Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/1149/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 09.05.2024. Зареєстровано: 09.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2024.
Дата набрання законної сили: 21.05.2024
Номер судового провадження: 3/352/603/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 352/1149/24 
		Провадження № 3/352/603/24 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		"09" травня 2024 р.м. Івано-Франківськ
		Суддя Тисменицького районного суд Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		за частиною 3 статті 130 КУпАП України,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, двічі протягом року відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП за наступних обставин:
		31.03.2024 року о 19 год 54 хв на в с. Ганнусівка, по вул. Хмельницького водій керував транспортним засобом OPEL номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, акт відмови № 95, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
		ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. 
		Зважаючи на те що із часу складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №585090 від 31.03.2024 року ОСОБА_1 було відомо, що розгляд справи відбудеться в Тисменицькому районному суді Івано-Франківської області, враховуючи наведені повідомлення та сповіщення про розгляд адміністративного матеріалу, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2ст.268 КУпАП.
		До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.
		Згідно зіст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
		Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.130 КУпАП та розглядом справи в Тисменицькому районному суді Івано-Франківської області. При цьому рекомендоване повідомлення направлялось судом за адресою місця проживання вказаною ОСОБА_1 при складенні протоколу, однак було повернуто до суду не доставлене, з причин відсутності адресата за вказаною адресою. Наведене викликає обґрунтовані сумніви в добросовісності поведінки особи, що притягується до адміністративної відповідальності та свідчить про бажання останнього уникнути відповідальності, передбаченої законом.
		Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст.6Європейської конвенціїз правлюдини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
		Відповідно до змісту вимогст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.
		Відповідно до вимогст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
		Вимогамист.280 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом серії ААД №585090 від 31.03.2024 року про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, довідкою №95 від 01.04.2024 року КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради», згідно якого ОСОБА_1 від огляду з метою виявлення ознак алкогольного сп`яніння відмовився, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, протоколом №005652 про адміністративне затримання за ч.3 ст. 130 КУпАП від 31.03.2024 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1793383 від 31.03.2024 року, реєстрацією телеграми №1292 від 31.03.2024 року, яка надійшла зі служби 102, довідкою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, копією постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.05.2023 року, яка набрала законної сили 24.07.2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, копією постанови Івано-Франківського міського суду від 22.11.2023 року, яка набрала законної сили 05.12.2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, ч.5 ст. 126 КУпАП, копією постанови Івано-Франківського міського суду від 14.12.2023 року, яка набрала законної сили 26.12.2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130, ч.3 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП, копією постанови Івано-Франківського міського суду від 12.03.2024 року, яка набрала законної сили 23.03.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, ч.5 ст. 126 КУпАП відеоматеріалами, що містяться на оптичному диску.
		Крім того, судом було переглянуто долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відеоматеріали, що містяться на оптичному диску.
		Так, відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи інспекторів патрульної поліції.
		Зі вищевказаних відеозаписів, які були досліджені судом під час розгляду справи, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, на вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу продовжив рух, внаслідок чого здійснив наїзд на працівника поліції. На відеофайлі №0000000_00000020240331190035_0005 зафіксовано як о 19:10 поліцейський повідомляє про характерний запах з ротової порожнини ОСОБА_1 та каже: «зараз пройде тест і все буде понятно», на пропозицію пройти тест повідомляє, що "не я був, а вона була", тобто такими діями заперечуючи факт керування транспортним засобом фактично намагається уникнути відповідальності та проходження тесту на стан сп`яніння на місці зупинки. В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що такий не проводився, від підпису акту водій відмовився.
		Відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
		Даними відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Як вбачається з відеофайлів, доданих до матеріалів справи №0000000_00000020240331190035_0005 о 19:26 ОСОБА_1 говорить: «може в мене є право їхати випившим за рулем…».
		Факт відмови від проходження огляду в медичному закладі підтверджується довідкою за №95 від 01.04.2024 року КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» та відеофіксацією події о 19 год 40 хв.
		Відповідно до вимог п.2.5ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Згідно вимог ч.1ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Частиною третьою статті 130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Як встановлено судом ОСОБА_1 двічі протягом року допустив порушення згаданих вимогПДРУкраїни, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3ст.130 КУпАП.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , як особи, яку двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП, правильно кваліфіковано зач.3 ст.130 КУпАП, оскільки він керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, і на вимогу працівника поліції від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що повністю доведено в суді.
		Відповідно до вимогст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Статтею 33 КУпАПпередбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАПта з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 статті 130 КУпАП, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданнюКодексу України про адміністративні правопорушеннящодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.
		Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40-1,283,284 КУпАП, суддя, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.130КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафуу розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
		Стягнути з ОСОБА_1 в дохід спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.
		Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
		У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
		Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
		Постанова може бути оскаржена через Тисменицький районний суд до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
		 
		 
		 
		Суддя Тисменицького районного суду
		Івано-Франківської області             Гриньків Д.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...