Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/10294/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2024. Зареєстровано: 09.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2024.
Дата набрання законної сили: 18.04.2024
Номер судового провадження: 22-ц/811/664/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 466/10294/23            Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л. 
		Провадження № 22-ц/811/664/24        Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		18 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: 
		головуючого судді: Савуляка Р.В.,
		суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
		секретаря: Салати Я.І.
		           зучастю  ОСОБА_1 ,представника ОСОБА_2  ОСОБА_3 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові цивільнусправу заапеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 31 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , співвласником якої він є в рівних частках разом з відповідачкою. 
		В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що він не має доступу до квартири, оскільки відповідачка не дає йому ключів від вхідних дверей у квартиру. 
		Вказував, що його прохання та письмові звернення з цього приводу ОСОБА_1 ігнорує.
		Просив усунути йому перешкоди у користуванні квартирою за адресою АДРЕСА_2 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 надати йому ключі від усіх замків до вказаної квартири та шляхом вселення його у вказану квартиру.
		Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 31 січня 2024 року позов задоволено.
		Усунуто ОСОБА_2 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 ключі від усіх замків до вказаної квартири та вселити ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 ..
		Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1073,60грн. (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят копійок) судового збору та 15 000,00грн. (п`ятнадцять тисяч гривень) витрат на правничу допомогу.
		Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .
		В апеляційній скарзі покликається на те, що позбавлення права власності ОСОБА_2 на ідеальної частки квартири, як встановлений судом преюдиційний факт у справі №466/576/24 позбавляє його права користування та вселення у спірну квартиру.
		Вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано та безпідставно не розглянув її клопотання про зупинення провадження у справі від 31 січня 2024 p., до якого додавалися докази про накладення арешту на спірне майно та відкриття провадження у справі №466/576/24 за віндикаційним позовом.
		Зазначає, що незареєстроване клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 30.01.2024 р. було подане з процесуальним порушенням. Вважає, що суд першої інстанції не мав приймати до уваги дане клопотання при ухвалення рішення, а також позбавив її права подати до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від    31    січня 2024 р. скасувати та постановити ухвалу про зупинення провадження у справі.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, пояснення представника ОСОБА_2  ОСОБА_3 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
		Судом таматеріалами справивстановлено,щоквартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності позивачу ОСОБА_2  1/2 ідеальна частка та ОСОБА_1  1/2 ідеальна частка.
		Вказана квартира складається з однієї житлової кімнати площею  17,2 кв.м, кухні площею 13,6 кв.м, ванної кімнати площею 3,8 кв.м, коридору площею 7,1 кв.м, гардеробу площею 1,9 кв.м, балкону площею 1,8 кв.м. Загальна площа квартири 45,4 кв.м.
		Постановою Львівського апеляційного суду від 02 травня 2023 року визнано квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
		Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 ідеальній частки квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м.
		Згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 344243147 від 25 серпня 2023 року ОСОБА_2 на праві власності належить 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м..
		Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності  непорушне. Це означає, що ніхто не має права позбавити громадянина України власності без законних на це причин.
		Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		За ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання.
		Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16,386,391 ЦК України.
		За ч.2 ст.386 ЦПК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення нею певних дій для запобігання такому порушенню.
		Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Питання порядку користування співвласниками житлом повинно вирішуватися між ними. А за відсутності згоди судом.
		Судом встановлено, що між сторонами існували спори, пов`язані з набуттям права власності на спірну квартиру, які вирішувалися в судовому порядку. У зв`язку з цим між ними склалися конфліктні взаємовідносини. Позивач не має ключів від спірної квартири, а отже позбавлений права вільно користуватися своєю власністю.
		За вказаних обставин, враховуючи, що ОСОБА_2 , як співвласник 1/2 ідеальної частки спірної квартири має право на володіння та користування своєю власністю, однак право користування належною часткою квартири останній не може реалізувати, оскільки відповідачка не надає йому доступу до квартири і будучи співвласником ідеальної частини квартири, користується цією квартирою в цілому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для усунення ОСОБА_2 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 надати останньому ключі від усіх замків до вказаної квартири та вселити ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 .
		Доводи апеляційної скарги щодо, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у зупиненні провадження у справі до завершення розгляду цивільної справи №466/576/24 не спростовують висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні квартирою, виходячи із наступних обставин.
		Згідно з п.6 ч. 1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6- 1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирі¬шені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить мож¬ливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
		Правові висновки щодо необхідності зазначення обгрунтування зупинення проваджен¬ня у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у По¬станові Верховного Суду у справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 року та у Постанові Верховного Суду у справі № 1522/27468/12 від 07.11.2018 року.
		Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
		Виходячи з вищенаведеного, рішення у справі №466/576/24 не має значення для розгляду цієї справи, так як у будь-якому випадку залишалась би у власності позивача 1/6 ідеальна частина квартири, право користування якою відповідач має, а спір про право власності на квартиру вже вирішено судами у справі №466/5636/16-ц,
		Разом з тим, колегія суддів не може повністю погодитись з висновком суду першої інстанції щодо стягнення 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
		З тих підстав колегією суддів протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у свправі.
		Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
		Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору ( п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази:
		1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо);
		2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо);
		3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.);
		4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
		Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником надано договір про надання професійної правничої допомоги від 10 вересня 2023 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Попельчуком С.О., Акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 10 вересня 2023 року та квитанцію від 29 січня 2024 року № 9331-5452-7418-7135.
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
		Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір  обґрунтованим.
		Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15 квітня 2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
		Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
		Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів колегія суддів враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
		Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
		Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
		Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи вищенаведене, виходячи із критеріїв реальності, розумності, пропорційності, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн., визначений судом першої інстанції є завищеним та неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 31 січня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15 000 гривень витрат на правову допомогу слід змінити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 000 гривень витрат на правову допомогу. В решті рішення суду залишити без змін.
		Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.
		Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 31 січня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15000 гривень витрат на правову допомогу змінити.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000 гривень витрат на правову допомогу.
		В решті рішення суду залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 гривень витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.
		Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.
		Повний текст постанови складено 06 травня 2024 року.
		 
		 
		 
		Головуючий:                                Савуляк Р.В.
		 
		 
		 
		Судді:                                    Мікуш Ю.Р.
		 
		 
		 
		Приколота Т.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...