Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/3693/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2024. Зареєстровано: 09.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2024.
Дата набрання законної сили: 07.05.2024
Номер судового провадження: 852/4913/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		07 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/3693/24
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
		суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., 
		за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Криворізької центральної окружної прокуратури 
		на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року (суддя Рищенко А.Ю.) у справі №160/3693/24 за позовом Криворізької центральної окружної прокуратури до Державної служби геології на надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудомайн", про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		в с т а н о в и В:
		 
		Прокурор звернувся з позовом до суду в якому просив: 
		- визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки ефективності розробки запасів залізних руд ділянки № 2 кар`єру Південний та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 15.06.2017 № 3977;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 15.11.2017 за № 509 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю Рудомайн (код ЄДРПОУ 37064892);
		- визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки ефективності розробки запасів мартитових залізних руд в межах ділянки № 2 кар`єру Південний та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 21.03.2018 № 4327;
		- визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо розгляду узагальнених матеріалів з геологічного вивчення запасів залізних руд ділянки № 2 кар`єру Південний та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 15.08.2018 № 4472;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 № 412 про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами;
		- визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки доцільності розробки запасів залізних руд повторної розробки п`ятого та шостого залізистих горизонтів ділянки № 
		3 кар`єру Південний та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 07.11.2019 № 4955;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 16.12.2019 № 482 про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами;
		- визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки запасів бідних окислених мартитових руд 6-го залізистого горизонту, з метою визначення промислового значення, як супутньої корисної копалини в межах проектних контурів кар`єру для розробки багатих руд 5-го залізистого горизонту техногенного родовища ділянки № 2 кар`єру Південний та дорозвідкою західного флангу Ділянка № 3 та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 23.12.2020  20.01.2021 № 5236;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 26.04.2021 за № 324 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю Рудомайн (код ЄДРПОУ 37064892);
		визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 25.05.2021 за № 6511, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Рудомайн (код ЄДРПОУ 37064892) для видобування залізних руд техногенного родовища ділянки №2 кар`єру Південний з врахуванням західного флангу Ділянка №3.
		Разом з позовною заявою прокурором було подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
		В заяві про поновленні строків звернення до суду прокурор зазначав про наявність триваючого правопорушення законодавства, а підстави звернення з позовом виникли після отримання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні 62022170030000433 на підставі ст. 222 КПК України від 17.01.2024, в яких містилось документи про винесення наказів №509 від 15.11.2017 та №324 від 26.01.2021 про надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ Рудомайн".
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Судом першої інстанції визнано неповажними наведені прокурором причини пропуску строку.
		Прокурором подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій наведено підстави поважності причин пропуску строку фактично ідентичні підставам, що були наведені у попередній заяві. 
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року адміністративний позов повернуто позивачу.
		Підставою для повернення позову стали висновки суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду, який визначений ч.2 ст.122 КАС України, а зазначені прокурором підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не можливо визнати поважними.
		Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з такого.
		Суд першої інстанції зазначив, що у даній справі Позивач - Криворізька центральна окружна прокуратура представляє інтереси держави. На думку суду першої інстанції, у разі розгляду питань щодо порушень інтересів держави, строк на звернення до суду має обчислюватись саме з моменту коли порушення інтересів держави відбулось, а не з моменту коли це стало відомо прокурору, або окремій посадовій особі. Обчислення строку звернення до суду не може ставитись в залежність від моменту коли один з представників багатотисячного державного апарату дізнався про певні обставини, в іншому випадку інститут обмеження строку звернення до суду буде нівельований. Держава має забезпечувати відповідний моніторинг, контроль за дотриманням своїх інтересів постійно і має для цього широкий (майже безмежний) обсяг механізмів. В даній справі мова йде про можливе вчинення протиправних дій та винесення протиправних актів державним органом. Тобто, державі, як суб`єкту, який представляє Позивач, стало відомо про порушення інтересів в момент вчинення дії та винесення оскаржуваних актів. Вступ у справу прокурора не може впливати на строки, визначені для суб`єкта (в даному випадку держави), якого такий прокурор представляє.
		Щодо доводів Позивача про наявність триваючого правопорушення, то суд першої інстанції наголосив на тому, що дії направлені на ухвалення рішення суб`єктом владних повноважень закінчуються моментом такого ухвалення. Отже, момент з якого обчислюється строк на оскарження протиправних дій Відповідачів в даній справі починав перебіг з моменту ухвалення відповідних рішень та наказів. Твердження Позивача про наявність триваючого правопорушення суперечить змісту оскаржуваних дій, тому строк на звернення до суду у випадку оскарження рішень суб`єкта владних повноважень починає свій перебіг з моменту ухвалення відповідного рішення або його оприлюднення і належним способом захисту є оскарження такого рішення, а не уявного триваючого правопорушення.
		Не погодившись з ухвалою суду, прокурор звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду для продовження розгляду. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор зазначає про те, що судом першої інстанції не правильно визначено дату, з якої почався перебіг строку звернення з позовом до суду. Криворізька центральна окружна прокуратура вважає, що підстави звернення прокурора з позовом до суду пов`язані не з датою прийняття оскаржуваних рішень, а з виникненням передбачених законом підстав, які, за твердженням органу прокуратури, виникли лише після встановлення відомостей, що можуть свідчити про можливі порушення інтересів держави. З цього приводу прокурор зазначає, що ним було отримано такі відомості лише 17.01.2024, коли від слідчого отримано повний пакет документів та письмовий дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000433, а отже, з вказаною датою, у спірному випадку на думку прокурора, закон пов`язує початок перебігу строку звернення з позовом до суду. Також прокурор зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що у цьому спорі має місце триваюче правопорушення, з огляду на те, що спеціальний дозвіл на користування надрами від 25.05.2021 № 6511 є чинним і до теперішнього часу.
		У відзивах на апеляційну скаргу відповідач та третя особа просять ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з огляду на її законність та обгрунтованість. У відзивах, зокрема, зазначають те, що Криворізька центральна окружна прокуратура була обізнана про обставини, які визначені як підстави заявленого позову, ще з 2021 року, оскільки на її запити було надано відповідь та документи щодо обставин отримання третьою особою спеціального дозволу на користування надрами.
		Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Відповідно до ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
		Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
		Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
		Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
		Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав ( наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980р.).
		Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
		Отже, перебіг строку звернення до суду із позовом, у випадках звернення з позовом суб`єкта владних повноважень, розпочинається з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
		У відповідності до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратури» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
		Згідно із ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		Виходячи з положень наведених норм права, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією прокурора суть якої зводиться до того, що у випадку звернення прокурора із позовом в інтересах держави, положення частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень слід застосовувати з урахуванням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які вимагають від прокурора обгрунтування обставин та підстав звернення з позовом до суду.
		У спірному випадку прокурор, обгрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, посилається на те, що метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суду Криворізькою центральною окружною прокуратурою надано запит до Державної служби геології та надр України від 05.01.2024 №59-157, в якому просив надати документи, що подавалися ТОВ «Рудомайн» для отримання дозволу.
		12.01.2024 Криворізькою центральною окружною прокуратурою отримано інформацію Державної служби геології та надр України про те, що матеріали ліцензійних справ від 08.12.2017 № 6236 та від 25.05.2021 № 6511 вилучені на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.08.2022 у справі № 203/3055/22.
		12.01.2024 Криворізькою центральною окружною прокуратурою направлено запит до ГУНП в Дніпропетровській області про надання копій документів, вилучених на підставі ухвали суду №203/3055/22 та дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування в порядку ст. 222 КПК України. 
		17.01.2024 прокуратурою отримано письмовий дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022170030000433 від 04.08.2022, на підставі статті 222 КПК України, шляхом надання копій документів, які містяться у кримінальному провадженні, для їх опрацювання та в подальшому направлення до судових органів.
		Отже, за твердженням прокурора, остаточно факт порушення інтересів держави в даній справі встановлено 17.01.2024, після опрацювання та вивчення отриманої інформації від ГУНП у Дніпропетровській області листом № 2/753 від 17.01.2014, зокрема документів, на підставі яких здійснено державну реєстрацію ТОВ «Рудомайн» робіт з геологічного вивчення надр в межах ділянки №2 кар`єру «Південний» (форма 3-гр), які в подальшому подано на розгляд ДКЗ України.
		З цими обставинами прокурор пов`язував виникнення у нього підстав на звернення з позовом до суду.
		З приводу такої позиції прокурора суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що у випадку встановлення обставин, які б свідчили про порушення інтересів держави, безпосередньо під час здійснення кримінального провадження, можливо б було стверджувати про поважність причин пропуску строку звернення з позовом до суду, оскільки у такому випадку підстави звернення з позовом до суду у прокурора виникли б з часу встановлення таких обставин у межах кримінального провадження.
		У постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень.
		В той же час, встановлені у цій справі обставини не дають підстав стверджувати те, що про порушення інтересів держави прокурор дізнався безпосередньо виходячи з результатів кримінального провадження № 62022170030000433.
		Так, визначаючи час, з якого прокурор дізнався чи повинен був дізнатися про порушення інтересів держави, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на підстави заявленого прокурором позову.
		Позовна заява Криворізької центральної окружної прокуратури обґрунтовано протиправністю дій Держгеонадр і ДКЗ України щодо розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки ефективності розробки запасів залізних руд ділянки № 2 кар`єру «Південний» та первинного рішення у формі протоколу засідання колегії ДКЗ України від 15.06.2017 № 3977, оскільки, за позицією прокурора, Держгеонадра 31.05.2017 здійснили державну реєстрацію вказаних робіт за формою № 3-гр за № У-17-329/1 не врахувавши того, що ТОВ «Рудомайн» звернулося до Держгеонадра для проведення державної реєстрації робіт і досліджень із геологічного вивчення надр ділянки № 2 кар`єру «Південний» на 2017 рік за формою № 3-гр. не маючи діючого спеціального дозволу на користування надрами, тобто не будучи надрокористувачем, а ДКЗ України 15.06.2017 розглянуло матеріали попередньої геолого- економічної оцінки ефективності розробки запасів залізних руд ділянки № 2 кар`єру «Південний» з метою апробації та оскаржуваним протоколом № 3977 від 15.06.2017 затвердило (апробовано) підраховані станом на 01.01.2017 запаси залізних руд повторної розробки п`ятого залізистого горизонту ділянки № 2 кар`єру «Південний» ТОВ «Рудомайн».
		Зазначені дії Держгеонадр і ДКЗ України спричинили видання, на думку прокурора, оскаржуваного протиправного наказу Держгеонадр від 15.11.2017 № 509 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Рудомайн» та неправомірного надання Держгеонадрами ТОВ «Рудомайн» первинного спеціального дозволу на користування надрами від 08.12.2017 №6236.
		Протиправність, на думку Криворізької центральної окружної прокуратури, обставин надання первинного спеціального дозволу свідчить про те, що наступний спеціальний дозвіл на користування надрами від 25.05.2021 за № 6511, отриманий у порядку розширення, є таким, що отриманий суб`єктом господарювання з порушенням вимог законодавства.
		Тобто, всі інші позовні вимоги фактично є похідними від твердження прокуратури про протиправність дій Держгеонадр і ДКЗ України щодо розгляду матеріалів попередньої геолого- економічної оцінки ефективності розробки запасів залізних руд ділянки № 2 кар`єру «Південний» та первинного рішення у формі протоколу засідання колегії ДКЗ України від 15.06.2017 № 3977, чим прокуратура і обґрунтовує відсутність підстав для надання первинного спеціального дозволу від 08.12.2017 № 6236, що тягне за собою, за твердженням прокуратури, скасування похідних протоколів засідання колегії ДКЗ у 2018-2021рр, похідного спеціального дозволу від 25.05.2021 за № 6511, виданого з метою розширення меж раніше виданого первинного спеціального дозволу та відповідних наказів Держгеонадр.
		Таким чином, визначальним при вирішенні питання щодо дотримання Криворізькою центральною окружною прокуратурою строку звернення з позовом до суду, є встановлення обставин, які свідчать про те, коли прокурор був обізнаний чи повинен був бути обізнаний про те, що у ТОВ «Рудомайн» на момент розгляду матеріалів попередньої геолого- економічної оцінки ефективності розробки запасів залізних руд ділянки № 2 кар`єру «Південний» та прийняття оскаржуваного рішення (протоколу) у засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 15.06.2017 № 3977 не було іншого спеціального дозволу на користування надрами.
		Встановлені обставини справи свідчать про те, що 31.05.2021 Офіс Генерального прокурора звернувся із запитом №12/2-35 вих-21 до Держаної служби геології на надр України, в якому просив надати перелік суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розроби.
		У відповідь на вказаний запит Держаною службою геології на надр України надано відповідний перелік суб`єктів господарювання (лист від 17.06.2021 №9897/01/02-21), серед яких значилося ТОВ «Рудомайн».
		Тобто, починаючи з червня 2021 органам прокуратури достеменно було відомо те, що ТОВ «Рудомайн» отримано дозвіл поза аукціоном без спеціального дозволу на користування надрами.
		Крім того, встановлено і те, що в 2021 році Криворізька центральна окружна прокуратура зверталася із запитом до ТОВ «Рудомайн», який стосувався обставин отримання Товариством спеціального дозволу на користування надрами поза аукціону.
		29.10.2021р. представником ТОВ «Рудомайн» ОСОБА_1 на запит Криворізької центральної окружної прокуратури від 28.10.2021р.. надано інформацію щодо того, за які кошти було здійснено апробацію у ДКЗ, які етапи державної експертизи було пройдено для отримання спеціальних дозволів поза аукціоном, щодо затвердження товариством на час запиту підрахунку корисних копалин у ДКЗ.
		Також, на запит Криворізької центральної окружної прокуратури, ТОВ «Рудомайн» надано також копії оскаржуваного первинного протоколу ДКЗ № 3977 від 15.06.2017, оскаржуваного первинного спеціального дозволу на користування надрами № 6236 від 08.12.2017, угоди № 6236 від 08.12.2017 про умови користування надрами з додатками, переліку об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр на 2017р., договору купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією № 64/11 від 13.05.2017; експертного висновку № 3990 від 11.05.2017р.
		Отримання Криворізькою центральною окружною прокуратурою зазначених документів підтверджене власноручним підписом посадової особи Криворізької центральної окружної прокуратури із зазначенням дати « 29.10.2021».
		Таким чином, судом встановлено те, що органи прокуратури були обізнані про обставини, які визначені як підстави заявленого позову, принаймні, з 2021 року, натомість з позовом до суду прокурор звернувся лише 08.02.2024.
		Стосовно посилань прокурора на дату (17.01.2024), в яку отримано від слідчого документи та дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000433, слід зазначити, що вказана дата не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.
		Стосовно аргументів прокурора про те, що у цьому спорі має місце триваюче правопорушення, з огляду на те, що спеціальний дозвіл на користування надрами від 25.05.2021 №6511 є чинним і до теперішнього часу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що таке твердження суперечить змісту оскаржуваних дій відповідача, які полягають в ухвалені оскаржуваних рішень, що є предметом спору у цій справі. У свою чергу, за загальним правилом, початок перебіг строку оскарження індивідуально-правового акту розпочинається з дня прийняття такого акту, а не протягом дії індивідуально-правового акту.
		Отже, з огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про пропуск прокурором строку звернення з позовом до суду, який визначений ч.2 ст.122 КАС України, а зазначені прокурором підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не можливо визнати поважними.
		Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв`язку з чим підстав для її скасування не існує.
		На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.316, ст.ст. 321, 322, 325 КАС України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Криворізької центральної окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №160/3693/24  без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, передбачені ст.329 КАС України.
		 
		Вступну та резолютивну частини проголошено 07.05.2024
		Повне судове рішення складено 08.05.2024
		 
		Головуючий - суддяЯ.В. Семененко 
		 
		 суддяН.А. Бишевська 
		 
		 суддяІ.Ю. Добродняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...