Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/1473/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Пособництво державі-агресору.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2024. Зареєстровано: 09.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2024.
Дата набрання законної сили: 28.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/750/228/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023270000000175

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 750/1473/24 
		Провадження № 1-кп/750/228/24 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		08 травня 2024 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
		головуючого: судді          ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря          ОСОБА_2 ,
		прокурорів          ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисника          ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023270000000175 від 12.10.2023, стосовно
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Добрянка Чернігівської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,-
		В С Т А Н О В И В :
		Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» 19.02.2014 розпочато тимчасову окупацію Російською Федерацією окремих територій України.
		О 04 годині 30 хвилин 24.02.2022 президентом Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_8 оголошено початок військової спеціальної операції проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України». 
		О 04 годині 30 хвилин 24.02.2022 збройні сили РФ (далі - ЗС РФ), діючи з метою фактичного знищення держави Україна, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, застосували засоби ведення війни, заборонені міжнародним гуманітарним правом, вчинили військову агресію відносно народу України, безпосередньо акти насильства щодо цивільного населення, з метою тероризування населення та поєднані з вбивствами цивільних осіб, а також на об`єкти військової та критичної інфраструктури.
		Відповідно до постанови Верховної Ради України від 27.01.2015 №129-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором», Російську Федерацію визнано державою-агресором.
		За викладених вище обставин, громадянин України ОСОБА_7 у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, переслідуючи мету завдання шкоди Україні, керуючись антидержавницькими мотивами, в умовах воєнного стану, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників держави-агресора, вирішив стати на шлях скоєння протиправної діяльності проти основ національної безпеки України.
		Так, ОСОБА_7 , будучи місцевим жителем прикордонного селища Добрянка Чернігівського району Чернігівської області та будучи обізнаним про можливі місця безконтрольного перетину кордону в бік Республіки Білорусь, у жовтні 2023 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, проте не пізніше 09.10.2023, незаконно перетнув державний кордон України у напрямку Республіки Білорусь, після чого добровільно здався прикордонникам збройних сил Республіки Білорусь.
		В подальшому, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше ІНФОРМАЦІЯ_9, перебуваючи у невстановленому місці на території Республіки Білорусь, усвідомлюючи факт збройної агресій ЗС РФ проти України, діючи умисно та з метою завдання шкоди Україні, надав інтерв`ю засобам масової інформації Республіки Білорусь, а саме телеканалу «Телерадиокомпания Гомель», в якому, серед іншого, зазначив наступне: «Моё мнение, шоб скорее Россия подвинула туда полностью всю Украину, шоб все, это самое, и Киев забрали, это самое, ну можно тот Львов им оставить да и все!». Вказаний відеоролик опубліковано ІНФОРМАЦІЯ_9 вищезазначеним телеканалом на медіахостингу « YouTube » за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в результаті чого він став публічним.
		Згідно з висновком експерта Чернігівського НДЕКЦ МВС України від 08.12.2023 № СЕ-19/125-23/12610-ЛД у висловлюваннях ОСОБА_7 , які відображені у тексті відеозапису під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який знаходиться на медіахостингу « YouTube » (посилання - ІНФОРМАЦІЯ_2 містяться висловлювання, спрямовані на підтримку рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора.
		Відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.03.2024 судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального судового провадження.
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось із обов`язковою участю захисника адвоката ОСОБА_6 , забезпеченого державою через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області.
		Обвинувачений ОСОБА_7 у судові засідання за викликом суду не з`являвся, про дати, час та місце проведення судових засідань повідомлявся завчасно в установленому законом порядку шляхом розміщення оголошення про виклик обвинуваченого на офіційному вебсайті Деснянського районного суду м. Чернігова і в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті «Урядовий кур`єр».
		За змістом ч. 3 ст. 323 КПК України, з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
		Захисником у судовому засіданні поставлено під сумнів здійснення кримінального провадження без участі обвинуваченого за процедурою спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, оскільки виклики ОСОБА_7 до слідчого та суду, а також надіслання йому процесуальних документів, здійснювалося за адресою його місця реєстрації, де він за показаннями свідка ОСОБА_9 не проживав з 2017 року. Суд відхиляє відповідні аргументи сторони захисту, з огляду на наступне. 26.12.2023 слідчим за погодженням з прокурором складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, яке того ж дня розміщено разом з повістками про виклик до слідчого на 08.01.2024, 09.01.2024 та 10.01.2024 на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування», а також в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті «Урядовий кур`єр» від 29.12.2023 за № 261 (7659). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. За змістом ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора; така особа вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Отже, з 29.12.2023 (з дня розміщення інформації щодо повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, що здійснено після розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора) ОСОБА_7 був підозрюваним у даному кримінальному провадженні та належним чином повідомлений про виклики до слідчого.
		При цьому суд зважає, що згідно з інформацією ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.01.2024, наданою на виконання доручення слідчого, ОСОБА_7 державний кордон України у напрямку «виїзд» не перетинав після 16.08.2021, коли в`їхав в Україну; 09.10.2023 ОСОБА_7 незаконно перетнув державний кордон України до Республіки Білорусь на напрямку населений пункт Добрянка (Україна) - населений пункт Піддобрянка (РБ); з 10.10.2023 по 08.01.2024 перебував у слідчому ізоляторі №3 ( м. Гомель, вул. Книжна, 1 ); 09.01.2024 звільнений зі слідчого ізолятору та станом на 16.01.2024 його місце перебування не відомо.
		Постановою слідчого від 16.01.2024 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук, у зв`язку з його переховуванням від досудового розслідування за межами території України, ймовірно, на території Республіки Білорусь. 
		На підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.01.2024 стосовно ОСОБА_7 здійснювалось спеціальне досудове розслідування.
		З огляду на досліджені в судовому засіданні процесуальні документи, ОСОБА_7 повинен був знати про розпочате кримінальне провадження стосовно нього, його оголошено в міжнародний розшук, він переховувався від досудового розслідування та переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Отже, стороною обвинувачення, як і судом, здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального судового провадження (in absentia). 
		Ухилення обвинуваченого ОСОБА_7 від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. 
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість і безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням усіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Захисник, заперечуючи допустимість і достатність зібраних стороною обвинувачення доказів, просив виправдати обвинуваченого ОСОБА_7 . 
		У судовому засіданні допитано як свідка ОСОБА_9 , яка показала, що протягом 12 років вона перебувала у шлюбі з обвинуваченим до 2017 року. Від шлюбу з ОСОБА_7 вона має двох дітей. Після розлучення вона припинила з ним спілкуватися. Також ОСОБА_7 не спілкувався з їхніми спільними дітьми, не піклувався про них. З 2017 року він переїхав від неї до батьківського будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де жив з матір`ю до її смерті в 2020 році, а потім жив сам. Після розлучення вона лише двічі спілкувалась з ОСОБА_7 по телефону з приводу його боргів, коли до неї звертались колектори. Їй відомо, що ОСОБА_7 проживав у Казахстані ; його мати за національністю була росіянкою, батько - українець; коли ОСОБА_7 виповнилося 18 років, то він з батьками переїхали в Україну, де він проходив службу в армії; ОСОБА_7 має рідного брата, який живе в Російській Федерації, та двоюрідну сестру, яка мешкає в Республіці Білорусь. Протягом спільного проживання в шлюбі ОСОБА_7 неодноразово висловлював невдоволення владою в Україні, говорив, що в Україні немає роботи, хоча сам був лінивим. Коли з`явився відеозапис на медіахостингу «YouTube» з інтерв`ю обвинуваченого, то до неї приїжджали працівники правоохоронних органів, її допитували та проводили впізнання по фото за її участю. На відеозапису вона впізнала ОСОБА_7 , який надавав інтерв`ю, в тому числі говорив, що Російській Федерації слід посунути владу України до Львова. Коли ОСОБА_7 зник, то до неї звернулись його друзі, щоб як колишня дружина відчинила його будинок. У його будинку знаходились документи ОСОБА_7 : паспорт громадянина України, паспорт для виїзду за кордон, військовий квиток, свідоцтво про народження тощо. Ці документи вона забрала до себе та в подальшому надавала для огляду працівникам правоохоронних органів. 
		Свідок ОСОБА_11 показала, що з 2020 року обіймає посаду селищного голови, особисто знайома з ОСОБА_7 з 2015 року, востаннє спілкувалась з ним у 2020 році у зв`язку з оформленням документів після смерті його матері. Їй відомо, що обвинувачений мешкав у будинку батьків по АДРЕСА_3 . ОСОБА_7 сезонно працював опалювачем в амбулаторії та в школі. Щодо відеозапису на медіахостингу «YouTube» з інтерв`ю ОСОБА_7 вона дізналась від працівників селищної ради та переглядала цей ролик, де впізнала ОСОБА_7 , який негативно висловлювався про Президента України, говорив, що в Україні немає ні роботи, ні доходів. 
		Свідок ОСОБА_12 показав, що в ході досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 за дорученням слідчого залучався до проведення слідчих дій, зокрема він складав протокол огляду відеозапису, допитував свідків, проводив впізнання за їхньою участю. Він оглядав відеозапис на каналі білоруської телекомпанії на медіахостингу «YouTube», на якому чоловік розповідав, що є жителем сел. Добрянка та втік у Республіку Білорусь. Переглянувши відеозапис, він за допомогою програмних ресурсів скопіював цей відеозапис на ноутбук, записав його на диск і зміст інтерв`ю відобразив у протоколі. Огляд він проводив за участю спеціаліста ОСОБА_13 , яка спостерігала за правильністю його технічних дій. Оскільки він все робив правильно, то фактично допомогою спеціаліста не скористався. Після запису відео на диск він написав на поверхні диску, що це є додатком до протоколу огляду та поставив свій підпис, також на диску поставила свій підпис спеціаліст ОСОБА_13 . Невідповідність дати запису диску (18.10.2023, як відображено у властивостях файлу на диску) та дати в протоколі огляду (19.10.2023) пояснив наявністю технічних проблем застосованого обладнання - на ноутбуці, який він використовував, не працює батарея, тому після вимкнення ноутбуку напередодні час в пам`яті ноутбука також зупинився, а ввімкнувши, сплив часу продовжився з попередньої дати, коли його вимкнули; вручну він час не змінив на правильний, не побачивши цей недолік. Після складання протоколу він диск поклав до конверту, який не підписував і не опечатував, та передав їх слідчому. У судовому засіданні за участю свідка ОСОБА_12 оглянуто диск, який є додатком до протоколу огляду речей та документів від 19.10.2023, та свідок підтвердив свій підпис на його поверхні; за участю свідка ОСОБА_12 оглянуто відеозапис на вказаному диску, та він підтвердив, що саме цей відеозапис був предметом огляду. 
		Свідок ОСОБА_14 показала, що приймала участь в огляді відеозапису на медіахостингу «YouTube», де було відображено особу, яка висловлювала свою думку. Її роль полягала в наданні технічної допомоги слідчому, який проводив огляд. Однак у ході огляду жодних проблем не було, її допомога не знадобилась, тому вона просто спостерігала за проведенням огляду. За її участю переглянуто відеозапис на ноутбуці, записано відео на диск, на якому вона поставила свій підпис. У судовому засіданні за участю свідка ОСОБА_13 оглянуто диск, який є додатком до протоколу огляду речей та документів від 19.10.2023, та свідок підтвердила свій підпис на його поверхні, як і свій підпис у вказаному протоколі від 19.10.2023; за участю свідка ОСОБА_13 оглянуто відеозапис на вказаному диску, та вона підтвердила, що саме при перегляді цього відеозапису вона приймала участь як спеціаліст. 
		У судовому засіданні досліджено наступні докази, надані стороною обвинувачення:
		-рапорт начальника ВКІБ УСБ України в Чернігівській області від 11.10.2023 та повідомлення № 7033 від 11.10.2023 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, згідно з якими ОСОБА_7 незаконно перетнув державний кордон України у напрямку РБ, після чого добровільно здався білоруським прикордонникам та надав інтерв`ю представникам пропагандистських ЗМІ Білорусі, в якому висловив підтримку рішень та дій держави-агресора, а також її збройних формувань;
		-протокол огляду речей та документів від 19.10.2023, відповідно до якого працівником оперативного підрозділу на виконання доручення слідчого оглянуто на інтернет-сайті соціально-орієнтованого ресурсу « YouTube » публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », зафіксовано зміст відповідного інтерв`ю, зроблено скріншоти, які додано до протоколу, відеозапис інтерв`ю записано на диск. При перегляді відеозапису в судовому засіданні встановлено його відповідність змісту протоколу. На відеозаписі зафіксовано як чоловік, що надає інтерв`ю, якого представляє кореспондент як мешканця Чернігівської області, серед іншого висловлює негативне ставлення до влади України; вказує, що в українських засобах масової інформації публікується неправдива інформація, яка є пропагандою; не хоче воювати проти Росії; говорить, що на його думку Росії слід «посунути» Україну, забрати Київ, залишивши Україні Львів;
		-висновок судової лінгвістичної експертизи від 08.12.2023 №СЕ-19/125-23/12610-ЛД, відповідно до якого у висловлюваннях ОСОБА_7 , які відображені у тексті оглянутого відеозапису під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який знаходиться на медіахостингу « YouTube » (посилання - ІНФОРМАЦІЯ_2 зміст якого відтворено в протоколі огляду від 19.10.2023, містяться висловлювання, спрямовані на підтримку рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора;
		-висновок судової портретної експертизи від 18.01.2024 №СЕ-19/125-24/28-ФП, відповідно до якого особа, зображена на відеозаписі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що знаходиться на диску для лазерних систем зчитування типу СD-R марки «hp» з пояснювальним написом «Додаток до протоколу огляду від 19.10.2023» у папці «Відео», а саме особа чоловічої статі, яка надає коментар у проміжок часу з 00:43 хв. до 00:53 хв., з 01:07 хв. до 01:24 хв., з 01:36 хв. до 01:47 хв., з 02:08 хв. до 02:32 хв., та особа чоловічої статі, зображена на картці форми 1 Державної міграційної служби на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у файлі «ОСОБА_18» на диску для лазерних систем зчитування DVD-R марки «hp», є одна і та ж особа;
		-листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.01.2024 №05.4/40 на виконання доручення слідчого повідомлено, що згідно з інформацією з баз даних ОСОБА_7 державний кордон України у напрямку «виїзд» не перетинав після 16.08.2021, коли в`їхав в Україну; ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_7 незаконно перетнув державний кордон України до Республіки Білорусь на напрямку населений пункт Добрянка (Україна) - населений пункт Піддобрянка (РБ); з 10.10.2023 по 08.01.2024 перебував у слідчому ізоляторі №3 ( м. Гомель, вул. Книжна, 1 ); 09.01.2024 звільнений зі слідчого ізолятору та станом на 16.01.2024 його місце перебування не відомо;
		-лист Офісу Президента України від 19.01.2024 №43-01/102, згідно якого матеріали щодо припинення громадянства України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з поданою ним заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляді Комісії при Президентові України з питань громадянства не надходили;
		-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 впізнала на фотознімку ОСОБА_7 , як особу, яка є мешканцем Добрянської громади, з якою вона періодично зустрічалась на вулиці;
		-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнала на фотознімку ОСОБА_7 , як особу, з якою вона перебувала у шлюбі у період з 2003 по 2017 роки.
		Надаючи оцінку з точки зору належності та допустимості цим доказам, суд звертає увагу на наступне. 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , яка залучалась як спеціаліст у ході досудового розслідування при проведенні 19.10.2023 огляду речей та документів, надавала суперечливі показання щодо часу огляду і місця його проведення, учасників огляду та особи, яка його проводила (вказуючи, що огляд проводив слідчий, хоча згідно протоколу й показань свідка ОСОБА_12 огляд проведено оперуповноваженим на виконання доручення слідчого). При цьому свідок пояснила, що часто приймала участь в подібних слідчих діях, тому, з урахуванням давності проведення огляду, могла помилятися в деталях. Отже, суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_13 щодо її участі в проведенні огляду речей і документів (протокол від 19.10.2023), в ході якого оперуповноваженим ОСОБА_12 на виконання доручення слідчого переглянуто відеозапис під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який знаходиться на медіахостингу « YouTube » (посилання - ІНФОРМАЦІЯ_2 та який в ході огляду записано на диск. Дані показання свідка ОСОБА_13 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_12 та протоколом огляду речей і документів від 19.10.2023.
		У судовому засіданні захисник просив визнати недопустимими доказами протокол огляду речей та документів від 19.10.2023 з додатком - диском, на якому зафіксовано інтерв`ю з медіахостингу « YouTube » (посилання - ІНФОРМАЦІЯ_2 оскільки огляд відеозапису проведено згідно з протоколом 19.10.2023, однак безпосередньо відеозапис на диск згідно з властивостями відповідного файлу записано напередодні - 18.10.2023. На думку захисника, запис на диск здійснено до проведення слідчої дії, що є порушенням КПК України. У судовому засіданні ці аргументи сторони захисту детально перевірено та встановлено наступне. 
		Згідно з протоколом огляду речей та документів від 19.10.2023 працівником оперативного підрозділу ОСОБА_15 на виконання доручення слідчого за участю спеціаліста ОСОБА_13 оглянуто на інтернет-сайті соціально-орієнтованого ресурсу « YouTube » публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », зафіксовано зміст відповідного інтерв`ю, зроблено скріншоти, які додано до протоколу, відеозапис інтерв`ю записано на диск. При перегляді в судовому засіданні інформації на диску, який є додатком до вказаного протоколу, у властивостях файлу виявлено, що датою його створення вказано - 18.10.2023. У судовому засіданні допитаний як свідок ОСОБА_12 показав, що він оглядав відеозапис на каналі білоруської телекомпанії на медіахостингу « YouTube », на якому чоловік розповідав, що є жителем сел. Добрянка та втік у Республіку Білорусь; переглянувши відеозапис він за допомогою програмних ресурсів скопіював цей відеозапис на ноутбук, записав його на диск і зміст інтерв`ю відобразив у протоколі. Невідповідність дати запису диску (18.10.2023, як відображено у властивостях файлу на диску) та дати в протоколі огляду (19.10.2023) свідок ОСОБА_12 пояснив наявністю технічних проблем застосованого обладнання - на ноутбуці, який він використовував, не працює батарея, тому після вимкнення ноутбуку напередодні час в пам`яті ноутбука також зупинився, а ввімкнувши, сплив часу продовжився з попередньої дати, коли його вимкнули; вручну він час не змінив на правильний, не побачивши цей недолік. Цим показанням свідка ОСОБА_12 суд не має підстав не довіряти. Окрім того, при перегляді відеозапису в судовому засіданні встановлено його відповідність змісту протоколу огляду речей та документів від 19.10.2023. Суд звертає увагу, що саме надання особою інтерв`ю, яке зафіксовано на відеозаписі, є первинним доказом події вчиненого кримінального правопорушення. Надання цього інтерв`ю громадянином України, якого ідентифіковано як ОСОБА_7 , стало підставою для початку досудового розслідування. Факт надання ОСОБА_7 інтерв`ю представникам білоруських засобів масової інформації став відомий не тільки правоохоронним органам, а й свідкам, зокрема, свідок ОСОБА_11 показала, що про відеозапис на медіахостингу «YouTube» з інтерв`ю ОСОБА_7 вона дізналась від працівників селищної ради та переглядала цей ролик, де впізнала ОСОБА_7 , який негативно висловлювався про Президента України, говорив, що в Україні немає ні роботи, ні доходів. Зважаючи на це, суд відхиляє аргументи захисника про недопустимість як доказів відомостей, зазначених протоколі огляду речей та документів від 19.10.2023 з додатком - диском, на якому зафіксовано надання ОСОБА_7 інтерв`ю представникам білоруських засобів масової інформації.
		З огляду на визнання зазначених доказів допустимими, суд не приймає до уваги твердження захисника про недопустимість висновку судової лінгвістичної експертизи на підставі доктрини «плодів отруєного дерева».
		Також захисник звернув увагу суду, що після огляду відеозапису на медіахостингу «YouTube» з інтерв`ю ОСОБА_7 записаний диск належним чином не упаковано, що могло призвести до спотворення відповідної інформації. 
		Надаючи оцінку цьому твердженню, суд у першу чергу звертає увагу, що зміст інтерв`ю на диску відповідає змісту протоколу огляду речей та документів від 19.10.2023. Аналогічно, інтерв`ю, зафіксоване на диску і в протоколі огляду речей та документів від 19.10.2023, досліджено при проведенні судової лінгвістичної експертизи, що відображено у висновку експерта від 08.12.2023 №СЕ-19/125-23/12610-ЛД. У судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 після перегляду відеозапису на даному диску вказали, що саме цей відеозапис був предметом огляду та на поверхні диску наявні їхні підписи, які вони проставили після його запису в ході проведення огляду інтерв`ю ОСОБА_7 на медіахостингу «YouTube». 
		Однак, при дослідженні в судовому засіданні висновку експерта від 08.12.2023 №СЕ-19/125-23/12610-ЛД встановлено, що до експерта диск надійшов упакований у конверт за підписом слідчого та опечатаний печаткою Управління СБУ в Чернігівській області. Під час допиту свідок ОСОБА_12 підтвердив, що після складання протоколу він диск поклав до конверту, який не підписував і не опечатував, та передав їх слідчому. Порядок проведення огляду під час досудового розслідування унормовано в ст. 237 КПК України. Зокрема, за змістом ч. 5 ст. 237 КПК України, усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. Суд вважає, що особа, яка проводила огляд зобов`язана була упакувати диск з записаним у процесі огляду відеозаписом, щоб унеможливити як спотворення його вмісту, так і його пошкодження. Разом з тим, суду надано саме той диск, який був створений 19.10.2023 в ході огляду речей та документів, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також зважаючи на відповідність змісту відеозапису протоколу огляду речей та документів від 19.10.2023, висновку експерта від 08.12.2023 №СЕ-19/125-23/12610-ЛД. На переконання суду, не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим; при цьому допущене порушення КПК не є істотним, воно не перешкодило забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Недоліки оформлення додатку до протоколу огляду, самі по собі не дають підстав для висновку про недопустимість як доказ відеозапису, зафіксованого на ньому.
		У судовому засіданні захисник стверджував, що відповідний відеозапис міг піддаватися монтажу, однак з цього приводу не проведено експертизу. На думку суду, переглянутий в судовому засіданні відеозапис під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який знаходиться на медіахостингу « YouTube » (посилання - ІНФОРМАЦІЯ_2 не є цілісним монологом особи, яка надає інтерв`ю. Однак, зміст висловлювань ОСОБА_7 щодо єдиного братського народу росіян, білорусів і українців, щодо невдоволення владою та рівнем життя в Україні відповідають його поглядам за показаннями свідка ОСОБА_9 , колишньої дружини обвинуваченого. Висловлювання ОСОБА_7 , що він бажає, аби Росія якнайшвидше окупувала всю територію України, окрім міста Львів, яке, на його думку, можна залишити Україні, відповідає змісту наданого інтерв`ю. Саме це висловлювання за змістом висновка судової лінгвістичної експертизи від 08.12.2023 №СЕ-19/125-23/12610-ЛД означає, що автор виражає солідарність з діями держави-агресора та її збройних формувань, висловлює їм симпатію та виступає на їхньому боці, поділяючи їхні погляди, схвалюючи окупацію території України. Такі висловлювання обвинуваченого повністю відповідають його діям, а саме незаконному перетину держаного кордону України до Республіки Білорусь під час воєнного стану в Україні та проведення мобілізації для відбиття збройної агресії Російської Федерації. 
		Захисник просив визнати недопустимим доказом висновок судової портретної експертизи від 18.01.2024 №СЕ-19/125-24/28-ФП, оскільки експертом здійснювалась ідентифікація особи, зображеної на відеозаписі під назвою «Уроженец Черниговской области.mp4», що знаходиться на диску, який є додатком до протоколу огляду речей та документів від 19.10.2023, за електронним документом, який не є формою 1 Державної міграційної служби, всупереч зазначеному в постанові про призначення судової портретної експертизи та висновку експерта. Суд погоджується з аргументами захисника про те, що на експертизу надано документ, який не є формою 1 Державної міграційної служби. Так, у судовому засіданні досліджено диск з електронним документом, який надавався для проведення судової портретної експертизи, а саме інформація про особу з Державної міграційної служби, яка отримана 24.10.2023 на запит слідчого у цьому кримінальному провадженні, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в сел. Добрянка Ріпкинського району Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який має паспорт громадянина України НОМЕР_1 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 . Дана інформація електронного документа повністю співпадає з інформацією з офіційних документів обвинуваченого ОСОБА_7 , копії яких додано до матеріалів кримінального провадження - паспорта громадянина України НОМЕР_1 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 . Вказана інформація отримана на запит слідчого відповідно до Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 784. 
		Експертом при проведенні судової портретної експертизи досліджено офіційний документ Державної міграційної служби на ім`я обвинуваченого ОСОБА_7 і зроблено категоричний висновок, що на дослідженому відеозаписі й на наданому для дослідження документі Державної міграційної служби на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є одна і та ж особа. Отже, не зважаючи на допущену помилку слідчим і експертом у назві документа, який надавався слідчим для проведення судової портретної експертизи і досліджувався експертом, суд приймає до уваги висновок експерта від 18.01.2024 №СЕ-19/125-24/28-ФП, згідно з яким ідентифіковано обвинуваченого ОСОБА_7 як особу, що надала інтерв`ю на відеозаписі під назвою «Уроженец Черниговской области.mp4», що знаходиться на диску, який є додатком до протоколу огляду речей та документів від 19.10.2023. 
		Окрім того, суд звертає увагу, що цей висновок експерта узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_9 , колишньої дружини обвинуваченого, та ОСОБА_11 , селищного голови за місцем проживання обвинуваченого в Україні, які переглядали відеозапис з інтерв`ю ОСОБА_7 , яке надано білоруським засобам масової інформації, та впізнали останнього. Згідно з протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2024 свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_11 впізнали ОСОБА_7 на фотознімку, який є аналогічним зображенню останнього в електронному документі Державної міграційної служби, що надавався для проведення портретної експертизи.
		Захисник просив визнати недопустимими доказами протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2024 за участю свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_11 , оскільки їх проведено працівником оперативного підрозділу без доручення слідчого. Разом з тим, у ході судового засідання досліджено доручення слідчого від 24.01.2024, яким доручено уповноваженим співробітникам оперативного підрозділу допитати свідків і провести з ними впізнання ОСОБА_7 за фотознімками. За результатами виконання доручення оперативним підрозділом направлено слідчому протоколи допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , а також протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за їх участю. Отже, відповідні аргументи захисника спростовуються матеріалами кримінального провадження, тому відхиляються судом. 
		У судовому засіданні, окрім зазначених доказів, стороною обвинувачення надано документи, які не можуть бути визнані допустимими доказами, а саме
		-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 19.10.2023, згідно з яким ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено на ім`я начальника СВ УСБ України в Чернігівській області про виявлення публікації в телеграм канал « ІНФОРМАЦІЯ_6 » інтерв`ю ОСОБА_7 з висловлюваннями антиукраїнського характеру, що вказує на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України;
		-акт огляду від 19.10.2023, який додано до повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 19.10.2023. Згідно з актом оглянуто телеграм канал « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а саме статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7», опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якій надруковано інтерв`ю з ОСОБА_17 , а також розміщено відеозапис з цим інтерв`ю. До акту огляду додано скріншоти зазначеної статті та оптичний диск із зазначеним інтерв`ю. 
		У судовому засіданні захисник зазначив про недопустимість цих документів як джерел доказів, з чим погоджується й суд, зважаючи на наступне. 
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Як зазначила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15, у кримінально-процесуальній доктрині загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело, належний суб`єкт, належна процесуальна форма, належна фіксація, належна процедура, належний вид способу формування доказової основи.
		Так, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 19.10.2023, до якого додано акт огляду від 19.10.2023 з додатками, складено працівниками оперативного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_4 після початку досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, за власною ініціативою, вони не були отримані на виконання доручення слідчого про проведення слідчих дій у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України або на виконання запиту сторони обвинувачення в порядку ст. 93 КПК України. Отже, ці документи складено й додано до матеріалів кримінального провадження не в порядку, що передбачений КПК України. 
		Окрім того, не можливо не звернути увагу, що предметом доказування в цьому кримінальному провадженні є саме інтерв`ю ОСОБА_7 , опубліковане ІНФОРМАЦІЯ_9 як відеоролик на медіахостингу «YouTube» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у зв`язку з наданням якого ОСОБА_7 висунуто обвинувачення. Однак оперативними працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 виявлено іншу публікацію в телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а саме статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7», опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_8 та інтерв`ю, які в подальшому не досліджувались у ході досудового розслідування, зокрема не оглядались слідчим, не перевірялось їхня справжність та походження, не ідентифіковано особу, яка надавала інтерв`ю, шляхом призначення експертиз. 
		Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. За змістом ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Зважаючи, що зазначені докази, зібрані оперативним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 , не входять до предмету доказування згідно з висунутим обвинуваченням ОСОБА_7 , їх отримано не в порядку, встановленому КПК України, тому вони оцінюються судом як неналежні та недопустимі, тому не можуть бути використані при прийнятті процесуального рішення, що відповідає положенням ст.ст. 85, 86 КПК України.
		На підставі досліджених у судовому засіданні належних і допустимих доказів суд дійшов до наступних висновків.
		Частиною 1 ст. 111-2 КК України передбачено відповідальність за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Об`єктивна сторона цього злочину вираження у формі дій: 1) реалізація чи підтримка рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди Украйни; 2) добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди Україні.
		Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_7 надав інтерв`ю засобам масової інформації Республіки Білорусь, в якому, серед іншого, зазначив наступне: «Моё мнение, шоб скорее Россия подвинула туда полностью всю Украину, шоб все, это самое, и Киев забрали, это самое, ну можно тот Львов им оставить да и все!». Вказаний відеоролик опубліковано на медіахостингу « YouTube » за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що підтверджено протоколом огляду речей та документів від 19.10.2023. Особу ОСОБА_7 ідентифіковано на вказаному відеоролику за висновком судової портретної експертизи від 18.01.2024 №СЕ-19/125-24/28-ФП, а також факт надання ОСОБА_7 . інтерв`ю представникам білоруських засобів масової інформації став відомий свідкам, зокрема, свідок ОСОБА_11 показала, що про відеозапис на медіахостингу «YouTube» з інтерв`ю ОСОБА_7 вона дізналась від працівників селищної ради та переглядала цей ролик, де впізнала ОСОБА_7 .
		Згідно з висновком судової лінгвістичної експертизи від 08.12.2023 №СЕ-19/125-23/12610-ЛД у висловлюваннях ОСОБА_7 , які відображені у тексті відеозапису під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який знаходиться на медіахостингу « YouTube » (посилання - ІНФОРМАЦІЯ_2 містяться висловлювання, спрямовані на підтримку рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора. Зокрема, згідно з описовою частиною цього висновка експерта висловлювання ОСОБА_7 , що він бажає, аби Росія якнайшвидше окупувала всю територію України, окрім міста Львів, яке, на його думку, можна залишити Україні, означає, що автор виражає солідарність з діями держави-агресора та її збройних формувань, висловлює їм симпатію та виступає на їхньому боці, поділяючи їхні погляди, схвалюючи окупацію території України.
		Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		За змістом статей 132-133 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території; до складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
		Отже, надання обвинуваченим ОСОБА_7 . інтерв`ю білоруському засобу масової інформації вищевказаного змісту здійснено на шкоду суверенітету України та її територіальній цілісності, це діяння вчинено шляхом підтримки рішень і дій держави-агресора та її збройних формувань, що вчинено під час дії воєнного стану в Україні у зв`язку з військовим вторгненням збройних сил РФ на територію України та окупацією частини України.
		Суб`єкт правопорушення за ч. 1 ст. 111-2 КК України - загальний, тобто громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком громадян держави-агресора.
		Згідно з дослідженими в судовому засіданні доказами ОСОБА_7 є громадянином України, має паспорт громадянина України НОМЕР_1 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , за інформацією Офісу Президента України від 19.01.2024 №43-01/102 матеріали щодо припинення громадянства України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з поданою ним заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляді Комісії при Президентові України з питань громадянства не надходили. Отже ОСОБА_7 є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
		За суб`єктивною стороною це кримінальне правопорушення може бути вчинене у формі прямого чи непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється з метою завдати шкоди Україні.
		Надання ОСОБА_7 інтерв`ю білоруському засобу масової інформації здійснено шляхом висловлення обвинуваченим своїх думок, що вчинено умисно, обвинувачений не міг не усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачати його суспільно небезпечні наслідки і бажати їх настання, зважаючи, що він під час дії воєнного стану в Україні незаконно перетнув державний кодон України до Республіки Білорусь, яка підтримує незаконне вторгнення збройних сил РФ до України, й де надав інтерв`ю на шкоду Україні, що проаналізовано вище. Водночас, суд звертає увагу на відсутність об`єктивних даних щодо примушування ОСОБА_7 до надання зазначеного інтерв`ю, яке ним надано ІНФОРМАЦІЯ_9, саме в день, коли згідно з інформацією ІНФОРМАЦІЯ_4 він незаконно перетнув державний кордон України до Республіки Білорусь; лише з 10.10.2023 ОСОБА_7 утримувався в слідчому ізоляторі №3 в м. Гомель, Республіка Білорусь , звідки був звільнений 08.01.2024.
		Таким чином, зазначені належні й допустимі докази є достатніми для висновку суду про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 111-2 КК України, як умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та її збройним формуванням, вчинені громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішень і дій держави-агресора та її збройних формувань.
		Відповідно до статті 65 КК України при визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.
		Зокрема, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_7 , є особливо тяжким злочином. 
		З наданих у судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_7  раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; злочин вчинив з метою завдання шкоди Україні в умовах воєнного стану, надавши білоруському засобу масової інформації інтерв`ю, в якому висловив підтримку діям збройних сил РФ щодо окупації України; обвинувачений переховувався від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим його оголошено у міжнародний розшук; переховувався від суду; за медичною допомогою в диспансерне наркологічне відділення та диспансерне психіатричне відділення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» ЧОР не звертався. 
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого  ОСОБА_7 , відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
		З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, характеру вчиненого протиправного діяння; зважаючи на особу обвинуваченого, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 , а також попередження вчинення як ним, так і іншими особами нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк у межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення. При цьому суд вважає необхідним призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, на максимальний строк у межах санкції ч. 1 ст. 111-2 КК України, зважаючи на зміст висунутого ОСОБА_7 обвинувачення та його вкрай негативні висловлювання щодо органів державної влади України та держави Україна в цілому. 
		Враховуючи конкретні обставини вчинення  ОСОБА_7  злочину, який полягав у наданні інтерв`ю іноземному засобу масової інформації на шкоду Україні; приймаючи до уваги, що вчиненим діянням матеріальної шкоди не завдано та й відсутні відомості щодо отримання матеріальної вигоди обвинуваченим внаслідок учинення протиправного діяння; крім того, згідно з відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно обвинувачений є власником одного об`єкта нерухомості, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає його колишня дружина ОСОБА_9 з дітьми, що остання підтвердила в судовому засіданні; у той же час, санкцією ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна або без такої, тому суд вважає достатнім і справедливим призначити покарання обвинуваченому без додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.01.2024 стосовно підозрюваного  ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Цей запобіжний захід слід залишити без змін до набрання вироком законної сили, враховуючи, що обвинуваченому призначено покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально, він вчинив особливо тяжкий злочин і переховується від суду.
		Арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.01.2024 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить обвинуваченому ОСОБА_7 , слід скасувати.
		Відповідно до ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 13631 грн 04 коп.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено; речові докази відсутні.
		Керуючись ст.ст. 323, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 15 (п`ятнадцять) років, без конфіскації майна.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний стосовно ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.01.2024, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з часу його фактичного затримання на виконання вироку суду.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 13631 (тринадцять тисяч шістсот тридцять одну) грн 04 коп. процесуальних витрат на залучення експерта.
		Арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.01.2024 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить обвинуваченому ОСОБА_7 , слід скасувати.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та захиснику; інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному вебсайті суду.
		 
		Суддя                                                                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...