Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/1993/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано судом: 09.05.2024. Зареєстровано: 10.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2024.
Дата набрання законної сили: 19.09.2024
Результат оскарження 19.09.2024 Третій апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		РІШЕННЯ 
		09 травня 2024 року (09:20)Справа № 280/1993/24  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 89, каб.12, код ЄДРПОУ 00191158) до Південно-східного міжрегіонального Управління державної служби з питань праці (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, 1Д, код ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправним та скасування припису,
		ВСТАНОВИВ:
		05.03.2024 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі  позивач або ПрАТ «МК «Азовсталь») до Південно-східного міжрегіонального Управління державної служби з питань праці (далі  відповідач), в якій позивач просить: визнати незаконним та скасувати припис відповідача від 20.02.2024 №ПС/ЗП/5016/0042/П.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.02.2024 позивачем отримано акт від 20.02.2024 № ПС/ЗП/5016/0042, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду ПрАТ«МК «Азовсталь». На підставі виявленого порушення, відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПС/ЗП/5016/0042/П від 20.02.2024. Оскаржуваний припис містить вимогу до 20.04.2024 усунути порушення, яке, на думку відповідача полягає у відмові з боку керівництва ПрАТ «МК «Азовсталь» у наданні працівниці ОСОБА_1 , з якою призупинено трудовий договір, відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, що є порушенням частини 2 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Позивач вважає, що оскільки обставини викладені в акті перевірки (які слугували підставою для винесення припису), не відповідають дійсності та суперечать вимогам чинного законодавства України, то припис щодо усунення порушень виданий безпідставно. Зазначає, що порядок організації трудових відносин в умовах воєнного стану регламентується Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», за змістом ст. 13 зазначеного закону відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України. Так, працівниця ОСОБА_1 працювала контролером у виробництві чорних металів 4 розряду у Відділі технічного контролю ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ». Внаслідок військової агресії проти України було знищено та значно пошкоджені потужності та майно ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ». Місто Маріуполь є окупованим. Таким чином, у позивача відсутня можливість надання та виконання роботи працівниками позивача, у зв`язку із чим 15.06.2022 позивачем було видано наказ про призупинення дії трудових договорів з працівниками ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ». Таким чином, наразі трудовий договір позивача з ОСОБА_1 є призупиненим відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». У випадку з ОСОБА_1 під час призупинення дії трудового договору єдиний внесок за даного працівника роботодавцем не сплачується та відсутній факт втрати заробітку працівником. Більше того, неможливо виплатити працівнику матеріальне забезпечення у зв`язку із вагітністю та пологами без попереднього надання працівнику відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами на підставі медичного висновку відповідно до ст. 17 Закону України «Про відпустки». Однак, за своєю правовою природою призупинення дії трудового договору виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, до яких відноситься і обов`язок роботодавця надавати передбачені законом відпустки. При цьому, підставою для поновлення трудових відносин, відповідно до аналізу діючої норми права (статті 13 Закону України № 2126-ІХ), може бути лише: поява можливості у сторін трудових відносин виконувати обов`язки, що наразі є неможливим для позивача у зв`язку з втратою контролю над виробничими потужностями та майном позивача; або закінчення воєнного стану. Інші підстави для поновлення дії трудового договору, зокрема і необхідність надання працівнику соціальних гарантій, наразі відсутні. З урахуванням того, що чинне законодавства не передбачає в якості підстав поновлення трудового договору, який було призупинено сторонами, надання працівнику відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами, у роботодавця відсутні повноваження щодо такого поновлення, оскільки, це є порушенням норм ЗУ «Про відпустки», ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Беручи до уваги вищезазначене, просить позовні вимоги задовольнити. 
		Ухвалою суду від 11.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
		29.03.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№15164), в якому зазначає, що Державною службою України з питань праці (за №ЦА-633/1/2.6-24а від 05.02.2024) направлено до відповідача звернення ОСОБА_1 , за яким Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини відкрито провадження згідно листа Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав О. Колобродової, для розгляду та вжиття заходів реагування, враховуючи інформацію, викладену у листі арбітражного керуючого О. Бугулян. В подальшому, Держпраця погодила проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у ПрАТ «МК Азовсталь» за зверненням ОСОБА_2 . При проведенні перевірки ПрАТ «МК «Азовсталь» встановлено, що згідно наказу від 06.01.2022 № 13 ОСОБА_1 була прийнята на роботу з 11.01.2022 на посаду Контролера у виробництві чорних металів. Згідно з наказом №141 від 15.06.2022 «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» з ОСОБА_1 призупинено трудові відносини з 16 червня 2022 року у зв`язку з військовою агресією проти України, внаслідок якої були знищені та значно пошкоджені потужності та майно ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», що виключає можливість надання та виконання роботи працівниками підприємства. У період дії воєнного стану роботодавець не може відмовити працівниці в наданні відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку навіть під час призупинення дії трудового договору (частина друга статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Наданими поясненнями керівництвом ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» зазначено, що відпустку у зв`язку із вагітністю та пологами ОСОБА_1 не надано у зв`язку з призупиненням трудових відносин, всупереч чинним нормам законодавства. За результатом проведеної перевірки ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» та з урахуванням наданих керівництвом ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» письмових пояснень, встановлено порушення частини другої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», фахівцями відповідача складено акт № ПС/ЗП /5016/0042 від 20.02.2024, керівнику внесений обов`язковий до виконання припис на усунення виявлених порушень № ПС/ЗП/5016/0042/П від 20.02.2024. Щодо посилань у позовній заяві на те, що позивач не має можливості надати ОСОБА_1 відпустку у зв`язку із вагітністю та пологами, відповідач зауважує, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Тобто, призупинення трудових відносин це не звільнення. У період дії воєнного стану роботодавець не може відмовити працівниці в наданні відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку навіть під час призупинення дії трудового договору. Роботодавець має відновити вагітну жінку на роботі з моменту відкриття лікарняного та надати заяву-розрахунок для фінансування допомоги по вагітності та пологах (частина друга етапі 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). У листі від 31.01.2024 №5984.4/У-34362.3/23/40.2 представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зазначено, що було надіслано запит до Пенсійного фонду України, як до уповноваженого органу управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, стосовно вжиття належних заходів реагування щодо забезпечення права ОСОБА_1 на отримання допомоги по вагітності та пологах. Пенсійним фондом України у листі від 07.12.2023 № 2800-030401-1/69634 проінформовано, що страхувальник ПрАт «МК «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158), з яким ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах, зареєстрований за юридичною адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 89, каб. 12, тобто на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на допомогу по вагітності та пологах на підставі норм Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування України деяким категоріям застрахованих осіб, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 24.01.2017 №8. З урахуванням викладеного допомога по вагітності та пологах ОСОБА_1 повинна надаватися страхувальником ПрАТ «МК «Азовсталь». Ззвертає увагу суду на той факт, що у період дії воєнного стану роботодавець не може відмовити працівниці в наданні відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку навіть під час призупинення дії трудового договору, а також не може звільнити її під час таких відпусток (ст. 5 Закону № 2136). Таким чином, незважаючи на призупинення дії трудового договору, працівниці має бути нарахована та виплачена допомога по вагітності та пологах з урахуванням змін у законодавстві. Отже, враховуючи вищенаведене вважає, що оскаржуваний припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПС/ЗП/5016/0042/П від 20.02.2024 складений з дотримання норм законодавства, які наразі діють. Беручи до уваги вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
		Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
		Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
		Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
		Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що листом №ЦА-633/1/2.6-24а від 05.02.2024 Державною службою України з питань праці направлено до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці звернення ОСОБА_1 , за яким Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини відкрито провадження згідно листа Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав О. Колобродової, для розгляду та вжиття заходів реагування, враховуючи інформацію, викладену у листі арбітражного керуючого О. Бугулян. Відповідно до вимог абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» та наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 №5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану», Держпраця погодила проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у ПрАТ «МК Азовсталь» за зверненням Т. Удовік. (а.с.56).
		11.01.2024 фахівцями відповідача було здійснено спробу проведення перевірки на ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» за зверненням ОСОБА_1 , за юридичною адресою: 69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд.89, каб. 12. В ході перевірки не встановлено місцезнаходження зазначеного підприємства або його посадових осіб, а отже проведення заходу державного нагляду (контролю) не вбачалося можливим, у зв`язку із чим складено Акт про неможливість проведення заходу державного нагляду (контролю) №ПС/ЗП/1060/0042/НП від 11.01.2024 (а.с.52).
		Листом ПрАТ «МК «Азовсталь» від 18.01.2024 на адресу відповідача (вх. №1929/ПС-1-24 від 22.01.2024) надані зауваження ПрАТ «МК «Азовсталь» до акту про неможливість проведення заходу державного нагляду (контролю) №ПС/ЗП/1060/0042/НП від 11.01.2024, за змістом яких підприємство не створювало перешкод при проведені 11.01.2024 заходу державного контролю, оскільки адміністративний персонал підприємства виконує роботу дистанційно (4 працівника), а з виробничим персоналом призупинено дію трудових договорів у зв`язку із тим, що всі виробничі приміщення залишились на окупованій території в м. Маріуполь (а.с.53).
		07.02.2024 відповідачем видано наказ від 07.02.2024 №30/ПС-ЗК про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки ПрАТ «МК «Азовсталь» з питань надання відпусток (а.с.57).
		На підставі наказу від 07.02.2024 №30/ПС-ЗК оформлено направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 08.02.2024 №ПС/1/2798-24 (а.с.58).
		У період часу з 09.02.2024 по 20.02.2024 фахівцями відповідача у ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки в частині надання відпустки.
		Під час проведення заходу державного контролю, на адресу ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» надіслано Вимогу про надання документів №ПС/ЗП/5016/0042/НД від 09.02.2024, яка отримана уповноваженою особою позивача 12.02.2024 (а.с.59,60).
		Листом ПрАТ «МК «Азовсталь» від 14.02.2024 № 01/17 повідомило відповідача про те, що зв`язку з ненаданням контролюючим органом для ознайомлення суб`єктом господарювання документів, передбачених статтею 6, 7 Закону України №877-V, у ПРАТ«МК «АЗОВСТАЛЬ» не виникає обов`язку щодо надання документів, визначених у вимозі про надання документів № ПС/ЗП/5016/0042/НД від 09.02.2024 (а.с.61-62).
		16.02.2024 на адресу ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» повторно надіслано вимогу про надання документів №ПС/ЗП/5016/0042/НД від 16.02.2024, яка отримана уповноваженою особою позивача 19.02.2024 (а.с.63,64).
		Листом ПрАТ «МК «Азовсталь» від 19.02.2024 № 01/19 на адресу відповідача надані документи, зазначені у вимозі про надання документів №ПС/ЗП/5016/0042/НД від 16.02.2024 із відповідним поясненнями (а.с.67-69).
		За результатами проведеної перевірки складено Акт №ПС/ЗП/5016/0042 від 20.02.2024 (а.с.72-76).
		У акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки ПрАТ «МК «Азовсталь» встановлено, що згідно наказу від 06.01.2022 № 13 ОСОБА_1 була прийнята на роботу з 11.01.2022 на посаду контролера у виробництві чорних металів.
		Згідно наказу № 141 від 15.06.2022 «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» з ОСОБА_1 призупинено трудові відносини з 16 червня 2022 року у зв`язку з військовою агресією проти України, внаслідок якої були знищені та значно пошкоджені потужності та майно ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», що виключає можливість надання та виконання роботи працівниками підприємства.
		Керівництвом ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» відмовлено ОСОБА_1 у наданні відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами, що є порушенням ч.2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Наданими поясненнями керівництвом ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» зазначено, що відпустку у зв`язку із вагітністю та пологами ОСОБА_1 не надано у зв`язку з призупиненням трудових відносин, всупереч чинним нормам законодавства.
		На підставі акту №ПС/ЗП/5016/0042 від 20.02.2024 та виявлених порушень, відповідачем внесений обов`язковий до виконання припис на усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПС/ЗП/5016/0042/П від 20.02.2024, яким на підставі частини 1 статті 8 та статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зобов`язано Генерального директора ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» усунути виявлені порушення, - 20.04.2024 (а.с.77-79).
		Вищезазначені Акт та Припис направлені на адресу ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» та отримані уповноваженою особою позивача 23.02.2024 (а.с.80).
		Не погоджуючись із приписом на усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПС/ЗП/5016/0042/П від 20.02.2024 позивач звернувся до суду із вимогою про його скасування. 
		Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі- Закон №877-V).
		Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, як зазначено в ч. 1 ст. 2 вказаного Закону.
		Статтею 259 КЗпП передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
		Повноваження Держпраці визначено Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96.
		Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, відповідно до порядку №96.
		Наказом № 237 від 07.12.2022 Державна служба України з питань праці погодила можливість Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці забезпечувати здійснення повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці від 23.09.2022 № 167 та іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
		Так, з матеріалів справи вбачається, що Державною службою України з питань праці (за №ЦА-633/1/2.6-24а від 05.02.2024) направлено до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці звернення ОСОБА_1 , за яким Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини відкрито провадження згідно листа представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав О. Колобродової, для розгляду та вжиття заходів реагування, враховуючи інформацію, викладену у листі арбітражного керуючого О. Бугулян.
		Положеннями ст.3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.
		Відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дій цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи із зазначенням строку дій цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 26, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 62 цієї Конституції.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженими Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, який діє на теперішній час.
		Згідно з пунктом 3 Указу Президента України, у зв`язку з введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», регулюються Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану від 15.03.2022 № 2136-ІХ, зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 3494-IX від 22.11.2023 (далі - Закон № 2136-ІХ).
		Частинами 2, 3 статті 1 Закону № 2136-ІХ встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
		Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 2136-ІХ главу ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Таким чином, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю України мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ, також можуть та/або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
		Статтею 13 Закону № 2136-ІХ визначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
		Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
		Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
		Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
		Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
		Таким чином, Закон №2136-ІХ надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати працівникам.
		Судом встановлено та не заперечується сторонами, що наказом №141 від 15.06.2022 «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією проти України, внаслідок якої були знищені та значно пошкоджені потужності та майно ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», що виключає можливість надання та виконання роботи працівниками Товариства, з метою врегулювання трудових відносин, з 16.02.2022 призупинено дію трудового договору до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану, зокрема з ОСОБА_1 (а.с.70).
		Так, під час здійснення контрольного заходу, відповідачем встановлено, що керівництвом ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» відмовлено ОСОБА_1 у наданні відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами, що є порушенням ч.2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Наданими поясненнями керівництвом ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» зазначено, що відпустку у зв`язку із вагітністю та пологами ОСОБА_1 не надано у зв`язку з призупиненням трудових відносин, всупереч чинним нормам законодавства.
		Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 2136-ІХ, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
		Тобто, ч. 2 ст. 12 Закону № 2136-ІХ містить виключення щодо права роботодавця відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, зокрема таке виключення стосується - відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		Суд зазначає, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Тобто, призупинення трудових відносин це не звільнення працівника з підприємства.
		Таким чином, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 12 Закону № 2136-ІХ та наявних у неї виключень, суд приходить до висновку, що у період дії воєнного стану роботодавець не може відмовити працівниці в наданні відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку навіть під час призупинення дії трудового договору.
		За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що позивачем допущено порушення законодавства про працю, зокрема: ч. 2 ст. 12 Закону № 2136-ІХ, у зв`язку з чим припис від 20.02.2024 №ПС/ЗП/5016/0042/П, є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
		Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
		Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Згідно зі ст. 249 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Проаналізувавши надані сторонами докази, повно та всебічно встановивши обставини справи, суд дійшов висновку, що припис від 20.02.2024 №ПС/ЗП/5016/0042/П прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Отже, підстави для визнання його протиправним та скасування у судовому порядку, а отже й для задоволення позову, - відсутні.
		Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
		Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 89, каб.12, код ЄДРПОУ 00191158) до Південно-східного міжрегіонального Управління державної служби з питань праці (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, 1Д, код ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправним та скасування припису, - відмовити повністю. 
		Судові витрати стягненню не підлягають. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.05.2024. 
		 
		Суддя Ю.В. Калашник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...