюється вищою кваліфікаційною колегією суддів російської федерації.
		Створення та діяльність органів іноземної держави, у тому числі судової системи, на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя призвели до заходів посилення тимчасової окупації невід`ємної території України.
		У той же час, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014року, зокрема статтями 1-3 визначено що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії російської федерації з 20 лютого 2014 року.
		Генеральна Асамблея ООН своєю Резолюцією 71/205 від 19 грудня 2016 року «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)» засудила тимчасову окупацію російською федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		У подальшому, Резолюціями 72/190 від 19.12.2017, 73/194 від 17.12.2018 та 74/168 від 18.12.2019 «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)», Генеральна Асамблея ООН вчергове засудила нинішню тимчасову окупацію російською федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		Як зазначено вище, сам факт окупації засуджений як міжнародною спільнотою, так і законодавством України, та був широко висвітлений в офіційних виданнях та медійному просторі.
		Також відповідно до ст. 64 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (далі - Конвенція) кримінальне законодавство окупованої території залишається чинним, за винятком випадків, коли дія його скасовується або призупиняється окупаційною державою, якщо це законодавство становить загрозу безпеці окупаційної держави або є перешкодою виконання цієї Конвенції. Враховуючи згадане вище, та з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства, суди окупованої території продовжуватимуть виконувати свої функції стосовно розгляду правопорушень, визначених цим законодавством.
		У контексті окупації Криму російська федерація, як окупаційна держава, не мала права втручатися у порядок здійснення правосуддя українськими судами.
		Проте, федеральним законом російської федерації №154-Ф3 від 23 червня 2014 року «О создании судов российской федерации на территориях Республики Крым и города федерального значения Севастополя и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации» створено систему судів на території Республіки Крим, зокрема незаконно створено «Алуштинский городской суд».
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, з метою заподіяння шкоди територіальній цілісності України та становлення і зміцнення окупаційної влади, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України захищати, незалежність та територіальну цілісність України, порушуючи присягу судді в частині неупередженого, незалежного, справедливого та кваліфікованого здійснення правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, та не вчинення дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, громадянин України, ОСОБА_3 , будучи суддею, займаючи посаду судді Алуштинського міського суду АР Крим, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, життєвого та професійного досвіду для розуміння факту здійснення підривної діяльності проти України представниками, у тому числі, незаконно утворених судових органів та органів державної влади російської федерації та неможливість відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в АР Крим системи незаконних судових органів російської федерації, вчинив дії щодо надання допомоги у здійсненні підривної діяльності проти України. 
		Зокрема, достовірно знаючи про тимчасову окупацію російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ОСОБА_3 , будучи громадянином України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та російської федерації щодо приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації, усвідомлюючи, що так званий «Алуштинский городской суд», відповідно до положень ст. 64 Конвенції є незаконно створеним органом, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах російської федерації, перебуваючи в м. Алушта упродовж березня - квітня 2014 року продовжив роботу у складі незаконного органу судової влади російської федерації на території АР Крим на посаді так званих «громадян, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя», чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до ч. 5 ст. 9 «Федерального Конституційного Закону» російської федерації № 6-ФКЗ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб`єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» та на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність щодо надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України шляхом придушення спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим, посилення заходів тимчасової окупації півострова та впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом, ОСОБА_3 , діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, розуміючи незаконність дій окупаційної влади, незаконність застосування на території України законодавства російської федерації, перебуваючи в приміщенні так званого «Алуштинского городского суда» по АДРЕСА_1 , діючи в інтересах російської федерації, керуючись нормами законодавства російської федерації 16 грудня 2014 року ухвалив рішення у справі №5-1189/2014, 16 грудня 2014 року ухвалив рішення у справі №5-1186/2014, 16 грудня 2014 року ухвалив рішення у справі №5-1192/2014, 16.12.2014 ухвалив рішення у справі №5-1187/2014, чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації.
		Допомога ОСОБА_3 іноземній державі та її представникам у переході судів АР Крим на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та допомога у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом, призвели до забезпечення належного функціонування незаконно створених судових органів та посилили заходи тимчасової окупації півострова. 
		2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Відповідно до ч. 1 ст. 111 КК України передбачено кримінальну відповідальність за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.  
		3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
		Прокурор вказав на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України. Просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна. 
		Захисник вказав на недостатність доказів для доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Повідомив, що зв`язок з обвинуваченим відсутній, причини залишення на тимчасово окупованій території та мотиви його дій достовірно невідомі. Просив виправдати ОСОБА_3 в межах висунутого обвинувачення. 
		Розгляд кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального судового провадження.
		Відповідне рішення судом прийнято за клопотанням прокурора на підставі приписів ч. 5 ст. 139, ч. 3 ст. 323 КПК України у зв`язку з неприбуттям обвинуваченого, відносно якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування, на виклики суду без поважної причини більш як два рази, та наявністю інформації що останній з метою уникнення кримінальної відповідальності перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, де працював у складі незаконного органу судової влади Російської Федерації.
		Тривалий стаж роботи ОСОБА_3 суддею в Україні, наявність у нього юридичної освіти та достатніх знань щоб усвідомлювати незаконний характер своїх дій після окупації території Автономної Республіки Крим, дають суду підстави вважати, що обвинувачений знає або повинен знати про розпочате відносно нього кримінальне провадження. 
		З 27 березня 2014 року АТ «Укрпошта» припинила приймання та пересилання до материкової частини України всіх видів поштових відправлень, адресованих на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим.
		У зв`язку з обґрунтованою неможливістю надсилання судових викликів засобами поштового зв`язку на адресу:  АДРЕСА_1 та відсутністю іншої можливості викликати обвинуваченого, на виконання приписів ч. 8 ст. 135, ст. 297-5, ч.3 ст. 323 КПК України повістки про виклик останнього неодноразово публікувалися в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті Урядовий кур`єр, на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на офіційному веб-сайті суду. Також про дату, час і місце судових засідань щоразу повідомлявся захисник. 
		В силу приписів ч. 8 ст. 135, ст. 297-5, ч.3 ст. 323 КПК України з моменту відповідного опублікування повісток про виклик до суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з їх змістом.
		4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними документами:
		копією заяви народного депутата України ОСОБА_9 від 26 жовтня 2014 року, відповідно до змісту якої окремі судді України, в тому числі ОСОБА_3 , після окупації Автономної Республіки Крим, вчинили державну зраду, перейшли на сторону держави окупанта, продовжили здійснення правосуддя на тимчасово окупованій території України за законами російської федерації всупереч інтересам України;
		копією відповіді заступника Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 16 лютого 2015 року № 18-2153/15 на запит прокурора, зі змісту якої вбачається що станом на 16 березня 2014 року фактична чисельність суддів у місцевих та апеляційних судах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя становила 492 судді. До комісії звернулися 53 судді місцевих та апеляційних судів із заяви про переведення до інших судів на території України, при цьому суддя ОСОБА_3 у переліку суддів, які звернулись з відповідними заявами, не значиться; 
		копією листа керівника секретаріату Вищої ради юстиції від 12 січня 2015 року № 112/0/9/15, зі змісту якого вбачається, що суддя ОСОБА_3 із заявою про звільнення з посади за загальними обставинами до Вищої ради юстиції не звертався;
		копією протоколу огляду інтернет-видань від 07 квітня 2015 року, відповідно до якого слідчим під час проведення огляду інформації з офіційного сайту президента російської федерації встановлено що указами президента російської федерації № 719 від 13.11.2014, № 786 від 19.12.2014, № 4 від 02.01.2015, № 135 від 16.03.2015 до загальних та арбітражних судів АР Крим та міста Севастополя призначено 348 суддів;
		копією протоколу огляду від 02 лютого 2015 року, відповідно до якого слідчим під час проведення огляду інформації, яка міститься на Інтернет-ресурсі: ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено що на сторінці « Алуштинського городского суда » у вкладці «состав судей» міститься інформація про ОСОБА_3 як суддю, який входить до складу вказаного суду;
		протоколом огляду від 30 березня 2021 року, відповідно до якого слідчим під час проведення огляду інформації, яка міститься на сайті «Законодавство України Верховна Рада України», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено наявність Указу Президента України «Про призначення суддів» від 22 вересня 2005 року № 1308/2005, відповідно до якого ОСОБА_3 призначено строком на 5 років на посаду судді Керченського міського суду Автономної Республіки Крим; за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 , встановлено наявність Указу Президента України «Про переведення суддів» від 30 червня 2011 року № 720/2011, відповідно до якого суддю Керченського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 , обраного безстроково, переведено на роботу на посаді судді Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим;
		протоколом огляду від 30 березня 2021 року, відповідно до якого слідчим під час проведення огляду інформації, яка міститься на сайті « Официальные сетевые ресурсы Президента России » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 , встановлено факт прийняття російською федерацією закону № 6-ФКЗ від 21 березня 2014 року під назвою «Федеральный Конституционный Закон «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образование в составе Российской Федерации новый субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя»; 
		протоколом огляду від 30 березня 2021 року, відповідно до якого слідчим під час проведення огляду інформації, яка міститься на сайті « Официальные сетевые ресурсы Президента России » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 , встановлено факт прийняття у російською федерацією закону «О создании судом Российской Федерации та территориях Республики Крым и города федерального значения Севастополя и о внесении изменений в отдельных законодательные акты Российской Федерации» № 154-ФЗ від 23 червня 2014 року, відповідно до якого на території «Республики Крым» створено «Алуштинский городской суд»;
		протоколом огляду від 30 березня 2021 року, відповідно до якого слідчим під час проведення огляду інформації, яка міститься на сайті «Судебные нормативные акты РФ», встановлено що у період часу з 10 жовтня 2014 року по 16 грудня 2014 року «судья Алуштинского городского суда (Республика Крым)» ОСОБА_3 виніс 18 судових рішень в порядку кримінального та адміністративного судочинства;
		витягом з Указу Президента України від 22 вересня 2005 року № 1308/2005, відповідно до якого ОСОБА_3 було призначено строком на п`ять років на посаду судді Керченського міського суду Автономної Республіки Крим;
		копією Постанови Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2637-VI, відповідно до якої суддю Керченського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 було обрано на посаду судді безстроково; 
		витягом з Указу Президента України від 30 червня 2005 року № 720/2011, відповідно до якого суддю ОСОБА_3 , обраного безстроково, переведено на роботу на посаду судді Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим;
		копією протоколу огляду від 12 жовтня 2015 року, відповідно до якого слідчим під час проведення огляду інформації, яка міститься на інтернет-сторінці за адресою: http://sudact.ru, під час пошуку документів за прізвищем судді « ОСОБА_3 » встановлено факт винесення ОСОБА_3 постанови від 07.05.2014 у адміністративній справі № 5-128/2014 та постанови від 10.04.2014 у адміністративній справі № 5-54/2014;
		листом заступника Голови Вищої Ради Правосуддя від 29 квітня 2024 року № 15205/0/9-24 та рішенням Вищої Ради Правосуддя від 11 травня 2017 року № 1121/0/15-17, відповідно до яких суддю Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 звільнено з посади судді на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України. 
		Дослідивши вказані докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні умисного діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, а саме у наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 111 КК України в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014, яка діяла станом на 16 грудня 2014 року - день закінчення кримінального правопорушення, яке згідно з обвинувальним актом ставиться обвинуваченому в провину.
		Доводи сторони захисту про те, що за відсутності обвинуваченого не можливо встановити умисел, мотиви його дій та причини залишення на тимчасово окупованій території, не впливають на доведеність винуватості останнього у вчиненні кримінального правопорушення.
		Умисел обвинуваченого у наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, встановлення і зміцнення окупаційної влади, об`єктивно підтверджується тим, що останній будучи громадянином України, діючим суддею України, не звільненим з посади у вставновленому порядку, упродовж березня-грудня 2014 року, після незаконної окупації території півострова Крим, продовжив роботу у складі незаконного органу судової влади російської федерації «Алуштинского городского суда (Республика Крым)», та здійснював «правосуддя» на окупованій території України від імені та за законами іноземної держави - російської федерації. 
		Підстави вважати, що такі дії обвинувачений здійснював неумисно або під примусом, у суду відсутні. 
		Здійснення за відповідних умов «правосуддя» від імені російської федерації свідчить про порушення обвинуваченим вимог ст. 65 Конституції України, присяги судді, заподіяло шкоду територіальній цілісності України, сприяло становленню і зміцненню окупаційної влади, забезпечило допомогу іноземній державі та її представникам у переході судів АР Крим на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави, призвело до функціонування незаконно створених судових органів, посилило заходи тимчасової окупації півострова, а отже надало іноземній державі та її представникам допомогу у проведенні підривної діяльності проти України.
		5.Мотиви зміни обвинувачення.
		Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.
		6.Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, не встановлено.
		7.Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.
		Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, котрий до кримінальної відповідальності притягається вперше, позитивно характеризується, має вищу освіту, значний стаж роботи на посаді судді, майновий стан останнього. 
		Крім того, суд враховує що обвинувачений продовжив проживати на тимчасово окупованій території України, на неодноразові виклики для участі у судовому розгляді не з`явився. 
		З огляду на вищевказані обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 111 КК України в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014 у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.   
		8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено. 
		9. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд. 
		Процесуальні витрати та речові докази відсутні. 
		Підстави для обрання відносно обвинуваченого, який перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні. 
		Даних про застосування у кримінальному провадженні заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема у виді арешту майна, матеріали справи не містять. 
		Керуючись статтями 94, 135, 139, 297-1, 297-5, 323, 368, 370, 374, 376, 615 КПК України, суд
		ухвалив:
		Визнати  ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, та призначити покарання за ч. 1 ст. 111 КК України в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014 у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. 
		Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили.
		Запобіжний захід  ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
		Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		 
		 
		Суддя                                                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...