Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/15084/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 09.05.2024. Зареєстровано: 09.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2024.
Дата набрання законної сили: 15.05.2024
Номер судового провадження: 1-кс/947/6288/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024160000000556

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/15084/24
		Провадження № 1-кс/947/6288/24
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09.05.2024 року                                    місто Одеса
		Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 його захисника  адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку Вірменії, м. Єреван, громадянку України, з вищою освітою, незаміжня, без дітей, консультанта Комінтернівського районного суду Одеської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча за адресоми: АДРЕСА_2 , раніше не судима, 
		якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		І. Суть клопотання
		08 травня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 502648 грн.
		Клопотання обґрунтоване тим, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024160000000556 відомості про яке 29.04.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
		Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.
		На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
		- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
		На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.
		 
		ІІ. Позиція учасників судового засідання
		2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
		2.2. Захисник підозрюваної ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на непомірний розмір запропонованої прокурором застави. Крім того, на думку адвоката, інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, домашній арешт в нічний час доби здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної так як підозрювана не визнана винною у вчиненні інших злочинів, та отримує невеликі доходи в якості співробітника суду.
		2.3. Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника, просила зменшити розмір застави.
		 
		ІІІ. Мотиви слідчого судді
		3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
		 
		3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
		Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
		Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
		 
		3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
		Зміст повідомлення про підозру
		08.05.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.369-2 КК України.
		Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
		В ході досудового розслідування встановлено, що 20.01.2015 року рішенням зборів суддів Комінтернівського районного суду Одеської області № 1/15 від 20.01.2015 затверджено положення про апарат Комінтернівського районного суду Одеської області.
		Відповідно п. 7 положення про апарат Комінтернівського районного суду Одеської області, до апарату суду входять секретарі судового засідання, судові розпорядники, консультанти, інші державні службовці, а також працівники, які виконують функції з обслуговування апарату суду.
		Пунктом 21 положення про апарат Комінтернівського районного суду Одеської області, вбачається, що права і обов`язки працівників суду визначаються посадовими інструкціями затвердженими керівником апарату суду.
		З 12.10.2016 на підставі наказу керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області № 48-ОС від 12.10.2016 секретаря по цивільним та адміністративним справам Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_4 переведено на посаду консультанта цього ж суду.
		Відповідно до посадової інструкції консультанта Комінтернівського районного суду Одеської області, затвердженої наказом керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області № 64-ЗП від 28.11.2016, на ОСОБА_4 покладено наступні обов`язки:
		2.1.Здійснює систематизацію законодавства та судової практики, рішень Конституційного Суду України, облік та зберігання актів законодавства та судової практики.
		2.2. Здійснює ведення контрольних кодексів.
		2.3. Проводить узагальнення роботи суду із звернення судових рішень до виконання.
		2.4.Інформує працівників суду про зміни в чинному законодавстві України та судовій практиці судових органів вищого рівня.
		2.5.Організовує роботу бібліотеки суду, підбір літератури для працівників суду.
		2.6.Здійснює ведення судової статистики, своєчасним та якісним складанням статистичних звітів.
		2.7.Здійснює облік звернень громадян та юридичних осіб, проводить аналіз роботи суду з розгляду звернень.
		2.8.За дорученням голови суду чи керівника апарату суду розглядає звернення та готує проекти відповідей на них.
		2.9.Здійснює виконання окремих ухвал, готує інформацію голові суду та керівникові апарату про стан цієї роботи, відповідні узагальнення та пропозиції щодо покращання роботи.
		2.10.Здійснює оформлення проектів доручень суду про виконання судами інших держав окремих процесуальних дій, про вручення судових документів з цивільних, кримінальних справ, про екстрадицію правопорушників на територію України, оформлює клопотання про визнання та виконання рішень суду на території інших держав, забезпечує оформлення та виконання доручень судів іноземних держав відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних і кримінальних справ та інших міжнародно-правових договорів України про правову допомогу, ратифікованих Верховною Радою України.
		2.11.Бере участь у плануванні роботи суду, за дорученням голови суду або керівника апарату здійснює контроль за виконанням окремих розділів плану роботу суду.
		2.12.Виконує інші доручення голови суду та керівника апарату суду.
		Відповідно до посадової інструкції консультанта Комінтернівського районного суду Одеської області повинна знати законодавство, а саме Конституцію України, Закон України «Про державну службу», Закон України «Про судоустрій та статус суддів», Закон України «Про запобігання корупції».
		Знання спеціального законодавства, що пов`язане із завданням та змістом роботи консультанта Комінтернівського районного суду Одеської області: Конституцією України, Законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», «Про запобігання корупції», іншими законами України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність судових органів та регулюють питання, які відносяться до компетенції відділу, наказами, інструкціями та рекомендаціями Державної судової адміністрації України, рішеннями органів суддівського самоврядування, правилами та нормами охорони праці та протипожежного захисту, наказами, вказівками, розпорядженнями голови суду та керівника апарату суду, положенням про відділ та цією посадовою інструкцією.
		Відповідно до ст.ст. 19, 24, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Згідно із вимогами ст. ст. 1, 8 Закону України «Про державну службу», державна служба в Україні  це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
		Згідно з вимогами ст. 8 вищевказаного Закону, державний службовець зобов`язаний у тому числі: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби. 
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу», посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців. Однією з встановлених категорій посад державної служби є категорія «В».
		Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 3, ст. 22, ч. 1 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є уповноважені на виконання функцій держави посадові особи органів державної влади, які в установленому законом порядку притягаються до кримінальної відповідальності. Посадовим та службовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. Зазначені особи зобов`язані вживати невідкладно заходи щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди визначені ст. 24 цього Закону.
		Згідно примітки 1 статті 364КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Таким чином, ОСОБА_4 , будучи консультантом Комінтернівського районного суду Одеської області, у розумінні примітки 1 статті 364 КК України, є службовою особою.
		Установлено, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017160000000273 від 16.02.2017 року, відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України. Судовий розгляд наразі триває.
		Водночас, ОСОБА_4 на шлях виправлення не встала та продовжила вчиняти корупційні злочині.
		Так, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що вона, перебуваючи на посаді консультанта Комінтернівського районного суду Одеської області,діючи умисно,всупереч ст.ст.19,68Конституції України,ст.ст.3,22,24 Закону України «Про запобігання корупції», переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистого незаконного збагачення, спрямованого на вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , 07.05.2024 близько 12 год. 14 хв., перебуваючи в салоніавтомобіля марки«Mitsubishi»моделі «Grandis»чорного кольору,з державнимномерним знаком« НОМЕР_1 »,що перебуваєу власності ОСОБА_8 ,напроти Комінтернівськогорайонного судуОдеської областіза адресою:Одеська область,смт.Доброслав,вул.Захисників Маріуполя,51, будучи обізнаною, що на розгляді в судді Комінтернівського районного суду ОСОБА_9 перебуває адміністративна справа № 504/674/24 стосовно вчинення в січні 2024 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, вимагаючи, виказала громадянину ОСОБА_8 , надати їй неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1 000 доларів США, за здійснити вплив на суддю ОСОБА_9 щодо прийняття нею позитивного рішення на користь ОСОБА_8 , а саме закриття адміністративного провадження у справі відносно останнього.
		Цього ж дня, 07.05.2024 об 13 год. 06 хв., ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочини умисел, перебуваючи у салоні автомобіля марки «Mitsubishi» моделі «Grandis» чорного кольору, з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », що перебуває у власності ОСОБА_8 , напроти Комінтернівського районного суду Одеської області за адресою: Одеська область, смт. Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51, особисто одержала неправомірну вигоду у сумі 1 000 доларів США (відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют встановленого Національним Банком України станом на 07.05.2024 становило 39 300 грн.), від ОСОБА_8 , за здійснення впливу на суддю ОСОБА_9 щодо прийняття нею позитивного рішення на користь ОСОБА_8 , а саме закриття адміністративного провадження у справі відносно останнього.
		Після цього, 07.05.2024 о 13 год. 10 хв. ОСОБА_4 було затримано працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України, а його злочинну діяльність припинено.
		 
		Щодо обґрунтованості підозри
		Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
		Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
		На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
		Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджуєтьсянаданими слідчимматеріалами,зокрема:заявою провчинення злочину;протоколом допит ОСОБА_8 ;протоколом затримання ОСОБА_4 в порядкуст.208КПК України,в ходіякого виявленота вилученогрошові кошти,що надавалисяв якостінеправомірної вигоди;посадовою інструкцією консультанта Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншими матеріалами у їх сукупності; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, які проходять процедуру розсекречення та іншими зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами.
		Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369-2 КК України.
		Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
		Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
		- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
		 
		3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
		Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжкого корупційного злочину. У разі визнання її винною за вказаним злочином до неї неможливо бути застосування звільнення від відбування покарання з іспитовим строком.
		На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
		Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
		Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
		Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Крім того, слідчий суддя з дотриманням презумції невинуватості враховує, що підозрювана притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України. У разі визнання її винною до неї неможливе застосування звільнення від відбування покарання з іспитовим строком.
		Також зазначений ризик підвищений тим, що підозрювана незаміжня та не має дітей.
		Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
		 
		3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
		Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
		- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
		- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		При цьому підозрювана особисто знає заявника.
		Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
		 
		3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
		З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
		Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
		Також ч. 2 ст.183КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
		Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
		Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
		Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.
		Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст.197КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
		 
		3.8. Щодо можливого застосування іншого запобіжного заходу
		При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.
		При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.
		Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
		Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
		 
		3.9. Щодо визначення розміру застави
		Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
		Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
		Відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
		У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
		Враховуючи встановлені ризики, можливе вчинення інкримінованого злочину в умовах воєнного стану, факт притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні щодо корупційного правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.
		Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		 
		3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків
		У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
		Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
		За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
		На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
		У Х В А Л И В :
		Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4  задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваної  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04 липня 2024 року включно.
		Визначити розмір застави в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісіт), за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.
		Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
		У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки строком до 04липня 2024року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...